Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Абсолютне відхилення (ланцюгове)

А (л) = Кі – Кі-1,

де А (л) – абсолютне відхилення (ланцюгове),

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Темп росту (базовий)

Тр(б) = Кі / Ко * 100%,

де Тр(б) – темп росту (базовий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Темп росту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100%,

де Тр(л) – темп росту (ланцюговий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Темп приросту (базовий)

Тпр(б) = Кі / Ко * 100% - 100%,

де Тпр(б) – темп приросту (базовий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Темп приросту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100% - 100%,

де Тпр(л) – темп приросту (ланцюговий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Абсолютне значення одного проценту приросту

А% = А(б) / Тпр(б)

де А% - абсолютне значення одного проценту приросту;

А(б) – абсолютне відхилення (базове);

Тпр(б) – темп приросту (базовий);

Середнє арифметичне значення

Ксер =  Кі / n

де Ксер = среднє арифметичне значення показника К;

 Кі – сума значень К за звітний період;

n – кількість періодів.

Аналіз структури передбачає вивчення співвідношень, в першу чергу відсоткових, окремих частин цілого, а також порівняння цих частин з цілим. Також ціллю є вивчення пропорційності явищ, залежностей між структурами окремих процесів, тощо.

Кореляційно-регресійний аналіз використовує ряд математичних формул. Зокрема, першим етапом проведення кореляційно-регресійного аналізу є визначення тісноти зв’язку між факторами, що досліджуються:

r = ^2xy / x * y,

де, r – тіснота зв’язку між факторами (коливаєьться в межах від 0 до 1);

x – середнє квадратичне відхилення фактору Х;

y – середнє квадратичне відхилення фактору Y;

 xy – середнє квадратичне відхилення добутку факторів X та Y.

Середнє квадратичне відхилення обчислюється за формулою:

x = SQR ( ((Xi – Xсер.)^2) / n),

де, SQR – функція корінь квадратний.

Залежність між середніми факторами визначається як лінійна і описується рівнянням:

(Yсер. = а0 + а1*Xсер.)

Надалі розв’язавши систему нормальних рівнянь:

n * a0 + a1 * Xi = Yi;

a0 * Xi + a1 * (Xi^2) = (Xi * Yi)

обчислимо параметри a0 та a1. Підставивши їх до вихідного рівняння ми зможемо прогнозувати залежність середнього приросту фактору Y від середнього приросту фактору X

Інформаційною базою для проведення данного аналізу нам послугував, насамперед, щомісячний звіт відділу автоматизації банківських процесів (див. Додатки), що надає безпосереднє уявлення як про кількість клієнтів, що користуються послугою “клієнт-банк” у динаміці, так і про об’єми операцій, що проходять через неї. На основі цих данних ми проведемо аналіз динаміки та структури розвитку системи “клієнт-банк”, а також кореляційно-регресійний аналіз певних показників.

Також в процесі аналізу нами буде використано фінінсову звітність банку, зокрема інтерес для нас має та його частина, що відображає рівень доходу від розрахункових операцій – балансові рахунки 611 групи. Маючи ці данні ми зможемо проаналізувати важливість, значущість доходів, отриманих від роботи клієнтів із системою “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій.

2.2 Аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”.

З моменту утворення філії (1997 рік) до січня 2001 року систему “клієнт-банк” встановили в своїх офісах лише 29 клієнтів – будемо відверті система була далеко не популярною серед клієнтів банку. Це дало нам привід виключити вказаний період з розглядуваного, адже, починаючи з січня 2001 року настає нова епоха у розвитку та впровадженні системи серед клієнтів банку. Темпи впровадження системи набувають широкого розмаху і ці темпи зберігаються й по цей час – тому часовим горизонтом аналізу є період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно.

Використовуючи прийоми та методи, розглянуті в першому підрозділі, та вивчивши звітність КФ АКІБ “УкрСиббанк”, ми можемо зробити аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в даній установі.

Розвиток система отримала у 2001р. (до того часу у філії було лише 19 клієнтів, що користувались даною послугою – відповідно аналізувати попередній період буде недоцільно), отож і нами буде розглянуто період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно.

Розпочнемо з аналізу загальної кількості клієнтів, що обслуговуються в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”.

Таблиця 2.2.1

Кількість клієнтів, що обслуговуються в КФ АКІБ “УкрСиббанк”.

Неозброєнним оком помітно значне зростання кількості клієнтів, починаючи з початку 2001року – це ознаменовано приходом до керівництва філією нової команди, що зуміла завоювати довіру клієнтів: як промислових та технологічних гігантів (так званих “блакитних фішок”), так і середній та малий бізнес, аж до суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Саме малий та середній бізнес забезпечує банку основний приріст показника кількості клієнтів.

В
икористовуючи графічний метод аналізу наведемо подану інформацію у вигляді гістограми.

Рис. 2.2.1 Кількість клієнтів, що обслуговуються у КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Графічний матеріал показує нам зростання розглядуваного показника на кінець періоду в порівнянні з його початком більш як у 2 рази.

Зростання відбувається на протязі усього розглядуваного періоду, що означає постіне перевищення кількості клієнтів, що відкривають свої рахунки в КФ АКІБ “УкрСиббанк” над кількістю вибувших клієнтів.

Так, якщо на початку досліджуваного періоду клієнтів було 221, то вже на початок літа 2001 року їх було більше 300, літній період, найменш активний приніс майже 100 клієнтів, а на кінець досліджуваного періоду ця цифра перебільшила 500 клієнтів.

Для виявлення розвитку динаміки показника необхідно прослідити за його приростом протягом розглядуваного періоду. Для цього необхідно розрахувати показники абсолютного приросту (як базового так і ланцюгового).

Таблиця 2.2.2

Абсолютні показники приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Зобразимо отримані данні, для більшої зрозумілості, також у графічному варіанті (Див. Рис. 2.2.2 на стор. ).

За допомогою даного графіку ми лише переконалися, що збільшення кількості клієнтів спостерігалося на протязі усього розглядуваного періоду, а отже не було жодного місяця, коли кількість новоспечених клієнтів була б меншою за кількість вибувших клієнтів, що є ознакою перспективного та процвітаючого банку.

Корпорації та суб’єкти підприємницької діяльності все більше почали дізнаватись про нову банківську структуру, яка набула слави установи, що йде

Р
ис. 2.2.2 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод базових підстановок).

назустріч своїм клієнтам, намагається полегшити їхнє фінансове життя, шляхом надання якісних послуг висококваліфікованими виконавцями.

Значно цікавішим буде розглянути ланцюговий абсолютний приріст показника кількості клієнтів, адже він дозволить описати зміни всередині періоду (Див. Рис. 2.2.3 на стор. ).

Як видно з графіку приріст протягом періоду був далеко не тенденційним і легко можна відзначити значні перепади графіку, що відображають різкі коливання у фактичних темпах розвитку показника. Так, якщо у першому кварталі 2001 року зростання було поступовим із виходом на пік в останньому місяці кварталу – березні, то вже на початку другого кварталу починається певний спад, який вдається локалізувати і вийти на піковий показник у травні 2001р. (другому місяці кварталу), після чого знову

Р
ис. 2.2.3 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод ланцюгових підстановок).

розпочинається спад, який має тенденційний характер на протязі всього третього кварталу. Безперечно, такий розвиток подій викликаний порою року – літом, адже цей сезон завжди відзначався найменшою діловою активністю, що й доведено на графіку – значення показника абсолютного приросту на кінець третього кварталу падає до мінімального рівня за весь розглядуваний період, до 7 клієнтів. Однак наступний місяць четвертого кварталу цілком компенсує втрати попереднього місяця, виходячи на максимальне значення періоду – 42 клієнти. Після цього значення зменшується, але до рівня середнього значення за період, у грудні ж знову-таки падає ділова активність, що пов’язане із закінченням фінансового року – а отже значно більше уваги приділяється бухгалтерському обліку та звітності, аніж встановленню нових взаємовідносин з банками. Початок 2002 року за розвитком нагадує початок 2001 року – незначним зростанням протягом перших місяців, що наводить на думку про циклічність процесу.

Характеристики

Список файлов реферата