96244 (702950), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Єврорегіону "Буг". Єврорегіон "Буг" - це транскордонне об'єднання, до складу якого входить Волинська область України, Люблінське воєводство Республіки Польща та Брестська область Білорусі. Він має такі завдання:

• організувати та координувати дії, що сприяють співробітництву між членами єврорегіону в галузях економіки, науки, екології, культури та освіти,

• надавати допомогу у розробці конкретних проектів транскордонного співробітництва, що становлять взаємний інтерес;

• сприяти розвиткові добросусідських відносин між країнами-членами єврорегіону;

• визначати потенційні галузі багатостороннього співробітництва;

• бути сполучною ланкою і сприяти співробітництву членів єврорегіону з міжнародними організаціями, установами та агентствами.

Керівними органами Єврорегіону "Буг" є: Рада, Президія, Секретаріат. Ці органи виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, що пов'язані з реалізацією цілей і завдань Єврорегіону "Буг". Для вирішення визначених спільних завдань Рада створює постійні робочі групи. Фінансування діяльності структур забезпечується кожною стороною згідно окремо встановлених критеріїв.

Транскордонне співробітництво в межах Єврорегіону "Буг" здійснюється між трьома частинами територій, що належать до господарських структур різних країн і є складовими елементами національних економік України, Польщі і Білорусі. Ці території формують прикордонні господарські системи своїх країн.

Прикордонну господарську систему ми розуміємо як складну поліструктурну систему взаємопов'язаних компонентів (природа (природне середовище), населення і його розселення, сфера матеріального виробництва і сфера послуг), які знаходяться між собою в генетичному, функціональному і територіальному зв'язку. Кожна компонента поділяється на безліч відносно одноякісних елементів (промислове чи сільськогосподарське підприємство, населений пункт тощо).

Стратегія розвитку Єврорегіону "Буг" повинна включати такі основні сфери цілей і дій:

• сфера бізнесу: орієнтація підприємств на ринки іншої сторони і на кооперацію з ними; вільний рух товарів, капіталу, робочої сили; розвиток виробничої і ринкової інфраструктури; обмін інформацією;

• сфера господарського розвитку: посилення інтеграції, розвиток комунікацій і зв'язку; формування регіональних транскордонних систем технічної інфраструктури; інтеграція поселенських систем; розвиток і вдосконалення інтеграції рекреаційної бази;

• соціальна сфера: охорона довкілля і співробітництво в галузі екології; розвиток інтеграції у сфері культури; співробітництво у сфері освіти і науки; інтеграція систем соціального забезпечення; охорона права і громадського порядку; охорона здоров'я; розвиток інтеграції і контактів в інших сферах [22, С.104-105].

До сфер стратегічної діяльності в єврорегіоні "Буг" відносяться:

• природне середовище: діяльність спрямована на ліквідацію проблем, які шкодять іншим сферам діяльності, а також сприяють покращенню екологічного стану території єврорегіону "Буг";

• мережа міських поселень на яку спирається розвиток інших сфер співробітництва; комунікаційна мережа – зумовлена вигідним транскордонним положенням єврорегіону "Буг";

• економічна інфраструктура визначає інтенсивність обороту капіталу, функціонування ринку і розвиток підприємств; це сфера, від якої найбільш залежить розвиток співробітництва;

• інфраструктура агробізнесу — становить значну сферу ринку;

• туризм – найважливіша сфера співробітництва, має великі можливості створення спільної бази;

• наука й інноваційна діяльність – сфера, в якій можливе найактивніше співробітництво, проведення спільних досліджень, можливість співробітництва в сфері створення й обміну інформації;

• сфера суспільних контактів – не створює економічної вигоди.

Єврорегіон “Нижній Дунай”. 14 серпня 1998 року у румунському місті Галац відбулося підписання угоди пор сформування єврорегіону "Нижній Дунай". До складу єврорегіону увійшли Одеська область з боку України, райони Молдови і повіти Румунії.

Було затверджено організаційну структуру Єврорегіону:

• Рада Єврорегіону – його вищий орган управління

• комісії зі сфер діяльності;

• координаційний центр.

У рамках єврорегіону сформовані дев'ять комісій:

• з регіонального розвитку;

• з питань економіки, торгівлі і туризму;

• з питань транспорту і комунікацій;

• з демографії;

• з освіти, науки, дослідницької діяльності, культури, охорони здоров'я і спорту;

• з гармонізації нормативних документів, що відносяться до місцевої компетенції;

• із захисту навколишнього середовища;

• із фінансового аудиту;

• з ліквідації наслідків стихійних лих і боротьбі з організованою злочинністю.

Одним із найперспективніших напрямків транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Нижній Дунай" варто розглядати розвиток економічних зв'язків і торгівлі. Саме цьому була покликана сприяти виставка румунських товарів і послуг, яка відбувалася у грудні 1998 р., у результаті якої укладено ряд взаємовигідних контрактів між представниками українських і румунських ділових кіл.

Значна увага у функціонуванню Єврорегіону “Нижній Дунай” приділяється налагодженню культурного обміну, розвитку міжетнічних контактів. У цьому напрямку планується посилити роботу зі зміцнення зв'язків з етнічними українцями, які мешкають у прикордонних повітах Румунії, що має почати реалізовуватися на практиці з надання допомоги українській діаспорі в створенні центрів української культури в повіті Тульча.

Єврорегіон “Верхній Прут”. Метою створення єврорегіону "Верхній Прут", згідно згаданих проектів, є розширення існуючих міжрегіональних зв'язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробітництва адміністративно-територіальних одиниць держав-засновників, окремих міст, інших населених пунктів, органів місцевого самоврядування, державного управління, окремих установ, підприємств, неурядових і громадських організацій, національних меншин та окремих громадян у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту, а також розбудова нових механізмів міждержавного співробітництва та безпечний сталий розвиток регіону в рамках інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу.

Серед основних завдань цього єврорегіону можна виділити такі:

• розвиток і вдосконалення торговельних і економічних відносин;

• розробка нових проектів співробітництва;

• розвиток і спільне впровадження передових технологій;

• практична реалізація сучасних механізмів заходів загальноєвропейської безпеки;

• пошук нових моделей розвитку національних інфраструктур, які ввібрали б енергетичні системи, транспортні й комунікаційні мережі;

• розробка спільної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки;

• запобігання забруднення басейнів Дунаю, Дністра та Чорного моря;

• попередження та ліквідація наслідків промислових аварій та стихійних лих;

• збільшення екологічно чистих виробництв;

• активізація та гармонізація діяльності у сферах науки, культури, освіти, спорту, розвитку національних меншин, молодіжної політики;

• модернізація системи охорони здоров'я населення; розвиток рекреаційної діяльності та туризму.

Структура єврорегіону "Верхній Пруг" побудована наступним чином: Рада керівників адміністративно-територіальних одиниць-членів єврорегіону — Рада єврорегіону; виконавчий голова Ради єврорегіону; секретаріат Ради єврорегіону; робочі комісії єврорегіону та експертні групи.

Єврорегіон "Верхній Прут", проект якого органічно вписується в систему сучасних європейських пріоритетів регіонального співробітництва, розбудови системи європейської безпеки та вдосконалення транскордонних фінансово-економічних, комунікаційних і природоохоронних відносин має й інші особливості. Найбільш цікавою є те, що у його складі формується екологічний єврорегіон. 3-4 липня І997 р. українсько-румунсько-молдовський самміт в Ізмаїлі ухвалив рішення української сторони щодо створення спільного екоєврорегіону як моделі співробітництва у складі єврорегіону "Верхній Прут".

Транскордонне співробітництво у єврорегіонах України. Досягнення Україною суверенітету в умовах розвитку глобалізаційних та інтеграційних процесів зумовлює необхідність включення України та її регіонів в активну міжнародну діяльність. Для забезпечення швидкого та найбільш результативного залучення прикордонних регіонів України до міжрегіональної та транскордонної співпраці потрібен вдосконалений чіткий механізм регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва.

Вдосконалення механізму регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва слід спрямувати в напрямку збільшення результативності у досягненні цілей та завдань, які покладаються на цей механізм, а саме:

• формування стабільного правового середовища функціонування суб'єктів міжрегіонального співробітництва;

• створення розвинутої та функціонально виправданої структури управління міжрегіональним співробітництвом;

• обґрунтованість у прийнятті управлінських рішень;

• забезпечення достатньої фінансової бази механізму;

• підвищенні економічної зацікавленості прикордонних регіонів у залученні до процесів міжрегіонального та транскордонного співробітництва;

• ефективне використання експортного потенціалу регіону.

Основними принципами фінансування міжнародного міжрегіонального співробітництва повинні вважатись:

• концентрація (концентрація фондів з метою їх найефективнішого використання);

• адиціоналізм (додаткове фінансування за рахунок місцевих джерел);

• комплементарність (взаємодоповнення).

Вирішення проблеми фінансування міжнародного міжрегіонального співробітництва, на нашу думку, повинно відбуватись через використання наступних можливостей.

1. Емісія цінних паперів з державною гарантією під конкретні проекти та програми.

2. Акумуляція частини податкових відрахувань суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність в рамках міжрегіонального співробітництва.

3. Залучення іноземного капіталу, особливо в межах спеціальних (вільних) економічних зон.

4. Залучення коштів міжнародних фінансових організацій та фінансування програми ЄС TACIS.

5. Амністія тіньового капіталу.

6. Застосування лізингу.

Фінансування повинно ґрунтуватись обов'язково на принципі адресності.

Наступним напрямком вдосконалення економічного механізму регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва є активізація економічного та фінансового стимулювання. Дане питання тісно пов'язане із питанням розподілу фінансових ресурсів.

В межах міжрегіонального співробітництва Західного регіону України із прикордонними регіонами країн Центральної та Східної Європи прикладами таких спільних програм можуть бути:

• розвиток транспортних коридорів, що проходять через вказані території;

• розвиток інфраструктури прикордонних територій;

• вирішення проблеми взаєморозрахунків між суб'єктами міжрегіонального співробітництва;

• спільні програми природокористування і охорони довкілля;

• спільні програми оптимізації використання трудових ресурсів;

• спільні програми проведення науково-дослідних робіт.

Вказані сфери міжрегіонального співробітництва забезпечують подвійний ефект - з одного боку, вони спрямовані на вирішення проблем міжнародного обміну товарами, послугами, технологіями, інвестиціями, людськими ресурсами, розширення "вузьких" місць міжрегіональної співпраці, а з іншого, дають змогу використовувати потенціал прикордонних регіонів.

При реалізації спільних програм необхідно дотримуватись таких принципів:

• завдання спільних програм в переважній своїй більшості повинні мати індикативний характер: відхилення в той чи інший бік відповідно викликають ті чи інші економічні санкції чи заохочення через економічні важелі;

• учасники програм повинні визначатись на конкурсній основі (із залученням закордонних учасників);

• повинна бути повна фінансова та юридична відповідальність сторін (учасників) за результати своєї діяльності, а також розподіл отриманих доходів у відповідності до внеску кожного учасника спільної програми.

Пріоритети інвестиційно-виробничої співпраці на транскордонному рівні:

• впровадження проектів з удосконалення прикордонної і транспортної інфраструктури;

• створення дієвої регіональної інноваційної системи;

• розв'язання екологічних та соціальних проблем;

• розбудова туристичної інфраструктури;

• розвиток інвестиційних відносин в сфері малого та середнього бізнесу.

Реалізація вказаних пріоритетів інвестиційно-виробничої співпраці потребує розробки стратегії трансрегіонального маркетингу і на її основі оптимізації важелів стимулювання інвестиційного механізму в межах транскордонного регіону (фіскальних, інфраструктурних, організаційних, інструментів диверсифікації ринкового середовища).

Найефективніше співпрацюють суб'єкти міжрегіонального співробітництва, якщо воно здійснюється в таких організаційних формах як єврорегіони чи спеціальні економічні зони (СЕЗ). Тому, для регулювання міжрегіонального співробітництва важливо врахувати проблеми, які не дозволяють ефективно реалізуватись даним формам міжрегіонального співробітництва.

В останні роки транскордонне співробітництво України із сусідніми державами набуло ознак зростаючої динамічності, що знайшло своє відображення як на вищому державному рівні, так і на регіональному щаблі. Завдяки цьому, протягом останніх років сформовано належне законодавче поле для взаємовигідної співпраці.

На пожвавлення взаємних контактів спрямовуються численні промоційні заходи на регіональному рівні за підтримки територіальних органів влади, зокрема Економічні форуми з питань транскордонного співробітництва в м. Львові, які вже стали традиційними.

Сьогодні Львівщина розвиває активне міжрегіональне співробітництво з більшістю воєводств Польщі. На сьогоднішній день обласними та районними органами влади підписано понад двадцять п'ять документів про співпрацю з польськими партнерами. І робота у цьому напрямі нами продовжується.

Характеристики

Список файлов реферата