113674 (711186), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Підводячи підсумки, можна виділити наступні правила конспектування.
Конспекти (записи) не повинні представляти точну копію того або іншого матеріалу: вони повинні бути написані для вас і ваших власних слів.
Не конспектуйте всі підряд – потрібен аналіз і вибір. Ключ до цього полягає у виборі головного: концепції, принципів і фактів. Включите в конспект посилання на знання, факти або приклади, уже відомі вам – це допоможе розумінню і запам'ятовуванню нового матеріалу. Погодьте глибину конспектів з важливістю і новизною досліджуваного матеріалу.
Уважно слухайте лектора, але не записуйте всі підряд. Ігноруйте всі перешкоди, такі як розмови або міркування інших учнів. Дивитеся на читаючу лекцію, коли той говорить.
Структуру записів погоджуйте з етапами представлення матеріалу – визначите «уведення», «хід доказу», «висновок» і дайте заголовки кожної з цих частин у конспекті. Слухайте сигнали лектора, що показують важливі моменти, такі як посилення деяких слів, повторення фраз – запишіть них.
Кожну наступну частину лекції позначайте підзаголовками і нумеруйте них. Потім напишіть ключові слова або фрази, що розкривають зміст кожного підзаголовка.
Не пишіть непотрібних слів – при повторенні матеріалу на них даремно витрачається навчальний час. Пишіть розбірливо і залишайте досить місця – це дозволить доповнити запису, якщо лектор повернеться до якого-небудь розділу і більш ретельно розгляне цей матеріал, або зробити позначки при подальшому вивченні.
Для цього на кожнім листі доцільно залишати великі поля (біля третини ширини листа). Пишіть на окремих аркушах, що можуть бути скріплені в папці для надійного збереження. Навчальні курси зручно конспектувати в спеціальних зошитах.
3. Навчання розумінню будь-чого
Зрозуміти – значить могти пояснити це, постигнути це, практикуватися в їх виконанні для досягнення майстерства.
Розуміння будь-чого складається з декількох етапів:
По-перше, це питання: Що?
Де?
Коли?
Хто?
Як?
Чому?
Відповіді на ці питання дадуть Вам інформацію, яка допоможе зрозуміти що відбувається.
По-друге, порівнювання. Треба порівнювати ситуації та їх складові частини.
Наприклад: Ефективність усної промови оратора досягається:
а) тоном голосу;
б) темпом мови;
в) інтонацією;
г) мімікою приємною аудиторії;
д) жестами;
е) позами.
Недосвідчений оратор демонструє неправильну поведінку по всім пунктам.
І, нарешті, вирішення проблеми. Застосування знань, які Ви зберігаєте у довгостроковій пам’яті до нових ситуацій. Застосовуючи їх, Ви можете знайти альтернативне рішення проблеми та вибрати кращий з варіантів.
4. Навчання будь-яким навичкам
Усі вищезазначені підходи до навчання потрібні для навчання новим навичкам. Вміння робити, вміння запам’ятовувати та вміння розуміти – це будівнича конструкція для розвитку навичок.
Для розвитку навичок необхідно:
– вправи рольової гри – це ситуації, в яких Ви, моделюючи ситуацію, дієте до кінця, виконуючи якісь навички поведінки. Моделювання представляє собою отримання сутності будь-чого поза умовами реальної дійсності. Людина, що навчається, має певну роль у виконанні вправи, розвиваючи свою роль за власним бажанням або за прийнятими правилами;
– використовування відеозаписів, яке дозволить Вам побачити себе очами інших;
– подолання невпевненості, для чого треба заздалегідь приготувати свою роль, вивчити її та прорепетирувати роль наодинці в тому приміщенні, де буде відеозапис.