115730 (711779), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Інноваційне мислення, що генерує нові знання, напряму залежить від рівня професіоналізму інноватора, його здатності до систематичного отримання нової інформації, психологічної й діяльнісної спрямованості не на адаптацію, а на розвиток, на пошук нового.

Професійними якостями, які сприяють внесенню в освітній процес новизни високого рівня ефективності, поза сумнівом, є:

1) знання предмета;

2) технологічна культура;

3) психологічна культура. Про психологічну культуру треба сказати особливо. Педагог знаходиться в безпосередньому контакті з людьми, більш того, - з дітьми. Зрозуміло, що необхідно володіти психологічною компетентністю тому, хто віч-на-віч, щодня, за непростих обставин повинен створювати прийнятне людям, комфортне середовище, запобігати конфліктам, викликати щирий інтерес до того, що відбувається, налагоджувати співпрацю й співдружність у колективі. Ясно, що психологічна культура потрібна не тільки педагогам, вона об'єктивно необхідна представникам багатьох професій. Без неї ніякі інновації виникати не можуть, хоча б тому, що самому новатору важче за всіх - треба не пасувати перед невідомістю, невдачею, тим більше зуміти з гідністю переносити успіх. "Вогонь, вода й мідні труби" - це доля першопрохідців. Уміти психологічно грамотно підтримувати не тільки тонус оточуючих, але й регулювати власне самопочуття дуже важливо [2].

4. Якості необхідні для формування інноваційної культури педагога

Проте частіше за все дослідники підкреслюють, що в тих сферах суспільно значущої діяльності, де неодмінною умовою є прояв особистих якостей, - в мистецтві, науці і, звичайно, у сфері освіти, - найважливішим чинником інноваційного розвитку сфери є певні якості особистості. З цією очевидною обставиною не можна не погодитися. Але при цьому слід виділити, які саме якості, перш за все, необхідні для формування інноваційної культури педагога.

Можна виокремити три групи таких властивостей особистості:

1) ставлення до дітей як до суб'єктів, які розвиваються;

2) культура людської взаємодії;

3) ставлення до себе як до суб'єкта, який розвивається.

Якщо про перші дві властивості часто говорять і пишуть, то про розуміння педагогом себе як особистості, здібної до розвитку, говорять тільки в професійному плані. Проте ми вважаємо, що усвідомлення себе як людини, яка розвивається до кращого, усвідомлено й цілеспрямовано, знаходить позитивні зміни, нові здібності й риси вдачі, дуже важливо. Оновлення навколишнього життя без оновлення себе, мабуть, неможливе. Це взаємопов'язані процеси.

Творчі орієнтації та інноваційні установки у своїй основі залишаються без потреби, багато які з учителів просто не мають змоги їх застосувати. Для того щоб інерція буденного шкільного життя була зламана енергією новаторського духу, необхідно створити відповідні соціально-економічні й морально-психологічні умови.

Творча активність учителів та учнів - необхідна умова успіху радикальних змін в освіті, а значить, і в суспільстві. Наскільки були включені вчителі в зміни, що відбуваються, як вони взаємодіють з учнями, батьками, адміністрацією в нових умовах, що вимагають уміння будувати відносини на демократичній і гуманістичній основі, на нових принципах педагогічного й економічного мислення - все це вимагає подальших досліджень, а головне - поліпшення якості управління, культурно-побутових умов, збагачення та оновлення способу життя й професійної діяльності педагогів системи освіти.

Для розвитку й реалізації творчого потенціалу, якщо не всіх, то більшості вчителів, особливо молодих, необхідно забезпечити комплекс соціально-економічних, професійно-педагогічних, соціально-психологічних заходів.

Висновок

Таким чином, інноваційна культура вчителя - це професійне явище, початковою базою якого є загальнокультурні (соціокультурні) якості особистості: духовність, громадянськість, ерудиція. Вони залежать від розвитку особистісних якостей педагога, рівня розвитку його творчих здібностей.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури встановлено, що феномен "культура" багатозначний і характеризується складністю та багатовимірністю. Серед великої кількості визначень поняття "культура" можна виділити такі основні положення: суть культури - гуманістична, людинотворча, яка полягає в конкретизації загальнолюдських цінностей щодо кожної людини; продуктом й одночасно творцем культури є людина; головне джерело культури - діяльність людини; культура вбирає в себе способи й результати діяльності людини.

Перш за все інноваційну культуру слід було б представити як явище професійне, оскільки саме професіонали, в якій би галузі вони не діяли, вносять нове в різні сфери суспільного життя - сфери праці, побуту, відпочинку, пізнання й спілкування.

Головне завдання, яке - стоїть перед системою управління освітою, - створення комплексу соціально-економічних й організаційно-педагогічних умов, що дозволяють розкрити величезний потенціал соціальної енергії кожного конкретного педагога, а отже, і творчий потенціал само-. розвитку кожного вихованця, школяра.

Список використаної літератури

1. Афанасьев Е.Д., Борисова Л.Г. Инновационная культура педагога //

2. Гриньова В.М. Соціальні аспекти педагогічної культури вчителя / Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. редакцією І.Ф. Прокопенка. - X.: ХДПУ, 2001. - Вип. 19. - 4.1

3. Гусєв В. Формування інноваційної культури як пріоритет державної інноваційної політики // Освіта і управління. - 2003. - Т.6. - Ч.2.

4. Николаев А.И. Инновационное развитие и инновационная культура // Наука и наукознавство. - 2001. - № 2.

5. Фокина В.Н. Инновационная культура преподавателя ВУЗа: теоретическая модель социологического исследования // Инновации в образовании. - 2001. - № 1.

Характеристики

Список файлов реферата