ref-20974 (693372), страница 7
Текст из файла (страница 7)
В будь-якому випадку відповідальність перед торговою точкою несе банк-еквайєр. У випадку позитивного рішення :
- в ручному режимі точці обслуговування повідомляється код авторизації, який обов’язково повинен бути занесений на сліп і є підтвердженням отриманого дозволу ;
- в автоматичному режимі POS-терміналу віддається команда на фіксацію транзакції і друк сліпу. Аналогічно попередньому випадку, при порушенні правил авторизації платіжна система має право не відшкодовувати еквайєру суму угоди.
При перевищенні ліміту платіжної системи еквайєр в обов’язковому порядку повинен передати запит на авторизацію платіжній системі, яка і здійснює прийняття рішення.
Видача готівки.
Процес видачі готівки по кредитній картці повністю аналогічний процедурі придбання товарів з тою лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення і філіали, і\або банкомати. Крім того, банкомати працюють в режимі on-line і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.
Розрахунки.
Зупинимось більш детально також і на порядку розрахунків. Для простоти розглянемо з початку досить безконфліктну “благополучну” ситуацію, коли для всіх рівнів виконані перераховані в попередньому розділі вимоги. У цьому випадку відшкодування коштів відбувається у наступному порядку (схема 1.5).
1. Після отримання з точки обслуговування списку транзакцій (у вигляді сліпів чи файла) банк-еквайєр перераховує кошти на рахунок точки.
2. Банк-еквайєр сортує транзакції на “свої”, що відносяться до держателя карток банка-еквайєра, та “чужі”.
3. “Чужі” транзакції пересилаються у Процессінговий центр системи, після підсумкової обробки в центрі розрахунковий банк кредитує кореспондентський рахунок банка-еквайєра у відповідному розмірі, і, можливо, дебетує його, якщо з інших банків поступили транзакції по карткам, що належать даному банку-еквайєру.
4. Банк-еквайєр здійснює необхідні перерахування коштів на кореспондентський рахунок (або зняття з кореспондентського рахунку) в розрахунковому банку.
5. Після перебігу “звітного періоду” банк-еквайєр виставляє загальний рахунок держателю картки і отримує з нього кошти для погашення кредиту.
Схема 1.5 Рух коштів в платіжній системі.
ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ
t=0 днів
ЕКВАЙЄР-ЦЕНТР
РОЗРАХУНКОВИЙ БАНК
БАНК-ЕМІТЕНТ
ДЕРЖАТЕЛЬ КАРТКИ
t=N днів
При здійсненні деяких з перерахованих вище платежів можуть стягуватися комісійні. Так, банк-еквайєр може брати комісійні (здійснювати неповне відшкодування коштів) з точки обслуговування. Кожний банк-еквайєр найчастіше бере комісійні з банка-емітента за обслуговування його карток (“чужих” карток). За видачу готівки по “чужим” карткам можуть також стягуватися додаткові комісійні. Розрахунковий банк може також стягувати комісію за розрахункове обслуговування. Платня також береться мережами передачі даних. Все це формує можливі додаткові джерела доходу для учасників платіжної системи і є стимулом для її розширення.
З іншого боку, операції на основі кредитних карток створюють заборгованість в фінансових установах, яка починає приносити проценти після досягнення певних умов.
В протилежність кредитним карткам використання дебетових карток передбачає попереднє розміщення клієнтом коштів на рахунку , який відкрито в банку-емітенті. Таким чином, випуск дебетових карток служить для банка-емітента засобом залучення коштів. При цьому, ряд банків-емітентів потребує зберігання на рахунку держателя картки в будь-який момент часу залишку, який не знімається.
Для клієнта фінансова привабливість дебетової картки може бути в нарахуванні процентів на залишок на рахунку і, можливо, отриманні знижок при покупках. Крім того (і це вже національна специфіка), у ряді випадків гривневі кошти, що вносяться на рахунок держателем картки, автоматично перераховуються в валютний еквівалент. При оплаті зворотній перерахунок здійснюється по поточному курсу, що захищає клієнта від інфляції. І, також, дебетова картка забезпечує традиційну для пластикових карт можливість здійснення безготівкових розрахунків.
Досить велике розповсюдження здобула в нас практика надання дебетових карток не тільки фізичним, а й юридичним особам (корпоративна картка).
Отримання картки і ліміти операцій.
Отримання дебетової картки - більш простіший процес в порівнянні з отриманням кредитної. Для того, щоб стати “дебетовим держателем”, необхідно відкрити рахунок в банку, внести деякий мінімум коштів і оплатити картку. У вартість картки може бути включена і вартість річного обслуговування.
Операції з дебетовою карткою регламентуються рядом лімітів. Власне термін ліміт визначає в даному випадку максимальний розмір доступних держателю картки коштів. Залишок ліміту відповідає поточному значенню цієї величини. Справа в тому, що при операціях з дебетовою карткою процедура авторизації повинна проводитись завжди не залежно від конкретної технології обслуговування. При цьому залишок ліміту кожен раз зменшується на суму угоди. В залежності від конкретних умов допускається зменшення залишку ліміту або до нуля, або до конкретного значення, що не зменшується.
Залишок ліміту і розмір коштів на рахунку користувача можуть бути пов’язані досить опосередковано. Справа в тому, що як і у випадку кредитних карток, банк-емітент є власником дебетових карток і несе по ним повну фінансову відповідальність перед іншими учасниками платіжної системи.
Банк-емітент керує розмірами ліміту і залишку по ліміту і має право зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд (в рамках існуючих угод з платіжною системою). Реальний же стан цих величин з сумами на рахунку держателя картки - внутрішня справа банка. Як правило, для оновлення залишку ліміту до значення ліміту банк потребує внесення коштів на рахунок. Однак, банк-емітент може дозволити клієнту овердрафт, надати кредит і т.д., надаючи тим самим дебетовій картці риси кредитної. В такому варіанті картка інколи називається змішаною. Але з точки зору платіжної системи ці картки не відрізняються і обслуговуються по однаковій технології.
Загальна схема операцій при розрахунках за допомогою дебетової картки.
Послідовність операцій , що виконуються при розрахунках за товари і послуги , за допомогою дебетової картки , близька до аналогічної для кредитної картки, але, в той же час, має ряд істотних відмінностей. Розглянемо всю послідовність.
1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель картки надає її продавцеві.
2. Продавець визначає, чи можливе здійснення угоди. Для цього він здійснює візуальну перевірку, а потім проводить голосову авторизацію по телефону або електронну шляхом POS-термінала. При голосові й авторизації у випадку позитивної відповіді продавцю повідомляється код авторизації. При проведенні авторизації транзакції передаються в банк-еквайєр і, при необхідності, - далі в Процессінговий центр.
3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп (чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці використовується імпринтер, і на чек обов’язково заноситься код авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.
4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.
5. В кінці кожного дня (або рідше - декілька разів на тиждень) точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування (або електронні транзакції).
6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).
7. Процессінговий центр обробляє отримані за день транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.
8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники здійснюють перерахування самостійно.
9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.
Авторизація.
Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове значення.
Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення авторизації є обов’язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і потім перевірити співпаданя підпису на картці і на чеку при ручній обробці.
При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову авторизацію : зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя картки , код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці картка розміщується в POS-терміналі , який встановлює зв’язок з ЄВМ банка-еквайєра і здійснює передачу даних.
Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки - клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в другому випадку здійснюється її пересилання в Процессінговий центр системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація. Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток (і, тим самим, бере на себе частину процессингових функцій).
Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З цим пов’язаний і той факт, що процессингові потужності в початковий період бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на Процессінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.
Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в процессинговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути розподілені і знаходитись частково в процессинговому центрі, частково - в банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з Процессинговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів своїх карток в режимі віддаленого доступу до бази даних. В деяких випадках в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.
В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається наступне :
1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-лист.
2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру залишку ліміту, визначається можливість платежу по картці.
3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення терміналу на друк чека.
Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні канали, так і високошвидкісні канали спеціалізованих мереж передачі даних.
Видача готівки.
Процедура видачі готівки по дебетовій картці цілковито відповідає викладеному порядку on-line авторизації як і у випадку використання банкоматів, так і при отриманні коштів у відділеннях банків.
Розрахунки.
Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в Процессінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге, отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається “автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
