112160 (710764), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

На результативному етапі формувального експерименту дитячі аплікаційні роботи виставлялися на вернісажі, що називався «Стежина до творчості» та був постійно діючим упродовж усього формувального експерименту. Діти мали можливість самостійно виготовляти та використовувати свої роботи, розглядати, милуватися ними, порівнювати, давати їм оцінку, виступати у ролі екскурсоводів. Вернісаж слугувал стимулом до самостійних дій в аплікації. Багато дітей поверталися до своїх робіт, вносили в них зміни, створювали варіанти та доповнювали їх. Була організована дитяча майстерня «Робимо самі». Діти активно відгукнулися на організацію декоративно-оформлювальної діяльності – опанували виготовленням об'ємних іграшок-саморобок із кольорового паперу й картону (для прикрашення новорічної ялинки, подарунків до свят). Багато дитячих робіт виконувалися для прикрашення інтер'єру групи: «Галявинка з кульбаб», «Квітучий сад», «Осінній ліс», «Зимові візерунки» тощо, а також для прикрашення фойє дошкільного закладу. Залучали дітей до виготовлення нескладних декорацій для ранків, вечорів розваг тощо. Цьому сприяли також виставки і участь дітей у конкурсах з використанням аплікації. Протягом формувального експерименту було організовано і проведено вечори розваг, конкурси, вікторини, в тому числі з залученням батьків дітей. Заключним стало свято, що сприяло самоствердженню дітей, усвідомленню себе діячами з додатково мотивованою діяльністю.

Контрольний зріз виявив ефективність експериментальної методики виховання самостійності старших дошкільників в образотворчій діяльності. Встановлено, що кількість дітей з низьким рівнем самостійності в ЕГ знизилась з 47 дітей (51%) до 3 дітей (3%). Кількість дітей, що відповідає середньому рівню самостійності зменшилась з 31 дошкільника (34%) до 9 дітей, що складає 10%. Зросла кількість дітей з достатнім рівнем самостійності з 11 дітей (12%) до 50 дітей, що складає 54%. Збільшилась кількість дітей з високим рівнем з 3 дітей (3%) до 30 дошкільників (33%). У контрольній групі відбулись незначні зміни: дітей з низьким рівнем стало 38 або 43% (у порівнянні з 43 дітьми, що складає 49% на початок експерименту), із середнім рівнем відповідно 26 дітей (29%), у порівнянні з 31дитиною – 32% на початок експерименту, підвищився оптимальний рівень з 11 дітей (15%) до 17 дошкільників (19%). Дещо зріс високий рівень самостійності з 3 дітей (3%) до 7 дітей, що складає 9%.

Для визначення вірогідності одержаних при порівнянні даних було використано критерії Пірсона чиІ (хі – квадрат), які обчислювалися за формулою:

Це дозволило визначити нульову гіпотезу: чи виходять розходження між даними, отриманими у контрольному й констатувальному експериментах, за межі помилки виміру, чи випадкові зміни параметрів самостійності дітей старшого дошкільного віку після проведення завершального етапу експерименту. При 5%-ому рівні значущості й числі ступенів свободи, що дорівнює 3-ом, критичний параметр дорівнює 7,815. Експериментальні значення Т експер. значно перевищує Т контр. (див. табл. 2).

Таблиця 2. Порівняння рівнів виховання самостійності у дітей ЕГ та КГ до та після проведення формувального експерименту (контрольний експеримент)

Отримані дані свідчать про те, що досягнення рівнів сформованості самостійності у старших дошкільників обумовлено не випадковими чинниками, а мають закономірний характер. У цьому випадку таким закономірним фактором є розроблена методика виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності, вибудована на основі реалізациії організаційно – педагогічних засад.

Отже, контрольний експеримент і отримані у його ході дані підтвердили ефективність роботи з виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в аплікації. Порівняльний аналіз даних констатувального й контрольного експерименту дозволив відстежити динаміку змін у рівнях самостійності старших дошкільників у аплікації (див рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів самостійності старших дошкільників в образотворчій діяльності

Все це є аргументованим доказом ефективності та педагогічної доцільності запровадженої у навчально-виховний процес ДНЗ моделі виховання самостійності дошкільника. Здобуті результати дозволяють стверджувати, що висунуту у дослідженні гіпотезу доведено, основні висновки, сформульовані в ньому, підтверджені. Це дає підстави зробити висновок про результативність здобутих теоретико-експериментальних даних.

Висновки

1. Аналіз проблеми самостійності та її висвітлення у філософській та психолого-педагогічній літературі об'єктивує стійкий інтерес до неї фахівців різних галузей науки і засвідчує існування різних трактовок у підході до даного феномену на різних етапах онтогенезу. Вивчення наукових джерел з формування самостійності дошкільників у різних видах діяльності дало змогу уточнити зміст та структуру провідної категорії, критерії та показники її прояву в образотворчій діяльності, визначити рівні сформованості в аплікаційній діяльності. Самостійність трактується нами як якісна характеристика діяльності, що виявляється в умінні старшого дошкільника на основі особистого досвіду визначати й конкретизувати мету, планувати дії, діяти без допомоги дорослого при виборі змісту, засобів і способів виконання образотворчих дій, здійснювати самоконтроль, оцінювати готовий продукт. Самоцінним визнається не стільки кінцевий результат, скільки розвиток дитини як суб'єкта діяльності (формування цілеспрямованості діяльності, упевненості у своїх силах). Відповідно до вказаного підходу структура самостійності в образотворчій діяльності включає мотиваційно-цільовий, змістово-виконавчий, процесуально-регулятивний та оцінно-результативний компоненти.

2. Розроблено діагностику самостійності дошкільників в образотворчій діяльності, уточнено критеріально-діагностичний інструментарій. Критеріями й показниками самостійності в аплікації виступали: мотивація й визначення мети, здатність до попереднього планування й організації аплікаційної діяльності, володіння різними видами і способами аплікації, а також аплікаційними вміннями й навичками, уміння дітей діяти без допомоги дорослого при виборі змісту, засобів і способів виконання аплікаційних завдань, готовність здійснювати самоконтроль і оцінку результату відповідно до задуму, прояви активності й ініціативи. Діагностична методика містила чотири блока експериментальних завдань відповідно до компонентів самостійності. За допомогою діагностичних методів (індивідуальні бесіди, експериментальні ігрові завдання, спостереження за самостійною діяльністю старших дошкільників, аналіз продуктів аплікаційної діяльності) встановлено вихідні рівні сформованості самостійності: високий, оптимальний, середній, низький.

3. Організаційно-педагогічними засадами ефективного виховання самостійності старших дошкільників є: 1) створення і збагачення предметно-розвивального середовища, що передбачає обладнання у групі зони для самостійної художньої діяльності, забезпечення доцільного добору матеріалів і інструментів (у повному обсязі, у доступних для дітей місцях), надання можливості для їх самостійного вибору; 2) організація ігрової форми образотворчої діяльності, що сприяє виникненню інтересу до діяльності, визначенню мети, плануванню, оволодінню способами образотворчої діяльності та контрольної функції;

4. особистісно орієнтована взаємодія педагога з дитиною, заснована на партнерському стилі взаємин (розумінні, визнанні цілей, завдань самої дитини, здатності стати на її позицію й разом з нею домогтися потрібного результату), індивідуально-диференційованому підході до дітей, що включає навчання кожного з вихованців за індивідуальною програмою залежно від вихідного рівня самостійності.

5. Наукове обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних засад формування самостійності дошкільників в образотворчій діяльності, а також застосування в умовах ДНЗ методики роботи з дітьми 5–6 років забезпечило ефективність реалізації поставленої в дослідженні мети. Методика формування у дошкільників самостійності в аплікаційній діяльності складалася з таких єтапів: проектувальний (розробка індивідуальних корекційних програм з виховання самостійності для дітей з різними вихідними рівнями самостійності, а також проектування організаційно-педагогічних засад, що забезпечують виховання самостійності); корекційний (впровадження індивідуальних корекційних програм з ігровими вправами); діяльнісний (навчання цілісних дій у процесі використання системи ігрових вправ), результативний (усвідомлення дитиною себе як субґєкта аплікації, участь її в самостійній художній діяльності за власним бажанням).

6. Упровадження у практику виховної роботи з експериментальними групами комплексного підходу забезпечило суттєве зростання її ефективності, що підтверджено результатами формувального експерименту. Так, в експериментальних групах дошкільників динамічніше, ніж у контрольних, відбулося зменшення кількості осіб з низьким рівнем сформованості та збільшення їх кількості з достатнім та високим рівнем. Встановлено, що кількість дітей з низьким рівнем самостійності в ЕГ знизилась з 51% до 3%. Кількість дітей, що відповідає середньому рівню самостійності зменшилась з 34% до 10%. Зросла кількість дітей з достатнім рівнем самостійності з 12% до 54%. Збільшилась кількість дітей з високим рівнем з 3% до 33%. У контрольній групі відбулись незначні зміни: дітей з низьким рівнем стало 43% (у порівнянні з 49% на початок експерименту), із середнім рівнем відповідно 29%, у порівнянні з 32% на початок експерименту, підвищився оптимальний рівень з 15% до 19%. Дещо зріс високий рівень самостійності з 3% до 9%.

Викладені у дослідженні результати не розглядаються як вичерпні, такі, що повністю розв'язують проблему виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності. Перспективними залишаються такі аспекти проблеми, як вікова динаміка розвитку базової якості, гендерність у підході до неї, забезпечення ефективної взаємодії сім'ї та ДНЗ у формуванні самостійності дошкільника.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Трусова О.Л., Удіна О.М. Ігрові вправи як засіб навчання образотворчої діяльності // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. праць. Вип. 21. – Рівне, РДГУ, 2002. – С 61–65.

2. Удіна О.М. Проблема виховання самостійності дітей дошкільного віку: теоретичний аспект // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. Вип 6. – Кн. 1. – Київ-Житомир, ЖДУ, 2004. – С. 145–151.

3. Удіна О.М. Вплив ігрових вправ на формування техніки аплікації в дошкільників. // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в сучасних умовах: Зб. наук. праць. – Херсон, Айлант, 2004. – С. 232–238.

4. Удина Е.Н. К вопросу подготовленности педагогов к воспитанию самостоятельности у дошкольников // Горизонты образования: научно – методический журнал. – Севастополь, СГГУ, 2005. – №1. – С. 124–130.

5. Удина Е.Н. Самостоятельность как базовое качество личности // Ломоносовские чтения-2005: Сборник студентов, аспирантов, молодых ученых. – Черноморский филиал МГУ. – Севастополь, НПЦ «ЭКОСИ – Гидрофизика», 2005. – С. 547–549.

6. Удіна О.М. Навчання аплікації у грі // Дитячий садок №37 (325) жовтень, 2005. – С.2.

7. Удіна О.М. До питання вивчення самостійності старших дошкільників в образотворчій діяльності (на матеріалі аплікації): // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівскої молоді: Зб. наук. праць. Вип 8. – Кн. 1 – Київ-Житомир, ЖДУ, 2005. – С. 221–224.

8. Удина Е.Н. Воспитание самостоятельности у старших дошкольников в изобразительной деятельности // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Вип. 7-8. – Одесса, ПДПУ, 2007. – С. 47–55.

9. Удіна О.М. Використання ігрових вправ у виховання самостійності дітей старшого дошкільного віку в образотворчій діяльності // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. Вип 10. – Київ, 2008. – С. 221–224.

10. Удина Е.Н. Диагностика самостоятельности дошкольников в изобразительной деятельности. – Севастополь, Рибест, 2008. – 44 с.

Анотація

Удіна О.М. Виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності (на матеріалі аплікації). – Рукопис.

Характеристики

Список файлов реферата