Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 15)

Будапешт (листопад-грудень 1994 р.)

Результатом цього Самміту стало рішення про розробку моделі спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи і всього регіона ОБСЕ на 21 ст. Були визначені конкретні параметри формування нової моделі, які відповідали б змінам в геополітичній ситуації в районі.

Віденська декларація (1994 р.) складається з 4-х резолюцій:

• Забезпечення безпеки в регіоні ОБСЕ;

• Співробітництво в галузі економіки, науки, техніки та навколишнього середовища;

• Демократія і права людини;

• Проблеми колишньої Югославії.

Нова модель безпеки повинна базуватись на таких загальнолюдських цінностях як і розвиток демократії, людського фактору та гуманізма в усіх сферах сучасного суспільства для формування правової держави і громадянського суспільства, тісного взаємозв’язку політичного плюралізму та функціонування ринкової економіки на базі рівності і захисту всіх форм власності, сприяння покращенню умов життя.

Модель безпеки повинна базуватися на :

• 10 принципах Хельсінського Заключного Акту;

• Парижзькій Хартії, Хельсінському документі від 1992 р., Будапештському документі (1994 р.) – “На шляху до істиного партнерства в нову епоху”;

• Нормах і високих стандартах ОБСЕ.

Ліссабонський самміт ОБСЕ (грудень 1996 р.)

Основним документом стала декларація “Про модель спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи ХХІ ст”. В ній був зафіксований ряд положень , які визначають контури майбутнього європейського устрою, домовленість про обов’язкове урахування законних інтересів безпеки нейтральних держав, принцип співробітництва МО і структур, що займаються питаннями безпеки (мається на увазі неприйнятність претензій на домінування певної організації чи груп держав). Також на цьому самміті був прийнятий документ про оновленя Договору про звичайні збройні сили.

Україна стала членом ОБСЕ в січні 1992 року. В листопаді –грудні українська делегація приймала участь в VI сесії Парламентської Ассамблеї ОБСЕ. Виключний пункт про надання дійової допомоги Україні.

Доповідь Шона Макбрайда "Багато голосів - один світ". Диспропорції в міжнародному інформаційному обміні. Економічні проблеми конкретно

Розділ: економіка та комунікація

Коммуникация в наши дни предлагает наилучшие перспективы роста в промышленно развитых обществах и может рассматриваться как точка опоры мировой экономики. Современная коммуникация подчас делает несущественным географическое положение предприятия, позволяет переводить многие заводы и фабрики в отдельные районы, представляет более широкий выбор месторасположения для разных отраслей промышленности и других видов отраслей, таких как, торговля, банковское дело и авиалинии.

Информация - а точнее, возможность передавать, хранить, использовать информацию - является ключевым экономическим ресурсом наряду с энергией и сырьём

Некоторые развивающиеся страны пренебрегают защитой своей независимости в сфере коммуникации, и экономические неравновесия в этой сфере между нациями, равно как и регионами дают основания для беспокойства. Если их не преодолеть, технический процесс сделает их ещё больше разительными. В развитых странах проявление новых видов техники и коммуникации последовало за промышленной революцией после достаточного промежутка времени; но развивающиеся страны не могут этого повторить отчасти потому, что испытывают насущную потребность в ускорении своего развития, а отчасти потому, что промышленная революция и революция информатики наступает на них одновременно.

Ресурсы коммуникации в мировом масштабе распределены неравномерно. Некоторые страны имеют полную возможность отбора информации, отвечающей их нуждам; у других такая возможность весьма невелика , и это является значительной помехой их развития. Эти диспропорции особенно ярко выражены в сфере науки и техники и имеют наиболее серьёзные последствия

НТИ (научно-техническая информация) является ныне жизненно важным экономическим ресурсом, которым следует делиться более щедро и широко, поскольку он является плодом усилия и мышления людей во многих странах. НТИ несомненно является ключом к независимому национальному развитию повсеместно, представляя собой в то же время основной фактор координированного прогресса человечества.

Существует особая необходимость в сосредоточении усилий на развитии национальных инфраструктур с доступом к мировым источникам НТИ. Они смогут обогатить всемирный фонд информации знаниями местного происхождения, так как это является одной из предпосылок успешного независимого национального развития.

Хотя себестоимость многих видов продукции коммуникации постепенно снижается, капиталовложения, необходимые для их производства, возрастают. По этой причине страны с избытком капитала имеют в данной ситуации заметное структурное преимущество в перспективах на будущее. Эта экономическая реальность связывает проблемы коммуникации с новым международным экономическим порядком. Перемены, необходимые в областях экономики и коммуникации, тесно переплетены как части единого процесса достижения более справедливого международного разделения труда.

Рассматриваемая как инструмент экономического развития, либо как объект экономического исследования, коммуникация требует новых исследований, которые должны насколько возможно проводиться путём сопоставления данных.

Диспропорции и неравенства

Давно одобренные принципы, принявшие форму диспропорций и неравенства, являются главной причиной современных конфликтов.

В период основания ООН и ЮНЕСКО был провозглашен принцип свободы и свободного распространения информации. Однако сейчас ясно, что "свободный поток" – не более чем односторонний поток, в котором задают тон развитые страны. И это понимают все. Однако нет практического согласия по поводу разрешения данной проблемы и желательных политических методах.

Диспропорция в распространении новостей имеет несколько форм и уровней:

а) между развитыми и развивающимися странами (из-за неравномерной инфраструктуры);

б) между развитыми странами с различными политическими и социальными инфраструктурами (во время составления Доклада МакБрайда еще существовал СССР, которому в данной формулировке противопоставляются развитые страны Запада);

в) между развитыми странами с одной полит. и социальной системой, но разными по размерам;

г) между самими странами третьего мира;

д) между политическими, экономическими и др. новостями;

е) между "хорошими" и "дурными" новостями;

ж) между информацией о внутренней жизни страны и о международных отношениях.

Эти диспропорции влияют на все сферы общественной жизни, т.е. существует неравновесие в отношении стратегической информации, необходимой для принятия решений.

В будущем диспропорция между теми, кто имеет доступ к информации и теми, кто такого доступа не имеет, будет возрастать, так как хотя источники информации и увеличили свой выход, но и деятели комуникации тоже укрепили свои позиции в контроле информации.

Диспропорции внутри страны

Такие диспропорции существуют во всех без исключения странах. Причиной из есть, например, то, что телевизоры в основном сосредоточены в городах (в ряде развивающихся стран телепередатчики не в состоянии охватить всю страну), 9/10 печатных изданий выходит в городах, ограничивая негородское население в информации. Кроме того, существует проблема неграмотности, а также то, что во многих странах население говорит на различных языках, на которых иногда невозможно выпускать печатную продукцию, а тем более радио и телепрограммы. Кроме того, существует факт доминирования городских элит (так в Афганистане 87% радиопрограмм посвящено событиям в столице)

Диспропорции между регионами

Данный вид диспропорций хорошо виден на том факте, что на развивающийся мир (Азия, Африка, Латинская Америка), в которых проживает ¾ населения планеты, приходится только половина газет, издаваемых во всем мире. В Северной Америке один экземпляр газеты приходится на 3 человек, в Африке – на 90 человек, в Азии – на 15. 8 африканских территорий и 3 арабских государства вовсе не имеют ежедневных газет. Еще в 13 существует единственная такая газета.

Неравенство между развитыми и развивающимися странами

По данным статистики, гигантский разрыв существует между странами, где ВВП на душу населения больше 2500 дол. (развитые страны, группа С) и теми, где он меньше 400 дол. в год (группа А). В первых, на 1000 жителей приходится 741 радиоприемник, 338 телевизоров и 352 телефона, в то время как в группе А эти показатели соответственно равны 56, 5.4 и 1.3. Происходит это из-за разницы в стоимости средств приема. Так, например, в странах группы А цветной телевизор стоит 100-300 человеко-часов, а в Бразилии – 1520 человеко-часов.

Этот разрыв имеет тенденцию увеличиваться (из-за того, что богатство порождает богатство, а также из-за разницы в приросте населения).

К уменьшению неравенства

Развивающиеся страны прилагают огромные усилия, чтобы расширить СМИ. Так количество радиоприемников в Африке возросло более чем в 7 раз, телевизоров – более чем в 20 раз; в Латинской Америке эти показатели соответственно равны 4 и 10 раз. Это намного больше, чем в развитых странах, но высокий уровень развитых стран сохраняет неравенство.

Развивающиеся страны сегодня озабочены также еще одним фактом: развитые страны используют 90% электромагнитного спектра и геостационарной орбиты Земли, что должно являться ресурсом всего человечества и соизмеряться с культурными и социальными потребностями стран, а не с мощностью и количеством радиопередатчиков.

Но следует заметить, что количественные диспропорции, на преодоление которых делается упор в развивающихся странах, не являются единственной проблемой и ее решение путем предоставления технологий, финансовой и другой помощи не может привести к установлению нового информационного порядка, который был бы лучше существующего.

Доповідь Бангемана "ЕС і глобальне інформаційне суспільство"

Усвідомлення важливості інформаційної революції прийшло в Європу з введенням в дію інформаційних програм, таких як: IMPACT, ESPRIT, COPERNICUS. Але необхідність встановлення інформаційного суспільства прийшла з виходом в світ доповіді Бангемана.

Доповідь була представлена 26 травня 1994 року в Брюсселі Мартіном Бангеманом на замовлення Європейської Комісії. Тема доповіді — "Європа і глобальне інформаційне суспільство, рекомендації Європейській Комісії". Доповідь складається з шести глав:

1) Інформаційне суспільство — нові шляхи співпраці і життя разом;

2) Революція, що прискорена ринком ;

3) Повний порядок денний;

4) Складові інформаційного суспільства ;

5) Фінансування інформаційного суспільства — завдання для приватного сектора;

6) Інформація до роздумів ;

В першій главі

ведеться мова про те, що по всьому світі інформаційні та комунікаційні технології породили нову технічну революцію, яка, в свою чергу, більш видатна та далекосяжна, ніж ті, що були в минулому. Ця революція додала великі можливості для співпраці усього людства. Європа вже приймає участь у цій революції але, досить повільно, що може зменшити очікувану вигоду. Тому завдання ЄС прискорити становлення інформаційного суспільства.

Країни, що перші ввійдуть в інформаційне суспільство, отримають велику нагороду. Вони будуть встановлювати правила для всього світу, що відстає у розвитку.

Впровадження нового порядку підвищить рівень життя в ЄС, надасть можливість для створення ринку нових продуктів та послуг, підвищить рівень обміну культурою та традиціями центру та периферії.

ЄС має знайти найменш ризиковані шляхи для встановлення інформаційного суспільства, тому підготовка громадськості до цього є першочерговим завданням. Уряд повинен забезпечити здорову конкуренцію на ринку електронних послуг, тоді вони перетворяться з дорогих послуг, доступних тільки бізнесменам та крупним компаніям, на широко доступні .

Але досить великою проблемою є фінансова та організаційна слабкість європейської програмної промисловості. Не дивлячись на те, що європейці досить багаті та освічені люди, більшість програм та патентів належать неєвропейцям. Швидке зростання внутрішнього ринку Європи надасть можливість промисловості розвиватися та, навіть вийти на світовий ринок інформаційних (програмного забезпечення) послуг. Це також стосується аудіо-відео індустрії.

В другій главі

мова йде про зміни, які мають відбутися в економічній політиці Європи в зв'язку з технічним прогресом .

Головним чинником появи нового ринку стане вільна конкуренція, яка дасть можливість мобілізувати приватний капітал для розроблення нових технологій, їх подальшого розвитку та росту .

Для надійного функціонування ринку необхідно, щоб його нові учасники мали сучасне обладнання для вдалого ведення бізнесу, або, принаймні, не стикалися з серйозними перешкодами. Для всіх учасників будуть встановлені єдині правила ведення бізнесу і забезпечена вільна конкуренція.

Характеристики

Список файлов реферата