Rozdil 2 (715030), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У зв’язку з втратою годувальника (розділ V Закону № 1058)

Відповідно до п. 1 ст. 36 Закону № 1058, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається:

1. непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, що був на його утриманні або дітям – незалежно від того, перебували вони на утриманні годувальника чи ні;

2. За наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був необхідний йому для призначення пенсії за інвалідністю:

• до досягнення особою 23 років включно – 2 роки страхового стажу;

• від 24 до 26 років включно – 3 роки страхового стажу;

• від 27 до 31 року включно – 4 роки страхового стажу;

• для осіб 32 років і старших – 5 років страхового стажу;

• у період проходження військової служби або смерті пенсіонера – незалежно від наявності страхового стажу.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається згідно з п. 1 ст. 38 Закону № 1058:

• на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним;

• довічно – для членів сім’ї, що досягли пенсійного віку.

• У розмірах, визначених ст. 37 Закону № 1058:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника;

• на двох і більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника (яка розподіляється рівними частками¹⁰);

• дітям – сиротам – у вищевказаних розмірах виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

II.2.В. Накопичувана пенсія

На схемі №5¹¹ зображена Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Накопичувальна частка пенсії, яка складає 7%¹², буде впроваджена в систему пенсійного забезпечення при певних вимогах, головними з яких є:

• економічна стабільність в країні;

• збалансованість рахунків в пенсійному фонді України.

По прогнозам спеціалістів в Печерському відділенні пенсійного фонду України це станеться можливо через 2 – 3 роки¹³.

Накопичувальний фонд – це цільовий позабюджетний фонд, який створюється Пенсійним фондом, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат. Наприклад, після виходу працівника на пенсію він зможе отримувати, крім пенсійних виплат із солідарної системи, доплати (частинами) з тих коштів, які нагромадилися на його персональному рахунку. Звідси й назва системи – накопичувальна, яка дозволяє збільшувати майбутні пенсії. Для накопичення частини страхових внесків, що направляються в накопичувальний фонд, може бути вибраний будь – який недержавний фонд відкритого типу.

Проте слід зазначити, що ще не ухвалений закон про скерування частини страхових внесків до накопичувального фонду. Як випливає з п. 9 Прикінцевих положень Закону № 1058, такий закон приймуть щойно після того, як відбудеться економічне зростання країни протягом двох останніх років, а саме:

• якщо в будь – якому з них валовий продукт зросте не менш як на 2% порівняно з попереднім роком. Отже, найближчим часом в Україні з двох обов’язкових систем діятиме лише одна – солідарна система.

Розглянути що таке система недержавного пенсійного забезпечення¹⁴.

Недержавні пенсійні фонди поділяються на:

• відкриті – для всіх фізичних осіб;

• корпоративні – для фізичних осіб, які перебували або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем (який сплачує внески до такого фонду);

• професійні.

Такі фонди укладатимуть пенсійні контракти з вкладниками. Укладення контракту – справа добровільна. І якщо воно відбудеться, вкладник одночасно повинен буде сплачувати внески (застрахованій особі або його роботодавцю) не тільки до солідарної й накопичувальної системи, а й до недержавних пенсійних фондів, щоб скористатися правом на отримання “додаткових” виплат до пенсій.

Загалом пенсійну систему можна подати у вигляді схеми №7¹⁵. Виділені кольором у схемі блоки визначають те, що не набрало чинності й перебуває у стадії законодавчої розробки.

II.2.С. Добровільна пенсія

Добровільна пенсія відноситься до внесків які робить фізична або юридична особа до наприклад – страхових компаній, у яких передбачені пенсійні програми для фізичних та \ або юридичних осіб, такі внески можна назвати – добровільне страхування, яке ми розглянемо пізніше.

В страхових компаніях передбачені пенсійні програми при яких можливо не тільки створити для себе добровільну пенсію, але й змінити тип вкладення та вирішити долю своїх внесків. Таким чином визначити отримувача (вигодоотримувача¹⁶) внесків в разі втрати життя застрахованої пенсії, або закінчення дії договору страхування.

Розрахунки цих внесків залежить від:

• віку застрахованої особи;

• пенсії, яку б застрахована особа “хоче” отримувати;

• статі особи;

• або внесків які особа “може” вносити.

При цьому можна користуватися формулами, які розраховані на річні, піврічні, квартальні, та місячні внески. Коефіцієнти бралися з реальних програм ЗАТ “УАСК – АСКА Життя”.

де:

Pr – річний внесок;

t – тариф;

S – страхова сума.

де:

P2r – внесок 2 рази в рік;

1,02 – фіксований коефіцієнт.

де:

Pkv – квартальний внесок;

1,03 – фіксований коефіцієнт;

4 – кількість кварталів.

де:

Pmes – місячний внесок;

1,06 – фіксований коефіцієнт;

12 – кількість місяців.

Але ці формули не використовують ті страхові компанії які не ввели в свою систему платежі (річні, піврічні, квартальні, та місячні внески).

II.3. Організаційний аспект реформування Пенсійної системи України

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Органи управління Пенсійного фонду

Відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону №1058, Пенсійний фонд є правонаступником Пенсійного фонду України, а згідно зі с.58 Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює такі функції, як керівництво та управління солідарною системою; збір, акомуляцію та облік страхових внесків; призначення пенсій та підготовку документів для їх виплат; забезпечення вчасного й у повному обсязі вінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання; здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду тощо.

Органами управління пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція. З метою здійснення контролю за виконанням Пенсійним фондом законодавства, статутних завдань та цільового використання коштів створена Наглядова рада Пенсійного фонду. (докладно на схемі №1)¹⁷

Кошти та активи Пенсійного фонду

Розглянемо порядок формування, інвестування та розподілу коштів та активів Пенсійного фонду (Схема №2¹⁸).

Кошти Пенсійного фонду не входять до складу державного бюджету України і не підлягають оподаткування, Пенсійний фонд України має свій бюджет¹⁹. Кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених Законом №1058; надання соціальних послуг; фінансування адміністративний витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі на передбачені Законом №1058.

Резерв коштів пенсійного фонду складається з:

• резерву коштів для потреб;

• резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, які зараховуються на окремі субрахунки одного рахунка Пенсійного фонду.

Резерв коштів для поточних потреб формується з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування виплати пенсій і надання соціальних послуг у сумі, що дорівнює місячній потребі на зазначені цілі згідно з бюджетом Пенсійного фонду на відповідний рік та затверджується в його складі.

Після забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг і створення резерву коштів для поточних потреб надлишкові кошти Пенсійного фонду зараховуються до резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, який може виникнути у зв’язку зі зміною демографічної ситуації в Україні.

Резерв коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах зберігається у зберігачі, який забезпечує зберігання та облік коштів резерву окремо від пенсійних активів Накопичувального фонду. Цей резерв коштів інвестується компаніями з управління активами у порядку, передбаченому Законом №1058 для інвестування коштів Накопичувального фонду.

Виконавча дирекція Пенсійного фонду складає річний звіт про формування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах з висновком щодо достатності цього резерву коштів для забезпечення виконання Пенсійним фондом зобов’язань у солідарній системі протягом наступних 75 років і подає його правлінню Пенсійного фонду для затвердження.

НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ ФОНД

Органи управління Накопичувальним фондом

На підставі ст.1 Закону №1058 Накопичувальний фонд – це цільовий позабюджетний фонд, який акумулює страхові внески застрахованих осіб що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб.

Пенсійні активи накопичувального фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам сімей чи спадкоємця та на інші цілі, передбачені Законом №1058.

Положення Закону №1058, що стосуються Напокичувального фонду, відповідно до його Прикінцевих положень набирають чинності з дня набрання чинності окремим законом про затвердження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду. Отже, дата створення то початку діяльності накопичувального фонду наразі невідома і тому норми Закону №1058, які його стосуються, наберуть чинності нескоро. Умови, за яких Верховна Рада України може прийняти закон про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, перелічені у п.9 прикінцевих положень Закону №1058.

Зі структурою Накопичувального фонду можна ознайомитися на Схемі №3²⁰.

Кошти та активи Накопичувального фонду

Розглянемо порядок формування та розподілу коштів Накопичувального фонду на Схемі №4²¹.

Інвестиційний дохід, що обліковується на накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб, визначаються як різниця між сумою сукупного інвестиційного доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, та сумою адміністративних видатків, пов’язаних з їх управлінням. А сукупний інвестиційний дохід формується за рахунок прибутку (що отримується від інвестування пенсійних активів у цінні папери), відсотків (що нараховуються на пенсійні активи, розміщені на банківських депозитах) та доходу від інших видів інвестування, дозволених законом.

Порядок формування та обчислення інвестиційного доходу визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та Міністерством фінансів України. Інвестиційний дохід від операцій з пенсійними активами не входить до складу доходу компаній з управління активами.

Відповідно до ст.80 Закону №1058:²²

Пенсійні активи складаються з:

• активів у грошових коштах;

• активів у цінних паперах;

• інших активів, не заборонених законом.

Пенсійні активи в грошових коштах складаються з:

• страхових внесків, що перераховуються до Накопичувального фонду; коштів, розміщених на банківських депозитних рахунках, що засвідчується відповідними іменними ощадними сертифікатами банківських установ, виданих на ім’я Накопичувального фонду, та відсотків за ними;

• інвестиційного доходу, що отримується від інвестування пенсійних активів у цінні папери.

Пенсійні активи у цінних паперах складаються з:

• цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства;

• акцій та облігацій українських емітентів, що відповідно до норм законодавства перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством) та пройшли лістингу на фондових біржах або в торговельно-інформаційних системах, зареєстрованих у встановленому порядку;

• цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, де рейтинг зовнішнього боргу не менше класу А за шкалою, встановленою зазначеними в пункті 4 цієї частини рейтинговими компаніями;

• облігацій іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом класу А або вище за шкалою, встановленою рейтинговими компаніями Стандартенд Пурс (Standard and Poor’s), Мудіс (Moody’s) або Фітч (Fitch); акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська або в торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Кабінет Міністрів України може визначати додатково до зазначених інші іноземні фондові біржі та торговельно - інформаційні системи. Емітент цих акцій має провадити свою діяльність протягом не менше ніж 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої не менший класу А за шкалою, встановленою зазначеними в пункті 4 цієї частини рейтинговими компаніями.

НЕДЕРЖАВНИЙ ФОНД

“Жодна державна солідарна пенсійна система не спроможна забезпечити високий рівень пенсій при низьких розмірах обов'язкових пенсійних відрахувань та несприятливих демографічних умовах. Тому Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" створює законодавчу базу для розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення і надає можливість громадянам робити додаткові добровільні накопичення на старість.”²³

Чиї гроші і куди інвестуватимуться в системі недержавного пенсійного забезпечення

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства мають право стати учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення. Відкладати кошти на додаткову пенсію можна через: пенсійні фонди; страхові організації; банківські установи. У законі докладно визначено, якими можуть бути види недержавних пенсійних фондів, обумовлюються правила їх створення та функціонування.

Юридичні особи, які надаватимуть населенню послуги з недержавного пенсійного забезпечення (недержавний пенсійний фонд, комерційний банк та страхова компанія), для отримання відповідних ліцензій повинні виконати встановлені законодавством вимоги щодо статутного капіталу, власного капіталу та резервних фондів.

Характеристики

Список файлов реферата