112163 (710765), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Незважаючи на певний інтерес до проблематики даного дослідження, відсутні узагальнюючі праці, присвячені виховній діяльності бібліотеки ВНЗ у нових комунікаційних умовах, що посилює актуальність цієї роботи. У спеціальній літературі недостатньо уваги приділяється комунікаційним аспектам діяльності бібліотек ВНЗ; розробці стратегічних напрямів розвитку виховної діяльності, що базується на особистісно орієнтованому підході; аналізу креативних можливостей співпраці структурних підрозділів ВНЗ та бібліотеки; узагальненню практичних здобутків бібліотек у процесі соціалізації студентської молоді.
Зміни традиційної парадигми виховної діяльності бібліотеки від масової пропаганди до індивідуально-орієнтованого розвитку особистості протягом навчання викликає необхідність пошуку: 1) нових її форм, цілей і специфіки проведення виховних заходів у бібліотеці ВНЗ; 2) формування відповідної методологічної бази дослідження комунікаційних аспектів. Аналіз комплексу наукових підходів до виховної діяльності бібліотек ВНЗ дозволив виявити проблемну ситуацію, за якої виховна діяльність у бібліотеках залишається поза межами наукового осмислення.
На основі всебічного аналізу наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з’ясовано, що комплексне вивчення проблеми виховної діяльності в бібліотеках ВНЗ у новому соціально-комунікаційному середовищі ще не було предметом окремого дисертаційного дослідження.
У підрозділі 1.2. «Методи дослідження виховної діяльності в контексті соціально-комунікаційної теорії бібліотекознавства» обґрунтовано важливе значення пізнавальних можливостей системного, соціокультурного, інформаційного, діяльнісного, гуманістичного та інших загальнонаукових підходів у розробці концептуальної моделі виховної діяльності бібліотек ВНЗ. Соціокультурний підхід виявляє історично сформовані усталені структури, які дозволяють визначити напрями і зміст трансформації бібліотек як нових соціально-комунікаційних систем, котрі в сучасній ситуації інтегрують до єдиного інформаційно-освітнього простору. Використання інформаційного й історичного підходів сприяло уточненню базового поняття «виховна діяльність» – стосовно роботи з читачем у ХХ ст.
Доведено, що діяльнісний підхід як умова формування творчості є організатором і регулятором особистісної поведінки, соціальної позиції та адекватної самооцінки. У ВНЗ розвиток особистості системно зумовлений такими видами активності, як спілкування, пізнання, навчання і визначається особистісною орієнтацією. Особистісно орієнтований підхід реалізується в процесі інформаційно-комунікаційних дій і потребує від бібліотекаря опанування методів міжособистісного спілкування, культури мови, толерантної поведінки. З точки зору гуманістичного підходу: основні завдання бібліотекаря в особистісно орієнтованому вихованні – це стимулювання активності читача, допомога йому в пізнанні самого себе, формування мотивації до постійного самовдосконалення, виявлення творчих здібностей.
У другому розділі «Аналіз трансформаційних змін виховної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів у контексті розгортання соціальних комунікацій» , який складається з трьох підрозділів, аналізуються трансформаційні зміни виховної діяльності бібліотек ВНЗ в умовах нового соціокомунікаційного середовища й утворення єдиного інформаційного простору освіти.
У підрозділі 2.1. «Виховна діяльність у структурі діяльності вищого навчального закладу» розглянуто особливості інформаційного простору ВНЗ в єдиному процесі наукової, навчальної, виховної діяльності. Їх єдність зумовлена базовими комунікаційними процесами. На діяльність бібліотеки впливають як зовнішні фактори: політична і соціально-економічна стратегія розвитку держави; глобальний процес інформатизації; реорганізація системи освіти, так і внутрішні: впровадження в усі бібліотечні процеси сучасних інформаційних технологій, які забезпечують вихід до світового інформаційного простору; розвиток нових форм комунікацій. Інформатизація ВНЗ створює умови інтеграції навчальної й виховної діяльності в умовах технологічних засад освітнього середовища і можливостей багатоцільового використання інформаційних електронних ресурсів, а нові комунікаційні якості середовища зумовлюють пошук, обґрунтування і впровадження нових форм виховної роботи.
З урахуванням соціокультурних трансформаційних змін запропоновано багаторівневу систему формування особистості у взаємозв’язках впливу й участі інституційних структур освіти. Ми виходимо з засад положення, що на кожному етапі виховання слід розглядати як відправну точку для корегування завдань наступного етапу.
Розвинуто уявлення про систему виховання особистості, що базується на фундаментальних положеннях соціології, педагогіки, бібліопедагогіки і має такі етапи життя: І – народження індивіда; ІІ – початок формування особистості (до 7 років); ІІІ – становлення особистості (до 16 років); ІV – формування особистості як такої (до 18 років). На V рівні (18–22 роки, навчання у ВНЗ) в основному завершується інституціональне виховання як заключний етап здійснюваної суспільством системи виховання і переходу людини до саморозвитку. Основними учасниками виховного процесу є різноманітні колективи, групи, соціальні інститути й окремі люди, серед яких важливе місце посідають і бібліотекарі. Оскільки соціальне середовище може впливати як позитивно, так і негативно на людину, то сучасне глобальне соціально-комунікаційне середовище, що будується на доступних інформаційних системах, електронних супермагістралях, електронному інформаційному ресурсі, може і формувати, і деформувати особистість, збагачувати чи спустошувати її. Так як студент – це особистість, що формується, вплив соціально-комунікаційного середовища постає визначальним фактором його особистісного розвитку. З’ясовано, що оновлення змісту цінностей вищої школи відбувається при використанні європейських стандартів у національних навчальних програмах, планах, підручниках, посібниках, що потребує від бібліотек ВНЗ концентрації діяльності на: 1) соціально-правову орієнтацію; 2) професійну орієнтацію; 3) самоосвіту і самовиховання. Стосовно першої позиції бібліотека спрямовує свою роботу на соціально-комунікативну, правознавчу обізнаність студентської молоді. Друга передбачає наукову, творчо-евристичну, техніко-технологічну, інформаційно-технічну діяльність. Третя – розкриття художньо-естетичної, національно-патріотичної, народної творчості, пропаганди здорового способу життя, сприяння розвиткові художньої самодіяльності тощо.
Доведено, що саме бібліотекам належить досить важливе місце у вищих навчальних закладах, оскільки вони сприяють гармонізації більшості видів та форм поширення інформації та знань, забезпечують єдність інформації, освіти, дозвілля та виховання. Нині організація читання як основний зміст бібліотечної діяльності трансформується в цілеспрямовану взаємодію, спрямовану на використання всіх видів комунікаційної інформації, зокрема традиційних поліграфічних книг і електронних текстів (документів), звичайних періодичних видань, а також аудіо-відео і мультимедійних джерел інформації. Електронні видання можуть і повинні використовуватися не лише в складі бібліотечних фондів як когнітивно-комунікаційна форма обслуговування, а й як дозвіллєво-комунікаційна. З’ясовано, що ці аргументи уможливлюють визначення комунікаційних аспектів бібліотечної діяльності, пов’язаної з виховною діяльністю бібліотеки стосовно мети спілкування, і зводяться до:
– об’єднання інтелектуалів, творчо обдарованих особистостей (клуби, літературні театри, вітальні);
– гармонійного розвитку читача, користувача (бібліотечне середовище, Інтернет);
– розвитку міжкультурного, міжнаціонального спілкування (клуби, години спілкування, конкурсні програми);
– розвитку міжособистісного, діалогового спілкування (диспути, круглі столи, прем’єри книг);
– психотерапевтичного впливу спілкування (індивідуальні бесіди, читання).
Зазначено, що функція спілкування як одна із форм комунікації трансформується у взаємозв’язку з неопосередкованою (дистанції в просторі і часі) й опосередкованою (через традиційне спілкування) моделями в електронному оточенні соціально-комунікаційного простору.
У підрозділі 2.2. «Функціонально-змістові трансформації виховної діяльності бібліотек вищого навчального закладу» з’ясовано, що трансформація виховної діяльності бібліотек ВНЗ відбувається як за рівнем організації, так і за характером відносин; як за формами і методами, так і за технологією проведення виховних заходів.
Висвітлено значення бібліотеки в системі ВНЗ на організаційно-структурному рівні: взаємозв’язки з іншими структурами, громадськими організаціями, а також функціональному: зміст культурно-виховної діяльності.
Розглянуто структурно-організаційну і функціонально-змістову систему виховної діяльності ВНЗ (на прикладі ХНТУСГ ім. Петра Василенка), яка відповідає ідеям інтеграції Української держави до Європейського простору, формування інформаційно-культурної, творчої, інтелігентної особистості.
Функції щодо виховання у ВНЗ розподіляються згідно місця учасників у структурі організації виховної діяльності. Функціонування системи виховних заходів забезпечують ректорат, вчена рада, комітет у справах сім’ї, молоді та спорту, студентські комітети. Всі вони працюють на різних рівнях: університету, факультетів та курсів, студентської ради гуртожитків за планом виховної роботи, затвердженим ректором. У тісній співпраці діють й інші структурні підрозділи ВНЗ (гуманітарні кафедри, бібліотека, профком, музей, рада ветеранів та ін.). Запропоновано створення сектора культурно-виховної діяльності як структури, що відповідає за формування комфортного, керованого, цілеспрямованого комунікаційного простору ВНЗ для реалізації завдань соціалізації молоді.
У підрозділі 2.3. «Характеристика форм організації виховної діяльності в бібліотеках вищих навчальних закладів» розглядається функціонально-змістова складова виховної діяльності бібліотеки ВНЗ. Вона полягає у створенні такого комунікаційного середовища, яке надавало б можливості інформаційно-культурного забезпечення самонавчання і самовиховання на основі партнерських відносин з науково-педагогічними та студентсько-громадськими структурами. Окрім того, виховна діяльність здійснювана бібліотечними засобами, спрямована на формування позитивної мотивації і задоволеності результатами творчої діяльності.
Проведено соціологічне дослідження серед студентів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, Національного технічного університету «ХПІ», Харківського державного університету харчування та торгівлі щодо визначення ролі бібліотеки в житті студентів від першого до останнього курсів навчання та виявлення основних якостей бібліотекаря. Переважна більшість опитаних (70,5%) відзначає, що бібліотека сприяє їх адаптації до навчання, а основним джерелом здобуття знань є книги (приблизно по 75%). Студенти вважають, що приміщення бібліотек можуть використовуватися не лише з традиційною метою, але й для організації різноманітних виставок, святкових вечорів, репетицій самодіяльних колективів. Переважна більшість студентів позитивно відноситься до проведення культурно-виховних заходів бібліотекою і виявляють бажання брати у них участь: ХНТУСГ (80,5%), НТУ «ХПІ» (60%), ХДУХТ (90,5%). У доброзичливій психологічній атмосфері створюється гармонійне бібліотечне середовище. Студенти-старшокурсники вже впевнено відзначають, що таке бібліотечне середовище позитивно впливає на їх творчий розвиток: ХНТУСГ (80%), НТУ «ХПІ» (75%), ХДУХТ (95%). Виявлено, що виховна система у ВНЗ переживає об’єктивний процес зміщення акцентів із суспільного виховання до самовиховання і самоформування особистості.
Узагальнено основні критерії оцінки професійної якості бібліотекаря ВНЗ як керівника інформаційно-комунікаційного середовища. Найвище оцінені: доброзичливість, тактовність – (4,63); творчий потенціал – (4,57); висока ерудиція – (4,38); ініціативність, організаторські здібності – (4,32); професійна компетентність – (4,28); культура мови, чітка дикція – (4,25); психолого-педагогічні знання та навички – (4,21). Дружня атмосфера спілкування надає можливості для творчості й передбачає наявність якостей у діяльності бібліотекаря, нерозривно пов’язаних з його характером: відкритість, толерантність, щирість, доброзичливість, зацікавленість життям студентів.
Аналогічне анкетування бібліотечних фахівців переконує в тому, що більшість їх займаються виховними, інноваційними, творчими пошуками нових методів у роботі з молоддю. Виділення таких співробітників в окремий сектор позитивно впливатиме на виховну діяльність у ВНЗ в цілому.
Третій розділ «Концептуалізація процесу вдосконалення виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу» має два підрозділи, в яких обґрунтовується вдосконалення виховної діяльності в бібліотеці ВНЗ.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
