112345 (710817), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Ще одним напрямком реалізації гендерного підходу в практиці загальноосвітніх шкіл Німеччини є підвищення кваліфікації вчителів, спрямоване на поглиблення гендерної компетенції педагогічних кадрів. Воно здійснюється у двох формах – зовнішній та внутрішній. У першому випадку йдеться про обмін досвідом гендерного виховання, проведення гендерних тренінгів, семінарів, лекцій, ділових ігор та інших заходів у межах певної школи, де виявляються нагальні психолого-педагогічні проблеми гендеру, окреслюються підходи до їх розв’язання. Зовнішнє підвищення кваліфікації вчителів зорієнтоване на формування у них практичних навичок гендерної просвіти, умінь виявляти й усувати гендерні стереотипи. Воно не тільки актуалізує інформацію, якою вже володіють педагоги, але й розширює та поглиблює її шляхом розкриття зарубіжного досвіду гендерного виховання. У другому – про загальні курси підвищення кваліфікації, на яких постійно розглядаються гендерні теми. З метою заохочення освітян постійно підвищувати професійний рівень своєї майстерності у федеральній землі Саксонія-Ангальт проводяться конкурси на гендерну тематику, переможці яких отримують державну премію.

З’ясовано, що гендерний підхід (Gender Mainstreaming) у школах Німеччини спрямований на: а) організацію рівноправного співробітництва хлопців і дівчат у спільній діяльності; б) створення умов для партнерства у міжстатевій взаємодії; в) зняття традиційних культурних заборон на почуттєве самовираження хлопців; г) пробудження у дівчат самоактивності та підвищення їх самооцінки; д) всебічне залучення батьків обох статей до шкільного виховання дітей.

Проте дослідження засвідчило, що гендерне виховання досі не набуло належного поширення у школах Німеччини, його елементи не введені до більшості навчальних предметів. Впровадження гендерного підходу є актуальним переважно для експериментальних шкіл. Важливі аспекти гендерного виховання у початковій та основній школах ще не стали обов’язковими компонентами шкільних програм, його здійснення багато в чому залежить від ініціативи самих учителів.

Незважаючи на це, у Німеччині нагромаджений багатогранний досвід гендерного виховання учнівської молоді. Він дав змогу сформулювати науково обґрунтовані рекомендації, що стосуються реалізації гендерного підходу у національній освітній системі. Вони узагальнюють позитивні ідеї, апробовані в Німеччині, які доцільно впроваджувати в навчально-виховну практику українських загальноосвітніх закладів.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Гендерне виховання як важливий компонент успішної гендерної соціалізації молоді в контексті розширення євроінтеграційного простору є одним із найважливіших чинників формування егалітарної поведінки хлопців і дівчат, забезпечення всієї повноти їх самореалізації у різних сферах суспільного життя. Поширення гендерного виховання в шкільній практиці сучасної Німеччини ґрунтується на реалізації гендерного підходу у чинні елементи національної системи освіти та спирається на визнання гендерної рівності необхідним складником усіх державних соціальних та освітніх програм. –

2. Ретроспективний аналіз освітніх концепцій, здійснений із метою з’ясування історичного підґрунтя гендерного підходу, засвідчив, що в Німеччині тривалий час перевага надавалася систематичному вихованню хлопців. Німецька освіта ХVIII ст. була спрямована на те, щоб виховувати кожну стать відповідно до розподілу традиційних гендерних ролей. Хлопці виховувалися як майбутні годувальники сімей, відвідували дворянські, механічні, економічні реальні школи. Дівчата отримували примітивну шкільну або домашню освіту, готуючись насамперед до того, щоб стати хорошими матерями, дружинами, домогосподарками або ж за певних обставин працювати гувернантками.

Поступово в німецьких школах змінюються виховні пріоритети. Так, якщо у ХVIII ст. домінувала релігійність, то в ХІХ ст. на перший план висувається трудове виховання, яке сприяло глибшій підготовці молоді до професійної діяльності. Мета тогочасного гендерного виховання полягала у розвитку в учнів та учениць дисциплінованості, акуратності, старанності, відповідальності.

У кінці ХІХ ст. виникли перші громадські об’єднання жінок, розгорнувся жіночий рух, дівчата здобули право навчатися у вищих школах та університетах, що стало передумовою поширення в німецькому суспільстві гендерних ідей. Незважаючи на те, що нацистський режим перекреслив позитивні здобутки нового підходу до освіти та виховання хлопців і дівчат, у другій половині ХХ ст. теорія гендеру в Німеччині набуває все більшого розповсюдження.

3. Німецький уряд та міністерства федеральних земель забезпечують розробку відповідних концепцій, постанов, спрямованих на реалізацію принципу гендерної рівності в практику загальноосвітніх навчальних закладів, як-от: «Рівність шансів жінок», «Гендерна рівність хлопців та дівчат», «Робота в основній школі». Міністерство освіти та виховання видає спеціальні гендерні директиви та здійснює моніторинг організації навчально-виховного процесу у школах.

4. Розгляд навчально-виховних планів та програм, чинних у сучасній шкільній системі Німеччини, засвідчив пріоритетність педагогічних положень, які передбачають гендерний паритет у розвитку учнівської молоді, зокрема її критичного мислення, креативності, відповідальності, готовності до компромісу, толерантності, тісної співпраці, партнерства, солідарності. Особливістю впровадження гендерного підходу у загальноосвітні німецькі заклади є поєднання спільного, роздільного та частково роздільного навчання із реалізацією гендерних виховних програм. Основними змістовими компонентами навчально-виховного процесу шкіл Німеччини є: формування партнерських стосунків між хлопцями та дівчатами; засвоєння егалітарних цінностей дітьми обох статей; варіативність в оволодінні статеворольовим репертуаром та взаємозамінність гендерних ролей; особистісно-орієнтований підхід.

5. Характерною рисою гендерного виховання учнівської молоді в Німеччині є його вікова специфіка. Так, у початковій школі питання гендерної рівності обговорюють на уроках краєзнавства, життєзнавства, навколишнього світу та етики. З метою впровадження інноваційних технологій створено «малі початкові школи», у яких основною формою діяльності є групова робота. В основних школах, гімназіях та реальних училищах гендерне виховання здійснюється на уроках суспільствознавства, етики, релігії, історії. У багатьох школах існують гендернодиференційовані навчальні програми з природознавчих дисциплін, політики, дівчатам пропонують відвідувати спеціальні комп’ютерні курси. Для прищеплення відповідних навичок не тільки дівчата, але й хлопці вивчають предмет «Домогосподарство», крім того, школярі й школярки практикуються у дитсадках, будинках для людей похилого віку.

6. У німецьких загальноосвітніх закладах формами гендерного виховання є гуртки та виховні заходи на гендерну тематику, а також інтерактивні форми взаємодії вчитель – учні, робота у мережі Internet; використовуються різноманітні навчально-виховні методи – бесіди, діалоги, рольові та гендерні ігри й тренінги, проекти, «творча праця», наратив, обговорення в групах, прийом колажу. Робота здійснюється у гомогенних, гетерогенних групах, використовуються. Застосовувана технологія гендерного виховання спрямована також на поглиблення гендерної свідомості підлітків, юнацтва. З цією метою проводяться різноманітні проектні дні і тижні, зокрема реалізуються дослідницькі гендерні проекти, демонструються фотодокументи та відеофільми; організовуються шкільні виставки, конкурси на гендерну тематику, учнівські конференції, присвячені коедукативному навчанню та вихованню, проблемам любові, дружби, сексуальності, взаємопідтримки та розвитку гендерного співробітництва.

7. Гендерне виховання у Німеччині впроваджується шляхом налагодження: відповідної профорієнтаційної роботи серед хлопців та дівчат, плідної співпраці батьків і школи та регулярного підвищення гендерної кваліфікації педагогів. Розгортання цих напрямів забезпечує постійна державна підтримка профільними міністерствами, відомствами. Ефективною є тісна співпраця шкіл із вищими навчальними закладами та психолого-педагогічними службами.

8. У німецькому досвіді гендерного виховання простежуються моменти, які зближують його з аналогічною українською практикою (створення центрів гендерних досліджень, наявність гендерної тематики в програмах курсів підвищення кваліфікації вчителів, запровадження гендерної експертизи підручників). Відмінність спостерігається насамперед у тому, що інформаційно-освітнє середовище реалізації гендерного підходу в Німеччині є значно багатшим. Так, тут створено віртуальні бібліотеки і безкоштовні бази даних у мережі Інтернет, діють «малі початкові» та експериментальні школи, послідовно втілюються в життя гендерні директиви федеральних урядів та міністерств освіти.

9. Здійснене в дослідженні всебічне вивчення німецького досвіду дало змогу виокремити ті його позитивні аспекти, які, на нашу думку, сприятимуть активнішому поширенню гендерного підходу до виховання учнівської молоді в Україні. В українських школах, зважаючи на вікові особливості вихованців, доцільно: а) у початковій школі обговорювати з дітьми певні гендерні питання на уроках навколишнього світу, етики; застосовувати у виховній роботі прийом колажу, гендерні ігри, бесіди; б) у середніх та старших класах варто проводити конференції, конкурси (написання есе, міні-творів), реалізовувати дослідницькі проекти з метою пропагування рівних можливостей хлопців та дівчат, пом’якшення гендерних стереотипів; важливо використовувати різноманітні виховні методи (діалог учень/учениця – учитель, бесіда, дискусія, тренінг, метод проекту, наратив, рольові ігри, колаж), а також розвивати стратегії запобігання та усунення конфліктів, створювати інтернет-сторінки, веб-сайти з гендерної проблематики. Крім цього, а) гендерно спрямовувати профорієнтаційну й гурткову роботу, запроваджувати проекти, які ознайомлюватимуть дівчат із «чоловічими професіями», а хлопців – із «жіночими»; розширювати співпрацю шкіл із вищими навчальними закладами, громадськими організаціями; б) активно залучати батьків обох статей до гендерного виховання учнівської молоді, проводити спільні батьківсько-учнівські конференції, присвячені рівним правам і можливостям чоловіків і жінок; постійно поглиблювати гендерну компетентність учителів як необхідну умову формування у молодого покоління гендерної культури; в) враховувати гендерний компонент при складанні навчально-виховних планів, програм тощо, а також у процесі організації позакласних та позашкільних виховних заходів. Вагомим чинником ефективності гендерного виховання має стати контроль керівництва школи за його послідовним упровадженням.

Дослідження не вичерпує всіх проблем гендерного виховання. Перспективу подальшого вивчення цієї актуальної проблематики вбачаємо у дослідженні гендерного підходу у системі позакласної та позашкільної виховної роботи, залученні засобів масової інформації на допомогу навчальним закладам.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ковальчук Л.О. Недоліки гендерної соціалізації вихованців дитячих садків (на матеріалах Німеччини) / Любов Ковальчук // Наукові записки. Серія: Педагогіка / Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.– Тернопіль: ТНПУ, 2005. – № 7. – С. 136-140.

1. Ковальчук Л.О. Запровадження елементів гендерного виховання у школах Німеччини / Любов Ковальчук // Збірник наукових праць / Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – К., 2006. – С. 126-131.

2. Ковальчук Л.О. Виховання дівчаток у німецькій педагогіці XVI-XVIII століть / Любов Ковальчук // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ: ЛНПУ, 2007. – № 24. – С. 87-91.

3. Ковальчук Л.О. Особливості гендерного виховання у початкових та середніх школах Німеччини / Любов Ковальчук // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – К., 2007. – № 47. – С. 122-125.

4. Ковальчук Л.О. Особливості розвитку шкільної професійної освіти у Німеччині в ХІХ столітті / Любов Ковальчук // Наукові записки. Серія: Педагогіка / Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.– Тернопіль: ТНПУ, 2007. – № 8. – С. 246-250.

5. Ковальчук Л.О. Жіноча освіта у поглядах німецьких філантропів / Любов Ковальчук // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: зб. наук. праць. – К., 2007. – № 8. – С. 27-32.

6. Ковальчук Л.О. Професійна орієнтація учнівської молоді Німеччини: гендерний аспект: методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх шкіл / Любов Ковальчук. – Тернопіль: ТНПУ, 2008. – 48 с. – Бібліограф.: с. 46.

7. Ковальчук Л.О. Взаємодія школи та сім’ї у гендерній соціалізації молоді (на прикладі ФРН) / Любов Ковальчук // Молодь і гендер: реалії та перспективи демократичного суспільства: збірник матеріалів студентської науково-практичної конференції 25–26 травня 2006 року / Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; Відповідальний редактор О.М. Кікінежді – Тернопіль: ТНПУ, 2006. – С. 61-63.

8. Ковальчук Л.А. Гендерная политика Германии: примеры практической реализации / Любов Ковальчук // Женщина. Общество. Образование: материалы 9-ой Международной междисциплинарной научно-практической конференции (15–16 декабря 2006 г.) – Минск: ЖИ ЭНВИЛА, 2007. – С. 247-248.

9. Ковальчук Л.О. Гендерні особливості професійної орієнтації у ФРН / Любов Ковальчук // Сучасна молодь: крок у майбутнє: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції для студентів та аспірантів (17–18 травня 2006 року); ред. колегія Бугаєнко В.В., Полякова О.М. – Суми: СумДПУ, 2006. – С. 241-245.

10. Ковальчук Л.О. Гендерные технологии воспитания в современном образовательном пространстве: кросс-культурный аспект / Любов Ковальчук // Антропологические основы современного педагогического образования: материалы IV международной научно-практической конференции 17–18 октября 2007 года; под. ред. Л.Л. Редько, Е.Г. Пономарева. – Ставрополь: СГПИ; «Бюро новостей», 2007. – С. 66-67.

11. Ковальчук Л.О. Особливості досягнення гендерної рівності (на матеріалах досвіду Німеччини та Росії) / Любов Ковальчук // Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса 28 жовтня 2005 р. – Одеса: ПДПУ, 2005. – С.175-177.

12. Ковальчук Л.О. Особливості підвищення кваліфікації вчителів Німеччини / Любов Ковальчук // Дні науки – 2006: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 17–28 квітня 2006 року. – Том 16. Педагогічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 64-67.

13. Ковальчук Л.О. Формування гендерної рівності у вихованні сучасної молоді / Любов Ковальчук // Формування гендерної культури майбутніх вчителів: збірник матеріалів Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції 25–26 березня 2005 року / Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; За редакцією О.М. Кікінежді. – Тернопіль: ТНПУ, 2005. – С. 51-53.

Характеристики

Список файлов реферата