118282 (713435), страница 2
Текст из файла (страница 2)
3. Третя мегатенденція. До 2000 р. у світі може з’явитися новий гібрид – соціалізм з ринковими механізмами: приватизацією засобів виробництва, появою бірж, децентралізацією управління, банкрутствами, ринковими цінами. Економічна перебудова буде передбачати політичні реформи, а останні – індивідуальні свободи.
4. Четверта мегатенденція – нове співвідношення стилю життя, що поширюється в глобальних масштабах і культурного націоналізму, що посилюється; націоналізм може породити реакцію відчуження глобальних цінностей, але коли він виявляється повною мірою в плані культури – зароджується проблема його взаємодії з іншими культурами, чіткіше усвідомлюються права людини; звідси можливість глобального ренесансу в культурі і мистецтві, але націоналізм на фоні економічних невдач може вести до хаосу.
5. П’ята мегатенденція. Приватизація держави – в цьому плані моделлю для інших країн слугувала Британія, де М.Тетчер „розгорнула назад рух до соціалізму”. У 1988 р. число держателів акцій в цій країні перебільшило число членів тред-юніонів; в країні спостерігається колаж не тільки кейнсіанства, але навіть 100-річної ідеї кооперації; в глобальному масштабі приватизація проходила під різними гаслами: в Британії – „народженого капіталізму”, в Данії – відмови від „турботливої держави”, в США – „економічної свободи.
„По всьому світові, – констатують автори, – явно простежуються тепер зрушення до індивідуальних форм від класових і групових. Раніше говорилося – „Ми робимо для них”, сьогодні – „індивід робить для себе”. І вступ до XXІ ст. буде відзначений переглядом ролі уряду по відношенню до громадян, особливо тих, хто може робити все сам; прийде постдержава загального добробуту, яка буде забезпечувати лише немічних.
6. Шоста мегатенденція – виникнення подібності „Римської імперії” у країнах Тихоокеанського регіону; Тихий океан – „Середземне море нової цивілізації”, він володіє невичерпним економічним потенціалом (сюди входять Каліфорнія, частина РФ, Японія, „чотири дракони”, більша частина Китаю, Австралія, інші країни).
Прийде століття Тихого океану.
7. Сьома мегатенденція – залучення жінок на провідні посади в економіці, політиці, науці, різко підвищується їхня кількість та рівень значущості у бізнесі, причому жінки виступають на рівних з чоловіками в інформаційних технологіях, виробництвах, що потребують високого рівня освіти; жінки збільшать свою присутність у здатному до інновацій дрібному бізнесі. Символом цієї мегатенденції називають М.Тетчер.
8. Восьма мегатенденція – XXI ст. – це століття біології, що заміщає століття фізики; воно знаменує пріоритети інформаційної інтенсифікації перед енергетичною, мікропроцесів над макропроцесами, внутрішньої орієнтованості перед механічною нав’язуваністю; „все більше відчутними в нашому житті стають біотехнології”. Але наслідки їх впровадження непрості і викликають реакцію відчуження, адже деякі маніпуляції з генами можуть мати непередбачувані наслідки; і все ж лише за допомогою вказаних технологій можна виграти війну з голодом, перемогти ряд хвороб, покращити природу людини. Пошук нових етичних цінностей у зв’язку з генною інженерією породить попит на філософів і технологів, до цього хронічно безробітних; „біотехнології” можуть олюднити і бізнес, створюючи нові способи відношення до виробництва і до життя в цілому.
9. Дев’ята мегатенденція – невпинно зближуються релігія і наука, аж до створення специфічної „релігії науки”, падає авторитет старих церков і одночасно зростає тяга до спіритуалізму, посилюється „електронна церква, „нові”, а по суті – найдавніші релігії Сходу і Заходу.
2000 рік – час відкидання соціальних утопій, міфів про прогрес, час повернення віри в Бога, причому в глобальному масштабі.
10. Десята мегатенденція – найважливіша кінця XX ст. – тріумф індивідуума, особистісного начала у всіх сферах життя.
Термін „масовий рух” характеризується сьогодні як непридатний, рухи ж на захист оточуючого середовища, феміністські, антиядерні будуються на свідомій участі в них індивіду, що робить ставку на особисту відповідальність; це індивідуалізм етичної відповідальності і глобального бачення, а не егоцентричний. Пріоритети колективізму падають в ціні, але зростає ціна співтовариств, що добровільно влаштовуються індивідами; в економіці, наприклад, висунуть гасло – „мале – це прекрасно”, що відображає недовіру до великих корпорацій. Нові технології при цьому – джерело підвищення значущості індивідууму, здатного концентрувати в своєму розумі надзвичайно продуктивну інформацію; те ж проявляється у політиці.
Один з проявів домінування індивідуума – примат споживача, який активно втручається в хід виробничих процесів; „стає законом виробництва, і нова відповідальність суспільства – зворотній бік подібних ініціатив індивіда”. Вони будуть зростати не тільки в країнах Заходу, але і в рамках „соціалізму вільного ринку”, тому є підстави говорити про „пришестя століття індивідуума”. Таким є прогноз на майбутнє.















