118532 (713569), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Анархічний політичний режим. Анархізм — це сукупність досить різнорідних течій, настроїв, орієнтацій, які суттєво впливають на політичні процеси. Родоначальниками анархізму були М. Штирнер, М. Бакунін, П. Кропоткін, Ж. Сорель.

Анархічний політичний режим має такі характерні ознаки:

• відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних відносин, гарантій безпеки населення та представників органів політичної влади;

• конфронтація владних структур, нескоординованість їх діяльності;

• ерозія загальної ідеї єдності, впорядкованої політичної системи;

• наявність різних впливових політичних сил, що виборюють виняткове право на владу;

• втрата вищими органами влади монополії на застосування насилля.

Специфічною ознакою будь-якої форми анархізму є уявлення про державу як основне джерело зла і негараздів (війни, гноблення, утиски, репресії, соціальний паразитизм). Анархісти тому й закликали раз і назавжди покінчити з державою, вбачали в цьому початок радикальних змін у соціальних відносинах.

Прихильники анархізму негативно ставляться до засобів політичної боротьби, особливо — до діяльності політичних партій, організацій, об'єднань. Вони віддають перевагу економічній боротьбі — діяльності профспілок, організації страйків, масових виступів і навіть тероризму. Культ індивідуалістичного бунтарства — основа теорії і практики анархізму.

Охлократичний політичний режим. Це тимчасове або більш-менш тривале домінування в політичному житті суспільства натовпу, юрби, "маси". Про охлократію писали ще Полібій, Платон, Аристотель, інші філософи і політики Греції і Риму.

Варто зазначити, що і в Україні владним структурам, а особливо окремим політикам, державним діячам притаманні такі риси, характерні для охлократії, як недостатня компетентність, відсутність або неповажливе ставлення до знань, намагання простими, неефективними методами вирішити надто складні соціально-економічні та соціально-політичні проблеми.

Якщо стисло і узагальнено характеризувати політичний режим сучасної України, то він виглядатиме як симбіоз тоталітаризму (залишки), авторитаризму (певна відчуженість влади від народу, використання адміністративно-командних механізмів в управлінні тощо), демократизму і навіть охлократії. Заради об'єктивності варто все ж сказати, що передумови для трансформації політичного режиму в Україні в бік демократизму хоча й невеликі, а все ж існують. І це додає оптимізму.

Використана література

1. Абизов В.С, Кремень В.Г. Політичне рішення: механізм прийняття. — К., 1995.

2. Бердяев Н. Судьба России. Опыты по психологии войны и национальности. — К., 1996.

3. Брегеда А.Ю. Основи політології. — К., 1997.

4. Гаевский Б.А. Философия политики. — К., 2001.

5. Даниленко В.И. Современный политологический словарь. — М., 2000.

Характеристики

Список файлов реферата