73470 (702086), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У створенні оригінальної, тонко розгалуженої й завершеної строфи поет поєднує різнометричні стопи, причому не в межах рядка (кожний рядок у його вірші чистий, однометричний), а тільки в межах строфи, надаючи строфічній цілості виняткової заокругленості, інтонаційної чистоти (отже, користується рядковими, а не рядково-стопними логаедами (логаед з грецьк. – слово-спів). Індивідуальні «словоспіви», мелодійні строфи ми знаходимо в цілому ряді віршів збірки «Сонячні кларнети» («Я стою на кручі», «Хор лісових дзвіночків», «На стрімчастій скелі», «З кохання плакав я», «О панно Інно» та ін.).

Важливим засобом новаторського вірша Тичини, невід’ємним елементом його мелодійності є внутрішня рима; саме вона в парі з цензурою подвоює акценти й вирівнює кількість складів у піввіршах. Внутрішні рими породжують таку своєрідну, багату форму, як ехоїстична композиція, де цілі сполучення слів набувають звукового відбитку, як у творі «Закучерявилися хмари» (1917):

Женуть вітри, мов буйні тури!

Тополі арфи гнуть...

З душі моєї - мов лілеї -

Ростуть прекрасні - ясні, ясні -

З душі моєї смутки, жалі, мов

квітоньки ростуть,

Женуть вітри, мов буйні тури!

За усталеними поглядами тут тільки одна рима: гнуть – ростуть, але скільки внутрішніх звукових і синтаксичних повторів, що немовби подвоюють початок фрази і піднімають емоційну «хвилю»!

Головна орієнтація на народний вірш, притаманна збірці «Сонячні кларнети», привела до створення нових форм, позначених акцентною, силабічною й архітектонічною впорядкованістю. З прямих імітацій народного вірша можна вказати зокрема на твір «Не дивися так привітно», складений коломийкою, але частково трансформованою. Серед класичних метрів у збірці абсолютно переважають 2-складові: ямб і хорей. Ямби в «Сонячних кларнетах» представляють переважно наспівний інтонаційний стиль, а не говірний. В них зберігається найважливіша типологічна ознака наспівності – симетрія ритміко-синтаксичної будови вірша («Гаї шумлять», «З кохання плакав я», «Гаптує дівчина», «А я у гай ходила», «Хтось гладив ниви»). Є в збірці «Сонячні кларнети» й говірні ямби (найбільш показовий – ямб вольний – у вірші «Іще пташки...»), для яких характерні вільна розмовна інтонація, швидший за наспівний та ораторський вірші загальний темп вимовлення тексту, велика кількість невпорядкованих, різних за природою пауз і т.д. Однак можна стверджувати, що чистий говірний вірш – як ямбічний, так і інших метричних форм – не характерний для збірки «Сонячні кларнети» – в ній панує наспівна інтонація.

Отже, перша збірка лірики Павла Тичини є значним поступом як на творчому шляху самого митця, так і для української поезії в цілому. На етапі її створення Тичина вже випрацював неповторний власний стиль, який запозичив мелодійність і інструментарій народнопісенної поезії, але вдосконалив її новими зворотами, компонуванням кількох розмірів і жанрів у межах одного вірша, драматичним ліризмом тощо. Вірші молодого Тичини мелодійні, співучі та ліричні, тут мало говірних віршів, а багато з творів, які ввійшли до «Сонячних кларнетів», пізніше були покладені на музику видатними композиторами. Ентузіазм підготовчого періоду дозрів і вилився тут у справжні поетичні шедеври.

ВИСНОВКИ

Павло Тичина дійсно є одним з найвидатніших українських поетів. Завдяки своєму поетичному відчуттю Тичина занурився в найпотаємніші глибини українського народу, відчув його дух у піснях, народнопісенній поезії. І велич поета полягає навіть не стільки в тому, що він зміг відчути душу народу, почути його пісню та передати її нащадкам. Тичина великий тим, що, почувши народні, релігійні пісні, прочитавши класиків і сучасників, багато побачивши подій у своєму бурхливому житті, він завжди пропускав усе крізь себе, надавав нових акцентів, творив свої пісні, свої вірші, а не переспівував інших.

Вже у ранній поезії Тичини відчувається митець, який наполегливо працює над створенням і вдосконаленням власного стилю, розробляє прийоми, що надають мелодійності та гармонійності його віршам. Ранній період творчості, кульмінацією якого є видання збірки «Сонячні кларнети», характеризується якраз мелодійними віршами, серед яких незначна кількість суто говірних ритмів, а більшість має тісні взаємозв’язки з піснями, які складають душу як Тичини, так і українського народу, з якого поет постав.

Ліричний герой молодого Тичини так само молодий, заповзятий, готовий кинути виклик усьому світові; його настрій завжди корелює зі станом природи, а стан природи ніби дослухається до його почуттів. Увесь світ діє разом, у єдиному пориванні людина та природа грають на сонячних кларнетах. Тичина торкається питань краси, любові, не забуваючи про більш земні проблеми – важке життя плугатарів і їхніх полів також займають значне місце в ранній творчості митця.

Поезія Тичини стала новим і чи не найвизначнішим явищем української літератури, його лірика ввібрала до себе все найкраще та найпісенніше, що майоріло в повітрі, а потім щиро виплеснула це в душі слухачів і читачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Історія української літератури ХХ століття : У 2 кн. / [ред. В. Г. Дончика]. – К. : Либідь, 1998. Кн. 1. – 1998. – 448 с.

2. Клочек Г. Д. «Душа моя сонця намріяла…» : Поетика «Сонячних кларнетів» Павла Тичини / Г. Клочек. – К. : Дніпро, 1986. – 367 с.

3. Костенко Н. В. Поетика Павла Тичини : Особливості віршування / Н. В. Костенко. – К. : Вища школа, 1982. – 255 с.

4. Новиченко Л. Поезія і революція : Творчість Павла Тичини в перші післяжовтневі роки / Леонід Новиченко. – К. : Радянський письменник, 1956. – 288 с.

5. Тичина П. Блакить мою душу обвіяла. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/lib/tichina/blakit.html.

6. Тичина П. З минулого – в майбутнє : Статті, спогади, нотатки, начерки, інтерв’ю / Павло Тичина. – К. : Дніпро, 1973. – 344 с.

7. Тичина П. Молодий я, молодий. – Режим доступу : http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=tychina&page=tychin33.

8. Тичина П. Розкажи, розкажи мені, поле. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/lib/tichina/8c3f4.html.

9. Тичина П. Коли в твої очі дивлюся. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/lib/tichina/scumh.html.

Характеристики

Список файлов реферата