113026 (710980), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Застосування таких нетрадиційних форм навчання забезпечує на моїх уроках ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності та можливості, які на звичайних уроках не проявляються.

Отже, запровадження нетрадиційного підходу до вивчення української мови та літератури в загальноосвітній школі переслідує досягнення такого рівня володіння мовою, який забезпечить:

а) вміння грамотно вибудовувати усне й писемне мовлення;

б) вміння точно "малювати" картини дійсності і логічно висловлювати думки, користуючись відповідними типами, стилями, жанрами мовлення;

в) уміння правити власне мовлення і розвивати його індивідуальні риси.

Як супутні досягаються не менш важливі загальні цілі:

а) формується цілісний, системний тип сприймання, опрацювання і відновлення знань;

б) стимулюється загальний розвиток особистості;

в) створюються сприятливі умови для розвитку творчого начала, утвердження своєї самобутності кожною особистістю;

г) виробляється вміння працювати з інформацією самостійно.

Часто і справедливо повторюють вислів: "Особистість учня не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який слід запалити. Але вогонь легше всього займається від вогню". Захоплення вчителя предметом, любов до мови та літератури, глибока ерудиція, щира зацікавленість у долі кожного учня – ось що раніше і більше всього забезпечує успіх викладання.

Ці ж якості вчителя постійно змушують його думати про свої нові підходи до літератури і мови та про методичну майстерність.

Література

1. Л. В. Скуратівський. Пізнавальні завдання української мови. Київ., 1987.-С. 127-133

2. Н. Я. Грипас. Робота над текстом на уроках мови. Київ., 1988

3. О. Глазова .,Т. Косян. Матеріали до уроків української мови для 5-7 класів на 1993-1994 н. р. УМЛШ.-1993, №10

4. Н. Пастушенко. Нетрадиційне навчання і викладання української літератури. Київ. ж. "Дивослово" №2, 1998 рік

5. М. Пензлик. Особливості технології уроку мови. Київ. ж. "Дивослово" №4, 1998 рік.

6. Т. Семенкова. Нові форми проведення уроків з мови. Київ. ж. "Дивослово" №5, 1998 рік.

7. Б. О. Житник. Актуалізація особистністно орієнтованого навчання. Харків., ТОРСІНГ, 2001 рік.

8. Лінгвістичні ігри. Київ. ж. "Дивослово" №2, 1999 рік.

9. О. С. Падалка, А. М. Нісімчук, О. Т. Шпак. Педагогічні технології. Київ. Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1995 рік.

Додаток №1

Урок мови у 7-ому класі

Тема. Прислівник як частина мови.

Мета. Пригадати відоме семикласникам про прислівник. Поглибити й засвоїти матеріал про загальне значення цієї частини мови, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Розвивати в учнів уміння розпізнавати прислівники в реченні, визначати їх значення та синтаксичну роль. Удосконалювати навички охайного й грамотного письма, уміння висловлюватись ( усно й письмово); збагачувати словниковий запас учнів.

Тип. Урок засвоєння нових знань.

Тема - девіз:

Не може бути у природи

невдалих днів,

дощів похмурих.

Відчути осінь –

насолода,

коли краса її

барвисто спалахнула.

Зміст роботи.

1. Вивчення нового матеріалу.

1.1. Повідомлення і тлумачення теми, мотивація мети й завдань уроку; запис теми девізу.

1.2. Евристична бесіда.

- Пригадаймо, на які питання відповідають прислівники.

- Яка найголовніша ознака прислівника? (Незмінність.)

- Яким членом речення виступає найчастіше ця частина мови? (Обставиною.)

- Закінчуючи вивчати дієприслівник, ми зазначили, що він має з прислівником спільні ознаки. Які ж саме? (Незмінність та синтаксичну роль.)

1.3. Аналіз мовного матеріалу.

Переписати словосполучення і зазначити, з якими частинами мови вжиті тут прислівники, на що вони вказують.

Учні відповідають, що прислівник – це незмінна частина мови, яка вказує на ознаку дії, предмета чи іншої ознаки і відповідно поєднується з дієсловом, дієприслівником, прикметником або іншим прислівником.

1.4. Робота з підручником. Читання вголос правил, уміщених у підручнику. Підготувати відповідь на запитання:"На які розряди поділяються прислівники та на які питання вони відповідають? )

1.5. Фізкультурна хвилинка.

2. Закріплення й усвідомлення вивченого та розвиток умінь і навичок застосовувати здобуті знання на практиці.

Завдання 1. Колективна робота з міні-текстом записаним на дошці. Переписати, розкриваючи дужки, ставлячи пропущені букви та розділові знаки.

Осінь раптово заволоділа своїми правами. Вона майстерно жовтить зел..нь бавлячись соковитими фарбами. Повіл..но опадають листочки віртуозно ро(з, с)фарбовані пензлем (не)відомого художника.

Учні проводять взаємоперевірку. Після цього пояснюються контрольні орфограми і пунктограми.

• Це текст чи окремі речення? Обґрунтуйте свою думку. Доберіть назву

( напр." Прийшла володарка осінь")

• Підкресліть у тексті прислівники як члени речення. Визначте (усно), на які питання вони відповідають та до якого розряду належать. Олівцем над кожним прислівником напишіть, до якого розряду він належить та на яку ознаку вказує.

• Робота з тлумачним словником та словником іншомовних слів.

• Вияснюється значення слів:

Віртуоз (італ.) – людина, яка досягла в роботі високої майстерності.

Пензель (вл. укр.) – прикріплений до ручки пучок шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею на якусь поверхню.

• Синтаксичний розбір останнього речення із записаного твору ( на дошці і в зошитах )

Завдання 2. Гра "Одним словом".( Можна проводити гру стоячи.) Грають три команди "Лелеки", "Журавлі", "Лебеді".

Кожна команда повинна передати одним словом-прислівником кожне з чотирьох словосполучень. Словосполучення читається один раз. За кожну правильну відповідь дається "осінній жовтий листок", який виготовили гуртківці. У кого більше назбирається листя, ті й виграли.

"Лелекам"

1. З почуттям подяки, з готовністю віддячити за послугу. (Вдячно.)

2. Ручним способом, без використання механізмів. (Вручну.)

3. Догори обличчям (Горілиць.)

4. Охоче, із задоволенням і любов’ю до якого-небудь заняття. ( Залюбки. )

"Журавлям"

1. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях. (Навпочіпки.)

2. Завзято, непохитно у здійснені своєї мети. (Наполегливо.)

3. Без бажання, мляво, повільно (Нехотя.)

4. У гніві, дуже розсердившись. (Спересердя.)

"Лебедям"

1.Піднявшись на кінчики пальців ніг. (Навшпиньки.)

2. Дійсно, відповідно до фактів. (Фактично.)

3. Не шкодуючи ділитися чим-небудь, охоче витрачаючи щось. (Щедро.)

4. Услід за тим, що віддаляється. (Навздогін.)

Завдання 3. ( Диференційоване, картки розраховані на різний рівень знань учнями матеріалу.)

Картка з індивідуальним завданням (для учня, який творчо й образно мислить). Використовується ілюстрація або світлина із зображенням чарівного осіннього пейзажу.

1. Написати етюд за даною ілюстрацією, використовуючи прислівники.

2. Прислівники підкреслити, дати твору заголовок.

Картка "Лотос" ( для групи сильних учнів )

1. Дати ( усно) визначення синонімів.

2. Вписати у порожні клітинки синоніми до поданих слів:

1. інколи; 2) як-небудь; 3) неодмінно; 4) вниз; 5) голосно; 6) повік; 7) ввічливо.

Картка "Віночок" ( для групи учнів, які повільно, але вдумливо засвоюють матеріал).

1. Дати ( усно) визначення антонімів.

2. Вписати в порожні клітинки антоніми до поданих прислівників:

1. мало; 2) раніше; 3) всерйоз; 4) дешево; 5) уночі; 6) вірно; 7) влітку.

1. Скласти з одним з прислівників речення про осінь і записати його в зошит.

Картка "Клас" (для всіх інших учнів).

Вибірковий диктант.

З речень, які зачитує учень, виписати словосполучення з прислівниками.

В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра). Паде

додолу листя з деревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І. Франко). Доріжки щільно вкриваються пухким листяним килимом. Раптом чарівний оркестр життєдайних осінніх звуків будить світлі фантазії. (З журн.)

Перевірка карток.

3.Заключна бесіда-узагальнення.

4. Пояснення домашнього завдання.

5. Виставлення оцінок.

6. Висновок. Дуже хотілося б, щоб вийшовши з уроку, ви не тільки запам’ятали, що прислівник незмінюваний, що найчастіше він виступає обставиною та на які розряди поділяється, а й зуміли б побачити чарівну картину осені.

Повіє вітер – листя вмить

зашепче щось, зашелестить,

дивується, що тихе літо

так швидко встигло пролетіти.

С. Жук.

Додаток №2

Урок літератури у 7 – ому класі

Тема. Підсумковий урок за історичною повістю І. Я. Франка "Захар Беркут"

Мета. Перевірити, чи глибоко зрозуміли учні зміст твору, чи вміють володіти матеріалом, як сприяли персонажів повісті, як проаналізували їх вчинки, чи вміють висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх; розвивати самостійність мислення, вміння триматися перед аудиторією, обстоювати свої думки; виховувати патріотизм, позитивні, моральні якості.

Тип уроку. Узагальнення набутих знань.

Форма уроку. Урок-зустріч з автором та персонажами твору.

Обладнання: підручники, тексти твору, малюнки, картина, портрет І. Я. Франка та епіграф:

Бажав я для скованих волі,

Для скривджених кращої долі

і рівного права для всіх...

І. Я. Франко

Перед класом ставимо дві парти, за ними сидять відповідно перевдягнені в персонажів повісті учні. Перед ними таблички з іменами: Мирослава, Захар Беркут, Максим, Тугар Вовк.

За вчительським столом учень: Автор.

Вчитель починає і завершує урок. Ведуть заняття автор та персонажі.

Хід уроку.

1. Слово вчителя.

Сьогодні у нас нестандартний урок. Урок-зустріч з автором та персонажами повісті "Захар Беркут". Саме така форма допоможе нам виявити, чи глибоко ви зрозуміли зміст твору, чи вмієте володіти матеріалом, як сприйняли персонажів твору, проаналізували їх вчинки.

Відкрили зошити, записали дату, тему уроку та епіграф.

Ми з вами живемо сьогодні в незалежній, суверенній країні, яка переживає глибоку кризу, знецінення всіх позитивних моральних якостей. А саме у цьому творі І. Я. Франко звертається до пошуку ідеалу людини та прообразу справедливого суспільства. Можливо настав той момент, коли, як казав у творі Захар Беркут, слід звертатися до уроків минулого, щоб сьогодні пролилося менше крові і сліз. То ж зустрічаючись сьогодні з автором повісті та її персонажами, звертаючись до епіграфу уроку, ми з вами повинні вирішити проблему:

- чи є повість "Захар Беркут" сьогодні потрібною і актуальною та

- яка її головна думка?

Урок ведуть сьогодні автор і персонажі твору, а я їм лише допомагаю. Тож починаємо. Слово передаю шановному авторові.

Автор. На початку нашої розмови дозвольте поставити кілька запитань, що допоможуть вам пригадати ті моменти, які будуть потрібні для подальшої розмови з персонажами. Отже,

1. Ще в роки навчання в університеті я дійшов думки: "Не досить того, як писати, але що писати такого, аби було корисне для нашого народу. Мене манила спільність громад, людей, країв."

Скажіть, будь ласка, в чому була приваблива для мене ідея спільності народу?

Можливі відповіді учнів: а) Ви бажали показати, що єдність, співжиття людей уже давно виправдане історією, що суспільство, в якому існує рівноправність, витримає будь-які випробування; б) Об’єднані, дружні, згуртовані люди, громади, краї зможуть протистояти будь-якому ворогові, перенести страшні трагедії та стихійні лиха.

1. Подумайте, чому я звернувся до подій сивої давнини? І до яких саме подій?

Можливі відповіді учнів: а) Ви показали у повісті громадське життя народу Карпат у 13 столітті, його боротьбу за свою волю, за рідну землю; б) Ви звернулися до подій сивої давнини, щоб показати, що спільність людей-громади у 13 столітті уже змогла протистояти і боярській сваволі, і нападу завойовників, і силам природи.

1. З якою метою, на вашу думку, я написав твір?

Можливі відповіді учнів: а) Ви написали твір, щоб закликати, підняти своїх співвітчизників на боротьбу з несправедливістю та інші.

1. сюжет у повісті пригодницький, тобто тут є складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки. Згадайте, які саме складні випробування випадають на долю героїв?

Можливі розповіді учнів: зустріч Мирослава з ведмедицею і її врятування Максимом; рішення Захара Беркута дати бій нападникам, у руках яких був Максим; його вболівання за громаду, інші народи, коли він своєю рукою посилає смерть синові; перехід Мирослави на бік тухольців, коли вона дізналася про зраду свого батька; чудесне врятування Максима.

1. Які ж проблеми порушую я у творі? Яка з них найголовніша?

(учні дають відповіді)

1. Як згруповані герої твору? В які моменти життя вони найвиразніші?

(учні дають відповіді)

Автор. Спасибі за ваші відповіді, а зараз я надаю слово Олені Федосіївні.

Характеристики

Список файлов реферата