97089 (703236), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Автором досліджені теоретичні засади управління ЗТД в Україні, її загальні поняття та функції, етапи розвитку та формування, вплив на неї досвіду інших країн світу, сучасний стан її організації на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях). На цій основі обґрунтовані методичні рекомендації з оптимізації здійснення ЗТД.
На підставі отриманих результатів встановлений сучасний стан ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку, проаналізоване державне управління щодо здійснення ЗТД та визначені його пріоритети.
Обґрунтовані наукові підходи з: удосконалення законодавчого супроводу процедури митного оформлення імпорту ЛЗ і ВМП, механізму регулювання і підвищення ефективності ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях); визначення інформаційної потреби та алгоритму дій, які необхідні фахівцям по здійсненню ЗТД на рівні фармацевтичного підприємства.
Розроблені наукові рекомендації з оптимізації процедури здійснення ЗТД на фармацевтичному оптовому та оптово-роздрібному підприємстві шляхом логічного групування етапів її здійснення, узагальнення процедури державної та митної реєстрації підприємства, обґрунтування забезпеченості фахівцями організаційних заходів через уведення посади уповноваженої особи зі здійснення ЗТД.
У наукових працях, опублікованих у співавторстві з В.М.Толочком, М.В. Чешевою, І.В. Міщенко, автором обґрунтовані наукові висновки, методичні підходи й положення особистих досліджень та результати їх обробки і трактування під час виконання дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних заходах протягом 2004–2007 рр.: науково-практичній конференції «Фармацевтичне право: організаційно–правові проблеми рецептурного та без рецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах» (Харків, 2004); науково–практичній конференції «Нормативно–правові аспекти зовнішньо-економічної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку» (Харків, 2005); науково–практичній конференції «Пріоритети організаційно–економічної науки та освіти в розвитку вітчизняної фармації» (Харків, 2005); VI Національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2005); науково-практичній конференції «фармацевттическое право в системе правоотношений: государство – закон – производитель – врач – пациент – провизор – лекарство – контролирующие и правоохранительные органы» (Харків, 2006); науково-практичній конференції «Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗТД) шляхом удосконалення деяких митних формальностей» (Харків, 2006); науково-практичній конференції «Передовые научные разработки – 2006» (Дніпропетровськ, 2006); І Міжнародній науково-практичній конференції «Передові наукові розробки – 2006» (Дніпропетровськ, 2006); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармако-економічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень – 2006» (Полтава, 2006); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Ключевые аспекты научной деятельности – 2007» (Днепропетровск, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «фармацевтичне право і доказова фармація в системі правовідносин держава – закон – виробник – оптовик – менеджер – лікар – пацієнт – провізор – ліки – контролюючі та правоохоронні органи» (Харків, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 23 наукових праці, у тому числі 4 статті у фахових виданнях, 4 методичні рекомендації, 4 інформаційні листи, 11 тез доповідей на науково–практичних конференціях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота включає в себе: вступ, п’ять розділів, загальні висновки, список використаних літературних джерел, додатки. Викладена на 200 сторінках і містить 15 таблиць і 35 малюнків. Обсяг основного тексту ___ сторінок. Список використаної літератури обсягом 22 сторінки містить 241 джерело, у тому числі 47 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, оцінений ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульована мета й завдання дослідження, його об’єкти, предмет та методи, доведена наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, а також форми їх втілення.
Дослідження теоретичних засад зовнішньоторговельної діяльності
Для економічного зростання та, як наслідок, становлення успішної ЗТД Україна має законодавство, яке не втручається у директивному стилі до діяльності підприємств, що її здійснюють, і робить акцент на експортну компоненту. Розвиток ЗТД базується на історичному досвіді певних державних інститутів, які безпосередньо беруть участь у її здійсненні. Це дозволяє Україні бути вагомим учасником європейського і світового співтовариства, що потребує подальшого творчого розвитку нормативно–правової бази з регулювання ЗТД. Особливо це важливо для здійснення ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку з урахуванням глобалізації фармацевтичної діяльності країн світу. Запорукою цьому мають стати збалансована система державного регулювання, оптимізація організаційно–правового супроводу тощо.
Але вказані проблеми науковці розглядають здебільшого на рівні держави в цілому і не враховують специфіки окремих галузей, зокрема фармацевтичної, що призводить до певних труднощів здійснення ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку. Їх усунення можливе на підставі проведення наукових досліджень з урахуванням досвіду інших країн світу, що є актуальним для вітчизняної охорони здоров’я і фармації.
Визначення об’єктів та методів дослідження зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку
Визначення об'єктів та методів ґрунтується на діючій нормативно–правовій базі, сукупності знань з організації здійснення ЗТД в цілому і зокрема на вітчизняному фармацевтичному ринку в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській областях, Автономній Республіці Крим та містах Києві і Харкові, які складають 33,3% від їх загальної кількості в Україні.
Безпосередньо нагляди та вивчення проводились на базі відомих вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) вказаних регіонів, які займаються ЗТД (12 підприємств, на яких здійснено 200 наглядів) протягом 2004 – 2007 рр. Як складові ЗТД розглядалися 260 контрактів при її здійсненні, 497 операцій з імпортування ЛЗ і ВМП, а також практична діяльність 31 відповідальної особи з організації ЗТД. Додатково залучались фахівці-експерти (200 осіб), проводилось анкетування серед фахівців з питань здійснення ЗТД (600 анкет) та респондентів-споживачів лікарських препаратів (1000 анкет).
Забезпечення вірогідності отриманих результатів в межах поставленої мети і наукових завдань базувалось на певному алгоритмі послідовності дій упродовж усього терміну проведення досліджень, від вивчення теоретично-практичних аспектів організації здійснення ЗТД до отримання обґрунтувань напрямків з її оптимізації, апробації і впровадження у практичну фармацію.
Дослідження сучасного стану зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку
За результатами проведених досліджень встановлено, що в практичній роботі фармацевтичні підприємства, які здійснюють ЗТД, стикаються з проблемами законодавчого характеру, що не врегульовані жодним з цих законодавчих органів. При цьому не враховуються особливості ЛЗ і ВМП як специфічного товару. Усі дії з боку державного управління ЗТД в Україні стосовно експорту та імпорту ЛЗ і ВМП здійснюються на загальних засадах, що суттєво впливає на якість організації ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку. Так, на сьогоднішній день відсутній механізм регулювання випадків надходження субстандартних ЛЗ та ВМП за прямими валютними контрактами, не врегульовано механізм їх повернення виробнику.
Разом з тим імпорт фармацевтичної продукції в Україні щорічно зростає і темп його приросту у середньому складає 33,11%. За таких умов частка імпортної фармацевтичної продукції складає більше половини від загального обсягу вітчизняного фармацевтичного ринку, що ставить його у залежність від світового ринку та підкреслює важливість ЗТД.
З’ясовано, що основними споживачами фармацевтичної продукції в нашій країні є населення віком від 36 до 45 років. Ставлення споживачів до ЛЗ багато в чому залежить від їх походження за країною-виробником. Так, більшість споживачів (45,0%) орієнтується переважно на імпортні ліки, інші (40,0%) вважають, що це не принципово і лише 15,0% віддають перевагу вітчизняним ЛЗ.
Надання пріоритету імпортним ЛЗ, за нашими даними, ґрунтується на досить вагомих показниках, які характеризують якість та ступінь довіри до бажаного фармакологічного ефекту. Встановлено, що 85,0% споживачів надають перевагу імпортним ЛЗ за якістю в порівнянні з вітчизняними і лише 15,0% з них такої переваги не вбачають.
З’ясовано, що споживачі надають перевагу ЛЗ за таким критеріями, як конкретна країна виробник (59,0% випадків), привабливість зовнішнього вигляду упаковки (3,0% випадків); призначення лікаря (16,0% випадків); зручність вторинної упаковки (22,0% випадків). Таким чином, за отриманими результатами можна стверджувати, що сучасний споживач більше довіряє імпортним ЛЗ за якістю та має свої пріоритети щодо країни їх походження. Але висока ціна імпортних ЛЗ обумовлює те, що споживач звертає увагу також і на вітчизняні ЛЗ.
Дослідження показали, що ЗТД на фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях) здійснюється завдяки укладеним угодам, кількість яких суттєво впливає на обсяг операцій по ЗТД протягом кожного місяця. Все це обумовлює ту чи іншу частку імпортних ЛЗ і ВМП в їх асортименті. Встановлено, що за таких умов кількість контрактів для здійснення ЗТД у межах календарного року коливається від 1 до 68, а кількість щомісячних операцій в їх межах – від 1 до 210. Тому обсяг діяльності зі здійснення ЗТД прямо пропорційно залежить від кількості укладених угод (контрактів).
З’ясовано, що великий обсяг дій зі здійснення ЗТД потребує значного досвіду з виконання окремих операцій, особливо митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП, але до цієї роботи сьогодні залучаються різні фахівці, що не завжди зручно і економічно не виправдано, бо вони не знають галузевої специфіки та особливостей просування ЛЗ і ВМП та фармацевтичного ринку в цілому (рис.1).
Рис.1. Структура кадрового забезпечення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях)
Встановлено, що головними напрямками удосконалення системи митного оформлення фармацевтичної продукції, як важливої складової загальної оптимізації здійснення ЗТД на фармацевтичному ринку, мають стати: удосконалення існуючої процедури митного оформлення ЛЗ, регламентований перелік документів для їх митного оформлення, скорочення часу митної процедури, створення умов на митних ліцензійних складах (МЛС) для зберігання ЛЗ, введення уповноваженої особи зі здійснення ЗТД.
Оптимізація здійснення зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку шляхом визначення пріоритетів державного регулювання
Встановлено, що одним із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі є посилення її експортно-імпортного потенціалу, який сприяє розширенню асортименту ЛЗ і ВМП, підсиленню конкурентоспроможності вітчизняних виробників. В межах здійснення ЗТД існує велика кількість операцій, на які у фармацевтичних оптових і оптово-роздрібних підприємствах (організаціях) припадає майже 80,0% від загального обсягу їх діяльності. А тому державне регулювання ЗТД здійснюється за допомогою широкого кола заходів, кількість яких постійно зростає. Вони нами кваліфіковані як економічні, організаційно-правові та адміністративні. До найважливіших адміністративних заходів нами віднесені митні. Вони здійснюються, як правило, відповідно до внутрішніх інструкцій на митницях, які не завжди врегульовані діючим законодавством. Тому вимоги до здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП на кожній митниці можуть бути різними. У зв’язку з цим, базуючись на результатах вивчення фактичного стану здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП, нами обґрунтована загальна схема надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг на території України, якої дотримувались у подальших дослідженнях (рис. 2).
Рис. 2. Узагальнена схема митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП
Із рис. 2 видно, що крім митного оформлення ЛЗ і ВМП, можливі додаткові види контролю – ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та ін. відповідно до діючого законодавства.
Дослідження показали, що основним документом, який дозволяє надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг, є вантажно–митна декларація. У зв’язку з цим обґрунтований перелік необхідних документів для її оформлення (15 найменувань) та виділено чотири типи митного забезпечення: особиста номерна печатка інспектора, штамп «Під митним контролем», спеціальне пломбування, митна печатка.
Обґрунтований законодавчий супровід митного оформлення ЛЗ і ВМП залежно від їх реєстраційного статусу (зареєстровані, не зареєстровані). Для цього визначені підстави, за якими видається дозвіл на їх ввіз на митну територію України, та під кожну з них з’ясований нормативно–правовий перелік документів і можливості застосування податкових пільг для ЛЗ і ВМП.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
