1487 (693596), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Головні досягнення за останні роки. У другому півріччі 2004 р. з ініціативи АУБ та НБУ Антимонопольним комітетом України (АМКУ) започатковано провадження у справі щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях компанії - резидента США «Western Union Financial Services, Inc.» (WU, близько 10 тисяч агентських пунктів в Україні), результатом чого було зниження вже у 2004 р. тарифів на переказ коштів в Україну з Росії та деяких регіонів США, а з 1 квітня 2005 р. - зниження у середньому на 40% тарифів на переказ коштів в Україну з Португалії, Іспанії та Італії, де перебуває значна кількість українських трудових мігрантів.
З 3 листопада 2004 р. в угодах, укладених між Western Union, Money Gram та їх агентами в Україні, положення про ексклюзивність послуг (заборона банкам працювати з обома системами одночасно) втратило чинність у зв'язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», до чого також була причетна АУБ.
У березні 2007 p. WU приступила до реалізації пілотного проекту у ході якого тарифи на здійснення грошових переказів з ряду регіонів Росії (Ямало-Ненецький та Ханти-Мвнсійський округи) до України буде знижено за умови відстроченої на 48 годин виплати. Якщо послуга буде затребуваною, її географія буде розширена. Компанія WU робить це на вимогу АМКУ.
У 2005 р. між АУБ та компанією Майкрософт підписано Протокол про реалізацію 3-річної Програми галузевого ліцензування програмних продуктів компанії Майкрософт у банківських установах (Програма), якою передбачено надання банкам значних знижок (до 25% протягом першого року дії Програми) та відступ від деяких обов'язкових вимог стандартних корпоративних програм ліцензування програмних продуктів компанії Майкрософт. Протягом першого року дії Програми консолідована економія коштів банків:
- учасників Програми склала близько 544 тис. доларів США (без ПДВ), протягом другого року;
- 524 тис. доларів США (без ПДВ). Т.ч., разом за два роки дії Програми (2005-2006 роки) консолідована економія коштів банків-учасників Програми склала 1 млн. 68 тис. доларів США (без ПДВ). Загалом, до Програми протягом двох перших років її дії приєдналися близько 70 банків;
- членів АУБ.
Вирішено з НБУ питання щодо надання банками інформації на запит Держфінмоніторингу на електронних носіях, а не лише електронною поштою НБУ, як це передбачалося Положенням НБУ раніше та спричиняло значні витрати банків (зафіксовано випадок, коли київська філія одного українського банку заплатила за послуги електронної пошти НБУ за надіслання такої інформації 55 тис. грн. за місяць). Згідно проведеного аналізу, консолідована місячна економія коштів банків складає не менше 10 тис. доларів США.
АУБ разом з банками опрацювала концепцію та проект Технічного завдання на створення системи електронних міжбанківських розрахунків нового покоління (СЕП-2, впроваджена у промислову експлуатацію у листопаді 2006 р.) та надала зауваження та пропозиції до НБУ, більшість яких була врахована.
АУБ вважає головними наступні завдання банківської системи щодо підвищення рівня інформаційних та банківських технологій:
1. Сприяти подальшому розвитку масових електронних платежів та дистанційного (віддаленого) доступу до банківських продуктів та послуг.
Позитивні сторони впровадження масових електронних розрахунків з використанням платіжних пластикових карток та електронних грошей: зменшення державних витрат на підтримку готівкового обігу, стимулювання споживання та росту ВВП, посилення фінансової прозорості, збільшення податкових надходжень, прискорення обігу грошових коштів.
Дослідження (джерело: компанія Global Insight) показує, що електронні платіжні системи значно дешевші (у середньому на 40%) від паперових платіжних систем. Міжнародні експерти вважають, що вартість обслуговування готівкового обігу складає 5-7% ВВП, а електронні платежі економлять близько 1% ВВП.
Вартість дистанційних банківських послуг з використанням сучасних високих технологій (Інтернет-банкінг, мобільний банкінг, телефонний банкінг, інформаційно-платіжні кіоски та ін.) у середньому в 20 разів менша, ніж у традиційному банківському відділенні. До того ж клієнти мають цілодобовий доступ до своїх банківських рахунків та ін.
2. Сприяти розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).
Запровадити економічні методи залучення банків до участі у НСМЕП. Створити на базі НСМЕП дійсно національну систему масових безготівкових розрахунків. Розширити інфраструктуру прийому платіжних карток. Поступово зменшити готівковий обіг у державі до не більше 10% (так у просунутих західних країнах). Всі банки, що є гравцями на ринку карткових платіжних систем, мають стати членами НСМЕП, здійснювати принаймні емісію карток НСМЕП.
Створення кобрендових карток (НСМЕП - Visa/Master Card). Запуск інших (неплатіжних) проектів на базі платіжної картки НСМЕП (транспортні, соціальні, ідентифікаційні, дисконтні тощо).
Створення єдиної інфраструктури прийому карток міжнародних та національних платіжних систем. Платіжні трансакції в межах України за емітованими українськими банками картками мають авторизуватися в Україні.
3. Сприяти становленню кредитного бюро.
Згідно даних Світового Банку, в учасників кредитних бюро на 25% зменшуються кількість дефолтів та час на ухвалення рішень щодо надання кредиту.
4. Сприяти широкому впровадженню юридично значимого електронного документообігу.
В Україні іще у 2003 році прийняті Закони «Про електронний цифровий підпис», «Про електронний документ та електронний документообіг». Але укладення договорів з контрагентами, службове листування з державними та іншими установами і організаціями здійснюється наразі, переважно, у паперовому вигляді. Потрібно прискорити створення загальнодержавної інфраструктури електронного документообігу. Це сприятиме більш швидкому прийняттю управлінських рішень та зменшенню операційних витрат державних установ та суб'єктів господарської діяльності. В Україні у січні 2006 року акредитовано 1-й центр сертифікації ключів електронно-цифрового підпису (ЕЦП), що дозволяє розпочати добу масового юридично значимого електронного документообігу, наріжним каменем якого є ЕЦП. Наразі в Україні є вже 5 акредитованих центрів сертифікації ключів ЕЦП. Не зважаючи на наявність інфраструктури відкритих ключів ЕЦП, впровадження юридично значимого електронного документообігу відбувається вкрай повільно.
5. Сприяти масовому запровадженню у банках сучасних інформаційно-комунікаціних технологій.
Банківська діяльність у сучасних умовах не може здійснюватися без належного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). На загал, вітчизняні банки значно поступаються банкам розвинених країн щодо використання сучасних промислових систем керування базами даних, інтегрованих автоматизованих банківських систем, іншого спеціалізованого банківського програмного забезпечення. Це є однією з причин того, що кількість банківських продуктів та послуг, які надаються вітчизняними банками, значно менша, ніж у банках розвинених країн. Акцент має робитися на створенні у банках централізованих сховищ історичних даних, що дозволяє впроваджувати ефективні системи управлінського обліку, системи підтримки рішень, здійснювати моніторинг та адекватно реагувати на банківські ризики. Це дозволить підняти рівень банківського менеджменту на якісно вищий рівень, який відповідав рівню розвинених країн. Без запровадження сучасних ІКТ подальший розвиток банків неможливий. Час екстенсивного розвитку завершився. Особливо це стає актуальним у зв'язку з входженням іноземних гравців на банківський ринок. Грамотно продумані інвестиції у ІКТ мають розглядатися банками як стратегічні інвестиції. Банки у країнах Заходу витрачають на ІКТ близько 10% доходу, тоді як в Україні фінансування ІКТ часто здійснюється за залишковим принципом. До стратегії розвитку банку має включатися і стратегія розвитку ІКТ.
6. Працювати у напрямку гармонізації вітчизняного законодавства та стандартів з міжнародними нормами, у першу чергу ЄС.
Це стосується не лише рекомендацій Базель II стосовно банківської діяльності. Наразі є досить багато розбіжностей та неузгодженостей між вітчизняними та міжнародними вимогами до технологій та стандартів, які використовуються у банках. Зокрема, це стосується криптографічних стандартів, стандартів сертифікату ЕЦП тощо. Вимогою Євробанку до країн, які приймаються до складу ЄС, є наявність у країні міжбанківської системи валових платежів у реальному часі (RTGS - Real Time Gross Settlement Payment System). В Україні її аналогом є СТП (Система Термінових Переказів). У подальшому потрібно буде розробити інтерфейс між СТП та TARGET - об'єднаною міжбанківською платіжною системою єврозони.
7. Працювати над розширенням можливостей фізосіб (головно трудових мігрантів) здійснювати перекази із-за кордону (без відкриття банківського рахунку) через мережу партнерів український банків за кордоном.
Працювати над розширенням можливостей провідних вітчизняних банків щодо надання послуг зі швидкого (до 15 хв.) та оперативного (не більше 24 год.) переказу фізичними особами коштів в Україну через партнерів (мережу банків-кореспондентів та ін.) за кордоном. Прийнятна комісія - до 3% від суми переказу.
Використана література:
-
Степаненко Валерій. Удосконалення інформаційних та банківських технологій. Журнал «Банк» №5-6, 2007
-
http://www.telegraf.in.ua/
-
http://www.crm.com.ua
-
http://www.ua-region.info/card
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
