71699 (700652), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Хочу зауважити, що серед викладацького складу КАМ у міжвоєнний період, поряд з викладачами старшого покоління, в академії працювали і молоді перспективні митці, які вносили свіжі ідеї, нові прагнення, мистецькі рішення та захоплення. Вони дотримувались різних мистецьких напрямів, мали свої погляди щодо методики викладання, але й водночас підпорядковувались загальним освітнім тенденціям КАМ. Педагоги Краківської академії брали активну участь у виставках краю, були ініціаторами створення та членами мистецьких об’єднань, таких як “Штука”,

“Польська Штука Стосована”, писали статті на мистецькі теми, видавали журнал “Штукі Пєнкні”, були членами журі на місцевих та міжнародних виставках, їхня творчість була відома далеко за межами Польщі. Одним із найпрогресивніших професорів КАМ, творчість якого була широко відома в Європі, був Юзеф Панькевич, з ініціативи якого в 1925 р. відкрито філію Краківської академії у Парижі. Він, як ніхто, знав добре всі музеї Європи, був великим прихильником французької культури. Як педагог бачив недоліки мистецької освіти в академії, які, на його думку, були спричинені браком тісного контакту з європейськими мистецькими традиціями, що найкраще репрезентувала Франція. Створення Паризької філії КАМ стало знаковою подією в історії академії та мало суттєвий вплив на образотворчі досягнення її випускників.

Думка про створення паризького відділу КАМ виникла у викладачів академії ще перед початком перщої світової війни. Однак її практична реалізація стала можливою тільки у період міжвоєнного двадцятиріччя завдяки професору Ю. Панькевичу. Він написав проект створення філії, клопотав про його розгляд та затвердження, опікувався студентами, що навчались у Парижі та виділяв навіть з власних доходів 400 франків на утримання філії аж до часу організації її фінансової підтримки урядом Польщі. Паризька філія мала дати можливість студентам ближче ознайомитися з європейським мистецтвом, з його сучасними напрямами, вдосконалити свою майстерність. Від часу заснування паризької філії КАМ до початку ІІ світової війни в ній навчалось понад 80 студентів, серед яких були і українські студенти. Першими ластівками паризької філії КАМ стали члени групи “Паризький комітет” (“капісти”). Студенти з майстерні Ю. Панькевича, натхненні розповідями про сучасне французьке мистецтво, вирішили у вересні 1924 р. організовано виїхати до Парижу для продовження мистецької освіти. Після трьох місяців перебування там, група звернулася до ректора А. Шишка-Богуша з проханням (у формі листа) про можливість зарахування їм часу навчання у Франції, на підставі створених ними праць та надання фінансової допомоги. На основі цього листа та ухвали сенату КАМ від 18 січня 1925 р. ректором Академії було започатковано реалізацію проекту створення філії КАМ в Парижі. Згідно статуту Паризької філії КАМ , продовжувати навчання в ній мали можливість ті студенти академії, що закінчили чотири роки навчання із добрими результатами та були відзначені нагородами, преміями на щорічних виставках КАМ. Користуватись майстернею в Парижі можна було не більше, як рік. Хочу зазначити, що більшість студентів вміли оцінити надану їм можливість, працювали старанно і сумлінно. Про це свідчать збережені копії полотен відомих майстрів, які вони за програмою виконували під час паризьких студій.

Навчання студентів Краківської академії у Парижі стало важливим фактором долучення молодих митців до вершин західноєвропейського мистецтва, що в повній мірі відобразилося як на польському мистецтві загалом, так і на творчості окремих випускників КАМ. Адже навчання у мистецькому центрі Європи мало істотний вплив на формування мистецького світогляду, особистого стилю, фахового рівня митців. Осередок КАМ в Парижі відіграв важливу роль у проникненні нових мистецьких течій до КАМ, що спричиняли зміни та реформації в Академії, викликали у студентів бунт проти “консерватизму” деяких викладачів. Чимало молодих митців залишали стіни КАМ вже після 1-2 років навчання та продовжували навчання у мистецьких академіях Парижа, Мюнхена, Берліна, Праги тощо.

Враховуючи структуру КАМ, її навчальні програми, методику, викладацький склад, мистецькі напрями, що панували в ній, зазначимо, що у 1920–30-х рр. Краківська академія мистецтв давала добру академічну освіту, відмінну підготовку з фахових дисциплін та стала важливим стартом для багатьох митців у продовженні їхнього навчання. Завдяки інспірації французького, а конкретніше паризького мистецького середовища у стінах Краківської академії студенти мали змогу долучитися до вирішення актуальних мистецьких проблем та творити в ногу з часом.

Випускники Краківської академії мистецтв:

• Ґец Лев Львович

• Стебельський Богдан

• Батовський-Качор Станіслав

• Маслянников Віктор Леонідович

• Обаль Петро Павлович

• Харків Олекса

Для мене роботи справді цікаві. Деякі з цих студентів виставляють свої роботи і на виставках. А щодо професійності, то справа у тому, що багато студентів у вищому закладі мають за плечима якийсь досвід, а заразом знання та практику. Деякі приходять до вищого закладу вже зі своїм напрацьованим "обличчям", тобто своїм власним впізнаваємим стилем та технікою, зі своїми серйозними роботами та виставками.

Та й навчаються у вищому закладі довго - 5 років, тому і за цей час можна ще не раз "руку набити" та не одну "собаку з'їсти" на шляху до свого обраного оригінального стилю. Зазвичай, вже з першого курсу академії неліниві студенти виставляють свої творчі роботи у галереях та музеях.

Отже, сьогодні спадщина вихованців Краківської Академії Мистецтв, їх творча та громадська діяльність – це вже історія. Безсумнівно, що із Академії Мистецтв українські художники винесли не тільки фундаментальні професійні знання, навички чи вміння, не тільки широку художню ерудицію, але і пам’ять про незабутню творчу атмосферу в навчальному закладі, про об’єднавчий дух українського та польського студентства, про цікаве та бурхливе мистецьке життя Кракова. Без перебільшення можна стверджували, що у Кракові сформувалися цілі покоління українських художників, які створили яскраву та самобутню школу українського мистецтва, збагатили культурно-мистецькі надбання України і Польщі.

Список використаної літератури

1. Горняткевич Д. Українські митці в автобіографіях / Д. Горняткевич // Визвольний шлях. – 1956. – №4. – С. 668–699.

2. Альманах українського студентського життя в Кракові. – Краків: Українська студентська громада, 1931.

3. Стебельський Б. Краківська Академія Мистецтв і українці.//Ідеї і творчість: збірник статей та есе.

4. Горняткевич Д. Ще про Краківську Академію мистецтв / Д. Горняткевич // Визвольний шлях. – 1956. – №7. – С. 946–950.

5. Крук Г. Мій шлях до різьби / Г. Крук // Перевал. – 1993. – №2. – С. 57–59.

3

Характеристики

Список файлов реферата