Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У культурі Індії важливе місце посідала й науково-пізнавальна діяльність. Були досягнуті значні успіхи у розвитку математики, астрономії, медицини, лінгвістики. Для індійського світогляду було традиційним уявлення про абстрактне число, була створена десяткова система лічби, було знайоме приблизне значення числа пі (π). Медичні знання були тісно пов’язані з магією.

Індійське мистецтво протягом свого існування було тісно пов’язане з релігійними системами. Майже усі його пам’ятки мали релігійний характер: літературні твори, архітектурні, скульптурні, живописні шедеври, відомі індійські танці. Ключем до розуміння мистецтва Індії прийнято вважати фрески печер Аджанти та скельні храми Еллори. За фресками можна вивчати архітектуру прадавніх міст, старовинний одяг, ювелірні вироби, зразки зброї. Скельні храми вирублені з кам’яного моноліту. Більшість архітектурних та скульптурних пам’яток датується періодом між IV ст. до н.е. та першими століттями н.е. Найсуттєвіші художні надбання належать до часів династії Мауріїв, особливо за царювання Ашоки.

У цей період розпочалося масове будівництво храмів чайтья та ступ. Ступа походить від могильних холмів, це монолітна будівля, призначена для збереження буддійських реліквій. Храми чайтья – це храми-молільні, які будувалися у тихому місці. Ще одним зразком мистецтва були колони, на яких розміщувалися тексти едиктів царя Ашоки. Їх прикрашали зображенням тварин, а також священною квіткою-лотосом. Широко відома Сарнатхська колона, яка стала національним гербом Республіки Індії. З початком розповсюдження мусульманства в Індії з’являються мечеті та мавзолеї. Будови мусульман відрізняються красотою куполів, тонкими баштами-міноретами (відомий біломраморний мавзолей Тадж-Махал близ Агри).

За часів династії Маур’їв розвинулась індійська література. У ці часи були записані на санскриті великі епічні поеми «Махабхарата» й «Рамаяна».

У цілому, матеріальна, духовна та художня культура Стародавньої Індії, завдяки зв’язкам з Месопотамією, Єгиптом, країнами Центральної та Середньої Азії, досягла високого рівня розвитку і зайняла значне міс­це у світовій культурі.

5. Китайська цивілізація

Найбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н.е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н.е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н.е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н.е.

За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н.е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н.е.). Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як компас, спідометр, сейсмограф. У Китаї також вперше з’явився папір, книгодрукування, шрифт, порох, стремена, гармати, мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила). Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.

Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву «китайські церемонії» – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки. Пізніше це привело до того, що ці принципи і норми змінили релігійно-міфологічне сприйняття світу. Цей процес знайшов своє завершення у вченні Конфуція (551-479 рр. до н.е.), який створив китайську релігійно-світоглядну систему – конфуціанство, яке у II-I ст. до н.е. стає державною ідеологією. У сфері соціальної політики та етики конфуціанству протистояв легізм.

У VI-V ст. до н.е. у Китаї з’являється ще один ідеологічний напрямок, який згодом також сформувалося у філософсько-релігійну систему – даосизм. У II-III ст. до н.е. до Китаю потрапляє буддизм. На основі синтезу буддизму з конфуціанством в Китаї виникла одна з найглибших та інтелектуальних течій світової релігійної думки – чань-буддизм.

Сучасні уявлення вчених про релігійне та духовне життя Старо-давнього Китаю засновані на писемних джерелах. Вже з XV ст. до н.е. у Китаї існувала система ієрогліфічного письма, яка складалася з більш 2 тис. ієрогліфів. У країні активно створювалися книгосховищ (найбільше належало імператору). Почала розвиватися філологія, завдяки чому була систематизована літературна спадщина і складений її канон – «П’ятикнижжя» . Засновником філології став Дун Чжуншу, завдяки його наполяганням було створено перший вищий навчальний заклад в історії Китаю – «Тайсюе» (університет). Творцем історичної науки вважається охоронець державного архіву, складач календарю Сима Цянь, автор «Історичних записок». Більш детальний огляд історії наводиться у коментарях до книги «Весна і осінь».

Китайська наука досягла значних результатів. У галузі математики знали десятичні дроби, нулі, так званий трикутник Паскаля. Відомі методи стародавньої медицини Китаю, Тібету та Монголії: масажі, голковколювання, припікання, вживання «кореня безсмертя» жень-шеня. У Китаї вперше була написана «Фармакологія». Високого статусу досягли астрономія, фізика, гідротехніка, будівництво фортець. На 4 тисячі кілометрів простяглася Велика китайська стіна (основну її частину збудовано у період династії Цинь). Будівництво Великого каналу, який з’єднав Пекін з Ханчжоу, почалося у VI ст. до н.е. і продовжувалося майже дві тисячі років. Істотну роль у культурних контактах із світом відіграв Великий шовковий шлях, який було прокладено в ІІ ст. до н.е.

Своєрідним є й китайське мистецтво. Китайці не сприйняли індійське зображення Будди і створили свій образ. Те ж саме відбулося й з храмовою архітектурою – китайські пагоди докорінно відрізняються від індійських храмів. Найбільш відомі 13-ті поверхова залізна пагода в Таньяні та «храм неба» в Пекіні.

Класична китайська література складалася під впливом релігійних та етико-філософських поглядів. Найбільш рання поетична збірка «Книга пісень» створювалася протягом XII-III ст. до н.е. на основі народних пісень, священних гімнів. У III ст. до н.е. було запроваджено єдине письмо, створені перші словники.

Усьому світу були відомі китайські бронзові дзеркала, лаковані вироби, кераміка. Стародавні китайці вже знали більш двох десятків музичних інструментів.

Культура перших цивілізацій стала основою для подальшого розвитку античних цивілізацій Греції та Риму.

Література

1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.

2. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / За ред. Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 1997. – 448 с.

3. Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 1993. – 320 c.

4. Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.

5. История искусств: Учеб. пособие / Под ред. А. Воротникова. – Мн.: Современный литератор, 1999. – 608 с.

6. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.

7. Качановский В.В. История культуры Западной Европы: Учеб. пособие. – Мн.: ИП Экоперспектива, 1998. – 190 с.

8. Качкал В.А. Українське народознавство в іменах: Навч. посібник. У 2 ч. Ч. 2. – К.: Либідь, 1995. – 288 с.

Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1996. – 480

Характеристики

Список файлов реферата