101498 (705889), страница 4
Текст из файла (страница 4)
ВНЗ повинен мати документовану методику управління протоколами, яка встановлює правила їх ідентифікації, зберігання, захисту, доступу та терміну зберігання і вилучення. Головною відмінністю від попередньої є те, що у цій методиці не передбачається внесення змін до протоколів. Окрім визначених стандартом протоколів, на які розповсюджується методика, ВНЗ у праві застосовувати її для інших, на його погляд, важливих для забезпечення ефективності СУЯ. Це можуть бути результати перевірок органів освіти, результати опитувань студентів і роботодавців, рейтинги викладачів. факультетів, кафедр, дані про відвідуваність занять тощо. Використання ВНЗ автоматизованої комп’ютерної системи управління даними робить процес управління протоколами менш трудомістким і більш надійним. В свою чергу, у разі застосування подібної системи ВНЗ має передбачити у методиці запобіжні заходи щодо втрати або пошкодження інформації, що зберігається в електронному вигляді.
5.С. Відповідальність керівництва
5.1.С. Зобов’язання керівництва
Вище керівництво ВНЗ має не тільки очолити роботу з впровадження і підтримки СУЯ, але й постійно демонструвати на практиці свою прихильність до застосування сучасних методів менеджменту якості. Прикладами такого підходу з боку вищого керівництва є організація роботи ВНЗ на основі стратегічного планування. Виходячи з специфіки діяльності ВНЗ, необхідно організувати його оперативну роботу на основі дворічних планів. При цьому мати середньо терміновий стратегічний план розвитку на 5 років і довгостроковий – на 10-15 років. Бажано, щоб вище керівництво створило у ВНЗ координаційну раду з якості, а питання стану та поліпшення СУЯ регулярно розглядались на вченій раді ВНЗ, вчених радах факультетів, засіданнях кафедр. Через внутрішню комп’ютерну мережу ВНЗ та його друковані засоби інформації мають розповсюджуватись матеріали щодо якості підготовки студентів, відгуки споживачів (студентів, роботодавців, громадських організацій, представників органів влади і контролю) щодо ступеню їх задоволеності, пропозиції персоналу.
Про чому усі скарги і пропозиції споживачів мають розглядатись і аналізуватись безпосередньо вищим керівництвом ВНЗ. Така процедура має бути формалізована і здійснюватись регулярно.
Для підтримання СУЯ вище керівництво повинно виділити необхідні ресурси.
5.2.С. Орієнтація на замовника
Вище керівництво ВНЗ має забезпечити вивчення потреб і очікувань усіх заінтересованих в результатах діяльності ВНЗ сторін і оцінювання ступеню їх задоволеності. Результати мають бути проаналізовано з метою подальшого поліпшення. Тобто потрібно забезпечити постійний зворотній зв’язок з студентами, випускниками, роботодавцями, суспільством, а також враховувати думку персоналу ВНЗ. Формами такого зв’язку можуть бути опитування, анкетування, круглі столи за участю студентів, випускників, роботодавців, органів контролю, конференції, спеціальні дослідження.
5.3.С. Політика і цілі в сфері якості
Політика і цілі в сфері якості повинні стати невід’ємною складовою загальної політики ВНЗ. Вона має стати важливою частиною стратегічного плану розвитку ВНЗ. Доцільно залучити до формулювання політики представників усіх заінтересованих сторін. Політику бажано розглянути і схвалити на засіданні координаційної ради ВНЗ з якості, а потім регулярно розглядати стан її реалізації, а у разі потреби коригувати. Політика має бути доведено до усіх рівнів персоналу ВНЗ. Корисним є залучення усього персоналу до обговорення політики на рівні її формулювання і розгляду пропозицій співробітників, а потім обговорення вже затвердженої політики у структурних підрозділах ВНЗ з прив’язкою до конкретних завдань кожного співробітника.
Обов’язковими елементами сформульованої політики є орієнтація на споживача та постійне поліпшення.
5.4.С. Планування
Політика має бути трансформована у конкретні цілі ВНЗ у сфері якості, які мають увійти до стратегічних планів розвитку ВНЗ. Необхідно, щоб цілі були вимірними і сформульовані для всіх рівнів ВНЗ, факультетів, кафедр, інших структурних підрозділів. Можливі приклади вимірних цілей: рівень задоволеності студентів навчанням у ВНЗ за 10 - бальною шкалою не нижче 8,5 балів; рівень задоволеності персоналу факультету не менше 8 балів, кафедри – 8.5 балів; кількість наукових статей не менше 2 статей на рік на кожного викладача; кількість аспірантів на менше 20; кількість підготовлених науково-методичних документів на кафедрі за рік - 7; якість обслуговування у бібліотеці ВНЗ за 10 - бальною шкалою не нижче 8 балів; якість харчування у столовій ВНЗ – 8 тощо. З наведених прикладів зрозуміло, що дуже важливо оцінювати якісні показники роботи ВНЗ і його окремих підрозділів у кількісних показниках. Так само для кожного викладача може бути спланований рейтинг за оцінками студентів не нижчий ніж середній рейтинг викладацького складу по кафедрі, факультету, або ВНЗ.
5.4.7.С. Планування системи управління якістю
Вище керівництво ВНЗ повинно забезпечити розроблення і впровадження системи якості, а також поліпшення різних аспектів діяльності ВНЗ. Для ефективного управління процесом розроблення СУЯ доцільно застосовувати інструменти методології проектного менеджменту, як це описано у 17. Для досягнення окремих цілей у сфері якості можна використовувати так звані плани (програми) з якості. Такий план (програма) включає вимірювані цілі з якості, відповідальних за виконання, терміни виконання, необхідні ресурси, методи контролю за виконанням та коригуючи дії. Наприклад, план поліпшення забезпеченості навчальною і методичною літературою з питань якості включатиме: довести забезпеченість підручниками за списком із розрахунку 1 на кожного студента спеціальності “Якість, стандартизація та сертифікація”, закупити 15 комплектів стандартів ISO серії 9000 версії 2000 року до початку нового навчального року; відповідальний – зав. бібліотекою; виділені кошти – 10 тис грн.; контроль - за проректором з навчальної роботи за 2 тижні до початку навчання; коригуючі заходи – заміна відсутніх підручників на аналогічні інших авторів.
5.5.С. Відповідальність, повноваження та інформування
5.5.1.С. Відповідальність та повноваження.
Вище керівництво ВНЗ має чітко визначити і розподілити відповідальність та повноваження кожного співробітника у створюваній СУЯ. Для цього кожен з ключових процесів ВНЗ повинен мати відповідального за його ефективне функціонування. Доцільно опис таких процесів супроводжувати матрицею (таблицею) відповідальності та повноважень, в якій також визначаються відповідальні за взаємодію і взаємозв’язок процесів.
5.5.2.С. Представник керівництва
Вище керівництво ВНЗ повинно призначити свого представника, наділивши його відповідними повноваженнями, за впровадження і підтримання СУЯ. Він має забезпечити організацію, координацію і контроль за виконанням усіх пов’язаних з СУЯ робіт, а також розповсюдження інформації стосовно споживачів на усіх рівнях ВНЗ. Доцільним є також створення у ВНЗ структурного підрозділу з підтримання системи якості в ефективному стані.
5.5.3.С. Внутрішнє інформування
Саме створення підрозділу з якості у структурі ВНЗ має забезпечити ефективний обмін і розповсюдження інформації щодо результативності СУЯ серед структурних підрозділів і співробітників на всіх рівнях організації. Наявність інформаційної системи підтримання СУЯ і внутрішньої комп’ютерної мережі зробить цей процес більш ефективним.
5.5.6.С. Аналізування з боку керівництва
5.6.1.С. Загальні положення
Вище керівництво ВНЗ має регулярно (бажано раз на півроку) проводити аналізування стану СУЯ з метою її подальшого поліпшення. Джерела інформації для аналізу наведено на рис 12.
Результатами аналізу мають стати звіти керівництва ВНЗ, які повинні містити встановлені недоліки та невідповідності СУЯ і перелік заходів для усунення причин, що їх викликали, а також перелік запобіжних заходів. Аналіз бажано проводити на засіданнях Координаційної Ради ВНЗ з якості, запрошуючи для обговорення відповідальних співробітників ВНЗ та представників студентів, роботодавців, органів контролю, громадськості.
6.С. Управління ресурсами
6.1.C. Забезпечення ресурсами
ВНЗ має виділити необхідні людські та матеріальні ресурси для впровадження і підтримання у робочому стані СУЯ. Обсяг ресурсів має забезпечити підвищення результативності СУЯ, спрямованої на задоволення споживачів. ресурси мають бути виділені відповідно до визначених цілей ВНЗ з якості.
6.2.С. Людські ресурси
6.2.1.С. Загальні положення
Персонал ВНЗ, робота якого впливає на якість підготовки студентів, повинен бути компетентним.
6.2.2.С. Компетентність, обізнаність та підготовка
У ВНЗ має регулярно, що найменше раз на два роки, проводитись аналіз відповідності компетентності персоналу тим завданням, які стоять перед навчальним закладом. Результати аналізу щодо необхідного рівня компетентності персоналу мають стати основою для розроблення відповідних програм підготовки працюючих співробітників та відбору нових. Вхідними даними аналізу можуть бути анкетування студентів, опитування колег, атестація, співбесіди, тестування. Програми підготовки мають бути цільовими і спрямованими на підвищення кваліфікації співробітників за напрямом його основної діяльності, у сфері менеджменту якості, в частині підвищення рівня викладання та спілкування тощо.
Стандарт вимагає виділення необхідних ресурсів, зокрема, фінансових і часових, для підготовки, навчання, а також самовдосконалення через участь у науковій роботі, семінарах, конференціях тощо.
Завершення підготовки потребує від ВНЗ перевірки її ефективності. Способами перевірки можуть бути результати подальшої роботи співробітника, оцінка студентів та колег, тестування або атестація.
ВНЗ має збирати інформація про рівень компетентності своїх співробітників, аналізувати її і здійснювати заходи щодо підвищення здатності персоналу задовольняти вимоги споживачів.
6.3.С. Інфрастурктура
ВНЗ повинен мати відповідні навчальні приміщення (класи, аудиторії, лабораторії), обладнання (комп’ютери, лабораторні прилади, пристрої, наукові прилади, засоби навчання, аудио- відео- засоби, бібліотеки та інші інформаційні центри) відповідно до встановлених Міністерством освіти і науки норм на одного студента та для забезпечення задоволеності студентів і високої якості їх підготовки. Також ВНЗ повинен мати допоміжні служби підтримання у належному стані інфраструктури, зокрема, охорони, прибирання, чергування, транспорту, гуртожитку, їдальні, медичного ослуговування, фізкультури, культурного розвитку тощо.
6.4.С. Виробниче середовище
ВНЗ має визначити перелік факторів зовнішнього середовища, які впливають на якість викладання, навчання, наукової роботи, самопідготовки тощо. До таких факторів можна віднести площу приміщень, температуру, рівень освітлення та стороннього шуму, можливості використання технічних засобів тощо.
ВНЗ має забезпечити контроль за цими факторами і дотримання існуючих норм. У разі потреби мають бути розроблені плани і здійснені відповідні заходи щодо покращення робочого середовища.
7.С. Випуск продукції
7.1.С. Планування випуску продукції
Як зазначалось вище, продукцією ВНЗ є підвищення рівня знань, умінь, навичок студента, формування життєвих позиції та цінностей та надання відповідних навчальних програм, ресурсів та умов для навчання. Для випуску такої специфічної продукції, ВНЗ, як правило, розробляє навчальні плани та програми відповідно встановлених державних освітньо-кваліфікаційних вимог вимог до певних спеціальностей.
Саме вони можуть стати доброю основою планування випуску продукції згідно з вимогами стандарту, оскільки в них вже визначено структура, зміст та потреба у часі навчального курсу, взаємозв’язок та узгодженість з іншими курсами, необхідна література, способи перевірки знань, контрольні та екзаменаційні завдання, вимоги до рівня навченості студентів після проходження навчання. Аналогічні вимоги містяться у п.7.1.1. стандарту. Для повної відповідності цим вимогам існуючі плани та програми необхідно доповнити вимірними цілями у сфері якості, розподілом повноважень і обов'язків, потребою у ресурсах (людських, зокрема, рівень кваліфікації викладачів, матеріальних, а саме прилади, обладнання), порядком внесення змін (за потреби). Такий доповнений документ вже може розглядати як план (програму) якості відповідно до вимог п.7.1. стандарту.
7.2.С. Процеси, що стосуються замовників