114316 (711318), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Уміння – це використання набутих знань і навичок для вибору й здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети, тобто це здатність виконувати складну комплексну дію на основі засвоєння знань, навичок і практичного досвіду. Цей тип вибирається тоді, коли діти навчаються сімейному або святковому обряду, плетінню вінків, виготовленню іграшок…

Структура цього уроку така:

1. Оргмомент (2хв)

2. Засвоєння знань народного календаря(2хв)

3. Перевірка домашнього завдання(5хв)

4. Актуалізація опорних знань(2хв)

5. Мотивація навчальної діяльності(1хв)

6. Повідомлення теми і мети уроку(2хв)

7. Сприйняття й осмислення нового матеріалу(10хв)

8. Первинне застосування набутих знань(10хв)

9. Формування творчих умінь і навичок учнів(10хв)

10. Підведення підсумків навчальної діяльності(2хв)

11. Повідомлення домашнього завдання(2хв)

Етапи уроку іноді досить оригінально міняються місцями, тоді урок стає цікавішим.

Урок перевірки корекції знань та вмінь

Цей тип можна вибирати для проведення підсумкового уроку за семестр та рік. Використати його можна лише в початкових класах, де такі уроки заплановані в програмах з народознавства. Структура цього типу уроку така:

1. Оргмомент /1 хв/.

2. Актуалізація опорних знань за чверть чи за рік /6 хв/

3. Повідомлення теми й мети уроку /2 хв/.

4. Перевірка, корекція й оцінка знань та вмінь учнів /30 хв/.

5. Підбивання підсумків навчальної діяльності.

Урок сумісності дидактичних завдань

Він може мати різну структуру: перевага віддаватиметься тому завданню, що його вчитель визначить як головне на уроці. Якщо я повинна на уроці навчити учнів випікати паску /теоретично й практично/, то перевага віддається не засвоєнню нових знань, а розвитку вмінь та навичок учнів, бо для виготовлення тіста на паски необхідна ціла година. У такому випадку я ставлю цей урок останнім у розкладі, Після того, як зійде тісто, учні посадять його у піч і воно спечеться, аж тоді закінчиться урок. Я називаю цей урок "Великим уроком", бо печуться паски до Великодня, й учні не висловлюють незадоволення з приводу затримки їх у школі на додаткову годину. Навпаки, вони хваляться вчителям та учням: "Це пахнуть наші паски, печуться в шкільній пекарні",.

Схема аналізу уроку народознавства

Схема самоаналізу вчителем уроку народознавства

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з умовами минулих літ? У чому специфіка цього уроку?

2. Які завдання вирішувалися на уроці: навчальні, виховні, розвиваючі? Які завдання були головними? Урахування особливостей класу, окремих груп школярів.

3. Обґрунтування вибраного типу уроку та його структури.

4. Чим керувався вчитель, готуючись до уроку /методичними рекомендаціями, передовим досвідом, власним досвідом, допоміжною літературою/?

5. Обґрунтування вибору форм навчання з метою;

• реалізації навчально-виховної мети;

• забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів;

• забезпечення самостійної роботи учнів;

• формування практичних навичок учнів.

6. Урахування на даному уроці індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовки та засвоєння нового матеріалу.

7. Наскільки навчальний матеріал сприяє розкриттю теми? Чи здійснюється відбір навчального матеріалу згідно з такими вимогами:

• точність,

• конкретність,

• співвідношення фактичного матеріалу з теоретичними висновками,

• розвиток мислення, пам’яті, мови, зацікавленості учнів,

• урахування життєвого досвіду учнів,

• краєзнавчий принцип,

• практичне значення.

8. Аналіз результатів навчання.

9. Самооцінка уроку.

Характеристики

Список файлов реферата