113421 (711083), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Не менш важливою є підготовка до написання і обговорення рефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнювати їх або поглиблювати. Підготовка реферату – це робота з документами, додатковою літературою. При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу.
Існують вимоги щодо написання реферату:
а) скласти план викладу;
б) підібрати. матеріал для висвітлення питань;
в) прочитати відповідні матеріали;
г) проаналізувати прочитане;
д) коротко записати.
3 авдавия семінару – підготувати учнів до самоосвіти, виробити в них уміння навички самостійної роботи.
Шкільний семінар – це форма колективної самостійної роботи учнів на уроці, яка дає змогу поглибити вивчений матеріал.
Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляє повідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійноюроботою учнів, консультує їх.
Головна умова семінару – допомогти учням підготувати відповіді на всі питання.
Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчить про розуміння питання.
Обговорення намічених питань повинно проводитись У вигляді дискусії, в ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяє переходу знань у переконання.
Починати проведення семінарів бажано з 8 го класу.
Семінари можуть бути різними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.
Орієнтовний план
1. Завдання семінару.
2. 3 авдання і теми повідомлень для учнів на семінарі.
3. Основні методи і прийоми проведення.
Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлює завдання семінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.
Основний час відводиться на обговорення результатів домашньої роботи учнів.
Наступний етап – повідомлення учнів, в ході яких відбувається обговорення, дискусія.
Заключний етап – підведення підсумків роботи. Він включає в себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.
Основний метод семінару – бесіда, в ході якої обговорюються повідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичної преси і додаткової літератури.
Урок-практикум
Він забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних джерел інформації. На практикумі вдосконалюються спеціальні та загальнонавчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. На таких заняттях відсутня чітка регламентація навчальної діяльності, існує великий простір для прояву ініціативи і творчості. Учні вчаться планувати свою роботу, здійснювати самоконтроль. Це спонукає до розвитку пізнавального інтересу до предмета, розширює їхній світогляд. На практикумі учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці.
Для організації самостійної роботи для практикуму бажано розробити спеціальні навчальні матеріали.
Їх повинен отримати кожен учень. Школярі ознайомлюються зі змістом заняття, переліком інформації з історії, необхідної в процесі самостійної роботи. У матеріалах можуть бути використані статистичні таблиці, графіки, діаграми, схеми, фрагменти з науково-популярної літератури, картосхеми. Різний і спектр завдань за змістом, формою, рівнем складності, самостійністю виконання.
Зростає актуальність роботи із зошитом з друкованою основою і забезпечення ним кожного учня.
Урок-залік
Такі уроки допоможуть учителеві зрозуміти і розкрити індивідуальні здібності учнів, які, в свою чергу, покажуть начитаність, ерудицію. Підготовку до таких уроків треба починати вже з 5‑го класу. А в наступних класах необхідно вдосконалювати вміння і навички читання серйозного тексту, роботи з картою; зіставляти та аналізувати прочитане; працювати з каталогами, довідниками. Без цих умінь провести такий урок неможливо.
Перш, ніж планувати такі уроки, треба визначити, що ми ставимо собі за мету. Про залік повідомляємо учнів за три тижні. Треба вказати, з яких тем і розділів він буде проводитися, які питання потрібно опрацювати.
Залік допомагає перевірити знання учнів, вміння працювати з літературою і виконувати практичні завдання.
Залік проводять лише на уроці. Учні мають бути готові працювати за пунктами:
1. Знати матеріал залікової теми.
2. Уміти працювати з документами, додатковою літературою.
3. Уміти працювати з картами (у т. ч. контурною).
Проводити залік можна різними способами:
1. Екзаменаторами стають вільні від уроків учителі.
2. У ролі екзаменаторів Виступають більш ерудовані учні, які добре засвоЇли тему.
У кінці уроку підводять підсумки.
На уроках бажано використати колективний метод навчання. Наприклад, розв'язування завдань з наступною перевіркою. Клас ділять на 6 підгруп, призначають консультанта. Кожна підгрупа одержує різні картки із завданнями. Перше завдання розв'язує і пояснює консультант, решту завдань учні виконують самостійно. Консультанти координують і ведуть облік, а учительслідкує за роботою учнів.
Наприкінці уроку консультант оголошує результати.
Уроки-рольові ігри
На уроці обговорюються ті чи інші проблеми, учні вчаться доводити правильність своєї думки і робити – висновки.
Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Ігра розвиває спостережливість, вчить робити висновки, зіставляти окремі факти.
Під час гри учні краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях.
Рольова гра вимагає від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за учнями.
Урок-прес-конференція
Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання.
Підготовка до такого уроку починається за 10–17 днів.
Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції.
Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаються учасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляють кореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання з теми.
Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує ЇЇ, мету і проблему, над якою працюватимуть школярі. Потім учитель представляє учасників конференції.
Обов'язковим для присутніх на прес-конференції є ведення конспектів, адже у кінці уроку всі матеріали необхідно здати. Потім виступають доповідачі, а кореспонденти дають запитання.
Після виступів слово надається експертам, які рецензують виступи за такими показниками:
а) готовність;
б) активність;
в) наявність наочності;
г) реклама;
д) політична грамотність.
Висновок робить один з учнів або вчитель, підсумовуючи вищесказане. Далі йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складання таблиці.
Урок-гра «Що? Де? Коли?»
Група заздалегідь поділена на три команди, обрано капітанів, роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, картки обліку з прізвищами капітанів.
Для проведення уроків використовують прилади, з якими учні працювали під час вивчення розділу, таблички з формулюваннями для розмітки, кодоскоп, гонг, емблема клубу «Що? Де? Коли?» (Сова – символ мудрості.)
Гра проходить у 6 етапів.
І. Вступне слово вчителя.
ІІ. Розминка. Повторення всіх ключових питань теми, в яких враховуються міжпредметні зв'язки.
ІІІ. Визначення часу на обдумування запитання і кількості балів за відповідь. Арбітрів обирають
з-поміж учасників гри.
ІУ. Гра «Що? Де? Коли?»
У. Підведення підсумків. Підраховують бали з урахуванням виконаного домашнього завдання, картки обліку кожної команди заповнюють арбітри. Капітани команд і вчитель підводять підсумки.
УІ. Заключне слово вчителя.
Урок-КВК
КВК дуже популярний серед учнів. Такий вид роботи можна використовувати на повторювально-узагальнювальних уроках.
У процесі підготовки учні вчаться творчо мислити, «добувати» знання, швидко знаходити правильну відповідь і подавати їі винахідливо. Вчаться уважно вислуховувати і розуміти своїх товаришів, допомагати їм.
Організація і проведеккя КВК
Результат залежить від правильної організації і підготовки. КВК – це гра, змагання і неможливо збирати команду напередодні змагання. Тому команди формують за один – два тижні до КВК Діти обирають капітана і розподіляють обов'язки художника, кореспондента, історика, картографа і т. д. Учитель дає домашнє завдання: повторити параграфи, хронологію, відповісти на питання для узагальнювального повторення теми. Підготувати суперникам кросворди із 5–6 питань і творче завдання-подорож.
Завдання вчителя на підготовчому етапі – залучити всіх учнів, перевірити знання кожного, оцінити Їхню діяльність на уроці і при підготовці до нього. Адже мета гри – розвивати потребу в дітей готуватися разом з товаришами, самостійно і допомагати всім членам команди.,
Для емоційного настрою має значення й обстановка. Можна переставити столи, використати музику, слайди, оформити клас плакатами, газетами, гаслами.
Урок починає учитель, він же ведучий КВК, він же старший суддя. КВК триває урок (45 хв.) Кожна правильна відповідь оцінюється балами. За порушення дисципліни, шум, підказку бали знімаються.
Діти ознайомлені з правилами гри заздалегідь, тому почувають себе впевнено.
Умови конкурсу
ІІривітання. Команди складають і готують його заздалегідь. Привітання це візитна картка команди. Воно у великій мірі сприяє створенню дружньої атмосфери. У привітанні мають бути відображені назва, емблема і гасло команди. Привітання повинно бути пов'язане з темою КВК, із зверненням докоманди-суперниці.
Конкурс-розминка. Вчитель пропонує визначити, що означають цифри, назви, записані на картках. Це конкурс для всіх учасників команд. Темп, в якому пройде розминка, і визначить темп всієї гри.
Конкурс-естафета. Кожна команда отримує указку – естафетну паличку. Представники команд по черзі підходять до карти і показують об'єкти, що вивчались. Учні передають один одному указку, кожен повинен показати будь-який об'єкт на карті. Вчитель робить для себе помітки: за кожну правильну відповідь- 1 бал. Якщо об'єкт був показаний або названий неправильно, то бал не зараховується. Але якщо його названо повторно, то за неправильність знімається попередній бал. У підсумку вчитель оголошує кількість балів, одержаних кожною командою.
Конкурс картографів. На картках або на плівці кодоскопу нанесені контури певних об'єктів, які вчитель пропонує одному-двом членам команди ви значити і показати на карті.
Конкурс художників. У художній формі передати певні історичні події.
Конкурс істориків. Учасники відповідають на питання з історії.
Конкурс знавців. Усім членам команди вчитель пропонує питання з теми, яку вивчали.
Конкурс «Історичний бій». Один із членів команди ставить запитання іншій команді, називаючи при цьому прізвище того, хто має відповідати. Якщо прозвучить правильна відповідь, то команда отримує можливість задавати питання. Якщо питання залишиться без відповіді, то учень, який має відповідати, стає умовно «вбитим». Якщо відповість наполовину правильно, то він вважається «пораненим». Бій продовжується доти, поки не будуть вичерпані всі питання. У кінці конкурсу вчитель визначає, скільки залишилося «живих» (по 1 балу) і скільки «поранених» (по півбала).
Конкурс міжнародників. Команди отримують картки із збільшеними контурами вивчених країн. Треба назвати їх і показати на карті.
Конкурс капітанів. Учитель дає питання, які потребують додаткових знань з теми.
Конкурс «Домашнє завданвя». Команди зображають будь-яку історичну подію. Суперники повинні відгадати її. Можна виступ зробити музичним, костюмованим, з танцями, піснями, з приготуванням національних страв.
Конкурс мандрівників. На початку КВК два учасники отримують завдання скласти цікаві історії за заданим маршрутом подорожі. Учасники сам івизначають найцікавішу розповідь.
При підведенні підсумків учитель вказує, що учням вдалося, а на що потрібно звернути увагу.
В основному урок КВК – це повторення теми і розділу. Змагання складаються з шести конкурсів – етапів.
1. Привітання команд. Домашнє завдання.
2. Розминка: команди задають одна одній питання, на які члени команди повинні відповісти.
3. Домашнє завдання. Перевірка домашнього завдання.
4. Члени команд виконують по три завдання.
5. Завдання капітанам і членам команд.
6. Заключний етап – підведення підсумків.
Урок-капітал-шоу «Поле чудес»
Готуючись до уроків, учні вчаться складати кросворди і ребуси.
Гру «Поле чудес» можна провести для повторення нового матеріалу, при перевірці домашнього завдання, на повторювально-узагальнювальному уроці. В грі використовують різні слова, поняття, визначення.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
