Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Технологічна оцінка поведінки корів за різних способів утримання. Дослідженнями встановлено, що загальна тривалість активного і пасивного поїдання корму кожною коровою за безприв’язного утримання була на 0,18 год більше, ніж за прив’язного. Це може бути пов’язане з тим, що за безприв’язного способу утримання корів фронт годівлі тварин 0,8 м недостатній і не всі тварини мали змогу одночасно споживати корм з кормового столу після його роздачі.

В умовах прив’язного утримання корів, фронт годівлі для однієї тварини становив 1,2 м і це давало можливість кожній поїдати корм, але ефективність використання виробничих площ при цьому знижувалась. Встановлено, що за безприв’язного способу утримання тварини більше на 2 год 17 хв відпочивають лежачи, ніж за прив’язного, що позитивно впливає на їх молочну продуктивність.

Такий елемент поведінки тварин, як рух у приміщенні, досліджували тільки за безприв’язного утримання. Його тривалість становила 0,39 години. В умовах прив’язного утримання тварини не рухались, оскільки були зафіксовані прив’яззю. Тривалість споживання води і актів дефекації у корів за досліджуваних способів утримання були однаковими (табл. 1).

Таблиця 1 – Тривалість окремих елементів поведінки корів за різних способів утримання, год на 1 голову за добу

Елементи поведінки		Спосіб утримання корів
		безприв’язно-боксовий		прив’язний	безприв’язний порівняно з прив’язним
		середнє	ліміт		+	-
Поїдання корму	всього	6,44	5,86–7,02	6,26±0,228	0,18
	активне	5,43	4,87–5,99	3,68±0,129	1,75
	пасивне	1,01	0,99–1,03	2,58±0,099		1,57
Відпочинок	всього	15,02	14,39–15,66	16,15±0,352		1,13
	стоячи	3,32	3,3–3,34	6,62±0,213		3,3
	лежачи	11,70	11,09–12,32	9,53±0,139	2,17
Рухова активність		0,39	0,32–0,46	-	-	-
Споживання води		0,30	0,27–0,33	1,2±0,084		0,9
Акт дефекації		0,37	0,36–0,38	0,13±0,009	0,24

Слід відмітити, що за прив’язного утримання корови знаходилися у положенні стоячи на 3,3 год більше, ніж при безприв’язному утриманні. Таким чином показано, що за безприв’язного способу утримання створюються більш комфортні умови для корів. Однак окремі елементи безприв’язного способу утримання тварин потребують вдосконалення, і в першу чергу, за рахунок збільшення фронту годівлі тварин та оптимізації схеми розміщення боксів у корівнику.

Рухова активність корів залежно від розміщення боксів. Обґрунтування параметрів і конструктивних рішень з розміщення боксів та проходів є необхідним для створення комфортних умов відпочинку та рухової активності корів у корівнику. У табл. 2 показано, що при розташуванні боксів в корівнику у 3 ряди з однієї сторони кормового столу корови віддають перевагу відпочинку лежачи на більшій відстані від корму, де рух тварин менший.

Таблиця 2 – Тривалість деяких технологічних операцій та відпочинку корів, год в середньому на 1 голову

Місце знаходження тварини		Положення тіла корів		Тривалість операцій та відпочинку
				годин	%
У боксі (перший ряд)	лежачи на правому боці		0,77±0,053		6,43
	лежачи на лівому боці		0,92±0,032		7,63
	стоячи		0,45±0,032		3,78
Всього				2,14	17,84
У боксі (другий-третій ряд)	лежачи на правому боці		1,34±0,057		11,17
	лежачи на лівому боці		1,08±0,014		8,96
	стоячи		0,81±0,014		6,74
Всього				3,23	26,87
На проході стоячи				2,46±0,039	20,54
Поїдання корму				3,61±0,067	30,09
Доїння корів				0,56±0,074	4,68
Всього				12	100

Крім того, за трирядного розташування боксів з одного боку кормового столу неможливо забезпечити кожній тварині нормативний фронт годівлі (0,8 м) у розрахунку на 1 голову.

Тварини віддають переваги відпочинку у другому-третьому рядах боксів від кормового столу. Тривалість відпочинку, лежачи у боксах, кожної корови становила 20,13% від 12 годин спостереження. В той же час, у першому ряду боксів біля кормового столу цей показник становив тільки 14,06%, тобто у вибраній зоні відпочинку тварини відпочивають там, де їм не заважають інші корови, які рухаються. Тому недоцільно планувати і робити бокси для відпочинку вхідною частиною до кормового столу. Також встановлено, що тварини віддають перевагу відпочинку лежачи на правомубоці – 17,6%, ніж на лівому – 16,59%, що пов’язано із розміщенням рубця та плоду у тварин.

Корови, споживши корм, переходять до відпочинку, причому більша частина із них шукає місце для відпочинку на віддалі від кормового столу. Відпочинок корів на проході може бути як виняток при недостатній кількості боксів.

Певний практичний інтерес має контроль за динамікою відпочинку корів у боксах протягом світлового періоду (8.00 – 20.00 год), коли здійснюється більшість технологічних операцій з виробництва молока (рис. 2).

З графіка видно, що період найбільш активного відпочинку корів спостерігається від 22-ї до 4-ї години ночі, коли у боксах відпочиває до 70–80% тварин від загальної їх кількості. Не дивлячись на те, що після цього тварин примусово переміщують у доїльний зал, між перервами вони споживають корми і лише частково відпочивають. Потім, після операції доїння, кількість корів на відпочинку збільшується.

Таким чином встановлення особливостей добової динаміки поведінки корів (відпочинок, активний рух, споживання корму, доїння) залежить від кількості та розміщення боксів у корівнику, що дає можливість внести зміни до об’ємно-планувальних рішень при реконструкції та будівництві корівників в плані встановлення кількості і порядку розміщення боксів у приміщенні, уточнення фронту годівлі корів, визначення розміру технологічної групи.

Оптимізація параметрів кормового столу за безприв’язного утримання корів. Спостереження за поведінкою корів під час роздавання, поїдання та підгортання корму показали, що ширина кормового столу повинна становити не менше 5 м, а по всій його довжині необхідно передбачати огороджену зону або кормовий прохід для корів (рис. 3).

Це зумовлено тим, що тварина, шукаючи кращий корм, особливо концентрований, відгортає кормосуміш вперед від обмежувальної дошки. Для кращого поїдання корму його через деякий час підгортають та створюють запас для подальшого споживання. Тому за нашими спостереженнями ширина основної та додаткової зони кормового столу при роздачі корму повинна становити 1,5 м, а ширина проїзду для кормороздавача – біля 2 м. За вказаних параметрів кормового столу кормороздавач не буде його забруднювати. Враховуючи, що довжина тіла більшості порід корів становить близько 2,10 м, зона годівлі або ширина кормового проходу для корів (2) повинна становити не менше 3,50 м. У цьому випадку корова, відходячи від кормового столу після споживання корму, не заважатиме іншим тваринам, які продовжують поїдати корм, та матиме можливість спокійно переміщуватись по кормовому проходу.

Результати дослідження із вивчення впливу різного фронту годівлі корів на їх молочну продуктивність за безприв’язного способу утримання наведено в табл. 3. Так, встановлено, що за нормативного фронту годівлі корів 0,8 м, добовий надій молока у корів дослідної групи не відрізняється від контролю.

Зменшення фронту годівлі корів контрольної групи до 0,4 м викликало зниження середньодобового надою молока на 5,9 % порівняно з аналогічним показником в підготовчий період. У корів дослідної групи, для яких був встановлений більший фронт годівлі (0,8 м), добовий надій перевищував показник контролю на 6,7 %. Таким чином, різниця між величиною надоїв у корів контрольної і дослідної груп становила 2,2 кг або 14,4%.

Таким чином, підтверджуються попередні розрахунки, що за умов безприв’язно-боксового утримання корів нормативний фронт годівлі тварин повинен складати не менше 0,8 м. Це забезпечує для корів більш комфортні умови споживання корму, за рахунок одночасного підходу всіх тварин технологічної групи до кормосуміші і не викликає у тварин проявів агресії, стресів та запобігає зниженню надоїв молока.

Оцінка якості видоювання корів на доїльних установках різних типів. Широке використання за нових ресурсоощадних технологій виробництва молока доїльних установок типу «Паралель», «Ялинка» та «Тандем», які призначені для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах, вимагає всебічної оцінки ефективності їх застосування.

Результати досліджень свідчать, що при використанні для доїння корів доїльних установок “Паралель” та «Ялинка» показники середньої інтенсивності та повноти видоювання, машинного і ручного додоювання тварин дещо вищі порівняно з даними, одержаними з використанням доїльної установки “Тандем” (табл. 4). Ймовірно, це зумовлено тим, що колектори доїльних апаратів цих двох установок та молокопроводи мають більший об’єм технологічних ліній, тому видоєне молоко швидко надходить у молокоприймач. Це в свою чергу запобігає утворенню молочних пробок у системі, які можуть гальмувати молоковиведення у корів. При цьому з підвищенням разових надоїв молока корів спостерігається тенденція до збільшення інтенсивності молоковиведення і повноти видоювання при використанні доїльних установок типу “Паралель” та «Ялинка».

Таблиця 3 – Молочна продуктивність корів за різного фронту годівлі

Група корів	Підготовчий період (20 днів)			Дослідний період (30 днів)
	фронт годівлі, см	добовий надій молока, кг	вміст жиру в молоці, %	фронт годівлі, см	добовий надій молока, кг	вміст жиру в молоці, %
1 – контрольна (n=25)	80	16,2±0,40	3,62±0,02	40	15,3±0,33	3,64±0,02
2 – дослідна (n=25)	80	16,4±0,32	3,66±0,02	80	17,5±0,41*	3,67±0,02

* Р < 0,001

Таблиця 4 – Інтенсивність видоювання корів залежно від їх продуктивності та типу доїльної установки

Група	Разовий надій, кг	Інтенсивність видоювання, кг/хв.	Додоювання, кг		Повнота видоювання, %
			машинне	ручне
1	2	3	4	5	6
Доїльна установка «Паралель»
перша (n=14)	3,5±0,21	0,9±0,11	-	0,33±0,12	90,6
друга (n= 68)	6,7±0,13	1,4±0,05	-	0,35±0,20	94,8
третя (n=18)	9,4±0,21	1,7±0,18	-	0,36±0,24	96,2
В середньому (n=100)	6,7±0,19	1,4±0,05	-	0,35±0,19	94,8
Доїльна установка «Ялинка»
перша (n=14)	3,4±0,20	0,73±0,09	0,31±0,12	0,02±0,08	99,4
друга (n= 68)	6,5±0,18	1,04±0,12	0,33±0,08	0,02±0,03	99,7
третя (n=18)	9,9±0,23	1,38±0,34	0,29±0,11	0,03±0,04	99,7
В середньому (n=100)	7,1±0,65	1,08±0,20	0,32±0,13	0,02±0,11	99,6
Доїльна установка «Тандем»
перша (n=14)	3,2±0,27	0,54±0,24	0,28±0,15	0,06±0,03	97,9
друга (n= 68)	6,3±0,21	0,96±0,18	0,54±0,12	0,07±0,04	98,9
третя (n=18)	10,1±0,19	1,21±0,15	0,78±0,20	0,07±0,05	99,3
В середньому (n=100)	5,7±0,26	0,85±0,13	0,48±0,21	0,07±0,09	98,7

Отже, доїльні установки типу “Паралель” та «Ялинка» за інтенсивних технологій виробництва молока характеризуються високою інтенсивністю видоювання корів. Вони сприяють швидкому прояву рефлексу молоковіддачі та високій інтенсивності видоювання корів як з великими, так і невеликими разовими надоями молока.

Характеристики

Список файлов реферата