114827 (711436), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Засобами виховання на уроках художньої культури та у позакласній художньо-виховній роботі є інформативні (слово вчителя, посібник, твори мистецтва, Інтернет, телебачення); наочні (слайди, репродукції картин, картки тощо), технічні (телевізор, відеомагнітофон, DVD-плейєр, аудіо магнітофон тощо), мультимедія (комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, акустична система тощо).

Естетизація предметного середовища навчального закладу є необхідною складовою педагогічної системи формування естетичного ставлення до мистецтва, тому що вона забезпечує взаємозв’язок суб’єкта виховання та естетичного об’єкта в адекватних умовах сприйняття та засвоєння; усвідомлення суб’єктом цього взаємозв’язку й перетворення на цій основі загальнозначимого в особистіснозначиме. Естетичне предметне середовище сприяє не тільки збільшенню інформованості старшокласників у галузі мистецтв, а й ліпшому сприйняттю та осмисленню художніх цінностей. У дисертації розглядається естетизація предметного середовища як спеціально організований освітній простір для освоєння різних видів і форм художньої діяльності, де учні оволодівають художніми знаннями, досвідом емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, світу речей і людей, досвідом спілкування, взаємодії, мають можливість розкрити себе. Воно є тим об’єктивним чинником, що визначає життєві настанови старшокласника, його особистісну спрямованість, характер естетичних потреб та інтересів, ціннісних орієнтацій, процес самовизначення та самореалізації. Естетизація предметного середовища навчального закладу передбачає створення сприятливих умов, в яких старшокласники зможуть реалізувати свої художньо-творчі здібності. Естетика шкільного довкілля; сучасний дизайн шкільних інтер’єрів, матеріальна база школи, зокрема курсу „Художня культура” (посібники, альбоми, фонохрестоматія, словники, відеотека тощо), дають можливість забезпечити естетичні потреби та інтереси учнів, допомагає самовизначитися і самореалізуватися в царині мистецтва.

Ефективність обґрунтованої педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури перевірено під час формувального експерименту (2001–2007 рр.). Розроблена педагогічна система була запроваджена в повному обсязі у Першій української гімназії ім. М. Аркаса м. Миколаєва, де експериментальна робота проводилася автором дисертації, а також під його керівництвом вчителями мистецьких дисциплін і керівниками гуртків художньо-естетичного профілю.

Формувальний експеримент проводився в три етапи, на кожному з яких визначалися специфічні дослідницькі завдання, розроблялися та впроваджувалися відповідні навчально-виховні заходи, що реалізовували програму дослідно-експериментальної роботи.

Перший етап експерименту (1999–2004 рр.) був присвячений головним чином апробації концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України та нової навчальної програми курсу „Художня культура” відповідно до угоди між Інститутом проблем виховання АПН України і Першою українською гімназією ім. Миколи Аркаса як експериментального майданчика лабораторії естетичного виховання. Під час апробації дисертантом здійснювалася пошукова робота в напряму визначення провідних чинників, які впливають на формування естетичного ставлення старшокласників до мистецтва (проводилися анкетування учнів відповідно до розроблених критеріїв і показників, спостереження за ними на уроках художньої культури й у позакласній роботі).

На другому етапі експерименту (2004–2006 рр.) розширилося коло завдань, які було конкретизовано відповідно до проблеми дослідження; у цей період до експерименту підключилися інші навчальні заклади області, а Перша українська гімназія ім. М.Аркаса набула статусу експериментального навчально-виховного закладу регіонального рівня за проблемою „Розробка та апробація навчально-методичного комплексу до програм „Художня культура” (наказ від 5.02.2004 р. № 103 по управлінню освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації). Дисертантом було розроблено й апробовано інтерактивні педагогічні технології формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, які впроваджувалися в роботу всіх експериментальних шкіл області, визначено й систематизовано напрями позакласної художно-виховної роботи, змістовно пов’язані з вивченням художньої культури, розроблено засади естетизації предметного середовища закладу. Автором дисертації проводилися обласні та міські науково-методичні семінари й „майстер-класи” для вчителів-експериментаторів, перебіг і результати експериментальної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях обласного методичного активу вчителів художньої культури при Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Розробка педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва у процесі викладання художньої культури, що була впроваджена у навчально-виховний процес, дала можливість Першій українській гімназії ім. Миколи Аркаса стати експериментальним навчально-виховним закладом Всеукраїнського рівня за проблемою „Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів” (наказ № 578 Міністерства освіти і науки України від 07.10.2005 р.). На цьому етапі (2005 – 2007 рр.) дисертантом було зібрано банк відео та медіа матеріалів для уроків та позаурочної самостійної роботи учнів з художньої культури („Відеотека для навчальних занять та самостійного перегляду з художньої культури”), а також розроблено й поширено серед учителів експериментальних закладів комплекс завдань до чинної програми з художньої культури України (створено авторський навчальний посібник). Презентації педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, зокрема й у вигляді документального відеофільму про досвід гімназії, здійснювалися під час роботи науково-практичних семінарів всеукраїнського рівня.

В експериментальних класах ЗОШ № 1 ім. Олега Ольжича м. Миколаєва, Куйбишевського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад” Снігурівського району Миколаївської області, Новоодеської гімназії Миколаївської області, Єланецької гімназії Миколаївської області, Чортківської гімназії „Рідна школа” ім. Маркіяна Шашкевича Тернопільської області, навчально-виховного комплексу „Гімназія ім. І.Сельвінського м. Євпаторії” АР Крим з огляду на специфіку цих експериментальних навчальних закладів розроблена педагогічна система впроваджувалася з деякими модифікаціями щодо форм позакласної художньо-виховної роботи та естетизації предметного середовища; водночас основні компоненти педагогічної системи, насамперед розроблені дисертантом інтерактивні педагогічні технології та комплекс завдань з української художньої культури до чинної навчальної програми, впроваджувалися повністю.

У процесі дослідження серед педагогічних технологій, які застосовувались на уроках художньої культури та у позакласній художньо-виховній роботі, виокремлено наступні: діалогові технології (дослідження, конференція, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу); кооперовані технології („Формулюй – Ділись – Слухай – Створюй”, „Слово – речення – запитання – відповідь”, „Графіті”, „Жива газета”, „Митець” та „твір”, „Сліпий та поводир”); ігрові технології („Перевтілення”, „Ланцюжок асоціацій”, „Турніри кросвордів”, вікторини (ілюстрована, тематична, порівняльна тощо), для визначення рефлексивних здібностей учнів – ігровий прийом „Три „С” (слухаю – співставляю – створюю). Вони надавали можливість учням не лише пізнати й оцінити твори мистецтва, а й активізувати власні творчі можливості, самореалізуватися у відповідній художній діяльності.

Упродовж усіх етапів формувального експерименту було організовано відвідування учнями Першої української гімназії ім. М.Аркаса (з подальшим обговоренням) абоненту-лекторію „Шлях до мистецтва” при обласному художньому музеї, лекцій-концертів „Культурні регіони світу. Епохи. Видатні постаті композиторів. Вершини творчості” обласного філармонічного абонементу „Старшокласник”, постійне проведення зустрічей із митцями – художниками, поетами тощо. Аналогічні художньо-виховні заходи організовувалися і впроваджувалися в позакласній роботі інших експериментальних закладів. Все це сприяло формуванню в учнів естетичного ставлення до мистецтва, зокрема розширенню емоційно-почуттєвої сфери, розвитку особистісних естетичних уявлень, естетичної оцінки, здатності аргументувати, доводити власну думку, критично оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, умінь користуватися набутими культурологічними, мистецтвознавчими і естетичними знаннями у процесі міжособистісного спілкування.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту з попередніми даними проводився за визначеними критеріями сформованості естетичного ставлення до мистецтва у старшокласників та з використанням аналогічних методів діагностування, які застосовувалися під час констатувального експерименту.

Експериментально перевірено й доведено, що розроблена педагогічна система діє ефективно за умови, що її структурні компоненти знаходяться у тісному взаємозв’язку, а не функціонують відокремлено.

Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, як зазначається в дисертації, виявилася дієвою, ефективною, про що свідчить аналіз результатів формувального експерименту у порівнянні з даними констатувального експерименту: зростання рівнів естетичного ставлення старшокласників до мистецтва в процесі вивчення художньої культури виявлено за усіма показниками емоційно-мотиваційного, пізнавально-оцінного та діяльно-творчого критеріїв (табл. 1).

Зіставлення показників сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що педагогічна система дійсно сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва.

Таблиця 1

Порівняння рівнів сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури ( у %)

Рівні		Експериментальна група						Контрольна група
		На початку експерименту			Наприкінці експерименту
		Кількість учнів		%	Кількість учнів		%	Кількість учнів		%
Високий	15		3,1	132		34,9	16		17,3
Середній	191		40,6	166		43,9	37		40,2
Низький	264		56,1	80		21,1	39		42,3
Разом:	470		100	378		100	92		100

На основі узагальнення експериментальних даних встановлено, що в експериментальних групах рівень естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури змінився, порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту, таким чином:

у респондентів, віднесених до високого рівня, на 31,8 %, віднесених до середнього рівня, – на 3,3 %; водночас відсоток респондентів експериментальних груп, віднесених до низького рівня, знизився на 35 %. Відповідно у контрольній групі, де також відбулися певні позитивні зрушення, спостерігалися менш помітні зміни в учнів, що належали до середнього і високого рівнів (відповідно на 0,4 % на 14,2 %). Очевидними були якісні відмінності між старшокласниками двох груп. Переконливо демонструють наслідки впровадження педагогічної системи такі якісні зміни у старшокласників експериментальних груп, як зростання здатності до естетичного сприймання твору мистецтва, виникнення інтересу до творів мистецтва та потреби у розширенні знань про українське та зарубіжне мистецтво, бажання застосовувати їх у процесі міжособистісного спілкування, активізація участі у художньо-естетичній діяльності.

Узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження проблеми формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури, мета якого досягнута, завдання вирішені, а висунута гіпотеза підтверджена, дало підстави зробити висновки й окреслити перспективи подальших досліджень.

ВИСНОВКИ

1. Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і виховної практики, що зумовлено такими кризовими явищами, як дегуманізація поведінки учнівської молоді, їх дезорієнтація в ціннісних основах життя під тиском засобів масмедіа на естетичну свідомість, поширення спрощеного споживацького ставлення до мистецтва. Теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури свідчить недостатню розробку проблеми та наявність різноманітних наукових підходів, в яких естетичне ставлення розглядається в аксіологічному, гносеологічному та естетичному аспектах.

2. Аналіз філософсько-естетичної і психолого-педагогічної літератури дав змогу уточнити сутність поняття „естетичне ставлення до мистецтва”, яке визначається, як емоційно-чуттєве ставлення людини до художніх цінностей, результат взаємодії особистості з мистецтвом, у процесі якого вона не лише пізнає та оцінює мистецькі зразки, а й активізує власні творчі можливості, самореалізується у відповідній художній діяльності. Основними структурними компонентами естетичного ставлення є естетичне сприймання, естетичні емоції, естетичні почуття, естетичний інтерес, естетичні потреби, естетичні судження, естетична оцінка, асоціативність, а також художньо-естетична діяльність. Курс „Художня культура” має значний естетико-виховний потенціал, який доцільно спрямувати на формування естетичного ставлення учнів до мистецтва.

1. На основі узагальнення наукових досліджень визначено критерії та показники сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва: емоційно-мотиваційний (естетичне сприймання творів мистецтва, емпатія, інтерес до творів мистецтва, потреба у спілкуванні з творами мистецтва); пізнавально-оцінний (знання про жанри, стилі, напрямки мистецтва та їх представників; судження про мистецтво; естетична оцінка; розвиток асоціативно-образного мислення; рефлексія та саморефлексія); діяльно-творчий (участь у художньо-естетичній діяльності, інтерпретація творів мистецтва, застосування набутих культурологічних, мистецтвознавчих і естетичних знань у процесі міжособистісного спілкування; здатність до художньо-естетичного саморозвитку).

За розробленими критеріями було виявлено рівні сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва: високий (3,1 %), середній (40,6 %) та низький (56,1 %).

1. Відповідно до визначених у дослідженні основних теоретичних положень особистісно орієнтованого підходу розроблено та обґрунтовано педагогічну систему, спрямовану на досягнення її провідної мети – формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури. Основними складниками педагогічної системи, що була впроваджена в шкільну практику, є урок художньої культури, позакласна художньо-виховна робота, естетизація предметного середовища навчального закладу.

2. Упровадження на уроках художньої культури та у позакласній естетико-виховній роботі інтерактивних педагогічних технологій (діалогічні, кооперовані, проективні, комп’ютерні, ігрові), проведення нестандартних уроків (урок-презентація, урок-панорама, урок-екскурсія, урок-репортаж, урок-вернісаж, урок-вистава, урок-діалог) та позакласних художньо-виховних заходів (мистецтвознавчий марафон, вікторина, музична вітальня, театральний вернісаж тощо), використання інформативних, наочних, технічних, мультимедійних засобів навчання і виховання, а також естетизація предметного середовища навчального закладу сприяють позитивним змінам в естетичному ставленні старшокласників до мистецтва засобами художньої культури, що доводить ефективність розробленої і апробованої педагогічної системи.

Проведене дослідження засвідчило позитивні кількісні та якісні зміни у рівнях сформованості естетичного ставлення старшокласників до мистецтва у процесі вивчення художньої культури: в експериментальних групах кількість учнів, віднесених до високого та середнього рівнів, збільшилася відповідно на 31,8 % і 3,3 %, а віднесених до низького рівня, знизився на 35%.; у них сформовано здатність до естетичного сприймання художніх творів, стійкий інтерес до мистецтва і потреба у розширенні знань про жанри, стилі та напрями мистецтва, вони застосовують набутий художньо-естетичний досвід у процесі міжособистісного спілкування, виявляють активну участь у художньо-естетичній діяльності.

1. Результати проведеного дослідження дали змогу сформулювати методичні рекомендації для вчителів художньої культури щодо формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, підготувати й упровадити в шкільну практику навчальний посібник з розробкою завдань до програми з української художньої культури.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва. Більш глибокого вивчення потребують питання взаємозв’язків педагогічних колективів школи та позашкільних закладів у роботі з формування естетичного ставлення старшокласників до мистецтва, зокрема й на основі взаємодії мистецтв й інтеграції художніх знань; формування естетичного ставлення до мистецтва у процесі вивчення художньої культури в учнів підліткового віку.

Характеристики

Список файлов реферата