64366 (695670), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Після демобілізації проживав у місті Одеса. Продовжив освіту. Закінчив фінансово-економічний інститут. Працював. З 1970 року пішов на заслужений відпочинок. Час смерті не відомий, оскільки зв’язок з Василем Наумовичем Коваленком обірвався.
4. Сучасний стан.
На початку 1990-х років, з початком реформування сільськогосподарських відносин, колгосп перетворюється на КСП ім. Енгельса. Це утворення мало близько трьох тисяч гектар землі і де працювало більше 100 чоловік.
13 квітня 2000 року КСП ім. Енгельса перетворилось на СГВК «Івановоселищенський», який очолює Денисенко Іван Пилипович. На сьогодні у цьому кооперативі налічується 2011,11га. землі, в тому числі 1498,31га. ріллі.
Після реформування сільського господарства в селі з’являються фермери та одноосібники. Ці ініціативні жителі села Іванове Селище вирішили самостійно обробляти свою землю.
На даний момент в селі налічується близько десяти одноосібних господарств з різною за площею кількістю землі.
В селі з’явились також і фермерські господарства. Їх тут два. Це фермерське господарство «Хорол» та фермерське господарство «Скіф».
Фермерське господарство «Скіф» очолює Нестеровський Микола Григорович. Утворений у 2000 році. Має в обробітку 90 га. орної землі.
Фермерське господарство «Хорол» очолює Діденко Володимир Миколайович. Утворено 18 листопада 2004 року. Має в обробітку 30 га. орної землі. Реманентом та необхідною технікою фермери в основному забезпечені . Немало зараз і труднощів: високі ціни на пальне, добрива, посівний матеріал. Але викручуються як можуть, піднімаючи на високий рівень сільське господарство району та області.
Всі інші жителі села в якому налічується 226 дворів працюють в різних сферах. Частина працює в СГВК «Івановоселищенський» чи у фермерів, частина – зайнята в соціальній сфері , сфері обслуговування, та працює на приватних підприємців.
В селі є діюча загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, де директором працює Мироненко Ніна Миколаївна. Школа хоч і невелика за кількістю учнів, але колектив працює старанно і наполегливо. І учні їм віддячують за це і за доброту і любов гарними знаннями, що показується під час державної атестації і під час районних олімпіад та інших змагань, повагою. Школа активно бере участь у спортивних змаганнях, де має також певні успіхи на районному рівні.
В Івановому Селищі також розвинута і сфера торгівлі. В самому селі на теперішній час діє чотири магазини, по сільській раді – ще один. Найбільшою установою в цій сфері є Іваново-Селищанське споживче товариство очолюване головою правління Мандрикою Інною Володимирівною, яке має в своєму активі по сільській раді два магазини а в загальному – п’ять діючих торгівельних пунктів в селах Іванове Селище, Демченки, Петрівка, Турбаї, Романівка. Ще чотири – в оренді в приватних підприємців. Інші магазини села знаходяться, або у власності, або в оренді у приватних підприємців Ковніра Сергія Миколайовича та Олефір Олени Борисівни.
В селі також є діючий будинок культури, в якому директором працює Ринденко Володимир Вікторович. Сюди жителі села приходять на свята, щоб провести своє дозвілля. Виступають тут і дорослі артисти і початківці-школярі. Ставляться і вистави ,і концерти.
Працює в Івановому Селищі і бібліотека. Нажаль, в теперішній час люди читають менше ніж раніше через засилля різного роду відеопродукції, але відвідувачі все одно не зменшується.
На сучасному історичному етапі існування нашої молодої держави селянам живеться дуже важко. Малі зарплати, невлаштованість особистого життя, відсутність роботи та соціальних благ змушує частину населення, і не обов’язково молодь, залишати рідні домівки і вирушати в пошуках кращої долі. На сьогодні в селі проживає 558 жителів, а по сільській раді, яку очолює Приходько Микола Вікторович – 696 чоловік. Велику роль у цьому відіграє і відсутність у нашому селі газопроводу та дорожнеча твердого палива. Селяни змушені працювати з ранку до ночі, щоб якось вижити. Основний прибуток отримують з присадибних ділянок, тримають велику кількість домашнього господарства, зокрема корів. Але будемо надіятись що держава все ж таки зверне увагу на село, і селяни зможуть повною мірою насолодитися життям, адже людина живе тільки один раз.
5. Список літератури.
1. Архів Полтавського краєзнавчого музею, справа 212, С. 82 – 84.
2. Газета «Зоря комунізму»
285,285.
3. Полтавщина. Енциклопедичний довідник. С. 311 – 312.
4. Іван Скоропуд. Переможці на суші, воді і повітрі. Глобине, «Поліграфсервіс», 2005 р. С. 23
13














