115996 (711865), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Створено у листопаді 1992 року.

У складі Відділення 10 дійсних членів (академіків) і 19 членів-кореспондентів АПН України. Відділенню підпорядковані Інститут педагогіки (за винятком трьох лабораторій), Інститут засобів навчання, Інститут методів навчання іноземних мов, Науково-методичний центр інтеграції змісту освіти (м. Полтава), Кримський науково-методичний центр управління освітою.

Проблематика досліджень: обґрунтування змісту загальної і середньої освіти, його структурування на рівні навчальних предметів і курсів; створення нових дидактичних і методичних систем, а також методик навчання окремих предметів; розробка теоретичних основ формування і педагогічно доцільного використання сучасного навчального середовища; дослідження дидактичних проблем інформатизації освіти, обґрунтування і опрацювання основних компонентів нових інформаційних технологій у шкільному і вузівському навчанні; розробка теорії шкільного підручника, створення нових підручників, навчальних посібників і дидактичних комплектів для шкіл, дошкільних і вищих навчальних закладів.

Пошукові педагогічні експерименти

Всеукраїнський рівень

1. Модель особистісного орієнтованої виховної системи школи. (Авторська (М.П. Гузика) експериментальна школа-комплекс, м. Южне, Одеська обл.). Науковий керівник експерименту – чл.-кор. АПН України Гузик М.П.

2. Інтеграція змісту шкільної гуманітарної освіти на засадах українознавства (Авторська (М.І. Чумарної) школа «Тривіта», м. Львів). Науковий керівник експерименту – академік АПН України Савченко О.Я.

Академічний рівень

1. Формування особистісно орієнтованого педагогічного середовища на засадах взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. (Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. «АІСТ», м. Вінниця). Науковий керівник експерименту – академік АПН України Вашуленко М.С.

2. Система формування у школярів самостійної навчальної діяльності. (Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2, м. Бровари, Київська обл.). Науковий керівник експерименту – академік АПН України Савченко О.Я.

3. Дослідження ефективності змістового та методичного забезпечення 4-річної початкової школи. (Великодимерський середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, Броварський р-н, Київська обл.). Науковий керівник експерименту – академік АПН України Вашуленко М.С.

2.3 Відділення психології, вікової фізіології та дефектології

Створено в листопаді 1992 року.

У складі Відділення 8 дійсних членів (академіків), 21 член-кореспондент, 1 почесний та 5 іноземних членів Академії педагогічних наук України. Відділенню підпорядковані Інститут психології ім. Г.С. Костюка (директор – акад. Максименко С.Д.), Інститут соціальної та політичної психології (директор – чл.-кор. Слюсаревський М.М.), Інститут спеціальної педагогіки (директор – акад. Бондар В.І.), Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (директор – канд. психол. наук Панок В.Г.), сектор психологічних досліджень Південного наукового центру (м. Одеса) (директор – акад. Чебикін О.Я.), Науково-методичний центр дистанційного навчання АПН України при Дніпропетровському національному університеті (наук. керівник – чл.-кор. Носенко Е.Л.).

Проблематика наукових пошуків учених Відділення охоплює цілий ряд важливих досліджень фундаментальних теоретико-методологічних і прикладних проблем з психології, вікової фізіології та дефектології. Пріоритети надаються дослідженням актуальних проблем етнічної, загальної, вікової, педагогічної, соціальної та спеціальної психології, розробці психологічних проблем навчання і виховання, психічного та фізіологічного розвитку особистості в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються на разі в суспільстві. Насамперед, це визначення закономірностей розвитку особистості в умовах неперервної освіти; дослідження процесу становлення дитини як суб’єкта власного розвитку; побудова теоретичної моделі психологічної структури особистісної готовності до освіти та самоосвіти; з’ясування умов, основних вимірів і форм становлення суб’єктності та розгортання самореалізації особистості; дослідження психолого-педагогічних проблем розвитку духовності особистості, становлення її національної свідомості та ідентичності.

Особливе місце займають дослідження щодо комплексного вивчення закономірностей і тенденцій соціалізації особистості в перехідному суспільстві, соціально-психологічних передумов та засобів формування політичної культури підростаючого покоління, дослідження актуальних проблем державотворення, науково-психологічного супроводу процесів реформування суспільства та освіти.

Ведуться дослідження з визначення гуманістичних орієнтирів у методології психологічної науки та ролі гуманістично орієнтованої психології в суспільному житті, передусім у сфері освіти.

Досліджується процес становлення уявлень про внутрішній світ людини та визначаються провідні тенденції розвитку психологічної думки в різні історичні періоди.

Вивчаються особливості функціонування психологічних механізмів навчання і спілкування дистанційного навчання. З’ясовуються особливості розвитку потенційних можливостей учнів в умовах модернізації освіти та розробляються психодіагностичні методики їх виявлення і розвитку в умовах навчального закладу.

Триває створення психолого-педагогічної системи супроводу процесу розвитку творчого потенціалу людини.

Здійснюється розв’язання актуальних проблем організаційної, практичної та консультативної психології, зокрема щодо ефективності і дієвості існуючих психодіагностичних та психотерапевтичних методів і психотехнік у сучасних культурно-історичних умовах.

Чільне місце займають дослідження, спрямовані на подальшу розробку методології теорії і практики корекційної педагогіки і спеціальної психології, вивчення особливостей розвитку таких дітей та розробку нових педагогічних технологій їхнього навчання. Ось, далеко не повний перелік проблем, над якими працюють наукові колективи і члени Відділення.

2.4 Відділення педагогіки і психології вищої школи

Склад:

Інститут вищої освіти; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Теми науково-дослідних робіт – актуальні психолого-педагогічні проблеми систем вищої і післядипломної педагогічної освіти. Представлені такими напрямами: філософські засади модернізації вищої школи; економіко-управлінські детермінанти розвитку системи вищої освіти; психолого-педагогічні основи вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; організаційні умови та педагогічні фактори підвищення якості природничої і технічної професійної підготовки; організаційні умови та педагогічні фактори підвищення якості суспільної і гуманітарної професійної підготовки; організація виховної роботи у вищих навчальних закладах; організаційно-педагогічні умови і фактори підвищення ефективності післядипломної педагогічної освіти.

Найістотніші результати НДР, одержані у 2005 році.

У 2005 році членами відділення та підпорядкованими йому науковими установами досліджувалось 47 тем. У звітному році завершено дослідження 25 тем, над 22 темами робота продовжується.

За результатами виконання завершених тем визначено параметри соціально-економічного розвитку суспільства, на яких найпомітніше позначається дія його інтелектуального потенціалу; виокремлено критерії і показники, які найістотніше репрезентують інтелектуальний потенціал держави; з’ясовано сучасний стан розвитку інтелектуального потенціалу України; відстежено тенденції у змінах інтелектуального потенціалу населення України за роки її існування як незалежної держави; виявлено найсуттєвіші фактори впливу на інтелектуальний потенціал українського суспільства і показано місце освітньої компоненти у цьому процесі; обгрунтувано пріоритетні напрями модернізації вищої освіти, продиктовані закономірностями впливу освітніх чинників на інтелектуальний потенціал України.

Розроблено механізми розв’язання суперечностей між інтелектуальним потенціалом та освітнім рівнем індивіда у зв’язку з трансформацією вітчизняної вищої освіти на етапі її інтеграції в європейський освітній простір. Сформульовано систему принципів, що розкривають суть сучасної філософсько-освітньої парадигми.

Простежено тенденції взаємодії системи вищої освіти з матеріальним і духовним виробництвом, соціальною сферою та іншими суспільними підсистемами з акцентом на виявлення аксіологічного потенціалу вищої освіти та її вплив на модернізацію українського суспільства.

З’ясовано місце економічних регулятивів у підвищенні ефективності науково-дослідної роботи науково-педагогічних кадрів; розкрито фінансові механізми підвищення ефективності науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах.

З’ясовано вимоги до інформаційних матеріалів для створення галузевої комп’ютерної системи «Кадри освіти України».

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічних засад діяльності вищих навчальних закладів.

Запропоновано модель управління навчальною та пошуковою діяльністю студентів на рівні взаємодії учасників навчально-виховного процесу та структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Класифіковано використовувані у практиці діяльності вищих навчальних закладів педагогічні технології; виокремлено головні структурні елементи наявних навчальних і виховних технологій; на цій основі сконструйовано узагальнену модель навчально-виховної (освітньої) технології.

На основі розгляду організації навчального процесу на економічних факультетах вищих навчальних закладів через призму структурних факторів та інституціональних умов економічного зростання України, інноваційно-інвестиційних факторів соціально-економічного розвитку України, тенденцій світової економіки та пріоритетів України в цьому процесі, ефективного використання економіко-математичних моделей прогнозування економічних змін та управління сферою виробництва і послуг обґрунтовано основні напрями підвищення якості підготовки майбутніх економістів.

Виокремлено концептуальні засади побудови змісту математичної освіти бакалаврів математики і фізики, його структурування та реалізації у формі державних стандартів на рівні освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів математики і фізики.

Виявлено основні природні та техногенні загрози безпеці життєдіяльності населення, що використано у Концепції підготовки бакалаврів і магістрів географії, у процесі розробки нового переліку напрямів, спеціальностей та спеціалізації підготовки фахівців-географів, у розробці освітніх стандартів з відокремлених спеціальностей.

Уточнено структуру і зміст поняття «якість природничої та технічної професійної освіти»; здійснено критеріальне наповнення поняття «якість природничої та технічної освіти»; обгрунтувано теоретичні засади забезпечення якості природничої та технічної освіти у вищих навчальних закладах України.

Одержано результати, що стосуються напрямів прогностичного розвитку вищої гуманітарної освіти у контексті суспільних перетворень в Україні та інтеграції вітчизняної гуманітарної освіти у світовий простір; шляхів трансформації системи вищої технократичної освіти у систему, що забезпечує збалансовану підготовку фахівців природничо-технічного і суспільно-гуманітарного профілів; з’ясовано специфіку впливу вивчення української мови у цьому процесі.

Спростовано закладену в сучасних підручниках і навчальних посібниках з історичної граматики української мови засадничу тезу про те, що проміжною ланкою між початком формування української мови й праслов’янською мовою була спільно-східнослов’янська або давньоруська мова.

Виокремлено правові, соціально-політичні та гуманітарні фактори розбудови державності України; обґрунтовано оптимальні шляхи трансляції одержаних результатів у навчальну практику ВНЗ на змістовому і процесуальному рівнях.

З’ясовано методологічні аспекти підвищення ефективності викладання курсу «Історія України» у ВНЗ.

Уточнено механізми трансформації зарубіжних народних виховних ідей у навчально-виховний процес вітчизняних вищих навчальних закладів.

Розроблено модель експертної діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо освітніх інновацій в регіоні.

Уточнено модель професійно-кваліфікаційної характеристики методиста закладу післядипломної освіти; розроблено зміст підготовки і підвищення кваліфікації методичних працівників.

Розроблено теоретико-медологічні засади інтеграції науково-методичної діяльності закладів ППО; обґрунтовано механізми інтеграції науково-методичної діяльності закладів ППО.

Запропоновано організаційно-педагогічну модель очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних (управлінських) кадрів системи освіти.

Обґрунтовано компетентний підхід до визначення рівня освітньо-професійної підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Зазначене вище дозволило визначити засади трансформації системи вищої освіти України на етапі інтеграції в європейський освітній простір і механізми її адаптації до європейських освітніх стандартів; запропонувати комплексне розв’язання проблеми балансу попиту і пропозицій на ринку освітніх послуг; виокремити психолого-педагогічний базис проектування особистісно орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах; запропонувати шляхи реалізації результатів наукових досліджень науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів у змісті спеціальної освіти студентів; розкрити особливості розвитку вищої гуманітарної освіти в контексті демократичних перетворень в Україні; відстежити вплив соціальних чинників на формування загальнолюдських цінностей студентської молоді; розробити концептуальні засади підвищення ефективності діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти.

2.5 Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти

Характеристики

Список файлов реферата