64517 (695765), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Основні її положення лягли в основу економічної програми уряду національної згоди, що прийшов до влади в грудні 1989 р. (Комарек став у ньому заступником прем'єр-міністра): перехід до ринкової економіки, плюралізм форм власності і демонополізація виробництва. Одночасно виникла необхідність у прийнятті жорстких заходів в області податкової і кредитної політики, щоб відновити економічну рівновагу після уведення вільних цін, відкрити економіку країни для міжнародної торгівлі, досягнувши повної конвертованості чехословацької крони.
Уряд приступив до реалізації нової економічної реформи в квітні 1990 р. При цьому висловлювалися різноманітні думки щодо темпів її проведення, послідовності окремих етапів і шляхів оцінки її реалізації. В.Комарек прогнозував незначні темпи зростання інфляції і безробіття й оптимістично оцінював деякі переваги Чехословаччини (дещо невеличкий зовнішній борг і порівняно висока кваліфікація робочої сили). Інші реформатори, насамперед міністр фінансів Вацлав Клаус (у минулому також науковий співробітника Інституту прогнозування), доказували необхідність більш швидкого проведення реформ і переходу до ринкової економіки. Перемогу одержали прихильники Клауса.
Це була найбільш продумана програма економічних реформ на всьому постсоціалістичному просторі. Її успіху сприяла не тільки відносна конкурентоспроможність промислової продукції цієї країни, не зовсім застаріла індустріальна база, кваліфікована робоча сила, відносна стабільність сільського господарства, але і розроблена правова база. У жовтні 1990 р. тут було ухвалено рішення про "малу приватизацію", яке безпосередньо стало виконуватися лише 1991 р., коли на продаж було виставлене 100 тис. невеликих об'єктів з метою стабілізації національної валюти, частковій лібералізації цін і введення конвертованої крони. Друга програма приватизації стала проводитися в життя з середини 1991р., коли на продаж були виставлені більші промислові підприємства, роздержавлення яких проводилося шляхом їх продажу на торгах без обмежень і для іноземних фірм. Серед населення для участі в приватизації були
поширені цінні "купони", що дозволяють всім громадянам за символічну плату ставати акціонерами колишніх державних підприємств. В цілях боротьби з інфляцією урядом було створено Республіканське антимонопольне управління. Під його контроль підпадали підприємства, участь яких в випуску певного виду товарів і послуг на внутрішньому ринку перевищувало 30%, підприємства з більш ніж 40% участі на внутрішньому ринку відносилися вже до антимонопольної компетенції Федерального управління з економічного зростання. Боротьбі з монополізмом, розвитку місцевій промисловості сприяла і гнучка податкова політика, що захищає, зокрема, місцевих виробників від тиску імпорту, стимулюючи їх активність.
Всі ці заходи дозволили Чехословаччині запобігти неконтрольованому зростанню цін, обвальному безробіттю та іншим характерним негативним наслідкам труднощів перехода до ринку.
Відкриття країни припливу іноземного капіталу викликало прилив зарубіжних інвестицій, по рівню яких на душу населення країна є безперечним лідером не тільки в Центральній і Східній Європі, але і в міжнародному масштабі. Це допомогло у відносно короткий термін здійснити реструктуризацію і модернізацію промисловості і розвиток необхідної технічної і допоміжної інфраструктури. Наслідком змін з'явилася переорієнтація економіки з СРСР на Західну Європу. У 1995 р. Чехія першої серед всіх колишніх комуністичних країн була прийнята в Організацію економічного співробітництва і розвитку. Грошовою одиницею Чехії є крона (1 крона = 100 геллерів), яка з 1995 р. є повністю конвертованою. На відміну від решти практично всіх посткомуністичних країн Чехії вдалося уникнути гіперінфляції і різких девальвацій національної валюти. Після деякого ослаблення крони в кінці 90-х рр. до теперішнього часу її курс щодо головних світових валют помітно виріс.
Услід за початковими труднощами, викликаними розділом країни і зміною структури економіки, і подальшим зростанням чеська економіка в 1997-1998 рр. випробувала певну кризу, виходити з якого вона стала тільки з середини 1999 р. Результатом його було зростання іноземної заборгованості і стрибок безробіття. Кризові явища вдалося подолати шляхом нарощування експорту в країни ринкової економіки, перш за все, Євросоюзу (а в його рамках - Германії), залученню зарубіжних інвестицій і зростання внутрішнього споживання. Після вступу в травні 2004 р. до складу ЄС економічне зростання Чехії помітно прискорилося і, не дивлячись на значною мірою популістську економічну політику декількох урядів соціал-демократів, досяг 6-7% в рік. Частка промисловості у ВВП, що досягала до 1990 р. 62%, зменшилася спочатку наполовину, в даний час росте і досягає 38%, що є достатньо рідкісним явищем серед розвинених країн. Чорна металургія і військова промисловість втратили своє значення за рахунок автомобільної і електротехнічної промисловості, завдяки розвитку яких з 2004 р. Чехія має позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, не дивлячись на швидке зростання цін на енергоносії, що імпортуються (нафта і газ). За розміром зовнішньої торгівлі на душу населення країна є одним з лідерів, випереджаючи такі країни як Японія, Великобританія, Франція або Італія.
Підприємництво в Чеській Республіці регламентується цілим рядом законодавчих та нормативних актів (Збірка законів). Правова база підприємництва в Чеській республіці аналогічна загальносвітовій. Насамперед це стосується реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, відкриття банківських рахунків, інвестування та захисту інвестицій.
Підприємництво в Чеській Республіці практично не регулюється. Однак програма державної підтримки підприємництва існує. Більше того, створено та активно діють цілий ряд державних, напівдержавних та міждержавних чисто бізнесових структур, завдання яких допомагати чеському приватному підприємництву. Особливо це стосується допомоги та сприяння фірмам, які потенційно можуть покращити експортний потенціал Чеської Республіки. Саме на державному рівні систематично здійснюються заходи на підтримку експортного потенціалу чеського виробника.
Така політика приносить свої результати. Так, лише в в 2000 році зовнішньоекономічний баланс Чеської Республіки збільшився: по імпорту на 30% (або на 1247,2 мільярди чеських крон) та по експорту на 24% (або на 1120,4 мільярди чеських крон). Варто зауважити, що основними торговими партнерами Чеської Республіки є країн-члени Євроунії на торгівлю з якими припадає 60% зовнішнього товарообороту Чехії.
Продуценти приватного бізнесу в Чеській Республіці, з урахуванням вимог і стандартів Євросоюзу, та з огляду на жорстку конкуренцію, постійно працюють над якістю своєї продукції, товарів та послуг, що надають. Так, в 1998 році, біля 41% чеських фірм отримало сертифікат ISO 9000, а до 2000 року кількість таких виросла до 77%.
Для чеського підприємницького ринку характерно не тільки його відкритість, але й організованість. Так, кожен бажаючий може отримати основну інформацію із Торгового Реєстру про юридичну чи фізичну особу, яка займається підприємництвом. З другого боку, практично повсюдно в Чеській Республіці створено та діють цілий ряд об'єднань, асоціацій, союзів, гільдій тощо, як за галузевим (фаховим), так і за територіальними ознаками. Впливовими та дійовими в Чеській Республіці є інформаційно-аналітичні та торгово-промислові палати, і особливо змішані, тобто міждержавні.
Особливу роль та значення в Чеській Республіці відіграють: Торгова палата та її регіональні відділення і Аграрна палата. Так Торгова палата Чехії пропонує місцевим підприємцям не тільки інформацію, що стосується законодавчо-нормативної бази підприємництва в Чеській Республіці, але й корисну інформацію про ринки практично всіх країн світу аж до банку даних пошуку закордонних партнерів, перелік виставок, тендерів тощо.
Важливо і те, що Торгова палата має в своєму складі практично окрему Торгову палату країн СНД. Практично всю інформацію вищевказаних структур можна знайти англійською, німецькою, французською та навіть японською мовами.
Податкова політика Чеської Республіки та режим оподаткування підприємництва максимально відкрита і постійно пристосовуються до норм та стандартів Евросоюзу. Податкова інформація в Чеській Республіці є доволі прозорою. Другими словами, практичну інформацію про податкову політику Чехії, може отримати кожен бажаючий. Крім того існує цілий ряд інститутів (в т.ч. і державних), які крім надання поточної, податкової інформації пропонують консультаційні та інші служби (в основному поради). Одним із важливих - є Палата податкових радників Чеської Республіки. І хоч податки в Чеській Республіці є дещо вищими ніж в Україні, ясність та інформованість про розмір, строки і порядок їх оплати є кращою.
Чеською Республікою створено прийнятні умови для інвесторів та підприємців- іноземців. Насамперед ця необхідність продиктована часом, з другого боку - вимоги Євросоюзу. При цьому вимоги Євросоюзу до чеського бізнесу носять скоріше навчально-методичний та прикладний характер. В Чеській Республіці створено мережу Європейських інформаційних центрів та діють цілий ряд структур (в т.ч. підприємницьких) з питань європейської інтеграції (див Міжнародні та місцеві інституції…). Мова йде про Євроскоп, Євросервіс, Європейсько-Чеський форум та цілий ряд інших.
Згідно Конституції, Чехія є парламентською демократією. Адміністративне ділення Чехії містить в собі 13 країв (kraje, ед.ч. - kraj) і столицю.
Президент побічно обирається кожні п'ять років парламентом. Президентові надані особливі повноваження: пропонувати суддів Конституційного Суду, розпускати парламент за певних умов, накладати вето на закони. Він також призначає прем'єр-міністра, який встановлює напрям внутрішньої і зовнішньої політики, а також інших членів урядового кабінету за уявленням прем'єр-міністра. Чеський парламент двопалатний, складається з палати депутатів і сенату. 200 делегатів палати обираються на 4-річний термін, на базі пропорційного представництва. 81 член сенату служить протягом 6-річного терміну, з переобранням третини складу кожні два роки на основі мажоритарних виборів, які проводяться в два тури.
Палата депутатів - головний законодавчий орган держави, вона може поставити питання про довіру уряду (на вимогу не меншого 50 парламентаріїв). Проект закону, прийнятий палатою депутатів, може не схвалити сенат (верхня палата парламенту). На відміну від сенату, палата депутатів може бути розбещена президентом ще до закінчення виборчого терміну і можуть бути оголошені дострокові вибори.
Найвищий апеляційний орган - верховний суд. Конституційний суд, якому підзвітні конституційні питання, призначається президентом, і його члени служать протягом 10 років.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бизнес-партнер: Чехия = Business partner: Czech Republic: Международный каталог делового сотрудничества. - Х. : Восточно- Украинская академия бизнеса, 1999. - 156 с.
3. Вовканич І.І. Чехословаччина в 1945-1948 роках. Нарис історії перехідного періоду / Ужгородський національний ун-т. - Ужгород : Видавництво В.Падяка, 2000. - 350 с.
4. Восточная Европа на историческом переломе. Очерки революционных. преобразований. 1989-1990 гг. М., 1991.
5. История Чехии. М., 1947.
6. Межднародный указатель фирм-импортеров Европы: 1992-93. - Ереван : Кредо, 1992. - (Мир бизнеса). - Загл. серии на корешке. Т. 2 : Австрия, Бельгия, Болгария, Венгрия, Греция, Италия, Испания, Португалия, Румыния, Чехословакия, Швейцария, Франция, Югославия. - 363 с.
7. Миштера Л. Экономическая география Чехословакии. М., 1984.
8. Политический ландшафт стран Восточной Европы середины 1990-х годов. М., 1997.
9. Ревенко В.Л., Черняк В.К., Науменко І.В., Правденко С.М., Барабаш О.Л. Перший шлях: Досвід приватизації в Чехії та уроки для України. - К., 1994. - 312с.
3
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
