D1U (693428), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.

Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання товарів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за контрактами, угодами, подає в банк копії цих контрактів і угод та інші документи, які стосуються заходу, надходженнями від якого передбачається погашення кредиту.

Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту на спорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання і т.ін., подає в банк проект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з будівельною організацією, техніко-економічне обгрунтування, графіки виконання робіт), необхідні для кредитування.

Позичальник, що отримує кредит на витрати, які не перекриваються надходженнями протягом календарного року, надає прогнозні розрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на рік з поквартальною розбивкою.

Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або про відмову у наданні кредиту.

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

- забезпеченість власними коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків;

- репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);

- оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);

- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.

Необхідні відомості про позичальника та інформація, отримана банком при оформленні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальника.

Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким чином:

- матеріали з надання кредиту ;

- фінансово-економічна інформація;

- матеріали про кредитоспроможність позичальника .

Забороняється надання кредитів на:

- покриття збитків господарської діяльності позичальника;

- формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств;

- придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

Видами забезпечення кредиту є неустойка (штрафи, пені), застава, поручительство, гарантія.

Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. У разі застосування страхування кредитного ризику банк має впевнитись у надійності страховика. Сума страхових зобов'язань, які страховик може взяти на себе, залежить від правового Статусу товариства, у формі якого створена страхова організація.

Для більшої надійності зазначених вище видів забезпечення кредиту може укладатися тристороння угода: банк - гарант (поручитель, страхова організація) - позичальник.

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції.

Погашення кредиту і нарахованих по ньому відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо поточний рахунок позичальника відкрито в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку - у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку.

Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються для сплати відсотків за користування кредитом, потім - простроченої заборгованості, сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту.

Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини, за умови прийняття позичальником відповідних заходів щодо їх усунення. Це відстрочення має бути оформлено додатковим договором між позичальником та банком, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

1.3 Характеристика об'єкта дослідження

Під об'єктом дослідження варто розуміти - кредит, облік і аналіз кредитів. Метою дипломної роботи ставиться розкриття сутності кредиту, його облік і аналіз на прикладі ОПЕРО АК ПИБ м. Луганська. А також на основі матеріалів аналізу й оцінки виявити шляхи підвищення ефективності кредитної й інвестиційної діяльності комерційного банку в умовах проведення урядом і НБУ реформ по стабілізації економіки. Проблема складається також у визначенні засобів підвищення ефективної кредитної діяльності банку.

Підвищення ефективності кредитної діяльності банку може здійснюватися за рахунок:

1. Зменшення витрат.( скорочення адміністративних витрат, скорочення кадрів, погашення дебіторської заборгованості)

2. Збільшення прибутків (підвищення прибутків за рахунок неінфляційних джерел, підвищення ефективності проведення операцій на ринках, вкладення коштів у високо ліквідні і високоприбуткові державні цінні папери.

3. Зниження кредитного ризику (ретельний аналіз кредитоспроможності позичальника, диверсифікація банківського портфеля цінних паперів таким чином, щоб ризик був мінімальним, зміна техніки банківського кредитування, страхування угод.

4. Поліпшення організації контролю за виконанням кредитного договору (створення спеціальної робочої групи, створення відділу по прогнозуванню макроекономічної ситуації,

5. Поліпшення економічної ситуації (зниження податкових ставок, зниження норми обов'язкового резервування, пожвавлення обмінного курсу, зменшення ставки рефінансування, уповільнення спаду виробництва.

Цілі 1-4 можна охарактеризувати як цілі розвитку і росту; вони є середньостроковими, передбачається, що при правильно обраній стратегії діяльності банку, вони здійсненні протягом двох років. Цілі 5 є довгостроковими, і розраховані на більш тривалий період.

Для проведення аналізу кредитних операцій банку мною були використані річні звіти ОПЕРО АК ПИБ м. Луганська за 1998 р. і 1997 р.

Аналіз діяльності банку є одним із найважливіших напрямків економічної роботи. У цьому аспекті велике значення має правильна організація роботи як на мікрорівні, тобто в окремому банку, так і на макро рівні (у банківській системі), без здійснення якої НБУ тяжко визначити:

- основні напрямки грошово- кредитної політики,

- прогнозовану ситуацію на кредитних ринках країни,

- висновок про стійкість і надійність банківської системи в цілому,

- виконання банками встановлених стандартів і нормативів.

Основним об'єктом аналізу є комерційна діяльність окремого банку. У зв'язку з цим визначаються різні напрямки і критерії аналізу. Проте методика аналізу балансу повинна бути єдиною для порівняння отриманих у результаті аналізу даних.

Основа аналізу балансу банку виявляється в досягненні оптимізації структури активних і пасивних операцій із метою максимізації прибутків. Аналіз звітності визначає фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи подальшої його діяльності.

• Аналіз діяльності комерційного банку включає: оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний період, порівняння фінансового положення і результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків, узагальнення результатів аналізу і підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих як на поліпшення діяльності окремого банку, так і на досягнення безпеки функціонування банків.

• При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно: здійснити аналіз структури активних і пасивних операцій, визначити значення показників, що характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку і виконання нормативів, установлених НБУ, провести аналіз прибутковості діяльності банку.

Здійснення аналізу діяльності банку включає такі етапи:

1. Аналіз стану обліку і звітності.

2. Аналіз банківського балансу.

3. Аналіз стану договорів.

Для проведення аналізу структури активних операцій банку, аналізу структури кредитного портфеля банку, аналізу структури притягнутих коштів банку, аналізу достатності капіталу, аналізу прибутків банку, аналізу впливу суми наданих кредитів і процентної ставки за кредит на суму отриманих відсотків, аналізу прибутку банку від кредитної діяльності, аналізу прибутковості банку з річного звіту за 1998 р. були узяті такі дані:

Усього активів - 9254960, у тому числі

Каса - 137070

Коррахунки банків - 474360

Коррахунки у НБУ - 2085190

Кредити видані - усього - 4576500

у тому числі короткострокові - 3067110

Основні кошти і будівельні матеріали - 169460

Дебітори - 487870

Відведені кошти - 80080

Валютна позиція - 896400

Інші активи - 100330

Основний капітал- усього - 1244290

у тому числі статутний фонд - 1183470

Резервний фонд - 2810

Фонд основних коштів - 50880

Фонд економічного стимулювання - 7130

Додатковий капітал - 146900

Власні засоби банку - 1265590

Отримані відсотки - усього - 1195370

у тому числі по короткостроковим - 1080290

міжбанківських операціях -115160

Прибутки і комісія з наданих послуг - 370900

Усього прибутків - 1566320

Сплачені відсотки - 1211650

Витрати банку - 1525720

Дані з річного звіту за 1997год:

Отримані відсотки - усього - 994340

у тому числі по короткостроковим - 890640

міжбанківських операціях - 103700

Прибутки і комісії з наданих послуг - 107050

Усього прибутків - 1101440

Усього витрат - 1064860

Надані кредити - 3473070

Сплачені відсотки - 896630

Прибуток банку від кредитної діяльності - 97710

У дипломній роботі мною зроблений тематичний аналіз, тобто вивчалося коло питань, що дає можливість виявити можливості поліпшення окремих питань напрямків банку, які стасуються кредитної діяльності банку.

З огляду на ціль і характер аналізу балансу, розрізняють:

попередній аналіз, застосовуваний при оцінці стану рахунків для виявлення спроможності здійснення комерційним банком будь-яких операцій,

оперативний аналіз, проведений у процесі поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності й інших показників, прийняття термінових заходів, що забезпечують їхнє дотримання, а також одержання достатьного прибутку,

остаточний аналіз, застосовуваний для визначення ефективності діяльності комерційного банку за звітний період, а так само для виявлення резервів підвищення прибутковості,

перспективний аналіз, застосовуваний для прогнозування очікуваних результатів у майбутньому періоді, а також визначення нових видів операцій і внутрішньобанківської політики.

1.4 Джерела погашення кредитів

Повернення банківських кредитів означає своєчасне і повне погашення позичальниками виданих їм кредитів і відповідних сум відсотків за користування кредитними коштами. Забезпечення повернення кредиту - це складна цілеспрямована діяльність банку, яка включає систему організаційних, економічних і правових мір, що складають особливий механізм, котрий визначає засоби видачі кредитів, джерела, терміни і засоби їхнього погашення, а також документацію, котрим забезпечує повернення кредитів.

Джерела повернення кредитів поділяються на первинні і повторні (додаткові). Первинним джерелом є прибуток позичальника (для юридичних осіб - виторг у наявній або безготівковій формі, для фізичних осіб - заробітна плата або інші надходження). Повторними є виторг від реалізації закладеного майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією.

Порядок використання банком первинних і повторних джерел погашення позичок розрізнений. Погашення кредитів за рахунок прибутку позичальника регулюється кредитним договором, договором застави, дорученням на перерахування відповідних коштів. Погашення здійснюється в день настання терміну платежу або в інший визначений період при наявності коштів на рахунку клієнта. При погашенні кредитів готівкою клієнт у відповідні терміни вносить гроші в касу банку. Можливе продовження терміну погашення кредиту, якщо клієнт очікує надходження. Таким чином, механізм погашення кредиту в даному випадку являє собою добровільне виконання клієнтом своїх платіжних зобов'язань перед банком, зафіксованих у кредитному договорі.

Погашення кредиту за рахунок повторних джерел означає залучення банку в дію механізму примусового стягнення належного йому боргу. Даний механізм також має правове забезпечення (крім кредитного договору) у вигляді договору про заставу, гарантійного листа, договору поручництва, страхового полісу.

Використання додаткових джерел навіть при наявності зазначених юридичних документів вимагає від банку особливих умов і тривалого часу. Так, реалізація прав по поверненню кредиту при використанні застави майна позичальника припускає звернення в суд або арбітраж, а також потребує дотримання визначених умов по суті заставного права зі сторонами, як банку, так і позичальника. У результаті виникає тривала процедура розгляду і задоволення позову банку. Використання гарантійних зобов'язань поручителя для погашення кредиту також потребує часу навіть при його готовності виконати ці зобов'язання. Страхова організація відшкодує збиток банку від неповернення кредиту тільки після ретельного вивчення чинників виникнення кредитного ризику і за умови дотримання умов страхової угоди.

З огляду на трудомісткість роботи з повторними джерелами і тривалість процедур включення їх у реальний механізм погашення банківського кредиту, основний акцент при вирішенні питання про можливість видачі кредиту варто відводити первинному джерелу - прибутку. Якщо виникає серйозний сумнів у реальності використання прибутку в якості основного джерела погашення кредиту, у видачі його краще відмовити. Повторні джерела лише підкріплюють первинний, але не заміняють його.

Характеристики

Список файлов реферата