62224 (694905), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Рис. 2. Broadcast трафік

Multicast трафік (групова передача пакетів) використовується для передачі потокового відео, коли необхідно доставити відеоконтент необмеженій кількості абонентів, не перенавантажуючи мережу (рис.3). Це найбільш часто використовуваний тип передачі даних в IP-TV мережах, коли одну і ту ж програму дивляться велике число абонентів.

Multicast трафік використовує спеціальний клас IP-адрес призначення, наприклад адреси в діапазоні від 224.0.0.0 до 239.255.255.255. Це можуть бути IP-адреси класу D.

На відміну від unicast трафіку, multicast адреси не можуть бути призначені індивідуальним комп'ютерам (або STB). Коли дані посилаються по одному з multicast IP-адрес, потенційний приймач даних може ухвалити рішення приймати або не приймати їх, тобто буде абонент дивитися цей канал чи ні. Такий спосіб передачі означає, що головне устаткування IP-TV оператора передаватиме один єдиний потік даних по багатьом адресам призначення. На відміну від випадку broadcast передачі, за абонентом залишається вибір – приймати дані чи ні.

Важливо знати, що для реалізації multicast передачі в IP-сети повинні бути маршрутизатори підтримуючі multicast. Маршрутизатори використовують протокол IGMP для відстежування поточного стану груп розсилки (а саме, членство в тій або іншій групі того або іншого кінцевого вузла мережі).

Основні правила роботи протоколу IGMP наступні:

кінцевий вузол мережі посилає пакет IGMP типу report для забезпечення запуску процесу підключення до групи розсилки;

вузол не посилає ніяких додаткових пакетів при відключенні від групи розсилки;

маршрутизатор multicast через певні тимчасові інтервали посилає в мережу запити IGMP. Ці запити дозволяють визначити поточний стан груп розсилки;

вузол посилає у відповідь пакет IGMP для кожної групи розсилки до тих пір, поки є хоч би один клієнт даної групи.

Завантаження магістральної частини мережі multicast трафіком залежить тільки від кількості трансльованих в мережі каналів.

Рис. 3. Multicast трафік

У ситуації з Gigabit Ethernet мережею, припустивши, що половину магістрального трафіку виділяється під multicast передачу, виходить близько 100 телевізійних каналів MPEG-2, кожен з яких має швидкість потоку даних 5 Мб/сек.

Зрозуміло, в IP-TV мережі присутні одночасно всі три види трафіку – broadcast, multicast і unicast. Операторові, плануючому оптимальну величину пропускної спроможності мережі, необхідно враховувати різний механізм впливу різних технологій IP-адресації на об'єм трафіку. Наприклад, оператор повинен ясно уявляти собі, що надання послуги “відео по замовленню” великому числу абонентів вимагає дуже високої пропускної спроможності магістральної мережі. Одним з вирішень цієї проблеми є децентралізація в мережі відеосерверів. В цьому випадку центральний відеосервер замінюється на декілька локальних серверів, рознесених між собою і наближених до периферійних сегментів багаторівневої ієрархічної архітектури IP-мережі.

Можливості IP-телебачення

Можливості протоколу IP дозволяють надавати широкий пакет інтерактивних і інтегрованих послуг, таких, наприклад, як:

live TV (“власне IP-телебачення”). Віщання в реальному часі з використанням режиму IP-multicast. Базовою послугою, перш за все, є багатопрограмна трансляція телевізійних каналів, або власне IP-телебачення. Тут можуть бути реалізовані два варіанти проглядання телепрограм: перший – оператором формується декілька пакетів телеканалів, з яких глядачі можуть вибирати бажаний набір, причому кожен пакет має свою абонентську плату; другий – глядачі формують індивідуальні пакети з каналів, що транслюються оператором; абонентська плата визначається вартістю вибраних каналів, що входять в індивідуальний пакет;

near video on demand (“віртуальний кінотеатр”). Трансляція фільмів з відеосервера оператора з жорстко визначеним розкладом сеансів, коли абонент купує зручний йому за часом сеанс для проглядання фільму. Тобто декілька екземплярів кожного з фільмів запускається на відтворення “по кругу” із зсувом початку відтворення в часі, і підписчик дістає доступ до каналу, на якому відтворюється конкретний фільм. Незручність для абонента полягає в тому, що він не може почати проглядання фільму в будь-який довільний момент часу. Перевагою для оператора є використання звичайної технології IP-адресації multicast, яка дуже сильно економить об'єм трафіку в магістральній мережі оператора. Так само, для зниження об'ємів трафіку, оператора надає можливість перегляду не дуже великої кількості фільмів, що зазвичай не перевищує двох-трьох десятків, як правило, це нові фільми, що недавно вийшли в прокат;

video on demand (“відео по замовленню”). Фільм з відеосервера оператора персонально транслюється абонентові в будь-який довільно вибраний абонентом момент часу. В основі цього завдання достатньо складна технологія. В даному випадку кожному абонентові посилається його власний контент, який він запитав, і мережі передачі даних, у свою чергу, повинні мати велику пропускну спроможность. Об'єм трафіку тут залежить не від кількості фільмів, а від кількості користувачів цієї послуги, оскільки використовується персональна трансляції відеоданих абонентові за технологією IP-адресації unicast. На відміну від послуги “віртуальний кінотеатр” кількість фільмів тут набагато більше і може досягати іноді декількох тисяч. З'являється ряд дуже зручних призначених для користувача функцій віртуального відеоплеєра – перемотування назад, вперед, пауза;

pay per view (“платний перегляд”). Покупка і перегляд абонентом окремо вибраних програм (наприклад, фінал чемпіонату світу по футболу). Трансляція ведеться в режимі реального часу і використовується технологія IP-адресації multicast;

personal video recorder (“персональний відеомагнітофон”). Збереження контента в мережі або STB з метою подальшого індивідуального перегляду. На відеосервері оператора абонентові виділяється певний об'єм пам'яті і надається інтерфейс з аналогічними відеомагнітофону функціями для цифрового запису і відтворення телепередач. Абонент може по своєму бажанню записувати, стирати, відтворювати, перемотувати свої особисті записи. Тут також використовується технологія IP-адресації unicast;

time shifted TV (“телебачення із зрушенням за часом”). Можливість повтору вподобаних фрагментів передачі за допомогою каналу, що передає контент із затримкою (зазвичай кратною 1 годині). Абонент купує послугу проглядання заздалегідь записаних на відеосервері програм. Послуга і сервісні функції, що реалізовуються в ній, близькі до “відео по замовленню”. Також використовується технологія IP-адресації unicast;

services on demand (“сервіси по замовленю”). Замовлення товарів і послуг додому, різна довідкова інформація, розклад транспорту, готельний сервіс і тому подібне. Дані послуги близькі до аналогічних сервісів в Інтернеті;

remote recording capabilities (“дистанційне керування відеомагнітофоном”). Засоби для управління сервісами з мобільного телефону, ПК і інших пристроїв;

interactive services (“інтерактивні сервіси”). Забезпечення двостороннього каналу, зворотнім зв'язком між користувачем і виробником контента, а також іншими користувачами в цілях інтерактивної взаємодії;

multiple camera (“підтримка декількох камер”). Можливість абонента перемикати ТВ-камери, що використовуються під час трансляції;

net-surf on TV (“доступ в Інтернет”). За допомогою все того ж IP-підключення користувачеві надається доступ в інтернет з телевізора;

videoconference (“відеоконференція”). Послуга надає можливість встановлювати відеоконференцзв'язок.

Послуги IP-TV повинні змінити характер використання телевізора, перевівши його на новий рівень. Багаті інтерактивні функції, що перетворюють телевізори на мультимедійні центри, роблять IP-TV революційною технологією в цифровому телебаченні.

Переваги IP-телебачення

Завдяки передачі відеосигналу за допомогою протоколу IP з'являється ряд очевидних переваг:

висока якість відеосигналу і велика різноманітність програм. По суті, технологія IP-TV не має обмежень по кількості каналів і якості трансльованого контента. Все залежить лише від пропускної спроможності мережі і території її обхвату. IP-мережі дозволяють вже зараз доставляти відеосигнал довільної якості, наприклад зображення HDTV із звуком Dolby Surround ;

інтерактивність. Можливість оператора взаємодіяти з абонентами в реальному часі, реагуючи на їх поведінку (перемикання ТВ-каналів, вибір пунктів меню на екрані телевізора, часу проглядання фільмів або прослуховування музики, голосування і так далі);

інтеграція послуг. Технологія Video-over-IP дозволяє надати не тільки традиційну послугу проглядання ТВ-каналів на якісно вищому рівні, але і впровадити абсолютно нові інформаційні, комунікаційні, освітні і розважальні послуги;

економія засобів на кабельній системі. Можливість використання існуючої інфраструктури широкосмугової мережі, таким чином, немає необхідності будувати і обслуговувати додаткову кабельну інфраструктуру;

ефективне використання IP-мережі. Надання повного набору послуг Triple Play (Data, VоIP, TVoIP) по одиному широкосмуговому каналу.

Проблеми розвитку IP-телебачення в Україні

Серед чинників, що обмежують розвиток IP-телебачення, можна відзначити високу конкуренцію традиційних операторів, відносно низький рівень проникнення широкосмугового доступу, серйозні техніко-організаційні труднощі, високий рівень необхідних інвестицій і нерозвиненість сервісної сфери української економіки. В сукупності ці чинники знижують темпи зростання клієнтської бази, збільшують термін окупності інвестицій, а значить, знижують привабливість технології для операторів.

Впровадження IP-телебачення також стримується необхідністю модернізації мережевої інфраструктури. Для реалізації повноцінного ТВ-сервісу оператор повинен не тільки забезпечити користувачеві достатньо широку смугу в “останній милі”, але і значно розширити пропускну спроможність своєї транспортної мережі. Доставка відеосигналу обумовлює набагато вищі вимоги до мережі з погляду параметрів швидкості доставки, затримки даних і втрат пакетів, чим просто високошвидкісний доступ до Інтернету.

Перешкодою на шляху розвитку IP-телебачення стає і відсутність портфеля успішних впроваджень на широкій клієнтській базі. Більшість операторів розвернули лише дослідні зони, які працюють з декількома тисячами клієнтів.

Не дивлячись на великі можливості IP-TV, розповсюдження цієї технології гальмується бажанням операторів окупити інвестиції, вкладені в існуючі мережі. Сьогодні вартість переходу на IP-TV робить цю технологію недоступною більшості малих телекомунікаційних компаній. Поточний рівень необхідних інвестицій на одного абонента (від $1000 до $2000) робить проблематичною окупність сервісу. Для істотного зниження операційних витрат, включаючи витрати на контент, необхідне масштабування бізнесу і розширення клієнтської бази. Масштабування бізнесу вимагає значної модернізації транспортної мережі, мережі доступу, програмного забезпечення і операційних процесів. А надання користувачам реальних переваг у вигляді вигідних тарифів і унікальних послуг сформують звичку до масового їх споживання.

Висновки

Аналіз сучасного стану систем IP-телебачення показав, що сьогодні IP-технології мають достатню зрілість для вирішення завдань передачі відеоінформації. В IP-мережах база єдиної транспортної інфраструктури може інтегрувати всі види додатків в єдину сервис-орієнтовану технологічну платформу, яка дозволить забезпечити не тільки традиційний перегляд телевізійних каналів і голосовий зв'язок з високим рівнем якості, але і впроваджувати абсолютно нові послуги, які роблять IP-TV революційною технологією в цифровому телебаченні.

Головним перевагами системи IP-TV є якість цифрових технологій, інтерактивність і наявність широкого набору додаткових сервісів, які роблять її привабливою для перспективного використання у військових телекомунікаційних системах і системах АУВ.

Характеристики

Список файлов реферата