Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

За результатами проведених досліджень можна зробити певні висновки:

1. Рекомендувати до застосування у вищих навчальних закладах, які ставлять на меті досягнення високого рівня якості своїх випускників, через процедури акредитації і сертифікації, класичний метод менеджменту якості СФЯ для створення ефективного нормативного забезпечення

2. Запропонований підхід щодо розроблення нормативних документів придатний до застосування і в інших сферах, звичайно, з урахуванням відповідної специфіки.

3. Виявлено досить цікаву особливість, пов”язану з загальною тенденцією щодо економізації впровадження систем якості і проходження процедур оцінювання відповідності (акредитації). Мається на увазі бажання організації отримати реальні фінансово-економічні вигоди від проходження цих складних процедур, а не тільки черговий сертифікат у кабінеті керівника. Про це свідчить досить високий рейтинг (шосте місце табл.4, 152 бали) такого необов”язкового з точки зору ISO 9001 документу, як методика управління фінансово-економічними показниками. В той же час слід враховувати, що в рекомендаціях для вищого керівництва щодо поліпшення діяльності 8 передбачено планування, забезпечення та контроль фінансових ресурсів, необхідних для досягнення головних цілей організації. У цьому аспекті бачиться досить перспективним використання запропонованої Р. Капланом і Д. Нортоном у 1992 році так званої технології “карта збалансованих показників” (The Balanced Scorecard, BSC). Головна ідея застосування BSC полягає у поєднанні короткотермінового оперативного управління з довготерміновим баченням бізнесу. Потреба у цій технології була обумовлена тим, що використання лише фінансових показників для управління виявилось неефективним, що на практиці не рідко призводило до фатальних помилок.

В той же час, досвід упровадження систем якості засвідчує, що нехтування фінансово-економічними показниками робить систему якості формальною паперовою процедурою, яка забирає у організації багато часу, грошей і не дає реальної віддачі. Карта збалансованих показників виявилась саме тим інструментарієм, який дозволив поєднати фінансово-економічні показники з іншими не менш важливими для успішного ведення бізнесу такими, як якість продукції, лояльність клієнтів, компетентність персоналу, максимальне задоволення потреб і очікувань споживачів, увага до процесів, з яких складається діяльність організації.

Загальний формат карти збалансованих показників представлено на рис.8 9.

Рис. 8

У кожному з 4-х запропонованих блоків мають бути визначено цілі і критерії успішності організації.

Так, у першому блоці ними можуть бути прибуток, темпи зростання доходу тощо.

У другому – приріст кількості клієнтів, індекс їх лояльності і зміст скарг та рекламацій, індекс задоволеності споживача тощо.

Третій блок дає відповідь на питання які бізнес –процеси організації є критичними з точки зору кінцевого результату і визначає параметри цих процесів.

Четвертий блок спрямовую організацію на підвищення компетентності персоналу, впровадження інновацій, залучення інвестицій, освоєння нових ринків збуту.

Сфера застосування технології BSC не обмежується окремою галуззю. Вона може бути налагоджена на використанні у будь-якій галузі, організації незалежно від розміру й форми власності. У цьому відчувається спорідненість BSC і принципів TQM та ISO 9000.

Попередній короткий аналіз змісту BSC показує, що є й інші спільні моменти, які роблять технологію BSC і застосування принципів менеджменту якості ідеологічно близькими, і, відповідно, дозволяють організації легко їх застосовувати. Мова йде про визначення місії, стратегії, цілей, які мають бути вимірюваними, чіткою орієнтацією на вимоги споживача і вивчення ступеню його задоволення, використання процесного підходу, прагнення підвищувати рівень компетентності персоналу, а також бажання постійно удосконалювати свою діяльність.

Таким чином, використання технології BSC вітчизняними організаціями можна вважати доволі перспективним, у тому числі і у сфері вищої освіти. Тим більше, що за оцінками шведських експертів у перспективі стандарти та фінансові звіти компаній перетворяться у додатки до документів формату BSC.

Нормативне забезпечення ВНЗ має бути гнучким, адаптованим до потреб швидко змінюваною ситуацією, а також таким, що дозволить не тільки відповідати регуляторним вимогам, але і сприяти сталому економічному розвитку організації.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року №2984-ІІІ

2. В. Шадриков, Е. Геворкян, С. Калабин, А. Кирилюк, В. Наводнов, Г. Мотова, М. Петропавловский О процедуре комплексной оценки ВУЗа. Высшее образование в России, 2001, №1, стр.29-38.

3. Стандарти міжнародної організації з менеджменту освіти (AACSB) щодо акредитації бізнес-шкіл. Досягнення якості під час постійного вдосконалення

4. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги

5. Л.М. Віткін, С.М. Лаптєв, Г.І. Хімічева Концептуальна модель оцінювання якості підготовки випускника ВНЗ. Стандартизація, сертифікація, якість, 2003, №3, стор. 69-73

6. Г.І. Хімічева, Л.М. Віткін Методологія вибору інформаційних параметрів оцінки якості освітянських послуг. Збірник наукових праць 13-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. 2003, №13, стор. 298-300

7. Ю. Адлер, Е. Тишина Возможность применения метода структурирования качества (QFD) в условиях университета для определения содержания программ обучения на основе ожиданий потребителя. Сборник докладов VI международной конференции «Развитие через качество – теория и практика» Тольятти: Изд. Фонда «Развитие через образование», 2002 , стр. 300-315

8. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності

9. А. Пиотровский Карта сбалансированных показателей: инструмент для эффективных собственников. Бизнес - образование, 2003, №1(14), стр. 145-15

Характеристики

Список файлов реферата