114113 (711259), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Що означає удосконалювати свої властивості? Людина така багатогранна і багатозначна, що дуже важко визначити: а що ж вимагає зміни, удосконалення? Чеський психолог Іржі Томан написав цілу книгу «Як удосконалювати самого себе». У ній подано детальну «інструкцію» щодо послідовності кроків, які треба зробити, приступаючи до коригування свого «Я». Наводимо її у повному обсягу:

«Складіть список своїх позитивних і негативних якостей.

Прочитавши цю книгу та інші, що вас зацікавили, визначте цілі, яких би ви хотіли досягти в окремих сферах життя.

Різноманітність інтересів дає можливість поставити більш цілей.

Досягнення намічених цілей дасть вам змогу відчути повнокровність життя.

Окремі цілі розділіть на підпорядковані їм часткові завданні їх виконання принесе Вам задоволення і впевненість у тому, що є впораєтеся і з наступними етапами.

Перш ніж узятися за виконання будь-якого завдання, добре продумайте послідовність своїх дій.

Баланс позитивного й негативного та перелік ваших цілей дадуть можливість вам поглянути на своє життя в цілому.

Кожна мета мобілізує вашу енергію.

Учіться краще на своїх успіхах, ніж на невдачах.

При складанні й виконанні свого плану думайте про його мотивацію та очікувані наслідки.

Добрі навики і звички полегшують наше життя, нашу діяльність. Тому опановуйте поступово добрі, корисні звички в усіх сферах вашого життя».

З усього розмаїття власних властивостей, рис, звичок намагайтеся виділити найголовніше — те, що визначатиме у подальшому житті структуру вашої особистості.

Виділимо п'ять найголовніших напрямів в роботі над собою, які можна рекомендувати підліткам та учням старших класів для самовдосконалювання. Розвивай розумові здібності Піклуйся про здоров'я і фізичні можливості. Коригуй свою зовнішність. Управляй своїми емоціями. Знайди заняття до душі.

За І. Томаном, почнемо з самооцінки.

Як оцінити себе, за якими критеріями? В. Леві у своїй книзі «Ми-стецтво володіти собою» дає п'ять типових самооцінок. Хоч строгої об'єктивності немає, спробуймо віднести себе до якогось із розрядів — поставимо собі оцінки.

1. «Безпросвітність». Мій стан постійно тяжкий, постійної тяжко, тоскно, катастрофічно; я абсолютно не такий (не така), яким належить бути здоровій повноцінній людині; зовсім не управляю собою — мій стан управляє мною...

2. «Рідкі проблиски». Здебільшого почуваю і веду себе не так, як хотілось би; лише зрідка моменти, коли почуваю себе господарем самого себе і відчуваю гармонію між собою і світом. Ці миттєвості хотілось би зробити безперервними.

3. «З перемінним успіхом». Не можу сказати, що собою задоволений, але й не хочу хникати. Всяк буває... Періоди спаду, відсутність настрою, тонусу, самоконтролю виникають іноді самі собою, а частіше під впливом зрозумілих або ж не дуже зрозумілих. Але взагалі, коли захочу, майже завжди можу взятися за себе.

4 «В порядку». В основному не можу на себе поскаржитися. Лише в окремих випадках — при сильній втомі, перевантаженнях — відчуваю що тримати контроль над собою стає важче. Вживаю заходів Виявляється, я відійшов від себе недалеко, слід трошки перепочити.

5. «Повний блиск». Управляю собою постійно і безперервно. Не буває миттєвостей, щоб я в чому-небудь себе не послухався. Розпоряджаюсь собою незалежно від умов. На свій розсуд, за своїми програмами задаю собі потрібний стан, без будь-яких зусиль його досягаю. Стопроцентне працездатний, з насолодою відпочиваю і розважаюсь. Мені завжди все вдається. Для мене немає неможливого!

Самооцінки можуть, звичайно, охоплювати і довгі, і недовгі проміжки: наприклад, день — на «одиницю», п'ять хвилин — на «п'ятірку». А яка сума, що переважає?

Тим, хто поставить собі сумарну одиницю, очевидно, необхідна допомога лікаря, психолога... Для «рідких проблисків» також бажані хоча б рідкі зустрічі з психотерапевтом, якому довіряєш, чи просто з хорошим другом... Як двієчники, так і трієчники, безпосередньо потребують психотехніки і просто везіння, якщо знайдеться для цього досвідчений консультант. Тим, хто «в порядку», теж не завадить «підвищити кваліфікацію», але можна й так протриматись. Ну, а «повному блиску», щасливцям, круглим відмінникам? Як не дивно, але вони теж потребують деякої поради. На всяк випадок не завадить заглянути до популярної медичної енциклопедії. З'ясувати, що таке гіпоманіакальний стан, що таке ейфорична некритичність... Лиш на всяк випадок.

Спочатку з'ясуємо, що з нами відбувається залежно від нашої волі, а що — незалежно.

Позасвідомо працюють печінка, селезінка, кістковий мозок, білі кров'яні тільця та інше внутрішнє господарство організму, в тому числі й більшість клітин мозку.

Несвідомо перевертаємось у сні, скрикуємо від болю, хапаємося за поранене місце, наслідуємо, намагаємося не бути одинокими і продовжити рід, одержати свою міру насолоди і страждань.

Підсвідомо тривожимося за майбутнє, коли для цього начебто ще немає підстав, відчуваємо заборонені потяги, намагаємося показати себе в кращому світлі, навіть коли це зовсім непотрібно, водночас будуємо і реальні, і нереальні плани, заздримо, іноді розв'язуємо задачі і пишемо твори.

Свідомо ходимо до школи, вчимося, говоримо компліменти, при холодній погоді тепло одягаємося, приймаємо ліки, спілкуємося тощо.

Виходячи з цих визначень, почнемо роботу над собою з корекції свідомого у нашій поведінці. Для цього попрацюємо над розумовими здібностями.

4. Розвиток розумових цінностей. Думка та мова

Здається, все тут зрозуміло: вчися в школі, відвідуй гурток, читай книжки — і ось ти уже розвинений, начитаний, розумний. Така проста схема виглядає не дуже привабливо для підлітка, він одразу ж стикається з труднощами.

Це все доступно кожному, але ж не кожен досягає бажаного розвитку розумових здібностей. Слід пам'ятати, що інтелект впливає на все наше життя: середовище, природа, товариство, стиль спілкування, знання, вміння, інформація, спадковість, спосіб життя у сім'ї, емоції, самоосвіта. Можна сказати, що розвиток розумових здібностей кожен з нас тримає у своїх власних руках.

Кожна людина має певні здібності, але часто вони не повністю або й зовсім не використовуються. Певне, усі чули від учителів: працюєш на уроці не в повну силу; є здібності, але не працюєш. І це небезпідставні заяви.

Проблемам розвитку розумових здібностей присвячено безліч наукових праць, популярних видань, і найголовніший висновок з них - людина повинна сама ретельно працювати над своїм розумом з caмого дитинства, а школа, вчителі, батьки лише створюють певні умови, направляють пошук знань, консультують.

Дж. Грехем Скотт у книзі «Сила розуму» зазнає, що природна інтуїція - це велика внутрішня сила, яка має могутність і допомагає в подоланні стресів і розслабленні, підвищенні енергії та знятті втоми, набутті більшої впевненості в собі почуття власної гідності, постановці мети та її досягненні, удосконаленні майстерності і зростанні творчої енергії, створенні бажаного іміджу.

Велика ефективність цієї внутрішньої сили пояснюється тим, що вона могутньо діє двома основними методами: рецептивним (вироблення проникливості, інформації й розуміння) і активним (використання інформації для зміни себе самого, впливу и інших людей і події).

Ці здібності набувають, базуючись на інтуїції, в свою чергу, виникає завдяки вмінню створювати зорові образи або картини в своїй уяві. Цим вмінням кожний з нас володіє або може розвинути його до певної межі.

Щоб пізнати силу свого розуму, треба знати себе, яким чином ви краще сприймаєте інформацію: зорово, на слух, через сильні почуття чи через почуття «знання».

Для цього досить уявити якусь ідею і зрозуміти, як ви її сприймаєте: бачите, чуєте, відчуваєте чи знаєте.

Щоб дізнатися, як ви отримуєте інформацію, спробуйте виконати таку вправу. Заплющить очі й подумайте про першу-ліпшу ідею, що прийшла вам у голову. Бачите ви її чи чуєте? Сприймаєте чи відчуваєте її? Чи знаєте її? Або ж ідея виникає кількома шляхами? Кожний з них годиться. Тільки треба знати про це. Щоб з'ясувати, наскільки великі можливості сили вашого розуму в кожній з цих чотирьох сфер — візуальній, слуховій, чуттєвій та пізнавальній, щоб оцінити себе, треба заплющити очі, розслабитися і, маючи в руці аркуш поперу й олівець, спитати себе: «Наскільки великі мої зорові здібності у відповідності до шкали від 0 до 100?». «Запам'ятайте перше число, яке з'явиться у вас у голові, і запишіть його». Далі. «Наскільки великі мої слухові здібності?... Почуття?... Знання?».

З'ясувавши шляхи отримання і «переробки» інформації, безумовно, слід ці шляхи тренувати: розв'язувати задачі, писати твори, вести щоденники, конструювати, малювати, виконувати доручення тощо.

Однак чималі труднощі у цьому процесі викликає ослаблена пам'ять, тому і її слід тренувати, удосконалювати. Оскільки пам'ять буває моторна, словесно-логічна, образна, емоційна, то у різних людей активніше проявляються різні види пам'яті. Так, водій, спортсмен, пілот має більш досконалу моторну пам'ять; літератор, художник, співак — образну та емоційну; вчений більше покладається на логічну пам'ять; у ображеної чи закоханої людини сильнішою виявляється емоційна пам'ять.

Пам'ять слід тренувати з дитинства, адже це один з важливих компонентів мислення. Для цього необхідно самій людині навчитися робити зусилля над собою, здійснювати самоконтроль. Існує чимало способів тренування пам'яті: розподіл повторень, чергування залам’ятовування з пригадуванням, урізноманітнення тренувальних навантажень, розв'язання мнемонічних, логічних та інтелектуальних завдань тощо.

До речі, Дж. Г. Скотт виділяє три основних способи поліпшення пам’яті:

1. Підвищити здатність концентрувати увагу на тому, що ви хочете запам'ятати.

Якщо перебувати в ситуації, коли важливо щось запам'ятати, навчіться зосереджуватися на цьому, використовуючи «перемикач» пам’яті. Цей «перемикач» може бути яким-небудь жестом або рухом, Наприклад, з'єднайте великий і вказівний пальці, складіть руки так, щоб ці пальці утворили стрілку, або підніміть вгору великий палець. Який би знак ви уявляли, він створений для того, щоб нагадати вам, що зараз вам необхідно бути особливо пильним, слухати або дивитись і запам'ятати все, що можете. Роблячи це, думайте: «Зараз я буду уважним. Я буду пильним і буду все усвідомлювати, фіксувати цю інформацію в пам'яті і зможу пригадати її пізніше». Робіть це протягом тижня. Цей зв'язок закріпиться.

2. Підвищити здатність створювати в думках чітку картину або запис.

Перед тим, як щось згадати, ви повинні мати чітке враження про це. В цьому теж допоможе вправа.

Спочатку ви можете бути вражені тим, наскільки ви поганий спостерігач або слухач. Але, практикуючись, ви вдосконалюватиметесь.

Вивчення предмета

Покладіть звичайний предмет перед собою. Уважно дивіться приблизно хвилину і помітьте на ньому якомога більше деталей — З таких, як форма, будова, колір, модель. Потім заберіть предмет, спробуйте відтворити те, що бачили, найбільш докладно, з якомога більшим числом деталей. Складіть їх список.

3. Поліпшити здатність відтворювати в пам'яті те, що запам'ятали (ім'я, номер телефону, місцезнаходження предмета, до-і рогу, якою йшли, та ін.).

Це допоможе відновити пам'ять.

Однак для розвитку власного інтелекту замало запам'ятовувати набори цифр, фактів, слід вчитися аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Саме на вироблення цих навичок спрямовані все шкільні предмети, а поглиблювати та зміцнювати їх слід, читаючи) літературу — і не тільки художню, а й наукову, популярну, заглядаючи у словники та енциклопедії.

Лише людина, яка багато читає, аналізує, має хорошу пам'ять 1 наполегливо здобуває знання, може розраховувати на плідний, позитивний розвиток свого інтелекту. Пам'ятайте: думка матеріальна, її можна відчути на відстані. Це явище — сприйняття думок на відстані — називається телепатією. Воно притаманне не тільки людям, а й звірям. Наприклад, якщо собака, який вас наздоганяє, відчує, що ви боїтеся, то він обов'язково злобно гавкатиме на вас і навіть може вкусити. Ваше почуття невпевненості, боязні чутливо відчувають оточуючі.

Думка — джерело всіх вчинків і дій, всіх наших м'язових рухів. Усякому найменшому рухові людини передує думка. Хороша, добра думка породжує такі самі вчинки й дії, і навпаки. Тому розвивайте в собі хороші, добрі, здорові думки.

Особливо важливо виховати, розвинути і зміцнити в собі три думки;

1. «Я можу, хочу і досягну, чого бажаю»;

2. «Я безстрашний, я нічого не боюся»;

3. «Я люблю всіх людей».

Повторюйте частіше і частіше ці три настанови, і вони проявляться в ваших діях і вчинках, що піднесе вас вище на шляху духовного розвитку і життєвих успіхів.

Деякі люди виховували в собі першу думку, проте забували дві останні, інші люди розвивали дві перші думки, але забували про третю, і тому вони або не досягали успіхів, або мали тимчасовий успіх. Пам'ятайте завжди про всі три думки.

Думка, як і магнетизм, подібна до електрики і управляється якщо не тими, то аналогічними законами. Кожна народжена в нашому мозку думка є сила більшої чи меншої напруженості. Ступінь сили думки залежить від того, як вона створюється нами.

Характеристики

Список файлов реферата