ref-20974 (693372), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

На заключному етапі розраховується прибуток, отримана банком на гривню притягнутих ресурсів від конкретної організації. І, тільки після цього, можна приступити до оцінки тактики роботи з клієнтом. але вже з огляду на прогноз розвитку тих ринків, що можуть уплинути на баланс ставок по всьому комплексі послуг, наданих даної організації.

Усі види витрат і доходів повинні відображатися в "картці-схемі". Якщо "Картка-схема" має електронне наповнення, то, маючи єдину методику (методологію) не є складним результати розрахунків зводити в електронні автоматизовані таблиці у всій сукупності прямих і непрямих результатів фінансової діяльності.. Як приклад однієї з методик розглянемо основні моменти розрахунку ефективності системи банкоматів банку:

Базові статті прибутковості банкоматів, що приймаються в економічні розрахунки:

• Одержання відсотків у доход банку від суми нарахованих кошт клієнтів у безготівковій формі для наступної видачі готівки через банкомат (зарплатний варіант і варіант корпоративної карти).

• Одержання відсотків у доход банку від суми нарахування коштів клієнтів у безготівковій формі для наступної конвертації і видачі наявної валюти через банкомат (Варіант конвертації).

• Стягування комісії у гривнях і валюті в доход банку у вигляді відсотка від суми зняття наявних кошт через банкомат.

• Стягування з клієнта в доход банку суми вартості пластикової картки або
  за відкриття карткового рахунка і його ведення.

• Одержання з клієнта гарантованої суми у виді страхового депозиту на його лицьовому (картковому) рахунку на період користування пластиковою карткою.

• Доходи від залишків кошт на карткових рахунках клієнтів.

• Доходи від залишків кошт на розрахункових рахунках клієнтів (юридичних осіб), що використовують мережу банкоматів.

Базові статті витрат, що приймаються в розрахунки:

• Витрати, віднесені на собівартість банкоматів, що розраховуються за спеціальною методикою (згадувалося вище).

• Постійні відрахування кошт процессинговой компанії (наприклад, фірмі "Юнион Кард") за організацію Процессингу.

• Плата організаціям за оренду місця установки банкоматів.

• Витрати на виготовлення пластикових карт.

• Процентні витрати по залишках на карткових рахунках клієнтів.

• Процентні витрати по залишках на розрахункових рахунках організацій, що використовують мережу банкоматів.

Основними економічними передумовами введення карток в Україні є:

1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 30 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.

3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.

3.2. Карткові проекти в Україні на прикладе ВАТ КБ “Надра”.

Наприкінці 2004 року відділом маркетингу банку “Надра” було проведено опитування клієнтів банку по системі TochePool у 6 регіонах України.

Всього на питання анкети відповіло 2134 особи. З них 642 у Києві, 468 у Дніпропетровську, 329 у Донецьку, 277 в Одесі, 213 у Харкові та 205 у Сумах (див. Табл.3.1 і Мал.3.1 та 3.2). З них 1792 респондента мають платіжні картки.

Табл.3.1 Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.

Мал. 3.1. Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.

Мал.3.2

Це опитування було проведено для управлінь: Карткового бізнесу, Клієнтської політики та управління розвитку регіональної мережі.

Відповіді на питання про наявність платіжних карток вказує на те що, картковий бізнес більш розвинутий у промислових регіонах та регіонах з найбільш продвинутих у банківському секторі.

Аналізуючи результати опитування (див.таб 3.2) ми можемо зробити наступні висновки:

• Більшість респондентів маючих картку співпадає з найбільш активним працездатним віком (82.1% - вік від 19 до 50 років);

Таб.3.2. Зведена таблиця даних опитування щодо відкриття карток.

* Кількість відповідей більш 100%, тому що на це питання респондент мав можливість відмітити декілька відповідей.

• Кількість студентів та пенсіонерів практично співпадає з кількістю держателів карток віком до 19 та свище 51 років відповідно. Отже більшість опитаних пенсіонерів мають пенсійну картку, а більшості студентів картка була видана по зарплатному проекту навчального закладу;

• Більш 50 відсотків респондентів має картку системи Visa;

• Більш 60 відсотків респондентів має зарплатну картку ;

• Більш 50 відсотків респондентів має кредитну картку ;

• Більшість респондентів відкрило картку тому що довіряють певному банку, вважають картку безпекою зберігання коштів, картка дає можливість отримання кредиту та завдяки тому що її нав’язало керівництво.

Отже опитування показало що середньостатистичний клієнт банку “Надра” має платіжну картку, більшість клієнтів – кредитну, системи Visa. Однак біля 60% отримали картку завдяки запропонованому зарплатному проекту на підприємстві. Також слід відмітить що, це опитування не є об’єктивним по відношенню к ситуації на картковому ринку України в цілому тому, що в опитувані були задіяні тільки клієнти банку “Надра” і тільки у 6 регіонах.

ВАТ КБ "Надра" посідає перше місце серед банків України за темпами зростання кількості емітованих карток.

Банк "Надра" першим серед українських банків запровадив систему страхування фінансових ризиків використання кредитних карток.

Необхідність впровадження зарплатних проектів в бюджетних установах

Указом Президента України від 20 березня 2001 року №183/2001 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки" визначено за необхідне:

• запровадити систему безготівкової виплати заробітної плати державним службовцям;

• перевести розрахунки за комунальні послуги, електроенергію тощо на безготівкову форму

розвивати систему платіжних та кредитних карток.

Реалізовані зарплатні проекти

Станом на 1.02.05 банк "Надра" реалізував та обслуговує понад 2000 зарплатних проектів на підприємствах та в установах України.

Серед них:

Центральні органи державної влади:

Міністерство охорони здоров’я (центральний апарат)

, Президія Національної академії наук України;

Обласні та районні підрозділи:

Міністерства внутрішніх справ

, Державної податкової адміністрації, Державного казначейства

, Міністерства праці та соціальної політики

, Міністерства палива та енергетики

, Міністерство охорони здоров’я

, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості;

Заклади освіти:

Київський національний економічний університет

, Національний авіаційний університет

, Національний технічний університет України "КПІ"

, Національний транспортний університет

, Київський національний університет культури та мистецтв

, Національний університет фізичного виховання та спорту України

, Київська державна академія водного транспорту

, Тернопільська державна медична академія та ін.;

Підприємства різної форми власності:

НДІРВ (Національне космічне агентство України, м. Харків)

, ДАК "Укрресурси" (м. Київ)

, ВАТ "Меридіан" (м.Київ)

, ВАТ "Оріана" (м. Донецьк)

, ВАТ "Літмаш" (м.Павлоград)

, ВАТ "НПК Галичина" (м. Дрогобич)

, ВАТ "Харківобленерго" (м. Харків)

, ВАТ "Сумихімпром" (м. Суми)

, Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона (м.Київ), та ін.;

Обласні, міські та районні державні адміністрації та ради:

Сумська обласна державна адміністрація,

Охтирська міська рада

, Конотопська міська рада, та ін.

Що таке зарплатний проект ?

Зарплатний проект – це угода між банком та організацією про виплату заробітної плати через платіжні картки.

Зарплатний проект не передбачає відкриття організацією розрахункового рахунку в банку.

Кожний працівник організації, в якій діє зарплатний проект, має власний рахунок в банку і платіжну картку як інструмент доступу до цього рахунку.

Етапи впровадження зарплатного проекту

Характеристики

Список файлов реферата