124728 (717442), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Вузлик джафті («економний вузлик») на відміну від «зви­чайних» вузликів, він в'яжеться навколо двох пар ниток осно­ви (2+2). Н результаті замість кожних двох вузликів зав'язуєть­ся в утоковому напрямі лише один просипі і давній спосіб економії матеріалу. Зменшення наполовину щільності ворсу, вплетеного методом джафті, робить його рідким.

Рис. 4. Персидський вузлик Рис. 5 Турецький вузлик

Формування структури килимів машинного способу виробництва

Створення килима починається з проектування і патро­нування технічного малюнка. Так, за декоративним ескізом художника готують технічний малюнок килима, який нази­вається патрон. Його наносять на міліметровий папір, де кож­на клітка відповідає одному ворсовому вузлу (пучку) готового виробу.

Проектування нового малюнка машинного килима і його патронування мають визначені межі, які залежать від технічних можливостей виробництва, тому художник і майстер повинні поряд зі спеціальною підготовкою добре знати технологічні процеси килимового виробництва в цілому.

Так, при створенні малюнка велике значення має кількість кольорів. В килимах ручного виробництва кількість їх не обме­жується. При виробництві деяких видів килимів Машинних (аксмінстсрських з вибивним малюнком) також не виникає труднощів при підбиранні кольорів, оскільки технологія вироб­ництва цих килимів дозволяє використовувати велику кількість кольорів. При проектуванні малюнка для машинних жаккардових килимових виробах на пруткових або двополотппх килимових верстатах зустрічаються труднощі, бо кількість кольорів не повинна перевищувати 4 -6.

Ескізи (кроки) і технічні малюнки килимових виробів ви­конуються в художніх майстернях та експериментальних лабо­раторіях килимових підприємств.

Ескіз затверджує художня рада, в яку входять художники декоративно-ужиткового мистецтв; мистецтвознавці, техноло­ги, архітектори.

Після затвердження ескізу готують технічний малюнок -патрон, а на ньому приступають до виробництва килимових виробів. За міцністю і довговічністю машинні килими поступаються ручним, а за зовнішнім виглядом, колоритом і малюнком мало чим відрізняються. Головне завдання машинного способу виробництва полягає н найбільшому приближенні машинних килимів до ручних за естетичними властивостями при о, початому підвищенні продуктивності праці.

Художник, який працює пал художнім оздобленням манни них килимів, повинен зберігати і використовувати багати досвід талановитих народних умільців. Художнє оздоблення залежить від обладнання і технологічних можливостей.

Промислове фарбування ворсової пряжі, а також техноло­гія ткання і структура тканини машинних килимів удосконалюються. В деяких випадках в цих килимах імітується ручній вузлик. Застосування нових синтетичних волокон дозволяє значно збільшити міцність килима.

За способом виробництва машинні килими і килимові ви­роби поділяють на ткані і неткані. Вони можуть бути ворсові і безворсові

Ткані килими і килимові вироби.

Безворсовіі ткані килими виробляють з кольорових ниток основи і утоку на звичайних або багаточовникових жаккардовнх ткацьких верстатах різними переплетеннями.

Ворсові ткані килими являють собою дво - або тришарові тка­нини, в яких кожний шар мас свою основу і уток (лив. рис. 6 ).

Рис. 6. Ткацькі переплетення килимів:

1. двополотного з розрізним ворсом; 2 – аксімінстерського трубчастого;

3 – прутковогоз розрізним ворсом; 4 – пруткового з нерозрізним петельним ворсом.

Ворс закріплюється лише на верхньому шарі. Виготовляються на спеціальних верстатах. Кожен шар килима маг свою, систе­му ниток, яка з'єднує ці шви і ворсову систему, /(ля ворсових ниток використовують вовняну і напінвовняпу пряжу, хімічні волокна і нитки, які фарбують в різні кольори, (ля основи і утоку - бавовняну, конопляну, лляну пряжу.

За способом виробництва ворсові ткані килими поділяють І па двополотні жаккардові, пруткові і аксмінстерські.

Двополотні жаккардові килими. Значну роль в розвитку виробництва цього виду килимів мало використання метолів вельветового ткацтва, а саме, методів виготовлення так званого мокетового плюшу. Цей метод полягає в тому, що на двоиополотних ткацьких верстатах одночасно виробляють два самостійних ґрунтових полотна (каркаси), розміщених один під одним па віддалі подвоєної висоти майбутньої ворсової по­верхні (див. рис. 7).

Рис. 7. Переплетення двополотного килима: нитки основ:

К – корінні; Н – настилові; В – ворсові; П – утоку.

Кожне фунтове полотно складається з ко­рінної та настильної основи, що створюються крученими бавов­няними нитками, переплетеними лляним або синтетичним плівчастим утоком. Зв'язок двох ґрунтових полотен здійснюється кольоровими нитками ворсової основи. Нитки різних коль­орів включаються в строго визначеному малюнком порядку. Кольорових ворсових основ може бути від двох до шести. Малюнок створюється за допомогою машини Жаккарда за спеціальною програмою, в якій закодований малюнок майбутнього килима. Малюнок в обох килимах, знятих одночасно; одного верстата ідентичний. У процесі ткання ткач бачить лиш зворотній бік виробу, на який повністю виводиться малюнок ворсової поверхні. Два грунтові полотна розділяються спеціальним різальним механізмом на верхнє і нижнє.

Пруткові килими і вироби виробляють па пруткових кили­марських ткацьких верстатах. Формування ворсового покриву здійснюється нитками ворсової основи. Каркас килима скла­дається з ниток корінної і настильної основ, які переплітаються з утоком (дво-, трьохутокове закріплення всіх основ) і окре­мих ниток ворсової основи. Ворс формується за рахунок прокладання у ворсовий зів спеціального прутка. Висота вор­су килима залежить від висоти прутка. Ворс може бути розріз­ним (див. рис. 8) (розрізають загостреним краєм прутка або ножами-бритвами) чи нерозрізним (петельним) (див. рис. 9).

Рис. 8. Переплетення пруткового килима з розрізним ворсом:

В – ворсова основа; К – корінна основа; Н – настильна основа; П – уток

Рис. 9 Переплетення пруткового килима з нерозрізним ворсом:

В – ворсова основа; К – корінна основа; Н – настильна основа; П – уток

Кількість кольорів ниток ворсової основи від 3 до 5 для килимів з розрізним ворсом (в залежності від складності ком­позиції орнаментального малюнка) і двох, трьох кольорів - для виробів з нерозрізним ворсом.

Аксмінстерські килими за способом виробництва поділяють на:

• стрічкові (віктор-аксіменстерські).

• трубчасті (рояль-акеімснстерські)

• жаккарлові (гріппер-аксіменстерські).

Стрічкові аксмінстерські килими виробляють наступним чином. На стрічковому килимовому ткацькому верстаті вироб­ляють полотно за розробленим малюнком, нанесеним на папір в клітинку. Зіткане полотно по довжині розрізають на стрічки (синельки), які запарюють і скручують. Тчуть килим на іншому ткацькому верстаті, де ворсова стрічка (силенька) за малюнком вводиться в напрямку ниток утоку, а саме: ворс утворюється внесенням в зів синелевого утоку.

Полотно каркасу утворюється нитками корінної і пастиль­ної основ і нитками верхнього і нижнього утоку. Ворсовий уток - стрічку закріплюють на полотні каркасу спеціальними Первинними нитками основи. Такі килими називаються шенілевими аксмінстерськими.

Цей напівмеханічний процес виготовлення па двох ткаць­ких верстатах малопродуктивний до1 кв.м/год..

Нині ці килими виробляються за один технологічний процес на трубчастих аксмінстерських килимових верстатах або за допомогою клювиків-захватів з використанням жаккардових машин.

Трубчасті аксмінстсреькі килими являють собою багатоша­ровий тканий каркас, виготовлений з бавовняних корінної і настильної основ, переплетених з лляним або поліолефіиовим плівковим утоком. Уток вволиться в фунт за допомогою ста­левих рапір (рапіра вводить у фак одночасно дві нитки утоку).

Нитки кольорової ворсової основи, згідно і малюнком зап­равляються у відповідні отвори металевих або пластмасових трубочок спеціальної рамки снувального валика, а потім намо­туються на ці трубочки.

Кожна трубочка відповідає одному ряду ворсових петель по ширині килима. Кількість трубочок залежить від кількості ко­льорів малюнка.

Валики з трубчастими роликами розташовують на рухомо­му ланцюгу ткацького верстата. Кіпці ниток, які виступають а трубочок, опускаються між нитками корінної основи, а потім гребінцем загинаються вверх у вигляді нетель. Ворсові петлі з корінною основою закріплюються нитками утоку, які змо­туються з великих бобін і вволяться двома сталевими рапіра­ми у верхній і нижній (раки, що утворюються корінною і на­стильною основами.

Жаккардові аксмінстсреькі килими і килимові вироби і відрізняються від трубчастих за способом ви роби питва. По всій ширині килимового верстата розташовані механізми з клювиками-захватами. Для утворення ворсових пучків не потрібні снувальні валики з металевими трубочками. Верстат обладна­ний спеціальною машиною Жаккарда. Нитки ворсу вводяться і в грунт каркасу U подібним пучком за допомогою клювиків-захватів від шпульника, на якому встановлені циліндричні бобіни з пряжею. До клювиків-захватів надходить 8- 12-16 різних кольорів ниток ворсу з бобін, які знаходяться на одній лінії в напрямку ниток основи. Для кожного ворсовою пучка призна­чений один клювик-захват. Кожний пучок виділяється за ви­сотою. Малюнок килима утворюється з ворсової пряжі за до­помогою машини Жаккарда. Нитки ворсових пучків виводяться також на зворотний бік, утворюючи малюнок, продуктивність цих верстатів - 3,5-4 кв.м/год.

Неткані килими і килимові вироби.

В иробляють їх різними способами. За способом виробницт­ва неткані килимові вироби групують на ворсопрошивні, трико­тажні, в'язально-прошивні, голкопробивні, клеєні (див. рис. 10).

Рис. 10. Формування структури не тканих килимів 1 – тафтингового (прошивного); 2 – основовязаного (трикотажного); 3 – голкопробивного повстяного; 4 – флотованого ворсованого.

Ворсовопрошивні (тафтингові) килими виробляють на тафтингових машинах, продуктивність яких у 30-40 разів переви­щує продуктивність килимарського ткацького верстата і скла­дає 120-150 кв.м/год.

Технологічпа схема одержання тафтингових килимів така: на тканій або трикотажні ґрунтовій основі а джгута чи пол­іпропіленових плівкових ниток або на синтетичному неткано­му матеріалі прошивають із зворотного боку та допомогою голководіїв ворсову пряжу або синтетичну текстуровану нитку. На поверхні залишають ворс у формі петлі.

Лицьова поверхня килиму може бумі з цегельним або роз­різним ворсом.. Виробляють такі килими з високим, низьким або комбінованим ворсом (3,5 -12 мм).

Для міцною закріплення ворсу звотній бік тафтингових килимів покривають розчином латексу, ніногубчастою гумою, пошивною підложкою-джутовою, каркасною підкладкоиою тканиною.

Візерунок в тафтиннгових виробах формується за допомо­гою спеціального механізму за рахунок поєднання ворсу різної висоти, використання різнокольорових ворсових ниток, ниток секційного фарбування або методом друку візерунка на вор­сові/і поверхні.

Трикотажні килими виготовляють на основов'язальних килимових рашель-машинних з і 5 гребінками за один технологічний цикл. Одночасно три системи взаємопов’язаних ниток вводяться в чотири або п'ять голкових гребінок для одержання ворсового трикотажного полотна з розрізним або петельним ворсом.

Основу (каркас) килима створюють нитки фунтового лан­цюжка, у поздовжньому напрямку і нитки утоку у попереч­ному. Ворсові нитки вводять з двох гребінок, при чому одна прокладає нитки в лівому, а друга в правом)' напрямку, в результаті питки ворсу набувають стабільності і формостійкості, рівномірно заповнюють робочу поверхню килима.

Характеристики

Список файлов реферата