115012 (711533), страница 2
Текст из файла (страница 2)
- 8.
Задача 1. У Володі було 4 монети, по 5 к. кожна. Скільки копійок було у Володі?
- Який із виразів є розв'язком задачі: 4 + 4 + 4 + 4 + 4 чи 5 + 5 + 5 + 5?
- Чому вираз 5 + 5 + 5 +5 є розв'язком задачі? Поясніть.
Вправа 8.
1) У грі брало участь 2 команди учнів по 5 чоловік у кожній. Скільки учнів брало участь у грі?
2) Петро приніс 5 разів по 2 відра води для поливання кущів аґрусу. Скільки відер води приніс Петро?
- До кожної із задач підберіть вираз, який буде розв'язком задачі:
2 + 2 + 2 + 2 + 2 і.5+ 5.
Вправа 9. Складання задачі за виразом.
- Складіть задачі, розв'язком яких є вираз 2 + 2+2. Прочитайте задачу.
-
В Олі було 3 монети, по 2 к. кожна. Скільки копійок було в Олі?
-
Розсипали рис в 3 пакети, по 2 кг в кожний. Скільки кілограмів рису роз сипали в пакети?
-
Мати купила 3 пакети гречки, по 2 кг в кожному. Скільки кілограмів гречки купила мати?
Покажемо методику розв’язування задач на знаходження добутку як суми однакових доданків.
Задача 1. Вранці мама заплела Вірі, Надії і Любі по 2 косички. Скільки всього косичок заплела мама? Вчитель читає задачу.
-
Повторіть задачу. (Учень читає.)
-
Скільки доньок було у матері?
-
У матері було 3 доньки.
-
Скільки косичок заплела мати кожній доньці?
-
Кожній доньці мати заплела дві косички.
-
Що запитується в задачі?
-
Скільки всього косичок заплела мама?
-
Покладіть у рядок стільки червоних кружечків, скільки доньок було у мами? Скільки червоних кружечків треба покласти?
-
Треба покласти три червоні кружечки.
-
Між кружечками залишіть більше місця. (Учні виконують.) Що означає кожний червоний кружечок?
-
Кожний червоний кружечок означає доньку.
-
Скільки косичок заплела мати кожній доньці?
-
Дві косички заплела мати кожній доньці.
-
Під кожним червоним кружечком покладіть стільки білих кружечків, скільки косичок заплела мама. Скільки білих кружечків треба покласти?
-
Треба покласти два білі кружечки. (Учні виконують.)
-
Що означають два білі кружечки?
-
Два білі кружечки - це дві косички.
-
Скільки всього білих кружечків ви поклали?
-
Шість білих кружечків поклали.
-
Як взнали?
-
2 + 2+2-6.
-
Запишемо цю суму. Які доданки в цій сумі?
-
Однакові.
-
Скільки доданків у сумі?
-
У сумі три доданки.
-
Яким прикладом на множення можна замінити цей приклад на додавання?
-
Два помножити на три,
-
Скільки буде?
-
6.
-
Запишіть у зошит. (Учні записують: 2-3-6 (к.).)
-
Що означає число 6?
-
6 косичок заплела мати.
-
Прочитайте відповідь.
-
Мати заплела 6 косичок.
-
Запишіть: "Відповідь. 6 косичок".
Задача 2. Оля купила зошит за 3 монети, по 5 к. кожна. Скільки копійок коштує зошит.
Вчитель читає задачу.
- Прочитайте умову задачі.
- Оля купила зошит за 3 монети, по 5 к. кожна.
- Прочитайте запитання задачі. (Скільки копійок коштує зошит?).
На набірному полотні вчитель виставляє 3 монети по 5 к. (моделі монет виготовлено з цупкого паперу в збільшеному вигляді).
-
Якою дією можна розв'язати задачу?
-
Дією додавання. 5 + 5 -г 5.
-
Чи можна іншою дією розв'язати цю задачу?
-
Можна цю задачу розв'язати дією множення. П'ять помножити на 3.
-
Запису зошиті. 5-3- 15 (к.). Відповідь. 15 к,
-
Скільки буде, якщо 5 помножити на 3?
-
Буде 15, бо число 5 взяли доданком 3 рази.
-
Що означає число 15?
-
15 к. заплатила Оля за зошит.
Покажемо особливості формування умінь в учнів розв’язувати прості задачі на ділення (ділення на вміщення і на рівні частини).
Задача 1. У кожному букеті 3 гладіолуси. Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів? Вчитель читає задачу.
-
Про що говориться в задачі?
-
В задачі говориться про гладіолуси.
-
Скільки гладіолусів в кожному букеті?
-
У кожному букеті 3 гладіолуси.
-
Із скількох гладіолусів треба скласти букети?
-
З шести гладіолусів треба скласти букети.
-
Про що запитується в задачі?
-
Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів?
-
Накресліть у зошиті стільки кружечків, скільки було гладіолусів. Скільки кружечків треба накреслити?
-
Треба накреслити 6 кружечків.
-
Що означає кожний кружечок?
-
Кожний кружечок означає гладіолус.
-
Скільки гладіолусів у кожному букеті?
-
З гладіолуси у кожному букеті.
-
Зафарбуйте перших три кружечки в червоний колір (Учні виконують.) Останні кружечки зафарбуйте жовтим кольором (Учні виконують.) Скільки груп кружечків утворилось?
-
Утворилось дві групи кружечків.
-
Скільки букетів можна утворити з шести гладіолусів?
-
З шести гладіолусів можна утворити 2 букети.
-
Для розв'язання цієї задачі 6 поділили на 3, одержали 2. Ми виконали дію ділення. Дія ділення позначається двома крапками. (Вчитель записує на дошці.) Запишіть: шість поділити на 3, буде 2.
Вчитель записує на дошці: 6:3=2 (б.).
- Про що запитувалось у задачі?
- У задачі запитувалось про букети.
- Число гладіолусів 6 поділили на число гладіолусів в одному букеті 3, одержали число букетів 2. Ми взнали, скільки разів число 3 вміщується в числі 6. 2 рази число 3 вміщується в числі 6. Число 2 означає число букетів. Запишіть: "Відповідь. 2 букети".
Запис у зошиті: 6:3-2(6.).
Відповідь. 2 букети.
Задача 2. 12 л соку розлили в банки, по 3 л в кожну. Скільки банок використали?
Прочитавши задачу, вчитель проводить бесіду.
-
Скільки літрів соку розлили в банки?
-
12 л соку розлили в банки.
-
Скільки літрів соку наливали в кожну банку?
-
У кожну банку наливали 3 л соку.
-
Про що запитується в задачі?
-
Скільки банок використали.
-
Викладіть на парті стільки трикутників, скільки літрів соку розлили в банки. Скільки трикутників відкладете?
-
Викладемо 12 трикутників,
-
Що означає кожний трикутник?
-
Кожний трикутник означає 1 л соку.
-
Скільки літрів соку наливали в кожну банку?
-
У кожну банку наливали 3 л соку.
-
Розкладіть 12 трикутників у купки по 3 трикутники в купці. (Учні виконують.) Скільки трикутників у кожній купці?
-
У кожній купці чотири трикутники.
-
Скільки банок використали для розливання соку?
-
4 банки використали для розливання соку.
-
Яку дію виконали?
-
Виконали дію ділення.
-
Запишіть розв'язання задачі. (Учні записують у зошиті: 12:3-4 (б.).) Отже, щоб знайти, скільки банок використали для розливання 12 л соку, треба взнати, скільки разів по 3 вміщується в числі 12.
- Прочитайте відповідь задачі.
-
4 банки використали.
Запис у зошиті. 12:3=4(6.).
Відповідь. 4 банки.
Під час ознайомлення учнів із задачею на ділення на рівні частини розв’язують таку систему задач.
Задача 1. 8 зошитів роздали чотирьом учням порівну. Скільки зошитів одер жав кожний учень?
Вчитель читає задачу.
-
Прочитайте умову задачі.
-
8 зошитів роздали чотирьом учням порівну.
-
Що означає "порівну"?
-
Кожний учень повинен одержати однакове число зошитів.
-
Про що запитується в задачі?
-
Скільки зошитів одержав кожний учень. Одному з учнів вчитель пропонує роздати зошити чотирьом учням.
-
Скільки зошитів треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному зошиту?
-
Треба взяти 4 зошити.
-
Візьми, Сергію, 4 зошити і роздай учням по одному. (Учень виконує.)
-
Скільки зошитів ще треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному?
-
Треба взяти 4 зошити.
-
Роздай ці зошити кожному учневі, Сергію, по одному.
-
Чи всі зошити роздав Сергій?
-
Сергій роздав всі зошити.
-
Скільки зошитів одержав кожний учень?
-
Кожний учень одержав по 2 зошити.
-
При розв'язуванні цієї задачі ми виконали дію ділення. Запишемо: 8 по ділити на 4, буде 2 (Учні записують в зошит: 8:4-2 (з.).)
-
Що означає число 2?
-
2 зошити одержав кожний учень.
-
Прочитайте відповідь.
-
Кожний учень одержав 2 зошити.
Запишіть: "Відповідь. 2 зошити".
Запис у зошиті. 8:4 = 2 (з.).
Відповідь. 2 зошити.
Задача 2. 6 помідорів розклали порівну на 2 тарілки. Скільки помідорів на кожній тарілці?
-
Про що говориться в задачі?
-
В задачі говориться про помідори.
-
Що відомо в задачі?
-
В задачі відомо, що 6 помідорів розклали в тарілки.
-
Що ще відомо в задачі?
-
Відомо, що помідори розклали порівну на 2 тарілки.
-
Про що запитується в задачі?
-
Скільки помідорів на кожній тарілці.
-
Візьміть стільки паличок, скільки помідорів розклали в тарілки. Скільки треба взяти паличок?
-
Треба взяти 6 паличок.
-
Що означає кожна паличка?
-
Кожна паличка означає помідор.
-
На скільки тарілок треба розкласти помідори?
-
Помідори треба розкласти на дві тарілки.
-
Розкладіть палички порівну на дві купки (Учні виконують.) Скільки па личок у кожній купці?
-
У кожній купці 3 палички.
-
Скільки помідорів на кожній тарілці?
-
На кожній тарілці 3 помідори.
-
Яку дію виконали?
-
Дію ділення.
-
Запишіть: 6 поділити на 2, буде 3. Прочитайте відповідь.
-
На кожній тарілці 3 помідори.
-
Запишіть: "Відповідь. З помідори".
Запис у зошиті. 6:2=3 (п.).
Відповідь. 3 помідори.
Охарактеризовані методичні прийоми опрацювання простих задач на розкриття конкретного змісту арифметичних дій постали в основі формуючого експериментального дослідження, покликаного удосконалити уміння і навички учнів розв’язувати такий тип задач.
Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі, і в наукових дослідженнях проблема розв’язування простих задач, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій, має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми, й висновок підтверджує доцільність нашого вибору теми дослідження, спонукає до розробки питань методики опрацювання даних задач, пошуку шляхів формування вмінь учнів розв'язувати такі задачі і завдання як ефективний засіб розвитку мислительних якостей молодших школярів.
Список використаної літератури
-
Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. кл. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 368 с.
-
Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 192 с.
-
Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Просвіта, 1971. – 376 с.
-
Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв’язувати задачі // Поч. школа. – 1988. – №11. – С. 70-72.
-
Глушков И.К. Дифференцированная работа над задачами // Нач. школа. – 1985. – №2. – С. 34-35.
-
Глушков И.К. Составление задач по выражению // Начальная школа, 1995, №12.-с.50-55.
-
Завізєна Н. Тлумачення індивідуалізованого навчання у психолого-педагогічній літературі // Рідна школа. – 1999. – №9. – С. 55–57.
-
Заїка А., Богданович М. Учням про задачу і процес її розв’язування // Початкова школа. – 2000. – № 11. – С. 28-29.
-
Король Я.А. Розв’язування текстових задач різними способами // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. ІІІ. – К.-Херсон, 1997. – С. 76-78.
-
Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 112 с.
-
Максимов Л.К. Психологические особенности математического мышления школьников // Новые исследования в психологии. – №1. – М.: Педагогика, 1979. – С. 51-54.
-
Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном возрасте. – М.: Педагогика, 1983. – 124 с.
-
Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М.: Просвещение, 1972. – 204 с.
-
Махмутов М.И. Об индивидуализации обучения // Нар. образование. – 1964. – №2. – С. 12–18.
-
Пентегова Г.А. Развитие логического мышления на уроках математики // Нач. школа. – 2000. – №11. – С. 74.
-
Сорокин П.И. Занимательные задачи про математике. С решениями и методическими указаниями. Пос. для детей 1-4 кл. – М.: Просвещение, 1977. – 170 с.
-
Туркина В.М. Задачи в 1 классе // Начальная школа. – 1996. - № 9. - с.51-53.
-
Шмырёва Г.Г. Дифференцированные задания при работе над ошибками в решении задач // Нач. школа. – 1986. – №2. – С. 34-35.















