referat (708295), страница 2
Текст из файла (страница 2)
При спрацьовуванні запобіжних пристроїв зв'язані з ними ричажкові кінцеві вимикачі привода елеватора виключають електродвигун.
4. Визначення продуктивності і потужності привода ковшових елеваторів
Продуктивність ковшового елеватора визначається за приведеною раніше формулою: Пм = 3,6υpiε/t, причому, коефіцієнт наповнення ковшів ε може бути прийнятий у залежності від матеріалу і типу ковшів у межах 0,5...0,9 (менші для крупно шматкових матеріалів). Виходячи з цієї формули визначають розподілену місткість ковшів, за якою і вибирають ківш, що характеризується шириною і типом.
При транспортуванні кускових матеріалів максимального розміру амах повинний бути правильно обраний виліт ковша ξmax , де ξ —коефіцієнт, що характеризує число з групи найбільших шматків (необхідно приймати ξ = 2 при с< 10 %; ξ = 2,5 при с = 11...25 %; ξ = 3,25 при с = 26...50 %. ξ = 4.5 при с = 51...80 %).
Перетворюючи базову формулу для визначення потужності привода і позначаючи кут нахилу елеватора до горизонту β, необхідну потужність (кВт) привода можна визначити за формулою
N = 0,0027Пм (1 + ωc ctg β + 7,4qυωc ctg β/Пм) + 367 k/H).
У вертикальних елеваторах у звязку з тим, що β = 90°, другий і третій члени перетворюються в нуль; з іншого боку, консольне розташування вантажу і ковшів щодо тягового елемента значно збільшує витрату енергії на тертя. На зачерпування матеріалу також витрачається енергія, пропорційна квадрату швидкості тягового елемента. Тому попередню формулу представимо у вигляді:
N == 0,0027 ПмН [1 + ωc ctg β + qT (7,4ctg β + A) υ/Пм + cυ2/H].
Для стрічкових елеваторів ωc ≈ 0,07, для ланцюгових ωc ≈ 0,11. Коефіцієнт А можна прийняти для стрічкових елеваторів рівним 1,5, для ланцюгових із закругленими ковшами 1,1 і з гострокутними ковшами 0,85. Коефіцієнт, що характеризує втрати на зачерпування, приймають рівним 0,25 для сипучих порошкоподібних і зернистих матеріалів і 0,65 для дрібних і середньо шматкових матеріалів.
Для попередніх орієнтованих розрахунків маса елементів елеватора, що рухаються, qт =kкПм (де kк ≈ 0,45 для стрічкових елеваторів, kк ≈ 0,6 для одно ланцюгових і kк ≈ 0,9 для двох ланцюгових елеваторів). Для забезпечення нормальної роботи елеватора електродвигун повинен мати запас потужності:
Nдв =1.25N/ηм.
Розрахунковий натяг тягового елемента елеватора визначають так само, як для стрічкових і пластинчастих конвеєрів (див. п. 2.2.2 і п. 2.2.3), причому для ланцюгових з обліком
динамічного навантаження.
5. Розвантаження ковшів елеваторів
Процес розвантаження ковшів елеваторів підкоряється загальним закономірностям, але має свої особливості. Під час вертикального чи похилого підйому на матеріал діє тільки сила ваги, і він розташовується в ковші довільно, у межах кута природного укосу в русі. При повороті відносно верхнього барабана чи верхньої зірочки виникає відцентрова сила, під дією якої матеріал може зміщатися до зовнішньої крайки ковша (мал. 6). Продовживши лінію дії рівнодіючої Т сили ваги mg вантажу і відцентрової сили mω2R до перетинання з вертикаллю, одержимо подібні трикутники OAD і ВАЕ.
Отже,
OD/OA = mg/(mω2R) = g/(ω2R).
Тому що ОА = R, а ω = πn/30, то OD =h = 895/π2.
Відрізок h при даній кутовій швидкості залишається постійним у процесі обходу ковшем чи барабана зірочки і називається полюсною відстанню.
Поверхня матеріалу в ковші розташовується під кутом природного укосу в русі до нормалі, проведеної до лінії AD, і являє собою логарифмічну спіраль, обумовлену рівнянням
R = Rое+fλ
де rо — радіус, проведений з полюса до крайки ковша;f — коефіцієнт внутрішнього тертя; λ — поточний кут.
Це дозволяє побудувати лінії рівня матеріалу в ковші, установити можливий коефіцієнт його заповнення і визначити характер руху матеріалу в ковші при його розвантаженні. З детального аналізу процесу випливає: 1) при набіганні ковша на верхній барабан чи зірочку висипання матеріалу можливе тільки через зовнішню крайку ковша, і для запобігання зворотного опадання матеріалу у висхідну гілку елеватора досить, щоб матеріал не рухався до зовнішньої крайки ковша в момент наскоку його на верхній барабан; 2) при подальшому русі ковша й обгинання ним верхнього барабана чи зірочки, у випадку, коли h > rнар, весь матеріал у ковші може переміщатися тільки до внутрішньої стінки і, отже, буде мати місце гравітаційне розвантаження; при h < rвн матеріал може переміщатися тільки до зовнішньої стінки і, отже, буде мати місце відцентрове розвантаження; при rвн < h
6. Список викорастинної літератури.
1 – Зенков Р.Л., Ивашов И.И., Колобов Л.Н. Машины непрерывного транспорта. М.: Машиностроение, 1977.
2 – Конвейеры: Справочник под редакцией Ю.А.Пертена. Л.: машиностроение, 1984.
3 – Шеффлер М., Пайер Г., Курт Ф. Основы расчета и констуирования подъемно-транспортных машин. Пер. с нем. М.: Машиностроение, 1980.
4 – Вайсон А.А. Подъемно-транспортные машины М. 1989.
16