123046 (717085), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Сьома задача – облік та аналіз руху запасів, втрат і видобутку корисної копалини. Запаси корисної копалини в значній мірі являють собою економічний і оборонний потенціал держави. Тому, виконуючи сьому задачу, маркшейдер здійснює функції державного контролю та захищає інтереси України.

Основою для виконання цих робіт є плани гірничих виробок і гіпсометричні плани, де показані межі земельного та гірничого відводів і характеристика запасів, які держава у встановленому порядку довірила для розробки державному підприємству, юридичній або фізичній особі. Облік та аналіз, який виконує маркшейдер (сумісно з геологом підприємства) дозволяє оцінити не тільки кількість видобутих запасів, але і їх залишок. При цьому залишок розподіляється за групами в залежності від ступеня підготовленості до експлуатації (промислові, розкриті, підготовлені, готові до виймання і ін.). Звичайно, співвідношення цих груп запасів встановлюється для кожного підприємства у відповідності з гірничо-геологічним умовами, рівнем механізації, планом видобутку, можливістю реалізації добутої маси корисної копалини і ін. Чітке співвідношення кількості запасів в групах дає можливість забезпечувати виконання плану, контролювати кількість підготовчих виробок, визначити втрати та зубожіння корисної копалини. Якщо порівнювати систематично ці дані з нормативами даного підприємства, то можна завжди зробити висновок щодо стабільності і ритмічності його роботи, виявити відхилення, намітити міри щодо ліквідації їх, тощо.

Дуже важливим в цій задачі є визначення залишків корисної копалини на складах, що в свою чергу дає можливість контролювати облік видобутої за звітний період (як правило, місяць) корисної копалини по підприємству в цілому. Слід вказати, що саме облік, виконаний маркшейдерською службою, є надійним, точним і приймається, як правило, для нарахування заробітної платні шахтарям. Дані маркшейдерських вимірів заносять в спеціальні звітні документи які формують інформацію щодо запасів даного виду корисної копалини по підприємству, об’єднанню, державі.

Восьма задача – вивчення процесу зрушення гірських порід під впливом гірничих розробок та визначення мір охорони споруд на поверхні землі і капітальних гірничих виробок від порушень.

По своїй суті ця задача має гірничо-механічний характер і важлива не тільки для маркшейдерів, але й для гірників, шахтобудівників, гірничих геологів і інших спеціалістів гірничого профілю. Склалося так, що для практичного виявлення деформацій при розробці родовищ були потрібні високоточні інструменти та спеціальні методики вимірювань, якими володіли тільки маркшейдери. В зв’язку з цим саме фахівці маркшейдерського напряму не тільки виконували необхідні вимірювання, але й розробляли теоретичні питання щодо цього процесу. Саме тому визначні наукові праці по вивченню процесу зрушення гірських порід створили вчені-маркшейдери: проф.С.Г.Авершин (1901-1972 рр.), проф. Д.А.Казаковський (1909-1973 рр.), проф. П.М.Леонтовський (1871-1921 рр.), проф. І.М.Бахурін (1880-1940рр.), проф. Г.М.Кузнєцов (1903-1995 рр.), проф. Г.Л.Фісенко (1922-1988 рр.) і інші. При вивченні процесу зрушення за багато десятиліть виникло багато наукових напрямів, які розглядаються в маркшейдерії, гірничій справі, геомеханіці, фізиці гірських порід, інших суміжних дисциплінах. Встановити межі між цими розділами гірничої науки неможливо й недоцільно.

На гірничому виробництві саме маркшейдер визначає і розраховує необхідні розміри ціликів для кожного об’єкта, який повинен охоронятись. Маркшейдер вивчає процес зрушення на конкретному виробництві шляхом побудови спостережних станцій, виконання вимірювань і розрахунків, складання графіків і відповідної документації. Оскільки кожне гірничодобувне підприємство має конкретні гірничо-геологічні умови, процес зрушення гірських порід є індивідуальним. Завдяки розрахункам маркшейдерська служба визначає на земній поверхні зону, яка підлягає зрушенню гірських порід в різні періоди при розробці родовища або його частин. На основі ретельного аналізу будуються прогнози щодо можливої забудови територій, проведення транспортних артерій, розробки мір, завдяки яким деформації будуть мати припустимі величини.

Дев’ята задача – всебічна автоматизація маркшейдерських робіт. Сьогодні проблему можна розділити на три частини: повне комплектування з регулярним поновленням і оновленням маркшейдерських служб діючих підприємств сучасними інструментами та засобами обчислювальної техніки; автоматизація польових вимірювальних робіт, включаючи розробку і впровадження принципово нового обладнання, сконструйованого на основі сучасних досягнень науки; автоматизація обчислювальних і графічних робіт. Першочерговою слід вважати першу частину. Вона потребує досить значних матеріальних витрат. Орієнтуючись на сьогоднішню технологію ведення маркшейдерських робіт, кожен відділ повинен мати, як необхідне, таке обладнання: теодоліт-автомат для високоточних маркшейдерсько-геодезичних робіт, теодоліти-автомати для побудови опорних мереж в шахті, теодоліти-автомати або кутоміри-автомати для знімальних робіт, гірокомпас-автомат для орієнтування сторін, лазерний віддалемір-автомат, лазерні покажчики-автомати для задання і контролю напрямів гірничим виробкам, прецизійний нівелір для виконання високоточних маркшейдерсько-геодезичних робіт, нівеліри-автомати для технічного нівелювання, комплекти спеціальних рейок, висків, штативів, пристосувань для закріплення точок та центрування інструментів, спеціальних фотокамер і приладів для камеральних робіт, 4-5 сучасних персональних комп’ютери з зовнішніми пристроями (плоттерами, графопобудувачами, сканерами), програмне забезпечення для обчислювальних і графічних робіт і багато іншого. Деякі з названих приладів не розроблені у вибухобезпечному виконанні, але при масових замовленнях закордонні фірми могли б таку роботу виконати. Приблизний підрахунок показує, що для повної комплектації маркшейдерського відділу середньої шахти якісними інструментами і засобами сьогоднішнього дня треба витратити 150-200 тис. доларів США.

Паралельно треба вирішувати і питання підготовки маркшейдерських кадрів у вузах і інших навчальних закладах України. Лабораторна база навчального закладу своїм рівнем повинна відповідати сучасно обладнаному виробництву і випереджувати його. Студента завжди треба навчати на основі передових досягнень науки і техніки. Таку позицію завдяки нормальному державному фінансуванню займають і втілюють у життя практично всі вузи розвинених країн. Маркшейдерські кафедри вузів нашої країни забезпечені далеко не повністю. При відсутності повноцінного державного фінансування розвитку лабораторної бази вищої освіти, очевидно, настав час для участі підприємств у лабораторному забезпеченні вузів, оскільки саме виробництво зацікавлене в одержанні спеціаліста, який володіє передовою технікою і технологією. Доречно вказати і на те, що науковий потенціал наших вузів досить високий (не нижче, а часто навіть вище зарубіжного) і при наявності технічної озброєності кафедр всі технології та програмне забезпечення могли б розроблюватись у себе, а не купуватись за кордоном.

Враховуючи сучасний стан маркшейдерського інструментарію шахт і кар’єрів, можлива часткова автоматизація обчислювальних і графічних робіт при наявності у відділі засобів обчислювальної техніки з зовнішніми пристроями. Такі досягнення є на деяких шахтах виробничого об’єднання “Павлоградвугілля”. Маркшейдери цих шахт формалізують виконання польових робіт існуючими інструментами, а в подальшому автоматизують обчислювальні і графічні роботи, розроблюючи власне програмне забезпечення. Подібну роботу можна розцінювати, як проміжну стадію на шляху до повної автоматизації.

Ми не розглядаємо віддалену перспективу перегляду змісту маркшейдерської праці. В гірничій літературі періодично піднімаються питання і описуються науково-технічні розробки щодо безлюдної механізованої виїмки корисних копалин з надр. Зрозуміло, що там, де можлива безлюдна виїмка, повинна бути забезпечена і безлюдна маркшейдерська зйомка виробленого простору, який треба відобразити на документації (зміст її у майбутньому і форма представлення теж підлягають фундаментальному переосмисленню). Орієнтуючись на майбутнє, слід зазначити, що вже сьогодні існують серйозні наукові розробки, які передбачають автоматизовану методику маркшейдерської зйомки без знаходження маркшейдера у виробці.

Десята задача – маркшейдерське забезпечення гірничо-промислової екології. Як відомо, одним з виробничих об’єктів, які негативно впливають на навколишнє середовище, є терикони та плоскі відвали вугільних шахт, кар’єрів, збагачувальних фабрик. В перелік негативних впливів породних відвалів на природне середовище входять відчуження і втрата земель, забруднення водоймищ, викиди продуктів горіння в атмосферу, забруднення повітря через пилоутворення, виділення отруйних речовин і газів через хімічні реакції всередині териконів і ін. Екологічна політика держави і регіонів передбачає виключення або зведення до мінімуму негативних впливів відвалів.

На території Донбасу знаходиться кілька сотень териконів (понад 600 – прим. ред.), різних за віком, а також кар’єрів, відвалів пустих порід, відвалів шлаків на металургійних заводах. В останні роки передбачено дуже багато дійових заходів в галузі гірничо-промислової екології. При рішенні загальних і часткових питань робота маркшейдерських служб виходить на провідне місце: дослідження процесу формування відвалів і визначення в них місцеположення найбільш активних порід, зйомка відвалів, визначення об’ємів порід, проектування переміщень порід при заповненні штучно утворених пустот або природних виїмок, розробка проектів і маркшейдерське забезпечення рекультивації відвалів та прилеглих територій і ін.

Одинадцята задача – участь в рішенні питань землекористуваання і надрокористування. Відомо, що надра будь-якої держави, її мінерально-сировинні ресурси, являють собою основу промислового розвитку країни. Україна займає одне з провідних місць серед держав світу щодо кількості корисних копалин та їх різноманітності. Проблеми гірничодобувних галузей промисловості призвели до значного скорочення видобутку сировини, погіршенню умов праці гірників, скороченню фронту підготовчих робіт. Суттєво скорочені кошти на розвідувальні роботи, що в перспективі утворить труднощі, які подолати буде майже неможливо при існуючому стані галузі. В цих умовах необхідно весь час вдосконалювати законодавство, яке регулює відносини при користуванні мінерально-сировинною базою. В цьому питанні нашій державі треба зробити дуже багато. Доцільно, на зразок інших країн, утворити самостійну галузь права – гірниче право. В цьому разі розрізнені акти користування надрами будуть інтегровані в гірничому законодавстві. В такому разі набагато простіше будуть вирішуватись питання юридичного напряму.

Маркшейдерові під час своєї роботи доводиться багато часу приділяти правовим, юридичним, організаційним питанням, пов’язаним з надрокористуванням (підробка територій, порушення особистих володінь громадян при підробці їх гірничими розробками, затоплення земель при консервації та закритті шахт і ін.). Настав час забезпечити високу юридичну грамотність маркшейдера. Ця задача покладається на вищу школу, в якій вже сьогодні випускаючі кафедри передбачають викладання профільно орієнтованих дисциплін, таких як “Гірниче право”, “Основи природо- і надрокористування”. Вже тепер зрозуміло, що в майбутньому на маркшейдерські служби підприємств буде покладено нові, не властиві їм до сьогоднішнього дня, обов’язки.

Дванадцята задача – маркшейдерське забезпечення консервації, реструктуризації та закриття шахт. Фінальний етап існування гірничого підприємства такого ж відповідального відношення, як при відкритті чи експлуатації підприємства. Спрощений підхід до цієї стадії своєрідного функціонування виробництва зажди викликає небезпечні і непередбачені результати.

Гірничі виробки шахти, що не діє, залишаються нашими ресурсами незалежно від їх активного чи пасивного існування. Капітальні виробки несуть на собі функції сховищ, порожнеч, вентиляційних чи водяних каналів, тощо. Маркшейдерська служба наприкінці роботи шахти повинна виконати дуже ретельно зйомку всіх виробок та пустот і точно нанести їх на план. Вся гірничогеологічна документація повинна бути поповненою, підписаною, оформленою для безтермінового зберігання. Разом з геологічною службою маркшейдер складає детальну інформацію відносно запасів корисної копалини що залишаються в надрах, ціликів, втрат, стану виробок і ін. Це робота не така проста, як здається на перший погляд, і вимагає тривалото часу і значних працевитрат. Треба підготувати величезну кількість статистичної інформації, відомостей, заповнити масу формулярів. Між тим, саме в цей час на підприємстві залишається незначна кількість спеціалістів потрібної кваліфікації і виконати якісно всю роботу майже неможливо. Не до кінця вирішено питання щодо процедури передачі документів, приміщень для зберігання. Не можна погодитись також з пропозиціями щодо зберігання документації тільки у електронному вигляді. Останні з часом старіють, втрачають свою якість і не відповідають призначенню безтермінового зберігання цінних документів.

Тринадцята задача - участь маркшейдерських служб в діяльності ГІС. З кожним роком розширюється впровадження ГІС-технологій в управління гірничим виробництвом. ГІС-технології застосовуються в багатьох сферах гірничого виробництва, в тому числі і в роботі маршейдерсько-геологічних відділів. Завдяки цьому суттєво підвищується ефективність маркшейдерського забезпечення гірничих робіт.

Як відомо, інформаційні технології можна розподілити на три великі групи: одержання інформації, її обробка і представлення. Саме систематична праця маркшейдерів та геологів, послідовно проходячи ці стадії, створює геоінформаційну систему родовища, яку використовують при видобутку корисної копалини. Кінцевий продукт роботи відділу забезпечує користувачеві найбільш природне представлення просторової інформації щодо пласта або рудного тіла: його елементи залягання, глибина, потужність, удавана густина, вміст корисного чи шкідливого компонента, особливості системи добування, обводнення, газовиділення (можна перелічувати дуже довго). Саме маркшейдерсько-геологічні дані складають важливий компонент ГІС і являють собою основу цифрової моделі родовища. Маркшейдерська документація, як вихідний продукт, може мати не тільки вигляд планів чи друкарських форм, але й електронних документів на будь-яких носіях інформації. Практично кожна сфера гірничого виробництва, яка претендує на застосування ГІС-технолоії, звертається в першу чергу до маркшейдерських планів. Можна без перебільшення констатувати, що маркшейдерсько-геологічна інформація є основою ГІС гірничого виробництва. Для обліку та збереження документації маркшейдерського відділу повинні бути створені виключно благопристойні умови. Труднощі на цьому шляху слід долати, не рахуючись з витратами. Втратити інформацію просто, відновити – неможливо.

Аналізуючи задачі маркшейдерських служб сучасних гірничих підприємств, автор намагався не тільки популяризувати маркшейдерську працю, віддаючи їй належне, а й загострити увагу читача-фахівця на тих негараздах, які переживає одна з найважливіших служб гірничодобувних галузей промисловості. Кількісний склад маркшейдерського відділу шахти не перевищує кількох десятих відсотка загальної кількості штатних працівників, а результати його роботи мають провідне значення.

Хочу привернути увагу керівників виробництва, адміністраторів, фінансово-бухгалтерських працівників до невиправдано бідного становища матеріальної бази маркшейдерських відділів. Практично в кожному адміністративному кабінеті шахти знаходяться один-два сучасних комп’ютери, не говорячи про бухгалтерію, де їх десятки. Немає їх тільки в маркшейдерському відділі, де їх повинно бути не менше чотирьох-п’яти, де вони вкрай необхідні, бо саме тут вони ефективно впливають на рівень і культуру виробництва. Їх придбання практично не вплине на собівартість продукції шахти. Обладнання маркшейдерських відділів сучасними інструментами і матеріалами принесе підприємству відчутну користь.

ЛІТЕРАТУРА

1. Справочник маркшейдера, часть 1 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат,1953,- 1032 с.

2. Справочник маркшейдера, часть 2 \Под ред. Буткевича Т.В. и Оглоблина Д.Н.-М.: Металлургиздат, 1955,- 936 с.

3. Из истории отечественной маркшейдерии \\ Маркшейдерский вестник. 2002.-№1, М., ФГУП (“Гипроцветмет”), - С 34-35.

Характеристики

Список файлов реферата