Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

В наслідок обробки результатіввиявлено, що у п’ятикурсників найчисленнішими є малюнки на тему “побут” (що обумовленj створенням сімї) і “орнамент” (що можна пояснити зростом рівня узагальнення у результаті навчання у ВУЗі).

Малюнки другокурсників переважно були на тему ”наука і техніка” і “спорт”. Перше пояснюється впливом спеціалізації на зміст образної пам’яті: у них ще нема “вузько-фізичної” спрямованості мислення. А друге викликане тим, що у другокурсників великі можливості займатись спортом.

Цікавою є переважання тем за статевим признаком. Так студентки усіх факультетів мають більше малюнків на тему “природа” і “побут”, а у студентів – “спорт” ”техніка”.

Спеціалізація по факультетам має такий характер. Малюнки з науково-технічної області більше у фізиків і менше у гуманітаріїв. Образи природи переважають у мужчин історико-філологічного спрямування і жінок-біологів. Менше всього образи природи зустрічаються поміж малюнків математиків.

П’ятикурсники переважають першокурсників за оригінальністю. У цій роботі під оригінальним вважався той малюнок, який або не зустрічався у інших студентів, або ж зустрічався лише у кількох.

У роботах [4], [7] досліджувалась зміна рівню інтелекта трьох років набору за час навчання у ВУЗі.

Рівень інтелектуального розвитку досліджувався за методикою Д. Векслера, що дає можливість визначити увагу, память, мислення.

Об’єктом спостережень були студенти факультету психології Ленінградського державного університету прийомів 1966, 1967, 1968, і відповідно закінчивших навчання у 1970, 1971,1972.

На першому курсі досліджувались 171 чоловік (з них 110 дівчат і 61 хлопець), при вступі , і з них 91 чоловік (67 дівчат і 24 хлопців) на пятому курсі, зменшення обумовлено тим вибуттям деяких студентів за роки навчання.

Результати досліджень вказують, що в університет поступають люди, що в середньому мають інтелектуальний рівень з розряду ”хорошої норми” (110-119 одиниці). А при закінчині середня величина інтелектуального розвитку попадає у розряд ”високого інтелекту” (120-129).

По усередненим даним рівень інтелекта за час навчання піднявся на 5 одиниць (IQ піднявся з 116 до 121 одиниця). Підняття пройшло за рахунок розвитку майже всіх сторін інтелекта. Особливого прогресу було досягнено у розвитку невербальної складової. Це можна пояснити посиленням абстрактного стилю мислення.

Разом із підняттям інтелекту покращився середній рівень успішності.

Автори статті роблять зауваження, що середній рівень інтелекту відповідає середній освіті, а високий рівень інтелекту відповідає вищій освіті.

Спостерігається пряма залежність інтелектуального розвитку дорослих людей від ріня освіти. Одночасно під час навчання не тільки піднімається інтелект, але змінюється його структура – вербалізація інтелекта проявляється як функція загальної освіти. А сам рівень вербалізації піднімається прямопропорційно кількості років освіти.

Спостерігається відмінності у інтелектуальному розвитку студентів, що навчаються за різними спеціальностями [3]. Так по загальному рівню інтелекта переважають студенти технічних ВУЗів і студенти психології. При цьому студенти психологи проявляють високий рівень розвитку вербального інтелекту. А у студентів гуманітаріїв, технічнинх і природничих спеціальностей рівень приблизно одинаковий, хоч дещо нищий ніж у психології.

Переваги студентів-психологів можна пояснити тим, що психологічний факультет є молодим і тому приваблює молодих людей з високим рівнем пізнавальних інтересів.

Крім того в структурі вербального інтелекту в студентів психологів і природничих факультетів переважають здатність до логічного мислення.

Для гуманітаріїв характерний високий показник мовного розвитку.

По тесту на швидкість формування нового навику вищий показник в студентів психологів, техніків і природничників. На спостережливість переваги мають психолого, гуманітарії і артисти.

У роботі [9] розглянуто залежність успішності студентів психології від типу інтелекту.

Розподіл студентів на факультеті психології виявився наступним: помірно-вербальний – 68,1%, середньо-вербальний – 14,48%, від заальної кількості групи, крайньо-вербальний – 11,58%, помірно-невербальний – 4,3% і крайньо-невербальний – 1,44%.

Виявилось, що: успішність навчання залежит від типу інтелекту. Залежність ця полягає у тому, що найвища успішність – в студентів з невербальним і крайньо-вербальним типом. Однак ці результати можуть бути залежні від специфіки учбового плану факультета і від складу курсу.

Крім того виявлено, що рівень успішності був найбільшийм на вступних екзаменах. Зниження рівня успішності спостерігається від I до II семестру. Але у III семестрі успішність значно підвищується.

Висновки.

За вказаними раніше фактами можна зробити певні висновки.

По перше, під час навчання у ВУЗі рівень інтелектуального розвитку студентів підвищувався, що говорить про певну залежність інтелекту від освіти. По друге змінюється структура інтелекту. Бо як зазначено у роботі [6] посилюється вербальна складова інтелекту. А вербальний фактор грає суттєву роль у процесі розв’язку невербальних тестів. Це можна розглядати як реакцію студента на потребу підвищити здатність розв’язувати завдання, які постають перед студентами під час навчання у ВУЗі. А при загальному розвитку інтелекта посилюється його збалансованість по вербальній і невербальній складових.

Цікавимою є і динаміка зміни середньої успішності студентів у залежності від року навчання. Це питання є важливим, оскільки простежується певна кореляція між динамікою успішності і динамікою інтелектуального розвитку студентів.

Рівнь успішності студентів знижується від I до II семестру. Це однак не можна трактувати як пониження рівню інтелекту, а лише як прояв адаптації студентів у нове середовище, оскільки умови навчання у закладах середньої освіти і ВУЗів суттєво відрізняються. Цей аргумент знаходить підтвердження у тому факті, що у III семестрі успішність знову піднімається. До III семестру минає період адаптації студентів і піднімається здатність студентів розвязувати завдання які перд ними ставить ВУЗ.

Крім вікової відмінності у інтелектуальному розвитку, яскраво виражені відмінності і за спеціалізацією. Однак це не можна розглядати як прояв інтелектуальної обмеженості студентів одних факультетіву порівнянні із блискучим розумом студентів інших факультетів. І ці відмінності у інтелектуальному розвитку треба трактувати як відповідь на професійні вимоги до студентів різних спеціальностей. Так у студентів психологів і природничників вища здатність до логічного мислення, оскільки у своїй діяльності їм доводиться обробляти значні масиви даних і на їхній основі робити висновки і узагальненя. Студенти-гуманітарії мають високий показник мовного розвитку, оскільки їхні дослідження ведуться переважно мовними засобами.

Крім того не можна нехтувати і таким суб’єктивним чинником як престижність тієї чи іншої освіти - молодий, цікавий чи вигідний у моральному чи фінансовому аспекті факультет привертає до себе амбітних людей із високими пізнавальними інтересими, які надіються проявити себе у перспективній галузі.

Сучасні методи тестування дозволяють визначити рівень інтелектуального розвитку людини. Крім того, можливо, цей рівень може у значних межах змінюватись. Ця зміна є певною адаптацією до тих вимог, що ставить перед людиною кожна з областей діяльності. Однак можна поставити питання – як змінювати певні риси інтелектуального розвитку людини, щоб із новими набутими властивостями як найкраще відповідати потребам своєї роботи. Таке питання має право на існування, оскільки видно, що у залежності від стилю інтелекту людини, залежить рівень успішності студента. А оскільки навчальний план вищої школи складається з метою, за час навчання створити із студента спеціаліста своєї справи. Тому логічним є висновок, що люди, що володіють певним типом інтелекту (середній-вербальний чи помірно-невербальний) і мають вищий рівень успішності є тими людьми, що відповідають меті вищої школи по вихованню спеціалістів. Тому можливо завданням розділу психології, що займається діагностикою інтелектуального розвитку дорослих на майбутнє, є дослідження факторів, що впливають на структурні зміни інтелекту.

Література.

1.Ананьев Б. Г. Интелектуальное развитие взрослих людей как характеристика обучаемости/”Советская педагогика” 1969. №10

2.Анастази А. Психологическое тестирование: в 2 т. Пер. с англ. М.: Педагогика, 1982. Т.1-2.

3.Баранова Л. А. Борисова Л. Н. Сравнительная характеристика интелектуальных особеностей студентов различних специальностей/ в книге “Современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.

4.Баранова Л. А. , Дворяшина М. Д. О соотношении интелекта взрослого человека./ в книге ”Человек и Общество” вып. 9. Издательство ленинградского университета 1971.

5.Баранова Л. А. , Суходольский Г. В. О характере структурних изменений интелекта взрослих в возрасте от 18 до 25лет. / в книге”Человек и Общество” вып. 13. Издательство ленинградского университета 1973.

6.Бергер М. А., Логинова Н. А. К проблеме соотношениея некоторих содержательних и структурных характеристик интелекта (по методу Векслера) / в книге “Современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.

7.Дворяшина М. Д. О соотношениях успеваемости и динамики интелектуального развития студентов в прьоцессе их обучения в вузе/ в книге “современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.

8.Дружинин В. Н., Гребенюк Г. А., Самсонова Е. Ю. Исследование психосемантической репрезентации общих умственних способностей/”Психологический журнал” том 14. №3. 1993.

9.Елманова В. К. О соотношении типа интелекта студентов и успешности их обучения. . / в книге”Человек и Общество” вып. 13. Издательство ленинградского университета 1973.

10.Клепіков О. І. , Кучерявий І. Т. Основи творчості особи: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1996. – 295с.: іл.

11.Подгорецкая Н. А. Изучение приймов логического мышления у взрослих. М.. Изд-во Моск. Ун-та, 1980, 150с.

12.Психологическая диагностика: проблеми и исследования/ под ред. К. М. Гуревича. Науч.- исслед. Ин-т общей и пед. Психологии Акад. Пед. Наук СССР.- М.: Педагогика, 1981. – 232с., ил.

13.Психологические и педагогические особености студентов./науч. ред. доцент Н. М. Пейсахов. Исдательство Казанского университета 1977 – 296с.

14.Юсупов Ф. М. О соотношении вербальной и невербальной состаляющей в структуре интелекта/ “Психологический журнал” том 16. №1. 1995.

Характеристики

Список файлов реферата