95829 (702797), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Негативні наслідки можна мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на деякі товари української економіки відбуватиметься поступово з урахуванням перехідного періоду, який становитиме від 3 до 8 років. Крім того, слід мати на увазі, що у разі вступу до СОТ інші країни стануть значно доступнішими для українського експорту, що компенсує окремі втрати, які понесуть вітчизняні виробники на внутрішньому ринку. Тобто якщо Україна після вступу до СОТ матиме перехідний період для доступу імпорту на свої ринки, то водночас ми отримаємо можливість доступу української продукції на ринки країн — членів СОТ за зниженими тарифами одразу ж після приєднання до цієї організації. Це, безумовно, повинно привести до нарощування експортного потенціалу країни. Членство у СОТ — лише інструмент стратегії нашого розвитку.

По-перше, вступ України до СОТ має відбутися на прийнятних для нас умовах. Це означає, що такі умови погоджуватимуться з бізнесом, i в тому разі, якщо певні зміни існуючих заходів захисту будуть для нас неприйнятними, ми протистоятимемо вимогам відкриття відповідних секторів наших ринків.

Ступінь захисту національного виробника тарифними інструментами повинен бути наближеним до такого, щоб, з одного боку, не перешкоджати конкуренції, а з іншого — забезпечити конкурентоздатним українським виробникам можливість адаптуватися до нових умов.

Угоди в рамках СОТ також дають змогу країнам вживати обмежувальних заходів проти імпорту, котрий наносить особливо велику шкоду вітчизняній економіці, але відбувається це за чітко визначеними правилами.

По-друге, промислова політика держави повинна бути спрямована на заохочення конкуренції на внутрішньому ринку, що послабить побоювання різкого напливу імпорту.

По-третє, умови та наслідки членства у СОТ мають бути максимально прозорими для бізнесу. Має бути створена державна система економічної та правової інформації для підприємств, без якої вони не зможуть ефективно використовувати можливості, отримані завдяки членству в СОТ.

По-четверте, мають проводитись консультації з проблематики СОТ з країнами, які нещодавно вступили до СОТ i які перебували у стадії переговорного процесу, зокрема з країнами СНД, що мають подібне до нашого економічне середовище.

Одним з ключових етапів завершення Україною вступу до СОТ визначено гармонізацію національного законодавства з нормами та вимогами цієї організації.

Про важливість i складність процесу гармонізації національного законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами СОТ, коливалася від 800 до 1500.

У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна — претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед них можна виділити чотири основних правила, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Це правило дає змогу країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції за умови, що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дає можливість країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки й інші зобов’язання, погоджені в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені в її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення.

Четверте правило — це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Гармонізацію українського законодавства з принципами, нормами i стандартами положень угод системи ГАТТ — СОТ, апробованими протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Трансформація податкового законодавства України відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ приведе до формування прозорого i стабільного правового поля діяльності суб’єктів господарювання — платників податків, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг i відповідного розширення бази оподаткування.

Пільгове оподаткування окремих галузей економіки або товарів, яке діяло до недавнього часу, суперечило нормам i принципам СОТ, згідно з якими заходи щодо захисту i розвитку вітчизняного виробництва та внутрішнього ринку не повинні здійснюватися шляхом запровадження пільгових режимів оподаткування, викривлення загальноприйнятих схем оподаткування i порушення принципу рівності в оподаткуванні суб’єктів господарювання.

Таким чином, для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно терміново розробити систему захисту внутрішнього ринку, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у міждержавних торговельних стосунках України з іншими державами.

Висновки

Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є необхідним практичним кроком на шляху до європейської інтеграції, отже, одним з головних пріоритетів економічної політики та одним з головних завдань уряду України.

Членство у СОТ має сім основних переваг:

1. посилення національних політик, інституцій та їх можливостей у міжнародній торгівлі товарами і послугами, що є необхідною умовою для вступу до СОТ;

2. полегшення ринкового доступу до головних експортних ринків та посилення його безпеки;

3. доступ до механізмів розв’язання суперечок у торговельних питаннях;

4. місце за столом: члени СОТ встановлюють правила, за якими здійснюється більша частина світової торгівлі.

5. створення сприятливіших умов доступу на світові ринки товарів і послуг на засадах передбачуваності й стабільності розвитку торговельних відносин із країнами_членами СОТ;

6. доступ до механізму СОТ стосовно врегулювання, що забезпечує захист національних інтересів і подолання дискримінації;

7. можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельноекономічних інтересів шляхом ефективної участі у виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Очевидними наслідками приєднання України до СОТ стануть, з одного боку, полегшення доступу іноземних товарів на внутрішній ринок України, а з другого, доступ українських товарів на внутрішні ринки інших країн. Така ситуація створює ризики для національних товаровиробників втратити частину внутрішнього ринку. Як саме буде складатися ситуація на внутрішньому ринку залежить від конкурентоспроможності національних виробників.

Економічна політика України щодо мінімізації негативних наслідків приєднання до СОТ має забезпечувати такі напрями:

• модернізацію системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ;

• підтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;

• структурну перебудову національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв.1996р. – К.: Преса України, 1997.-80с.

2. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” №959-ХІІ від 16 квітня 1991 р. // Вісник Верховної Ради України. – 1991. - № 29.

3. Закон України „Про Митний тариф” № 2371-III від 5 квітня 2001 року // Вісник Верховної Ради України. – 2001. - № 29.

4. Гудзь О.Є. Удосконалення кредитного субсидування сільськогосподарських товаровиробників // Теорія і практика ринків. – 2007. - №3. – С.67-72.

5. Діагностика сектору текстильних виробів України, БІЗПРО, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), жовтень 2006, - 205 с.

6. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. — К.: НІСД, 2005.

7. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань вступу України до СОТ. Міністерство економіки України, 2006 р. – 19 с.

8. Осика С.Г., Пятницький В.Т. „Світова організація торгівлі” – Київ: К.І.С., 2001 - 491 с.

9. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: „Вимір”, 1998. 520 с.

10. Сагалевич В.И. Регуляторная политика в сфере малого и среднего бизнеса в Украине: пути реформирования // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. трудов. Ч. 3. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С.799-802.

11. Сільське господарство України: Статистичний збірник. 2006/ Держкомстат України. За ред. Ю.М. Остапчука. – К., 2006. – 366с.

12. “Achieving Ukraine’s Agricultural Potential: Stimulating Agricultural growth and Improving Rural Life” Joint Publication by the OECD and the World Bank, 2004.

Характеристики

Список файлов реферата