new_kurs (716617), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Кон'юнктура характеризує поточний стан економіки країни, світового господарства, галузі, регіону, ринку товарів у певний період. Вона може розкривати динаміку виробництва, будівництва, торгівлі, цін, курсу цінних па­перів, прибутків, недовантаження основного капіталу, безробіття, рівень заробітної плати, споживання тощо.

Погіршення кон'юнктури в тій чи іншій сфері є сигналом для своєчасного вжиття заходів для усунення причин, які його породжують.

Економічно розвинені держави з соціальне орієнтованою економікою досягають своєї мети кон'юнктурною політикою. Прагнучи поліпшити економічну кон'юнктуру в країні, досягти прогресивних структурних зрушень в економіці, вони змінюють податкові та відсоткові ставки, збільшують або зменшують обсяги державних замовлень, державних капіталовкладень, здійснюють заходи, спрямовані на державне регулювання капіталовкладень, особисте споживання населення та інші заходи, забезпечуючи сприятливу кон'юнктуру. Слід постійно і старанно вивчати економічну кон'юнктуру і своєчасно вживати заходів для того, щоб запобігти розбалансованості народного господарства, інфляції, зростанню цін, появі тіньової економі­ки, спаду виробництва. Засобів регулювання кон'юнктури як у держави, так і у керівників підприємств достатньо.

Наприклад, для пожвавлення кон'юнктури держава йде на збільшення державних витрат, фінансує заходи, спрямовані на підтримку кон'юнктури; зменшення подат­ків сприятливо впливає на кон'юнктуру, розширення інвестиційної діяльності (у підприємств і населення залишається більше коштів).

У Німеччині в періоди високої кон'юнктури Федеральний банк депонує певні грошові резерви, які на випадок економічного спаду уряд використовує для підтримання кон'юнктури.

Держава як господарський суб'єкт соціальне орієнтованої ринкової економіки сприяє здоровій кон'юнктурі, створює сприятливий клімат для успішної під­приємницької діяльності, приватизації, розвитку національної економіки, реалізації експертних програм і впливає на умови міжнародної конкуренції.

Сьогодні ринкова кон'юнктура стає все жорсткішою, з'являються все витонченіші методи і форми суперництва на ринку, швидко змінюються кон'юнктура ринку, попиту і пропозицій, ціни, якість товару і послуг тощо. Виживан­ня підприємств у цих умовах потребує принципово нових маркетингових підходів до управління і організації вироб­ництва і збуту. Вони мають забезпечувати реалізацію таких завдань: підвищувати гнучкість виробництва, швидко змінювати асортимент продукції, впроваджувати нові технології, техніку, поліпшувати якість продукції, підвищувати культуру виробництва, знижувати витрати виробництва.

Найперше завдання керівника підприємства, фірми — спрогнозувати обсяги збуту продукції, послуг. Для цього слід підвищувати роль маркетингу в комерційній діяльності, у визначенні виробів, які користуються і будуть корис­туватись найбільшим попитом, устаткування, технології, джерел постачання сировини, матеріалів, комплектуючих та інших умов господарської діяльності, необхідних для випуску цієї продукції.

Поряд з цим на основі прогнозу розвитку внутрішнього і світового ринку та тенденцій перспектив зміни асортименту товарів приймаються управлінські рішення і про­грама дій з технічного переоснащення підприємства з визначенням напрямів інвестицій і додаткових виробничих потужностей з орієнтуванням виробництва на запити реального споживчого ринку.

Прогнози збуту продукції, послуг необхідні для всіх підрозділів підприємства. Маркетингу належить головна роль при прогнозуванні виробничими і технічними службами підготовки устаткування, пристроїв, робочих місць для випуску нового асортименту продукції. Служби матеріально-технічного постачання використовують маркетингові прогнози для визначення графіків поставок сировини і матеріалів, фінансові служби — для визначення розмірів оборотних коштів, витрат на оплату праці тощо.

Прогноз збуту дає змогу оцінити ефективність програми інвестицій, віддачу, прибуток, які принесуть капіта­ловкладення після здійснення технічного переоснащення.

При складанні прогнозу збуту продукції, послуг завжди необхідний попередній аналіз ринку, на основі якого підприємство планує збут своєї продукції, включаючи експортну, використовуючи інформацію публікацій у бюлетенях і періодичних виданнях будь-якої країни. Має бути використана інформація про ситуацію і кон'юнктуру на ринку тієї країни, куди експортується продукція. Найбільш точним підходом до складання прогнозу збуту є так званий пробний маркетинг, при якому просування нових виробів на ринку здійснюється на невеликому за розмірами ринку (в межах кількох міст). На такому невеликому місцевому ринку моделюються і перевіряються заходи, здійснені в масштабі країни (просування нового виробу на ринку — обсяг продажу, ціни, види реклами, канали збуту, якість, тип упаковки тощо).

Керівник підприємства сьогодні має можливість застосувати кілька способів підвищення конкурентоспроможності підприємства і збільшити випуск потрібного на ринку товару. Для цього слід розвивати власну систему філій та широку мережу підприємств малого бізнесу. Однак розпочинати слід з вивчення ринку, його сег­ментації, ємності сегмента, тобто скільки виробів вироб­ляти, яка їхня вартість, за якою ціною їх можна продати. чисельність потенційних споживачів тощо.

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТІВ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Правильне визначення вартості майна державного підприємства, що приватизується, є важливою передумо­вою успішної, взаємовигідної угоди між державою і новими власниками щодо зміни форми власності підпри­ємства. Оцінка майна підприємств необхідна для об'єктив­ного визначення початкової ціни об'єктів приватизації, що підлягають продажу на аукціоні або за конкурсом, для оцінки вартості цілісних майнових комплексів і окремих інвентарних об'єктів у разі викупу, а також для визначення розміру статутного фонду відкритих акціонерних това­риств, що створюються в процесі приватизації (включаючи корпоратизацію). Саме недосконалість правового і мето­дичного забезпечення процесу приватизації щодо оцінки майна державних підприємств була в перші роки привати­зації в Україні однією з головних причин того, що багато підприємств були привласнені за безціпь, а державна казна втратила величезні суми коштів.

В даний час основним правовим актом, що регулює відносини щодо оцінки майна державних підприємств, є “Методика оцінки вартості майна під час приватизації”.Вона встановлює порядок оцінки майна державних під­приємств за відновною вартістю з урахуванням складу майна, а також способу приватизації. Це викликане тим, що на даному етапі приватизації способи її здійснення в Україні створюють неоднакові умови для впливу ринкових факторів на ціни викупу або продажу об'єктів привати­зації.

Для відкритих державних акціонерних товариств, які створені в процесі корпоратизації і створюються в процесі приватизації і які, як відомо, приватизуються способом продажу акцій, причому з обов'язковим застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів і компенсаційних сертифікатів, встановлено порядок визначення розміру статутного фонду приватизованого відкритого акціонер­ного товариства за методикою оцінки вартості цілісного майнового комплексу. Суть її така.

Оцінка вартості цілісного майнового комплексу (під­приємство в цілому або його цехи, виробничі дільниці тощо, які можуть бути виділені як окремі об'єкти привати­зації) здійснюється на підставі балансу підприємства і даних бухгалтерського обліку про балансову вартість його активів: основних засобів (з урахуванням індексації їхньої балансової вартості на останню дату), нематеріальних активів, інших позаоборотних активів (у тому числі неза­вершеного будівництва), запасів і витрат, грошей, коштів у розрахунках, цінних паперах, інших активів. Оцінці вартості об'єкта приватизації може (за рішенням держав­ного органу приватизації) передувати його повна інвен­таризація.

Вартістю об'єкта цілісного майнового комплексу вважається балансова вартість усіх його активів, зменшена на суму банківських кредитів, кредиторської заборгова­ності та інших фінансових зобов'язань підприємства. В методиці дається така формула оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу:

В_цмк = О_з + Н_а + В_кі + У_ні + В_дв + (З_з + Ф_а - К_р),

де В_цмк — вартість майна цілісного майнового комп­лексу;

О_з — залишкова вартість основних засобів з урахуван­ням їх індексації;

Н_а — залишкова вартість нематеріальних активів, відо­бражених у балансі;

В_кі — відновна вартість незавершених капіталовкла­день проіндексована);

У_ні —відновна вартість не встановленого устаткування (проіндексована);

В_дв — довготермінові фінансові вкладення;

З_з — запаси і витрати (у складі оборотних засобів підприємства);

Ф_а— так звані фінансові активи (розрахунки, дебіторська заборгованість, короткотермінові фінансові вкладення, кошти й інші активи);

К_р— кредити банків, кредиторська заборгованість усіх видів, інші довготермінові та короткотермінові зобов'язання підприємства, а також резерви наступних виплат і платежів.

Якщо при розрахунку вартості майна об'єкта величина (З_з + Ф_а - К_р) від'ємна, що свідчить про низький рівень ліквідності його активів, тобто фінансові зобов'язання підприємства перевищують його оборотні активи, всі три зазначені елементи з розрахунку вилучаються.

Для визначення відновної вартості незавершених капіталовкладень та невстановленого устаткування засто­совуються усереднені індекси цін у зв'язку з інфляцією на будівництво і промислову продукцію згідно з чинними вказівками Фонду державного майна, Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату України, що потребує розподілу неза­вершеного будівництва за строками проведення витрат та за їх видами, а невстановленого устаткування — за строками його придбання.

У разі створення відкритих акціонерних товариств з метою продажу акцій без участі приватизаційних цінних паперів, тобто тільки за кошти, розмір їхнього статутного фонду визначається з урахуванням ринкової вартості активів на підставі їх експертної оцінки.

Оцінка вартості майна, що приватизується шляхом викупу, проводиться залежно від складу майна державного підприємства. У разі викупу майна, до складу якого входять будівлі та споруди, його вартість визначається за результатами експертної оцінки, причому експерти діють відповідно до угоди з органом приватизації. Якщо до складу майна державного підприємства, що приватизується шляхом викупу, не входять будівлі та споруди або якщо в процесі приватизації створюється колективне сільськогос­подарське підприємство, в таких випадках вартість майна визначається за методикою оцінки майна цілісного майнового комплексу, але без урахування останньої індексації балансової вартості основних засобів.

Визначення початкової ціни майна державних підприємств, що приватизуються шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом, відбувається також за вищенаведеною формулою, але без урахування останньої індексації балансової вартості основних засобів. Причому в разі, якщо на конкурс виставляється об'єкт, до складу якого входять будівлі та споруди, обов'язково визначається початковий розмір інвестиційних зобов'язань. Інвестиційне зобов'я­зання в даному випадку — це зобов'язання покупця щодо внесення інвестицій, необхідних для ефективного функ­ціонування об'єкта оцінки та випуску ним конкуренто­спроможної продукції (реконструкція, капітальний ремонт, удосконалення технології тощо). Сума інвестицій розподіляється поетапно, але у межах не більше п'яти років.

Слід особливо підкреслити, що діюча в Україні методологія оцінки вартості об'єктів приватизації не передбачає визначення вартості земельної ділянки, на якій розта­шований об'єкт приватизації, вартості надр та інших складових частин природного середовища. Це є очевидною вадою діючої практики оцінки об'єктів, яка призводить, зокрема, до стримування іноземних інвестицій на прива­тизацію. Але діючий порядок продажу об'єктів приватизації на конкурсах, аукціонах, продаж акцій відкритих акціонерних товариств через сертифікатні аукціони, на біржах певною мірою сприяє встановленню більш-менш об'єктивних ринкових цін на об'єкти приватизації. Вони виставляються на продаж за стартовою ціною, складеною за балансовою вартістю, а кінцева їхня ціна, ринкова вартість залежить від ринкових механізмів, що вільно спрацьовують.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА СПОСОБОМ ПРОДАЖУ АКЦІЙ ВІДКРИТИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Створення відкритих акціонерних товариств на базі державних підприємств у процесі їх приватизації, в тому числі шляхом корпоратизації, є важливою передумовою приватизації, яка дає змогу здійснювати приватизацію підприємства в умовах формування ринку їхніх акцій. Цьому процесу сприяє також встановлений порядок управління акціями державних відкритих акціонерних товариств з боку Фонду державного майна України і його регіональних органів. Саме органи приватизації затверд­жують плани розміщення акцій, включаючи акції відкри­тих акціонерних товариств, створених у процесі корпо­ратизації в 1993—1995 рр., приймають рішення щодо їх продажу, створюють комісії з підготовки приватизації цих об'єктів. Фонд державного майна України регламентує порядок продажу акцій державних відкритих акціонерних товариств на ринку цінних паперів.

Характеристики

Список файлов реферата