120786 (715516), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

-забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

- звертається з посланнями до народу та із щорічни­ми і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- призначає Представника Президента України в Ав­тономній Республіці Крим.

2. Повноваження Президента по відношенню до Вер­ховної Ради та в сфері законодавчої влади.

Президент та Верховна Рада здійснюють різні конс­титуційні функції, і компетенція Президента не конкурує з компетенцією парламенту: Конституція України, керу­ючись принципом розподілу влад, чітко розмежовує сфери їх повноважень. Одночасно Президент згідно Кон­ституції є суб'єктом законодавчого процесу і здійснює повноваження по відношенню до Верховної Ради та в сфері законодавчої влади, а саме:

- користується правом законодавчої ініціативи у Вер­ховній Раді;

- підписує та офіційно оприлюднює закони, прийняті Верховною Радою;

- накладає суспензивне (відкладальне) вето щодо прийнятих Верховною Радою законів з подальшим повер­ненням їх на повторний розгляд Верховної Ради;

- протягом трьох років після набуття чинності Конс­титуції України (тобто до 28 червня 1999 року) має пра­во видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одно­часним поданням відповідного законопроекту до Верхо­вної Ради України;

- призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конститу­ції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

- призначає позачергові вибори до Верховної Ради України в строки, встановлені цією Конституцією;

- припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пле­нарні засідання не можуть, розпочатися.

3. Повноваження Президента в сфері виконавчої влади.

Не входячи безпосередньо до виконавчої гілки влади Президент, водночас, наділяється Конституцією України досить широкими повноваженнями по відношенню до Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, які характеризують його «особливі зв'язки» з виконавчою владою, «верховне» положення Президента по відно­шенню до органів виконавчої влади. Так, Президент:

- призначає за згодою Верховної Ради України Пре­м'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його від­ставку;

- приймає відставку Кабінету Міністрів України;

- призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів мі­сцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повно­важення на цих посадах;

- утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центра­льні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

- за поданням Кабінету Міністрів призначає на поса­ду і звільняє з посади голів місцевих державних адмініс­трацій;

-скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

4. Повноваження Президента в сфері судової влади.

Згідно з принципом розподілу влад та незалежності судів Президент не може втручатися в діяльність судо­вих органів, проте він активно взаємодіє з цими орга­нами, здійснюючи при цьому певні установчі функції. Це знаходить свій вияв в його повноваженнях, пов'яза­них з формуванням органів судової влади, зокрема Пре­зидент:

-призначає третину складу Конституційного Суду України;

- утворює суди у визначеному законом порядку;

-здійснює перше призначення на посаду професій­ного судді строком на п'ять років.

Крім установчих повноважень у сфері судової влади Президент виконує окремі квазісудові функції— здійс­нює помилування.

5. Повноваження Президента в сфері національної безпеки, оборони та військової політики.

Безпека країни являє собою стан захищеності життє­во важливих інтересів громадян, суспільства та його ін­ститутів від зовнішніх та внутрішніх загроз. Відповідно, до основних об'єктів безпеки в літературі відносять:

права і свободи людини і громадянина; матеріальні та духовні цінності суспільства; конституційний лад; суве­ренітет та територіальна цілісність держави; довкілля тощо.

Основним суб'єктом забезпечення безпеки є держава, яка здійснює відповідні функції через діяльність органів державної влади. Як глава держави Президент здійснює в цій сфері повноваження:

-є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- призначає на посади та звільняє з посад вище ко­мандування Збройних Сил України, інших військових формувань;

-здійснює керівництво у сферах національної безпе­ки та оборони держави;

- очолює Раду національної безпеки і оборони Украї­ни, яка згідно зі ст. 107 Конституції України є координа­ційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України;

- вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про викори­стання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти України;

- приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози напа­ду, небезпеки державній незалежності України;

- приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного ста­ну, а також оголошує в разі необхідності окремі місцево­сті України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Ра­дою України.

6. Повноваження Президента з формування органів та призначення посадових осіб.

Президент бере участь у формуванні органів, які без­посередньо не відносяться до виконавчої та судової гілок влади. Він,зокрема:

- призначає за згодою Верховної Ради України на по­саду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

-призначає половину складу Ради Національного банку України;

- призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного ко­мітету України, Голову Фонду державного майна Украї­ни, Голову Державного комітету телебачення і радіомов­лення України.

7. Інші повноваження Президента.

Конституція України відносить до компетенції Пре­зидента деякі інші повноваження необхідні для здійс­нення функцій глави держави. Так, Президент:

- присвоює вищі військові звання, вищі дипломатич­ні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

-нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

- вирішує питання громадянства, приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України;

- приймає рішення про надання притулку в Україні;

-створює в межах коштів, передбачених у Держав­ному бюджеті України, для здійснення своїх повнова­жень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Акти Президента України

Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України Президент видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'яз­ковими до виконання на території України. Укази і розпорядження Президента носять підзаконний харак­тер: вони видаються на основі Конституції і законів України.

Проекти указів і розпоряджень Президента готують і вносять Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, цен­тральні органи громадських організацій України, Рада Міністрів Республіки Крим, Глава Адміністрації Прези­дента України, Радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України.

Укази і розпорядження на підпис Президенту Украї­ни подає Глава Адміністрації Президента України.

Деякі акти Президента потребують контрасигнації – скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міні­стра, відповідального за акт та його виконання.

Згідно з Указом акти Президента не пізніше, як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкова­них виданнях.

Нормативні акти Президента набирають чинності че­рез десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Ненормативні акти Президента можуть не публі­куватися. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надсилання відпо­відним державним органам та органам місцевого само­врядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Неопубліковані акти Президента набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або орга­нами місцевою самоврядування, якщо не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Рішення щодо конституційності актів Президента приймає Конституційний Суд України. У разі визнання Конституційним Судом акту Президента неконституцій­ним, він втрачає чинність з дня ухвалення Конституцій­ним Судом відповідного рішення.

Адміністрація Президента України

З метою забезпечення здійснення повноважень глави держави Президент утворює постійно діючий орган -Адміністрацію Президента України.

Адміністрація не являє собою органу державної вла­ди, до її функцій входить створення необхідних умов, без яких неможливі здійснення повноважень глави дер­жави, його зв'язок з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації, який призначається на посаду і звільняє­ться з посади Президентом України.

До складу Адміністрації входять:

Глава Адміністрації Президента України, Перший по­мічник Президента України, Перший заступник та заступ­ники Глави Адміністрації Президента України, помічники Президента України, радники Президента України, науко­ві консультанти, консультанти та референти Президента України, Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Прези­дента України в Конституційному Суді України;

управління, служби, відділи та інші структурні підро­зділи.

Згідно з Положенням основними завданнями Адміні­страції є організаційне, правове, консультативне, інфор­маційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення дія­льності Президента України щодо:

реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додер­жання Конституції України, прав і свобод людини і гро­мадянина;

представлення України в міжнародних відносинах, здійснення керівництва її зовнішньополітичною діяльні­стю, ведення переговорів та укладання міжнародних до­говорів України, визнання іноземних держав, призна­чення та звільнення глав дипломатичних представництв України;

здійснення ним керівництва в сферах національної безпеки і оборони;

визначення стратегії економічного розвитку держави;

вирішення питань, пов'язаних з утворенням, реорга­нізацією і ліквідацією центральних органів виконавчої влади, забезпечення їх узгодженого функціонування і взаємодії;

розв'язання кадрових питань, які належать до його повноважень;

вирішення питань, пов'язаних з нагородженням дер­жавними нагородами, в тому числі і відзнаками Прези­дента України, присвоєнням вищих військових та інших вищих спеціальних звань і класних чинів, прийняттям до громадянства та припиненням громадянства України, наданням притулку в Україні, здійсненням помилування;

здійснення ним й інших повноважень, визначених Конституцією України.

Таким чином за Конституцією, Президент України є главою держави і виступає від її імені. Так, Президент є га­рантом державного суверенітету, територіальної цілісно­сті України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз конституційних повноважень Президента України, їх співвідношення з повноваженнями Вер­ховної Ради, Кабінету Міністрів, інших державних органів свідчить, що Україну не можна віднести ні до парламентського, ні до президентського типу рес­публік. Це республіка змішаного типу, що характерно для багатьох країн світу (Російська Федерація, Ка­захстан, Франція тощо).

Використана література

Кравченко В. В. Конституційне право України. – К., 2000.

Коментар до Конституції України. Друге видання. – К., 1998.

Лисенков С. П. Основи правознавства. – К., 2000

Конституція України

Характеристики

Список файлов реферата