113573 (711154), страница 3
Текст из файла (страница 3)
У процесі навчання інформатики доцільно спиратися на психологічні принципи розвивального навчання, які базуються на понятті «зони найближчого розвитку» психолога Л.С. Виготського.
Дидактичні принципи розвивального навчання були висунуті в 1950-ті роки в двох науково-практичних колективах, створених Д.Б. Ельконіним і
Л.В. Занковим, за якими не будь-яке навчання створює максимально сприятливі умови для розвитку студентів. Потрібний ретельний добір змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, щоб забезпечити ці умови.
Розвивальне навчання змістило освітні акценти від вивчення студентами матеріалу з різних предметів на їх навчальну діяльність щодо розвитку теоретичного мислення (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов), або на всебічний розвиток студента (Л.В. Занков).
Розглянемо особливості розвивального навчання в різних концепціях його засновників.
Дидактичні принципи концепції Л.В. Занкова
-
Принцип провідної ролі теоретичних знань означає, що поки студенти не засвоїли основні поняття теми, властивості об'єктів, правила, методи і способи їх дослідження, не можна приступати до формування умінь і навичок, аналізу об'єктів і процесів, що вивчаються в курсі інформатики.
-
Принцип навчання швидкими темпами (в розумній мірі). На практиці після вивчення основного матеріалу швидкими темпами здійснюється контроль його засвоєння, а звільнений час використовується для розв'язування задач, під час роботи над якими теоретичний матеріал повторюється, поглиблюється і закріплюється.
-
Принцип навчання на високому (але доступному для студентів) рівні складності. Подолання студентом складностей в «зоні найближчого розвитку» веде до розвитку студента і закріплює його віру у власні сили. Забезпечення цього принципу і привело до необхідності індивідуалізації та диференціації навчання.
Диференціація навчання — це засіб індивідуалізації за умов, коли студенти діляться па динамічні типологічні г
рупи і після пояснення навчального матеріалу працюють у доступному для них темпі навчання за відповідними завданнями.
-
Усвідомлення всіма студентами процесу навчання. Студент усвідомлює себе як суб'єкт навчальної діяльності: як мені краще запам'ятовується матеріал, що нового я дізнався, як змінилися мої уявлення про світ, як змінююсь я сам? Забезпечення цього принципу потребує від викладача копіткої роботи з тими, хто не встигає, з'ясування причин цього та організації своєчасної педагогічної підтримки таких студентів.
-
Систематична робота викладача над загальним розвитком усіх студентів, у тому числі й найслабкіших. Не допускається поділяти студентів за здібностями. Кожний просувається в своєму розвитку в результаті співробітництва з різними за розвитком студентами. У процесі навчання інформатики передбачається розвиток мислення, оволодіння студентами загальними розумовими діями і прийомами розумової діяльності.
Л.В. Занковим були сформульовані психологічні принципи розвивального навчання:
-
Систематична робота викладача над розвитком усіх основних типів мислення: наочно-дійового або практичного, наочно-образного і абстрактно-теоретичного.
-
Проблемність у навчанні. Студент лише тоді включається в
-
пізнавальний процес і виявляє розумову активність, коли стикається з проблемами (питаннями і задачами), які йому треба розв'язати. Інформатика — це предмет, у якому більшість навчального часу підводиться на розв'язування задач, тому викладачу не слід захоплюватися створенням проблемних ситуацій при вивченні теоретичного матеріалу, а якщо і створювати їх, то тоді, коли він впевнений, що в аудиторії є студенти, які розв'яжуть проблемну ситуацію, і її розв'язання не займе надто багато часу.
• Індивідуалізація і диференціація навчання (рівнева та профільна). Рівнева диференціація навчання проводиться на основі безумовного досягнення всіма студентами обов'язкових результатів навчання і створення на заняттях умов для випереджаючого навчання (навчання на вищому рівні) тих, хто має здібності та інтерес.
• Систематичний розвиток прийомів розумової діяльності, як алгоритмічних, так і евристичних.
Алгоритмічні прийоми розумової діяльності характеризуються тим, що студент з кількох алгоритмів вибирає найбільш раціональні й уміє діяти відповідно до вказівок алгоритму. Практика свідчить, що не слід надавати студентам готових алгоритмів, доцільно настроїти їх на колективний пошук відповідного алгоритму.
• Систематичний розвиток мнемонічної діяльності: розвиток пам'яті для того, щоб в студентів сформувався фонд дійових знань. Необхідно завжди орієнтувати студентів, який матеріал треба запам'ятовувати надовго, при цьому доцільно надавати їм мнемонічні правила.
Дидактичні принципи концепції В.В. Давидова - Д.Б. Ельконіна
-
Основним компонентом змісту освіти є система наукових понять, на основі якої студент опановує загальний принцип розв'язування задач певного типу.
-
Навчальна діяльність студента націлена не на емпіричне мислення, а на абстрактно-теоретичні форми мислення. Засвоєння знань відбувається за допомогою руху від загального до часткового і з'ясування умов походження змісту понять.
-
Змістом навчальної діяльності виступають теоретичні знання, опанування якими розвиває у студентів теоретичне мислення, а також творчо-особистісний рівень здійснення практичних видів діяльності.
-
Основним методом навчання виступає спосіб проходження думки студента від абстрактного до конкретного: студент аналізує за допомогою викладача зміст навчального матеріалу; виділяє в ньому
-
вихідне загальне відношення; знаходить його прояви в часткових відношеннях; фіксує виділене вихідне загальне відношення в знаковій формі, тобто будує його змістовну абстракцію; продовжуючи аналіз матеріалу, розкриває закономірний зв'язок вихідного відношення з його різними проявами, одержуючи змістовне узагальнення потрібного предмета.
-
Студенти не створюють понять, образів, цінностей і норм суспільної моралі, а набувають їх в процесі навчальної діяльності.
Обидві системи розвивального навчання в їх поєднанні можна застосовувати і при навчанні інформатики.
Зазначені дидактичні та психологічні принципи взаємопов'язані. Природно, реалізація кожного з них окремо не може не призвести до певного підвищення ефективності навчання, але впровадження методичної системи в цілому є значно ефективнішим. Оскільки дидактичні та психологічні принципи навчання с об'єктивно існуючими закономірностями, їх треба враховувати в процесі навчання.















