1755 (693661), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім'я.

Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство веде зовнішньоекономічну діяльність, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає у процесі надходження доходів приватної особи та їх використання. Для відкриття рахунка приватна особа подає:

1. заяву на відкриття рахунка;

2. картку зі зразком підпису;

3. паспорт або документ, що його замінює;

4) довідку про ідентифікаційний код платника податку. Паспорт і довідка дають можливість банку ідентифікувати фізичну особу.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану рахунків банку «Операції з клієнтами». Кожному суб'єкту господарської діяльності в рамках рахунка четвертого порядку 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» відкривається аналітичний поточний рахунок. До суб'єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у, тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Поточний рахунок клієнта може мати до 14 знаків та може будуватись у такий спосіб:

2600 КЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де К — ключовий розряд;

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — аналітичний сегмент, що формується банком самостійно і може нести таку інформацію:

Е — характеристика контрагента (резидент, нерезидент) — 1 цифра;

ЕЕ — порядковий номер клієнта в книзі реєстрації відкритих рахунків (2 цифри);

ЕЕЕЕЕЕ — код контрагента (6 цифр).

Для небанківських фінансових установ аналітичні рахунки відкриваються в межах рахунка 2650 «Поточні рахунки небанківських фінансових установ».

Номер рахунка, до якого бюджетним установам відкриваються аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бюджету, з якого відбувається фінансування:

2520 «Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;

1. «Кошти бюджету Автономної Республіки Крим цільового характеру»;

2. «Кошти обласних бюджетів цільового характеру»;

3. «Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів цільового характеру».

Аналітичні поточні рахунки для обліку коштів із спеціального фонду бюджетним установам відкривають до таких рахунків:

2530 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України»;

2551 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим»;

2553 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціальних фондів обласних бюджетів»;

2555 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів».

Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».

Під час виконання операцій за поточними рахунками, що пов'язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватися правил здійснення касових операцій.

5. Організації безготівкових розрахунків

Розрахунки без участі готівки здійснюються шляхом використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки— це розрахунки, які проводить банк шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, а також перерахування банком за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів. Для здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками, пластиковими картками. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати при здійсненні розрахункових операцій платіжні інструменти у формі:

1. платіжні доручення;

2. платіжні вимоги-доручення;

3. розрахункові чеки;

4. акредитиви;

5. платіжні вимоги.

Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.

При здійсненні розрахунків використовуються розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Розрахункові документи приймаються банком до виконання за наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами поточного рахунка. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунка платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа.

Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунка платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.

У разі здійснення розрахунків акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк забезпечує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунка і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються, до балансового рахунка четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на таких аналітичних рахунках:

• «Розрахунки чеками»;

• «Розрахунки акредитивами».

При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними картками, депонуються на балансових рахунках:

* 2605 «Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;

«2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».

Усі рахунки, що належать до групи рахунків «Кошти в розрахунках», — пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси. Схема рахунків до запитання, що об'єднує поточні рахунки та рахунки коштів у розрахунках, наведена нижче (рис. 4.1).

Залишки на рахунках до запитання формують залучені банком ресурси. Ці рахунки пасивні і завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахункові операції виконуються банком тільки в межах наявності коштів, тобто в межах кредитового залишку.

За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної¹), інвестиційної, фінансової діяльності підприємства (рис. 4.2). Основні операції за поточним рахунком: зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані послуги і виконані роботи; платежі за одержані сировину, товарно-матеріальні цінності й послуги; отримання готівки на виплату заробітної плати та відрядження; податкові та обов'язкові платежі до бюджету; зарахування сум отриманих кредитів і сплата процентів за кредит; розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.

В угоді на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженні на відкриття рахунка строки банк надає підприємству виписку з поточного рахунка. До виписки долучаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.

У банківській практиці використовуються такі умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особовому рахунку підприємства:

На підставі цих документів і записів за рахунком підприємство відображає банківські операції у своєму бухгалтерському обліку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:

* заява власника рахунка;

«рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

• відповідне рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

«умови, передбачені угодою, про розрахунково-касове обслуговування між банком та власником рахунка.

У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками». З цього рахунка погашається кредиторська заборгованість клієнтам або сума перераховується за напрямами, визначеними чинним законодавством.

6. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями

Платіжне доручення — це документ, котрий являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунка (додаток. 1).

Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовуються в місцевих і міжміських розрахунках між клієнтами, з бюджетом, органами соціального захисту, позабюджетними структурами.

Реквізити платіжного доручення встановлюються Національним банком України. На платіжних дорученнях у разі потреби платник може вказати дату валютування, але ця дата не може виходити за межі строку дії платіжного доручення.

Кількість примірників розрахункових документів відповідає потребам сторін, що беруть участь у розрахунках. Документи виготовляються з використанням технічних засобів або заповнюються від руки (кульковою ручкою); виправлення і підчистки заборонені.

Доручення приймаються від платника до виконання банками протягом 10 календарних днів з дня виписки; день заповнення не враховується. До виконання банк приймає доручення тільки в межах наявних коштів на рахунку платника, якщо інше не зазначено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру: за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи та послуги), у порядку попередньої оплати, для завершення розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості підприємств. Про це зазначається в рядку «Призначення платежу» з посиланням на назву, номер, дату товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг).

Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії, згідно з угодою на обслуговування, за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта.

При проведенні розрахунків між клієнтами банк відображає операції на рахунках у своєму обліку:

1. Якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» платника;

К-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» одержувача коштів.

2. Якщо клієнти обслуговуються в різних банках:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» платника;

К-т 1200 «Коррахунок у Національному банку України».

Характеристики

Список файлов реферата