2345 (693890), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Статутний фонд діючих в Україні бірж, починаючи з 1996 p., містить кошти іноземних підприємств.
Кількість членів бірж в Україні у 1997 р. становила 2891 чол. і зросла до 6317 на кінець 1998 p., а кількість брокерських контор (фірм), незалежних брокерів дорівнювала відповідно 3495 і 6942 чол., або зросла у поточному році майже у 2 рази (табл. 4).
При загальному збільшенні учасників торгів змінюється і їх структура. Так, суттєво зростає питома вага постійних відвідувачів – на 28%, що обумовлює їх чисельне перевищення перед членами біржі.
Середня чисельність за списком брокерів, що працюють у брокерських конторах і фірмах, зареєстрованих на біржі, також зросла на 24%.
Кількість товарних секцій збільшилась зі 122 у 1995 р. до 148 на кінець 1999 p., а кількість проведених торгів відповідно з 4876 до 11158.
Однак у 1998 р. на біржовому ринку України сума доходу у процентах від угод становила 21,4 млн. грн., що нижче рівня попереднього року на 20%, а сума внесків за участь у торгах – 1 млн. грн. Відрахування в бюджет за 1996 р. склали 9,2 млн. грн. проти 9,7 у попередньому році.
Таким чином, сплеску біржової активності, що очікувався в останні роки, так і не відбулося. Ситуація, що склалася на біржовому ринку України, відображає ті кризові процеси, які характерні для нинішнього етапу соціально-економічного розвитку. Цим по суті пояснюється і досить слабка активність, деформована структура біржового обороту і надмірна концентрація біржового ринку. Нормалізація ж обстановки на останньому буде визначатися швидкістю і якістю повномасштабного реформування економіки країни.
Особливості регіонального розвитку біржової діяльності
На сучасному етапі розвитку ринкових форм господарювання регіональна економіка вимагає впровадження і застосування прогресивних біржових інструментів, які в змозі забезпечити прозоре і паритетне ціноутворення, що, в свою чергу, дозволить досягнути ефективного функціонування всіх суб`єктів господарювання.
Не зважаючи на майже шістнадцятирічну історію українського біржового руху, біржовий ринок України ще тільки намагається зайняти своє належне місце на вітчизняному ринку. А сучасний стан біржової торгівлі зовсім не відповідає її потенційним можливостям.
Питанням функціонування біржового ринку в Україні приділялось багато уваги у наукових працях П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, П.І. Гайдуцького, О.М. Сохацької, В.П. Горьового, Б.В. Губського, М.О. Солодкого та ін.
Разом з тим, проблеми розвитку регіонального біржового ринку розглянуті недостатньо. З точки зору біржових аналітиків, про наявність проблем у розвитку біржового ринку України переконливо свідчать основні результати його функціонування. Зокрема, в світовому обсязі біржової торгівлі, що оцінюється в 3,5–5,0 трлн. дол. США [7], частка українських бірж є мізерною: у 2006 році вартість укладених на товарних біржах контрактів становила 18,9 млрд. грн. [6], або близько 3,8 млрд. дол. США. Але проблема полягає навіть не в незначних вартісних обсягах укладених угод, а в тому, що досі товарні біржі в Україні так і не стали потужним механізмом стабілізації ринкової кон`юнктури й не виконують властиві їм регуляторні функції.
Розвинуті країни пройшли тривалим шляхом становлення біржового механізму, результатом якого стало формування ф`ючерсних ринків біржового товару [8]. Удосконалення розвитку українського біржового ринку, насамперед, задача держави. Створення організованого біржового ринку, підвищення ефективності біржової торгівлі в сучасних економічних умовах неможливо без регулюючої ролі держави [10]. У сфері державного регулювання діяльності бірж особливої уваги необхідно приділити таким питанням, як сприяння концентрації попиту та пропозиції на біржах шляхом ліцензування, законодавчого обмеження кола біржових товарів, організаційної концентрації регулятивних і наглядових процедур держави у формі створення державної комісії з товарних бірж [3].
Регіональний біржовий ринок Харківської області почав функціонувати з 1991 року. З початку діяльності на біржі переважали угоди з продажу нерухомості та автотранспорту. Асортимент біржової продукції постійно розширювався. Біржова торгівля сільськогосподарською продукцією офіційно стала функціонувати у 1995 році згідно з Указом Президента України [4]. Почали укладатися угоди з продажу борошна, круп, насіння. Проте, основним товаром біржового ринку була сільгосппродукція. Вже у 2005 році на території Харківщини спостерігається тенденція універсалізації та низького рівня спеціалізації, що обумовлено недосконалістю законодавчої бази й страхової системи біржової діяльності. За 2005 рік було проведено майже 1,5 тис. торгів [2]. Відносно до структури пропозицій товарів за попередні роки вона позитивно змінилася.
Спочатку біржової діяльності більше половини обсягу пропозицій припадало на не біржові товари: нерухомість, автотранспорт, а операції з сільгосппродукцією опинилися у збитку. Слід зазначити, що за оцінкою західних спеціалістів, сільськогосподарська продукція складає 65% світового біржового обороту. До 2005 року на біржовому ринку Харківщини має місце значна диспропорція між попитом і пропозицією. Запропоновані до продажу товари не завжди знаходять свого покупця, що в значній мірі обумовлено недостатньою поінформованістю контрагентів біржових угод і посередників, несвоєчасністю розрахунків за укладеними біржовими угодами, інколи високим рівнем біржових цін та значним їхнім коливанням.
За 2005 рік було укладено майже 4 тис. угод, що складає лише третину від їхньої кількості у 2000 році, але сума, на яку були укладені угоди, збільшилась на 76% внаслідок підвищення цін та зміни структури біржових товарів. Щорічно зменшується кількість укладених угод на транспортні засоби та нерухомість. А збільшення загального обсягу укладених угод у 2005 році сталося внаслідок збільшення майже у 40 разів укладених угод на сільгосппродукцію у порівнянні з 2000 роком. Понад 60% укладених угод припадає на долю ячменя фуражного та кукурудзи.
Найбільша частка усіх біржових операцій за 2005 рік припадає на товарні та товарно-сировинні (91%). Решта – на універсальні та товарно-фондові. Біржова торгівля області на 96% представлена спотовим ринком. Через це найефективніший період торгівлі на біржі припадає на осінь, тобто період після збирання врожаю, найменш ефективним – на весну. Отже, сільськогосподарські виробники торгують тоді, коли постає проблема продажу товарів, а весь інший період біржі фактично простоюють. Розв`язанням цієї проблеми могло б стати укладення форвардних контрактів, що дало б змогу розподілити пікові періоди торгівлі по всіх місяцях року, а також уникнути різких цінових коливань [1].
Позитивним моментом є скорочення числа бірж, хоч це поширює універсалізацію, а не приводить до спеціалізації кожної діючої біржі, та деякі зміни у структурі біржового товару – зменшення частки угод з небіржовими товарами. Але незважаючи на це, на жаль, біржі, які здійснюють практичну діяльність на території області, поки ще не впливають суттєвим чином на процеси формування товарного та фондового ринку. Причиною такого стану є, насамперед, все ще нестабільна економічна ситуація в Україні, недосконала законодавча база, як загальноекономічна, так і біржова, відсутність надійної розрахунково-реєстраційної біржової системи, цивілізованого позабіржового ринку та ринку ф`ючерсних контрактів. Таким чином, за результатами проведеного аналізу необхідно зазначити, що біржова торгівля області, як і всієї України, не отримала належного розвитку і потребує подальшого вдосконалення.
У цілому за результатами проведеного моніторингу функціонування бірж за останні роки можна зробити висновок, що в регіонах України поки що не сформувався біржовий механізм, адекватний вимогам ринкової економіки до цього елемента інфраструктури ринку.
Отже, комплексний підхід до стабілізації біржової діяльності полягає передусім у створенні відповідних законодавчих передумов для перетворення сучасного біржового ринку України у цивілізований строковий біржовий ринок, який може зацікавити підприємців всіх регіонів у використанні сучасних високоефективних біржових інструментів. Удосконалення біржової діяльності по регіонах України слід розпочинати зі створення єдиної правової основи для функціонування бірж, контроль за їхньою роботою з боку державних органів, ліцензування діяльності бірж і учасників біржової торгівлі, встановлення відповідної системи оподаткування.
Література
1. Бралатан В.П. Розвиток біржового ринку в Україні / В.П. Бралатан // Економіка АПК. – 2006. – №2. – С. 126–129.
2. Про діяльність бірж Харківської області за 2005 рік: Економічна доповідь Харківського обласного управління статистики від 20 лютого 2006 року.
3. Кириенко О.Э. Пути повышения эффективности биржевых операцій / О.Э. Кириенко // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна наукова 2002». Том 4. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 13–15.
4. Кравченко С.А. Состояние функционирования товарных бирж / С.А. Кравченко // Економіка АПК. – 2006. – №9. – С. 98–105.
5. Міщук Г.Ю. Державне регулювання розвитку біржового товарного ринку / Г.Ю. Міщук // Економіка АПК. – 2005. – №1.-С. 87–92.
6. Осауленко О.Г. Статистичний щорічник України за 2005 рік. Державний комітет статистики України / О.Г. Осауленко. – К.: Консультант, 2006. – С. 5–7.
7. Солодкий М.О. Біржовий ринок / М.О. Солодкий. – К.: Джерело, 2004. – С. 21.
8. Сохацька О.М. Зарубіжні фінансові ринки / О.М. Сохацька // Фінанси України. – 2000. – №4. – С. 59–66.
9. Циганов О.Р. Використання біржового механізму в комерційної діяльності підприємств: Автореф.дис…канд. екон. наук / О.Р. Циганов; Донецький державний університет управління МОН України. – Донецьк, 2004. – С. 3–21.
10. Циганов О.Р. Закордонний досвід державного регулювання діяльності товарних бірж та напрями його використання в Україні / О.Р. Циганов, С.М. Повний // Менеджер. – 2004. – №4 (30). – С. 119–124.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
