116024 (711868), страница 2
Текст из файла (страница 2)
У схожому стані може опинитись і українська вища школа на межі переходу до нових світових освітніх стандартів. Експериментальна апробація Болонської системи на терені української вищої освіти повинна здійснюватись паралельно й поетапно з процесами її структурно-функціонального вдосконалення, відповідно до загальних тенденцій техніко-технологічного, економічного й соціогуманітарного розвитку країни. Тому поспіх в євроінтеграції може бути досить негативним як для нашої системи освіти, так і для соціуму в цілому. Ось чому політика щодо Болонського процесу має бути виваженою, прозорою та виразною.
Незважаючи на негативне ставлення більшості респондентів до нововведення, значна їх частина все ж таки визнає позитивний вплив модульно-рейтингової системи на систематичність роботи над навчальною дисципліною.
Важливо відзначити, що дуже багато студентів її позитивною рисою вважають те, що вона стимулює систематичну роботу над предметом, організовує навчальну діяльність. Такі відповіді є свідченням того, що студенти активно працюють над навчальним матеріалом, прагнуть ефективно його засвоїти (а не просто „зазубрити”), а отже, використати у своїй майбутній професійній діяльності.
Як бачимо, є досвід, існують і проблеми. Проте з-поміж різних педагогічних технологій модульно-рейтингове навчання має багато спільного з кредитно-модульною системою підготовки фахівця у вищому навчальному закладі, а тому цілком заслуговує на увагу, як таке, що дозволяє прискорити її впровадження, хоча й за умов подальшого вдосконалення.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВУЗІ
Навчальний процес у вузі організований так, щоб забезпечити виконання вимог до фахівця, викладених у державному утворювальному стандарті. Навчання студентів ведеться по навчальних планах. Навчальний план - основний документ, відповідно до якого в університеті здійснюється організація навчального процесу по підготовці інженерів конкретної спеціальності протягом усього періоду навчання студентів у вузі. Навчальний план містить: перелік досліджуваних дисциплін; об'єми годин, що відводять на вивчення передбачених планом дисциплін; установлені форми контролю.
За навчальним планом деканатом щорічно складаються робочі навчальні плани, які враховують вимоги затвердженого ректором на даний навчальний рік графіка навчального процесу. Цим графіком регламентується кількість навчальних тижнів у кожному семестрі (осінньому й весняному), дати початку семестрів, сесій, канікул, практик. У робочому навчальному плані також указуються заліки й іспити, що виносять на сесії, а в графіку навчального процесу - строки проведення навчальних атестацій.
Навчальний процес у вузі проводиться за розкладом навчальних занять. Студентові рекомендується записати для себе, у якому корпусі університету розташовуються навчальні лабораторії під певними номерами, час початку й закінчення занять, щоб чітко планувати своє перебування у вузі й не допускати запізнень на заняття.
Різні види аудиторних занять, проведених у вузі, мають певну специфіку, що студентові варто знати й правильно враховувати у своїй роботі.
6. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Приєднавшись до Болонського процесу Україна повинна цілком відповідати критеріям Болонської системи, одним із яких є нова якість самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів, її наповнення й організація – досить рутинні задачі, але їх включенність у загальний комплекс проблем підвищення ефективності вищої освіти на сучасному етапі додає їм нове значення і нову якість. Тим часом сформоване у вищій школі співвідношення обсягів аудиторної і самостійної роботи студентів входить все більше в протиріччя із сучасними тенденціями організації навчального процесу. І хоча зараз увага більшості дослідників звернена на проблему зовнішнього контролю (де розглядаються параметри, на значеннях яких базуються висновки атестації, акредитації і ліцензування), але все більш актуальною стає і необхідність створення внутрішньовузівських систем оцінки якості освіти, в яких повинні бути зацікавлені, насамперед, самі вузи.
Аналіз основних груп проблем, що впливають на забезпечення якості підготовки фахівців, показує, що однією з основних стає проблема організації навчальної діяльності, адекватної сучасним вимогам, пропонованим до рівня підготовки професіоналів. Тобто ці професіонали повинні володіти не тільки теоретичними знаннями, а й мати орієнтованість у сучасних ринкових відносинах і навички практичної діяльності на підприємствах. Нині як в нашій країні, так і за кордоном йде інтенсивний пошук таких методів, засобів і форм організації процесу навчання, що дозволили б стимулювати пізнавальну активність і самостійність майбутніх фахівців.
Самостійна робота студентів – це важлива форма вмілого процесу під керівництвом і контролем викладача, у ході якого відбувається творча діяльність з набуття і скріплення наукових знань. Професійне зростання фахівця, його соціальна затребуваність як ніколи залежать від уміння виявити ініціативу, вирішити нестандартне завдання, від здатності до планування і прогнозування результатів своїх самостійних дій. Це переорієнтує самостійну роботу з традиційної мети – простого засвоєння знань, набуття умінь і навичок, досвіду творчої і науково-інформаційної діяльності – на розвиток внутрішньої і зовнішньої самоорганізації майбутнього фахівця, що активно перетворить відношення до одержуваної інформації, здатності вибудовувати індивідуальну траєкторію самонавчання.
Для того, щоб студент усвідомив себе не тільки споживачем, але і розповсюджувачем нового знання, відчув суспільну значущість своєї індивідуальної пізнавальної діяльності, доцільно використовувати групову форму організації самостійної роботи. При цьому викладач надає консультативну допомогу кожному виконавцю, оцінюючи його успіхи за якістю виконаної ним частини завдання.
Вивчення багатьох загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін завершується розробкою курсових проектів або робіт. Курсове проектування сприяє закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, одержуваних, у процесі навчання, а також застосуванню їх до рішення технічних завдань. При цьому студенти одержують навички конструювання, виконання технічних і техніко-економічних розрахунків, учаться користуватися технічною літературою, таблицями, довідниками.
Дипломне проектування є завершальним етапом навчального процесу у вузі. Під час дипломного проектування студент виконує випускну атестаційну роботу, оформлювану у вигляді дипломного проекту або дипломної роботи з науковою спрямованістю.
Висновок
Отже, управління якістю підготовки фахівців загалом відбувається за допомогою Болонського процесу. Він ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць оцінювання. Ця модель забезпечує підвищення якості підготовки фахівців на всіх етапах, а також мобільність студентів, які мають можливість навчатися у будь-якому навчальному закладі Європи, оскільки система залікових кредитів однакова для всіх країн ЄС.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи / Укл. В.П. Бех, Ю.Л. Маліновський: за ред. Академіка В.П. Андрущенка. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – 221 с.
2. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ “Вид-во “Політехніка” – 2003. – 200 с.
3. Нові технології навчання: Наук.-метод збірник. Вип. 17. – К.: ІЗМН, 1996. – 250 с.
4. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу/ За ред. В.Г. Кремня. – Тернопіль: вид-во ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004. – 147 с.
5. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу// Освіта України. – 2004. - № 13. – С. 4.
6. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д. та ін. Болонський процес у фактах і документах. – Тернопіль: вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 115 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
