118671 (713697), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Похорони правителя вироблялися з особливою пишністю. Зводився монументальний похоронний комплекс (гробниця, мавзолей, піраміда, курган і т.д.), що нерідко вимагало більших матеріальних і людських витрат. Під час жалобної церемонії в могилу разом з розкішно прикрашеною труною опускався багатий інвентар - одяг, прикраси, зброя, предмети побуту, їжа - словом, усе, що могло знадобитися покійному на тім світлі. Жалобна церемонія закінчувалася, як правило, пишною ритуальною трапезою із приношенням жертв богам, душі померлого, майбутньому правителеві. У багатьох вождествах і державних утвореннях обряд похорону супроводжувався людськими жертвоприносинами (в алеутів, галлів, германців, кельтів, маорі, монголів, полінезійців, скіфів, у Древньому Єгипті й Китаєві, у середньовічній Норвегії і Японії й т.д.), нерідко досить кривавими. У Дагомеї, наприклад, для покійного правителя труна виготовлялася із глини, замішаної на людській крові.

Смерть правителя могла викликати серйозні соціальні наслідки: смуту через престолонаслідування, повстання вчорашніх васалів і данників, нарешті, спробу скористатися ситуацією з боку сусідніх країн. Чи може таке суспільство вважатися деспотичним? При всій зовнішній подобі потрібно враховувати одна важлива обставина: правитель має настільки високий статус тільки тому, що, на думку підданих, при його сприянні природні процеси сприяють їхньому благополуччю. Він бог або посередник між богами й людьми. Люди ставляться до нього як до бога, оточують піклуванням і почестями, схиляються перед ним. Однак це преклоніння продиктоване прагненням відгородити суспільство від потойбічних сил. "Правитель живе, обплутаний мережами детально розробленого етикету, заборон і приписань, ціль яких складається не в охороні його достоїнства й тим більше благополуччя, а в утриманні його від здійснення вчинків, які, порушуючи гармонію природи, могли б увергнути його самого, народ й увесь світ у загальну катастрофу. Ці приписання, що регламентують кожен його вчинок, не тільки не сприяють зручності, але, навпроти, донезмоги стискують його волю й часто перетворюють саме життя його, що вони мають своєю метою зберігати, у тяжкий тягар".

Як тільки правитель перестане справлятися зі своїми обов'язками, його виженуть або зрадять смерті. Турбота про повернення подій у нормальне русло буде покладена на його спадкоємця. Правитель архаїчного суспільства ніколи не управляв одноосібно. Його завжди оточували численні родичі й дружини, вожді й старійшини підлеглих володінь, воєначальники й особисто віддані воїни, придворні й слуги. Як правило, на них була покладена більшість практичних завдань по керуванню вождеством або державою. У ряді суспільств правитель взагалі був відсторонений від реальної політичної влади. Уважалося, що вже своїм існуванням він підтримує божественний порядок (Японія, Хазарський каганат, Бенін, Непал).

При відсутності реальних механізмів інтеграції, контролю й примуса більших мас людей персона сакрального правителя виконувала важливі консолідуючі й організаційні функції. Вона була не тільки ключовим психологічним механізмом ідеології державного суспільства, що зароджується, але й важливим символом, що поєднує соціум. З формуванням державної системи з'явилися більше діючі механізми запобігання розколу в суспільстві (армія, поліція, суд.). Необхідність в "сакральному правителі" відпала. Однак залишилися повага, таємничий церемоніал і символіка влади, значимість яких інтуїтивно усвідомлюється, але функціональний зміст уже втрачений.

Література

1. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий. - М., 1994.

2. Блок М. Короли-чудотворцы: очерк представлений о сверхъестественном характере королевской власти, распространенных преимущественно во Франции и в Англии. – М., 1998.

3. Салинз М. Економіка кам'яного віку. – К., 2000.

4. Восленський М.С. Номенклатура. – К.,2004.

5. Васильев Л.С. Феномен власти-собственности // Типы общественных отношений на Востоке в средние века. – М., 2005.

6. Крадин Н.Н. Вождество: современное состояние и проблемы изучения. – М., 2003.

Характеристики

Список файлов реферата