114451 (711351), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів включає взаємопов’язані і взаємозумовлені суб’єктно-діяльнісні, структурні та функціональні складові. Суб’єктно-діяльнісні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відображають: закономірності діяльності студента і викладача; мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; рефлексію, розвиток, активність студента; спілкування, взаємодію і співробітництво між суб’єктами навчання; результат професійної підготовки з інформаційних технологій. Структурні складові такої підготовки відображають: цілі, принципи, зміст, методи і форми професійної підготовки; навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; способи контролю та корекції знань, умінь і навичок студентів; мережні засоби педагогічної комунікації та засоби організації зворотних зв’язків інформаційно-комп’ютерного навчального середовища. Функціональні складові відображають гностичну, проектувальну, інтегративну, конструктивну, комунікативну, інформаційно-комп’ютерну, управлінсько-організаційну, корективно-регулятивну спрямованість професійної підготовки з інформаційних технологій

176

майбутніх менеджерів-економістів на майбутнього менеджера-економіста, його інформаційні потреби і мотиви, а також на процес такої підготовки у межах розроблених моделі і критеріїв ефективності.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ґрунтується на моделі, яка включає мотиваційний, організаційно-методичний, когнітивний і процесійно-діяльнісний компоненти такої підготовки і спрямована на забезпечення формування у студентів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного і професійно-дослідницького етапів їхнього навчання у вищому навчальному закладі. При цьому змінюється роль викладача, який стає координатором пізнавального процесу, консультантом, керівником навчальних проектів тощо. Стає іншою і роль студента, який, будучи суб’єктом учіння, набуває активної позиції в педагогічній взаємодії з викладачем в інформаційно-комп’ютерному навчальному середовищі.

Професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі забезпечує їхній індивідуальний, гармонійний та всебічний професійно спрямований розвиток з інформаційних технологій. Це відбувається завдяки: цільовій установці на особистісно орієнтований, інноваційний, інтегративний і модульний принципи планування змісту дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; постійному його оновленні в контексті сучасних досягнень у сфері інформаційних технологій; перерозподілу навчального матеріалу з тенденцією збільшення його частки на самостійне позааудиторне опрацювання і підвищення ролі самоконтролю та самокорекції знань, умінь і навичок з інформаційних технологій; впровадженню в навчальний процес комп’ютерно орієнтованих методів, рівневої диференціації завдань для самопідготовки, комп’ютерно орієнтованих засобів і електронного навчання (е-навчання).

Ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів може бути оцінена за допомогою мотиваційного, когнітивного і професійно-діяльнісного критеріїв ефективності такої підготовки і їх показників, які фіксують динаміку і результати поетапного формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі.

Провідна ідея та основні положення концепції відображені в загальній гіпотезі дослідження, яка полягає у тому, що професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності за умов:

• комплексного підходу до процесу її проектування;

• індивідуального підходу до поетапного формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності залежно від можливостей та навчальних досягнень кожного;

• реалізації особистісно орієнтованого, інтегративного та професійно-діяльнісного підходів до організації змісту навчання з урахуванням специфіки професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів;

• органічного поєднання у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, комплексного використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, запровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах:

• професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо впроваджується модель такої підготовки, яка передбачає поетапну підготовку кожного студента за індивідуальною траєкторією його учіння;

• професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо для організації навчання студентів упроваджується навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, компонентами якого є „паперова”, комп’ютерно орієнтована та матеріально-технічна складові;

• професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо в навчальний процес впроваджується система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання з інформаційних технологій.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів України та за рубежем.

2. Розробити та обґрунтувати концепцію професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

4. Визначити критерії та показники ефективної професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

5. Виявити організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації.

6. Визначити структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

7. Розробити систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у контексті виконання принципів Болонської декларації.

8. Створити навчально-методичні матеріали щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на базових дослідженнях педагогіки та психології сучасної освіти, загальній психолого‑педагогічній теорії учіння та пізнання, зокрема про взаємозв’язок теорії і практики, на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо ролі комп’ютерно орієнтованих методів, засобів і форм навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у вищій школі, на особистісно орієнтованому, системному, інтегративному та професійно-діяльнісному підходах, ідеях комплексного підходу до навчання та виховання, а також застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих методів, форм та засобів навчання. З метою виявлення особливостей відбору змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів використовувалися ідеї професійно спрямованого, проблемного, модульного, інтегративного, інноваційного, індивідуального та диференційного підходів. Об’єднуючою основою методологічних засад дослідження став принцип взаємного доповнення традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання під час професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення праць із таких проблем: філософії освіти (В.П.Андрущенко, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень); концептуальних ідей теорії неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); теорії особистісно орієнтованого навчання та розвитку особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки (Г.О.Балл, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон та ін.); мотивації учіння (С.Л.Рубінштейн, А.К.Маркова та ін.); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, М.Б.Євтух, А.В.Коржуєв, В.А.Попков, О.М.Пєхота, Л.Л.Товажнянський та ін.); інтеграції знань у професійній підготовці майбутніх фахівців (М.М.Берулова, Р.С.Гуревич, І.М.Козловська, В.М.Максимова та ін.); теорії модульного навчання (І.М.Богданова, Л.М.Романишина, П.А.Юцявічене та ін.); організації самостійної навчально-пізнавальної роботи студентів (І.А.Зимня, В.А.Козаков, М.М.Солдатенко та ін.); концептуальних основ модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів (П.І.Сікорський, Л.М.Романишина та ін.); теоретичних засад формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (Г.М.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Семеног, О.М.Пєхота та ін.); концептуальних основ інформатизації освіти у вищій школі (А.М.Гуржій, М.З.Згуровський, Г.О.Козлакова, В.М.Мадзігон, І.В.Роберт та ін.); теорії дистанційного навчання і теоретико-методологічних засад створення сучасних засобів та електронних технологій навчання (О.О.Андреєв, В.Ю.Биков, В.І.Гриценко, В.М.Монахов, В.В.Олійник, Е.С.Полат, О.В.Соловов, П.В.Стефаненко та ін.).

Методи дослідження. Серед методів дослідження основними були: теоретичні – вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, економічної, методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет, в яких висвітлюються проблеми навчання та формування особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій; аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду і концептуальних підходів до вивчення цієї проблеми; аналіз можливостей удосконалення організаційних форм, методів і засобів навчання з інформаційних технологій, які застосовуються у процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів; емпіричні – методи спостереження для виявлення стану проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі; методи анкетування менеджерів-економістів організацій щодо сформованості в них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, майбутніх менеджерів-економістів щодо аналізу організаційно-методичних умов їх професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах та визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій; методи експертного опитування керівників організацій (підрозділів) щодо оцінки готовності менеджерів-економістів їх компаній до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності та викладачів вищих навчальних закладів щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, а також щодо визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах; експериментально-теоретичного рівня – педагогічний експеримент щодо оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з поетапним нарощуванням рівня їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; експериментальна перевірка ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з метою сформованості в них готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; методи статистичного аналізу даних експерименту з використанням їхньої комп’ютерної обробки.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1998–2007 рр. та охопило кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі дослідження (1998–2002 рр.) визначено наукову проблему дослідження; проаналізовано базові поняття дослідження; розроблено програму дослідження; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Під час аналітичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту розкрито сутність професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності майбутніх менеджерів-економістів і проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів; вивчено реальні потреби та запити практики на основі аналізу вітчизняного досвіду професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. На цьому етапі було визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано основні положення його концепції; розроблено модель, критерії та показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено програму подальшого дослідження. Під час практичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту визначено рівень мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у менеджерів-економістів підприємств м. Києва; здійснено експертну оцінку їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; вивчено сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Загалом констатувальний етап педагогічного експерименту охопив 864 респондента – 760 студентів, 16 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

• На другому етапі дослідження (2003–2006 рр.) тривало вивчення наукової та навчально-методичної літератури; створювалися комп’ютерно орієнтовані засоби навчання та навчально-методичні посібники на паперових носіях інформації для навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу. На цьому етапі проведено формувальний експеримент у вищих навчальних закладах, метою якого стала перевірка загальної гіпотези дослідження; у вищі навчальні заклади впроваджено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; здійснено експериментальну перевірку ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у межах запропонованих організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки. Загалом формувальний експеримент охопив 442 респондента, 380 студентів та 62 викладача.

• На третьому етапі дослідження (2006–2007 рр.) було продовжено експериментальні дослідження у групах студентів V курсу, а також здійснювалася експериментальна перевірка моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційно-методичних умов її реалізації; зіставлялися проміжні та кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи; проводилося оброблення й узагальнення одержаної інформації, доведення її достовірності. На цьому етапі сформулювалися основні висновки та рекомендації, визначилися перспективи подальших досліджень означеної проблеми.

Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота проводилася в Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, Запорізькому національному університеті, Чернігівському державному інституті економіки і управління, Одеській філії Європейського університету, Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя, Дніпропетровській державній фінансовій академії, Львівській державній фінансовій академії. У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 1306 осіб: 1140 студентів, 78 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

Упродовж усього періоду дослідження автор брала участь в апробації і практичному впровадженні розробленої моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, особисто викладала дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

• вперше розроблено й обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено й обґрунтовано критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів;

• удосконалено робочі програми дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу: „Інформатика та комп’ютерна техніка”, „Комп’ютерні мережі та телекомунікації”, „Інформаційні системи в менеджменті” і „Автоматизоване робоче місце менеджера”;

• подальшого розвитку набули принципи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; положення щодо процесу проектування змісту такої підготовки в умовах інформатизації сфери освіти і виконання принципів Болонської декларації.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичний аналіз сукупності педагогічних і психологічних понять, які розкривають сутність глобальних інформаційних та інтегративних процесів, що відбуваються в суспільстві, економіці й освіті в умовах розвитку інформаційного суспільства, запропоновано їх класифікацію; визначено теоретичну сутність дефініцій – „професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність менеджерів-економістів”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів” і „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності”; визначено і теоретично обґрунтовано суб’єктно-діяльнісні, структурні і функціональні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, компоненти моделі такої підготовки, її критерії та показники ефективності.

Характеристики

Список файлов реферата