113614 (711170), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

І по – третє; при традиційному методі навчання переважає інформаційне викладання навчального маеріалу вчителем, а при проблемному -–діяльність учителя полягає в тому, що він пояснює найскладніші поняття, систематично створює проблемні ситуації, організовує навчально – пізнавальну діяльність учнів.

Проблемне навчання приводить до появи нової структури діяльеості вчителя з повідомленням навчального матеріалу учням. Вчитель повідомляє фактичний матеріал, описує його і пояснює на фоні створених ним проблемних ситуацій, пробуджуючи учнів до часткової або повної самостійної пізнавальної діяльності. Але слід знати, що проблемне викладання матеріалу базується на раціональному поєднанні проблемних та інформаційних питань, задач і завдань, слова і наочності. Співвідношення пояснень вчителя і самостійної пізнавальної діяльності учнів пояснюючий момент викладання не зникає повністю; вчитель направляє пізнавальну діяльність учнів з розв’язанням задач порадами, консультаціями, вказівками тощо. Вчитель повинен поставити роботу так, щоб у спільній діяльності з учнями підвищувався рівень їх розумового розвитку і збільшувались їх творчі можливості.

Значні вимоги проблемне начання ставить до мови вчителя. Точне словесне формулювання думки – важлива умова правильної постановки проблеми. А правильне розуміння учнями поставленої проблеми великою мірою полегшує її розв’язання, тому що учні швидко виділяють головне і зосереджують на ньому увагу.

Оскільки технічна термінологія специфічна, то вчитель із самого початку навчання повинен розкривати зміст нових технічних термінів, навіть вдаючись до з’ясування історії їх виникнення.

Слід зазначити, що проблемне навчання ставить значні вимоги до ерудиції вчителя, а знання програмих питань фізики, хімії вчителю трудового навчання необхідні.

Проблемне навчання можна організувати під час усіх видів занять, звичайно, якщо вчитель володіє методикою проблемного навчання.

Найбільші можливості проблемного навчання в трудовому навчанні головним чином на етапі засвоєння нових знань, формуванні наукових понять і під час розв’язання практичних задач.

Отже, можна зробити висновок, що в процесі навчання самостійне засвоєння знань шляхом розв’язання навчальних проблем поєднується з пояснювально – ілюстративним засвоєнням знань. Проблемне навчання слід розуміти як тип навчання, який сприяє розвитку особистості учня, його розуму, мислення, пам’яті, інтелектуальної активності.

Технологія проблемного навчання не нова: вона набула поширення в зарубіжній школі в 20-30-х р.р. проблемне навчання грунтується теоритичних положеннях американського філософа, психолога та педагога Дж. Дьюі (1859-1952). Він заснував у 1894 р. в м. Чикаго дослідну школу, навчальний план якої був замінений ігровою та трудовою діяльністю.

Нині проблемне навчання розуміють як таку організацію навчальних занять, яка передбачає активну самостійну діяльність учнів та створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій.

Загальна класифікація технології з позиції проблемного навчання:

За рівнем застосування: загальнопедагогічна.

За філософською основою: прагматична + пристосувальна.

За основним фактором розвитку: біогенна + соціогенна + психогенна.

За концепцією засвоєння: асоціативно – рефлекторна.

За орієнтацією на особистісні структури: ЗУН (знання, уміння, навички), СРД (способи розумових дій).

За характером змісту: навчаюча, світська, загальноосвітня, гуманістична + технократична, проникаюча.

За організаційними формами: групова, академічна + клубна.

За підходом до дитини: вільне виховання.

За переважаючим методом: проблемна.

За напрямком модернізації: активізація та інтенсифікація діяльності учнів.

За категорією учнів: масова, всі категорії.

Цілові орієнтації проблемного навчання:

• Надбання ЗУН.

• Засвоєння засобів самостійної діяльності.

• Розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

Зміст та методики реалізації проблемного навчання особливі.

Проблемне навчання побудовано на створенні особливого виду мотивації – проблемної, тому потребує адекватного конструювання змісту матеріалу, який має бути представлений як ланцюг проблемних ситуацій.

Проблемні ситуації можуть бути різні: за змістом невідомого, за рівнем проблемності та іншими методичними особливостями.

Проблемні методи – це методи, які передбачають створення проблемних ситуацій, активну пізнавальну діяльність учнів, тобто пошук і розв’язання складних питань, що потребують актуалізації знань, аналізу, вміння бачити за окремими фактами явища, закони.

У сучасній теорії проблемного навчання розрізняють два види проблемних ситуацій: психологічну і педагогічну. Перша стосується учнів, друга – організації навчального процесу.

Педагогічна проблемна ситуація створюється за допомогою активізуючих дій,запитань вчителя, що наголошує на новизні, важливості, значущості та відмінності об’єкта пізнання. Психологічні проблемні ситуації завжди індивідуальні і використовуються на всіх етапах процесу навчання (засвоєння, закріплення, конироль).

Учитель створює проблемну ситуацію, спрямовує учнів на її розв’язання, і в нього формують нові знання, він оволодіває новим способом дій. Слід враховувати, що проблемне навчання потребує диференційованого та індивідуальго підходу.

Методичні прийоми створення проблемних ситуацій:

• вчитель підводить школярів до протиріччя і пропонує їм самостійно знайти спосіб його уникнення;

• викладає одне і те саме питання з різних точок зору;

• пропонує класу розглянути явище з різних позицій (наприклад, юриста, педагога, фінансиста);

• спонукає учнів робити узагальнення, висновки з ситуацій, порівнювати факти;

• ставить конкрене питання (на узагальнення, обгрунтування, міркування);

• визначає проблемні, теоретичні і практичні завдання (наприклад, дослідницькі);

• ставить проблемні завдання (наприклад, з недостатнім або залишковими вихідними даними, з помилками, з обмеженим часом, на подолання "психологічної інерції" та ін.).

Реалізація проблемного навчання.

Для реалізації проблемної технології неохідні:

• добір актуальних суттєвих завдань;

• визначення особливостей проблемного навчання в різних видах навчальної діяльності;

• побудова оптимальної системи проблемного навчання, створення навчальних і методичних посібників;

• особистісний підхід і майстерність вчителя, які здатні викликати активну пізнавальну діяльність учня.

Варіантами проблемного навчання також в пошукові і дослідницькі методи, коли учні займаються самостійним пошуком і дослідженням проблем, творчо здобувають і використовують знання.

Характеристики

Список файлов реферата