130687 (720826), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.

Психолог, ведучи професійну дискусію, не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які використовують ті самі або інші наукові методи, він має виявляти повагу до наукових шкіл і напрямів. Психолог цінує професійну компетентність, високу культуру та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших професій. Якщо ж психолог виявить ненауковість чи неетичність у професійній діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації. У разі неуспіху цих зусиль психолог може виступити з об'єктивною, аргументованою критикою роботи колеги у психологічному співтоваристві. У тих же випадках, коли критика на адресу члена Товариства виявляється суб'єктивною, упередженою, він має право звернутися до Комісії з етики, висновок якої може використати для спростування несправедливих оцінок чи критики.

Психолог не може застосовувати маніпулятивні методи для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології він зобов'язаний інформувати психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної діяльності досвідом.

Розв'язуючи конкретні завдання обстеження, консультування і лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.

Психолог забезпечує персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає у розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи, технічний інструментарій і відкриття. Всі професійні взаємовідносини будуються на основі Закону про авторські права.

2. Складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу

Зразок схеми вивчення складання психолого-педагогічної характеристики

Загальні дані:

Прізвище, ім'я, дата народження; клас; загальний фізичний розвиток: стан здоров'я; умови життя і побуту в сім'ї. Взаємовідношення членів сім'ї. Правильність основної лінії сімейного виховання.

Взаємостосунки з колективом і відношення до школи:

Загальна характеристика класу (загальний розвиток вчаться, вихованість, традиції і вимоги класного колективу).

Положення в колективі (чи користується любов'ю, авторитетом, ніж визначається це відношення).

Відношення до товаришів по класу (чи любить їх, байдужий до них, не любить, чи дорожить думкою колективу, з ким дружить і на чому заснована дружба, чи бувають конфлікти з хлопцями, в чому їх причина).

Чи повинен своїм положенням в колективі і яке положення хотів би зайняти?

Чи дорожить перебуванням в школі (що особливо цінує в ній)?

Відношення до вихователів і вчителів (чи є контакт, любить, поважає їх).

Учбова діяльність:

Успішність (переважаючі оцінки, однаково або неоднаково встигає по різних предметах). Рівень знань.

Кругозір, начитаність.

Розвиток мови (запас слів, образність, емоційність мови, уміння виразити свою думку письмово і усно).

Інтерес до заняття відношення до навчання (чи з цікавістю вчиться, до яких предметів виявляє цікавість, відношення до відмітки, до похвали або осуду вчителя і батьків, основний мотив учбової діяльності).

Здібність до навчання:

• особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, його зосередженість, стійкість, здібність до розподілу);

• свідомість сприйняття учбового матеріалу, швидкість осмислення;

• рівень і характер розвитку навмисної і осмисленої пам'яті (заучує механічно або осмислено, чи володіє прийомами навмисного запам'ятовування, яка швидкість і міцність запам'ятовування, яка швидкість запам'ятовування, легкість відтворення, індивідуальні особливості пам'яті);

• розвиток мислення (чи відрізняє істотні і другорядні ознаки предметів і явищ, який рівень засвоєння загальних і абстрактних понять, чи уміє знаходити шляхи рішення);

• розвиток уяви (багатство відтворюючої і творчої уяви в різних видах учбової діяльності);

• старанність в учбовій роботі.

Уміння вчитися (дотримання режиму дня, організованість, уміння самостійно працювати над книгою, заучувати матеріал, контролювати себе, складати плани, конспекти і ін.).

Праця (уроки праці, суспільно корисна праця в школі і удома)

Відношення до праці (поважає або відноситься до нього зневажливо, чи зацікавлений в суспільній користі своєї роботи. Чи любить трудитися і що саме його привертає: сам процес, зроблена річ або оволодіння певним навиком).

Чи має трудові навики і уміння, чи легко їх придбаває?

Організованість і дисциплінованість в праці.

Чи є звичка до тривалих зусиль?

Яким видам праці віддаєте перевагу?

Спрямованість особи вчиться і спеціальні здібності:

1. Інтереси (перерахувати все, чим цікавиться учень: техніка, малювання, музика, спорт, колекціонування і т. д.; відзначити характер інтересів з погляду їх глибини і активності, якщо учня не просто проявляє інтерес до якої-небудь області знань і діяльності, але серйозно нею займається; детально освітити інтерес до читання, чи любить читати і що читає: художню, науково-популярну або розважальну). Переконання, мрії, ідеали. Чи спостерігається домінування тих або інших мотивів в поведінці?

2. Відзначити, чи є особливі здатності до якої-небудь діяльності (до музики, малювання, артистичні здібності і т.д.). В чому вони виявляються?

3. Про що мріє і що має намір робити в майбутньому (відзначити в характеристиці вихованців починаючи з 6 класом)?

Дисциплінованість:

Загальна характеристика поведінки (поводиться спокійно, стримано або проявляє зайву рухливість, непосидючість).

Виконання шкільного режиму (дотримує режим, порушує навмисно, по недбалості, не встигає укластися у відведений час і ін.).

Виконання вимог дорослих (виконує охоче або з примусу, чи часто відмовляється виконувати їх і які саме). Відзначити найтиповіші порушення дисципліни.

Особливості характеру і темпераменту:

Яскраво виражені позитивні і негативні риси вдачі:

• риси спрямованості особи по відношенню до людей, навчання, праці, самому собі: чуйність, доброта, колективізм, егоїзм, черствість, сумлінність, зарозумілість, скромність і т.д.);

• вольові риси вдачі (наполегливість, самостійність упертість, легка навіюваність і т.д.).

Вираз особливість темпераменту (в емоційній сфері, працездатності, рухливості, товариськості).

Переважаючий настрій (веселе, сумне, пригнічене), його стійкість. Чим викликаються його зміни?

Загальні психолого-педагогічні висновки:

Основні достоїнства і недоліки особи вчиться, що формується. Причини (внутрішні і зовнішні) наявних недоліків (умови сімейного виховання, хвороби, відсутність певних здібностей, навиків роботи і т.д.).

Визначення найважливіших психолого-педагогічних задач, що полягають перед вчителем, шляхи подальшої виховної роботи з школярами.

3. Сімейне консультування і робота з батьками

Робота з батьками з питань охорони дитинства проводиться і на загальному рівні соціально-педагогічної діяльності. Це передбачає реалізацію усіх доступних і доцільних форм просвітницько-інформаційної роботи серед населення. У цьому напрямі також одними із важливих шляхів підвищення правової відповідальності батьків за виховання і розвиток їхніх дітей є батьківські збори, перегляд і проведення теле-, радіопередач, індивідуальних консультацій та зустрічей батьків з фахівцями соціальної сфери, працівниками правоохоронних органів, організація культурно-масових заходів.

Формами й методами роботи з батьками, щоб запобігти порушенню ними прав дітей, слід виділити:

- інформаційні (бесіди, консультації, роз’яснення, рекомендації);

- соціально-економічні (сприяння наданню соціальної допомоги членам сім’ї як форми захисту неповнолітньої особи та консультації щодо отримання соціально-правової допомоги);

- соціально-педагогічні (організаційні заходи, педагогічний вплив, психологічна підтримка).

Організація індивідуальної роботи соціального педагога з батьками неповнолітніх з метою запобігти й усунути порушення прав останніх має характер:

1. Соціально-організаційний - здійснюється задля забезпечення права на житло, нормальні умови проживання й виховання, навчання та отримання спеціальності, захист від морального і фізичного насильства. Формами й методами соціально-організаційного напряму забезпечується активізація діяльності самих батьків. Важливо врахувати наступне.

Порада, рекомендація, консультація надається тільки після глибокого і всебічного вивчення системи виховання дітей в сім’ї, стилю взаємовідносин між батьками і дітьми, індивідуальних особливостей кожного з її членів.

Відвідування сім’ї за місцем проживання застосовується з метою з’ясування, корекції відносин та стилю спілкування між батьками і дітьми.

Індивідуальна бесіда з батьками за місцем проживання та (чи) через виклик їх у державну установу чи заклад є дієвим методом запобігти порушенню ними прав дітей в ситуації необхідності термінового реагування.

Ефективною є спільна робота соціального педагога з батьками задля сприяння у залученні неповнолітнього до навчання чи праці, організації життєдіяльності у різних сферах.

До батьків неповнолітніх, які не виконують належним чином обов’язків з виховання дітей, застосовують примусові заходи впливу. Серед них:

- попередження;

- розгляд питання про неналежне виховання батьками своїх дітей за місцем їх праці;

- звернення до органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади з проханням вплинути на батьків, які не займаються вихованням дітей, не забезпечують їм належних умов для розвитку й соціалізації;

- притягнення до відповідальності через правоохоронні органи;

- підняття клопотання перед службою у справах неповнолітніх, органами опіки й піклування про відібрання дітей від батьків чи позбавлення батьків їх прав стосовно дітей.

2. Психолого-педагогічний вплив здійснюється з метою організації морально-психологічного впливу на батьків неповнолітнього. Вибір форм і методів обумовлений необхідністю надання соціально-організаційної чи соціально-психологічної допомоги та типом сім’ї, в якій він виховується:

- налагодження взаєморозуміння між батьками і неповнолітнім;

- подолання вад стилю взаємовідносин;

- допомога у виборі технології захисту прав дитини;

- організація самостійної роботи батьків з питань захисту прав дитини;

- посилення відповідальності батьків за умови виховання й розвитку дітей;

- залучення до організації виховання неповнолітніх у сім’ї працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- ізоляція неповнолітнього від батьків шляхом направлення його в інтернат, влаштування на проживання в гуртожиток професійно-технічного закладу, в якому він навчається;

- встановлення опіки над неповнолітніми іншими членами родини, які утримують їх, допомагають ізолювати від негативного впливу батьків;

- сім’ю неповнолітнього ставлять на облік у службі у справах неповнолітніх як неблагополучну і застосовують до батьків заходи виховно-примусового характеру.

Так, будь-яке насильство над неповнолітніми в сім’ї є небезпечним для їх розвитку й соціалізації. У роботу з деякими батьками слід залучати працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, суду. У таких випадках мають місце примусові заходи виховного характеру щодо батьків. Окрім коректного втручання, методів і прийомів педагогічного впливу, консультування, попередження, можуть застосовуватися суворіші міри покарання, такі як відібрання дітей від батьків, позбавлення їх батьківських прав стосовно своїх дітей.

Отже, індивідуальна робота з батьками здійснюється у випадках порушення основних прав і законних інтересів дітей, передбачених міжнародним і національним законодавством. Вона спрямована на відновлення порушених прав дітей, нормалізацію стосунків між батьками і дітьми, сімейного виховання дітей загалом.

Забезпечення дотримання прав неповнолітнього в колективі, де він навчається чи працює, здійснюється у співпраці педагогів цих колективів. Така форма роботи обумовлена специфікою самого колективу, його основною діяльністю, особовим складом, чисельністю членів колективу. Це передбачає:

- за необхідності надання допомоги неповнолітньому в навчальній чи трудовій діяльності;

Характеристики

Список файлов реферата