dyplom (703529), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

За допомогою діаграми 1-го рівня, яку подано в додатку 4, проведено декомпозицію системи на окремі процеси. В результаті можна виділити наступні процеси:

• ведення журналу операцій (процес 1);

• формування результатних документів (процес 2);

• друк і передача результатних документів (процес 3).

Для процесу 1 “Ведення журналу операцій” вхідними є дані, отримані з розхідних накладних, що надходять від постачальника і дані, отримані з проплачених платіжних доручень, які надходять з банку. В результаті ведення журналу операцій утворюються дані про операції, які є вхідними для процесу 2 “Формуванння результатних документів”. Цей процес також використовує вхідні дані для процесу 1 для звірки і виявлення помилок. На виході процесу 2 формуються в електронному вигляді ті ж самі документи, які будуть вихідними документами для всієї системи. За допомогою процесу 3 ці документи роздруковуються і передаються в бухгалтерію підприємства.

Розглянемо детальніше процес 1 “Ведення журналу операцій” за допомогою діаграми другого рівня, що наведена в додатку 5. Даний процес складається з наступних дрібніших процесів:

• ввід і контроль інформації (процес 1.1);

• запис на магнітний носій (процес 1.2);

• звірка і корекція БД (процес 1.3).

Інформація з розхідних накладних і платіжних доручень є вхідною для процесів 1.1 “Ввід і контроль інформації” та 1.3 “Звірка і корекція БД”. Після процесу 1.1 введена інформація про операції записується на магнітний носій (вінчестер) в файл операцій. Записана інформація використовується в процесі 1.3 при звірці і корекції БД. На виході процесу 1.3 (і всього процесу 1) – дані про операції.

Деталізація процесу 2 “Формування результатних документів” за допомогою діаграми другого рівня наведена в додатку 6. В результаті декомпозиції даного процесу одержуємо наступні дрібніші процеси:

• формування оборотних відомостей (процес 2.1);

• формування узагальнених оборотних відомостей (процес 2.2);

• формування сальдових відомостей (процес 2.3);

• формування узагальнених сальдових відомостей (процес 2.4);

• формування журнала-ордера (процес 2.5);

• формування акту звірки (процес 2.6).

Дані про операції є вхідними для процесів 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6, на виході яких формуються відповідно оборотні відомості, сальдові відомості, журнал-ордер та акт звірки. Оборотні і сальдові відомості є вхідними даними відповідно для процесів 2.2 та 2.4, в яких формуються узагальнені відомості.

Процес 3 “Друк і передача результатних документів” не вимагає деталізації.

Для висвітлення технології рішення даної задачі у системі, що проектується і для порівняння її з існуючою технологією, систему зручно представити у вигляді техпроцесу, який зображено в додатку 7. При оприбуткуванні товару дані з накладних вводяться в пам’ять ЕОМ. В процесі введення даних ідбувається їх перевірка на правильність, повідомлення про помилки (якщо вони виявлені) виводяться на екран монітора, і процедура вводу повторюється. Після того, як дані введені і перевірені, вони записуються на жорсткий диск ЕОМ в наступні файли: “Журнал операцій”, “Партнер” та “Товар”.

Аналогічно здійснюється ввід даних з платіжних доручень і корекція помилок при оплаті рахунку. В цьому випадку дані записуються на жорсткий диск ЕОМ у файли “Журнал операцій” і “Платіжні доручення”.

В результаті наступних етапів формуються результатні документи, для чого використовується інформація з файлу “Журнал операцій”. Це етапи: “Формування журнала-ордера”, “Формування оборотно-сальдових відомостей” і “Аналіз оплати і оприбуткування”.

2.2 Математично-алгоритмічне забезпечення

При роботі система використовує ряд показників, які зручно представити у вигляді таблиць, виділивши реквізити-основи і реквізити-ознаки (див. таблицю 1 і таблицю 2).

Таблиця 1. Реквізити-основи

Таблиця 2. Реквізити-ознаки

Граф взаємозв’язку показників зображений в додатку 8.

Розглянемо кожен з використовуваних в системі показників і наведемо формули, за якими вони обчислюються:

1. 
   – сума товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.

, (1)

де: – кількість товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n;

– ціна товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.

1. – загальна сума товару, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.

. (2)

1. – сума операції по дебету рахунка rd і по кредиту рахунка rk по накладній n постачальника j на дату d.

; (3)

, (4)

де – сума, проплачена постачальнику j на дату z згідно накладної n за дату d.

1. – оборот по дебету рахунка №60 і кредиту рахунка rk по партнеру j на дату d. Показник формується шляхом вибірки без арифметичних обчислень.

2. – оборот по кредиту рахунка №60 і дебету рахунка rd по партнеру j на дату d. Формується шляхом вибірки.

3. – загальний оборот по дебету рахунка №60 по партнеру j за місяць m.

. (5)

1. – загальний оборот по кредиту рахунка №60 по партнеру j за місяць m.

. (6)

1. – сальдо на кінець місяця m по дебету рахунка №60 по партнеру j.

. (7)

1. – сальдо на кінець місяця m по кредиту рахунка №60 по партнеру j.

. (8)

1. – сальдо на початок місяця m по дебету рахунка №60 по партнеру j.

. (9)

1. – сальдо на початок місяця m по кредиту рахунка №60 по партнеру j.

. (10)

1. – сальдо на кінець місяця m по дебету рахунка №60.

. (11)

1. – сальдо на кінець місяця m по кредиту рахунка №60.

. (12)

1. – сальдо на початок місяця m по дебету рахунка №60.

. (13)

1. – сальдо на початок місяця m по кредиту рахунка №60.

. (14)

1. – сума операцій по дебету рахунка №60 і по кредиту рахунка rk.

. (15)

1. – сума операцій по кредиту рахунка №60 і по дебету рахунка rk.

. (16)

1. – сума операцій по дебету рахунка №60.

. (17)

1. – сума операцій по кредиту рахунка №60.

. (18)

2.3 Інформаційне забезпечення

До складу інформаційного забезпечення входить позамашинне та внутрішньомашинне інформаційне забезпечення.

Позамашинне інформаційне забезпечення складається з вхідних і результуючих документів. Вхідні документи служать для фіксації інформації в місці її виникнення і передачі її для обробки. В системі автоматичної обробки економічної інформації з них формуються оперативні масиви інформації. Результуючі документи  це документи, які формуються системою в результаті розв’язку задачі.

Для машинної обробки інформації необхідно провести класифікацію та кодування всіх реквізитів-ознак. Закодовані реквізити представимо у таблиці 3.

Таблиця 3. Опис класифікаторів та систем кодування

Характеристики

Список файлов реферата