Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Економісти розбігаються в поглядах щодо впливу стерилізованої інтервенції на економічну систему в довгострокових часових інтервалах – чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив подібних заходів, чи від їх здійснення не слід очікувати жодних наслідків ? В одному вони солідарні : стерилізація як економічний інструмент, що забезпечує виключення взаємовпливу операцій на ЗВР і кількості грошей, що перебувають в обігу на внутрішньому ринку, - це тонка і досить не проста справа.

Існують і інші засоби впливу на обмінний валютний курс. Уряд може запроваджувати спеціальні митні тарифи, різноманітні квоти на імпортні товари та інші протекціоністські заходи, спрямовані на обмеженгня імпорту, що зменшує пропозицію гривень по поточних рахунках зовнішньоторгових операцій і сприяє зростанню вартості гривні. Також уряд може субсидувати експорт зі своєї країни, розраховуючи в такий спосіб збільшити попит на національну грошову одиницю по поточних рахунках зовнішньоторгових операцій.

Ще одним способом впливу на обмінний валютний курс може бути запровадження валютних обмежень, тобто урядових заходів, що обмежують або жорстко регламентують права громадян обмінювати валюту своєї країни на іноземну. Метою системи валютних обмежень є скорочення зовнішнього обороту капіталу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху капітальних коштів.

Валютні обмеження, які взагалі забороняють доступ громадян якоїсь країни на ЗВР без спеціального дозволу уряду, означають перехід в іншу якість – в цьому разі прийнято вважати, що валюта такої країни неконвертована. Такими заходами правлячі кола узурпують монополію участі в операціях на ЗВР. Почасти вони продають іноземну валюту за штучно заниженим курсом для фінансування бажаних для цих урядових органів проектів, тоді як для інших цілей такі операції проводяться, виходячи із штучно завищених обмінних курсів валют.

Всі ці засоби і методи – протекціоністські заходи, експортні субсидії, валютні обмеження і неконвертованість валюти накладають величезні додаткові витрати. Вони руйнують економіку, привносячи дисбаланс у відносні ціни на різноманітні товари і послуги, а також позбавляючи ці економічні системи переваг вільної міжнародної торгівлі.

Контрольні завдання

Завдання 1

Вибрати вигідніший варіант депозитного вкладу підприємства «Альфа» в комерційний банк «Бета» (табл. 1), якщо банку пропонує два способи нарахування процентів: перший – нарахування процентів поквартально, другий – щомісячно. Ставки проценту диференційовані в залежності від способу. Нарощування процентів буде враховувати інфляцію шляхом індексації ставки проценту. Підприємство хоче покласти на депозит деяку суму грошей терміном на один квартал (квітень-червень поточного року). Визначити також ефективну ставку операцій по кожному способу та купівельну спроможність накопичених грошових коштів.

Таблиця 1.

Розв’язок:

_вкл = 180 тис. грн.

квартальний процент – 16 % річних

місячний процент – 15 % річних

інфляція – 3 % місячних

Помісячно: індекс інфляції – 1,03 в місяць,

Процент = 15:12 = 1,25 %

Індекс інфляції = в квартал

_{вкл на кін. терм.}= 180000 (1+0,0125 1,03)³ = 180000 1,03912 = 187042 (грн.)

Купів. спроможність =

Поквартально: Процент = 16 : 4 = 4 (%) в квартал

Індекс інфляції = 1,09 в квартал

_{вкл на кін. кварт..}= 180000 (1+ 0,04 1,09) = 180000 1,0436 = 187848 (грн.)

Купів. спроможність =

Висновок: підприємству вигідніше поставити кошти на депозит з поквартальним нарахуванням відсотків, адже сума доходу більша на 806 грн.

Завдання 2

Комерційний банк надав виробничому підприємству кредит у відповідній сумі строком до шести місяців на протязі двох періодів:до першого липня та першого серпня поточного року (табл. 2).

Згідно кредитного договору погашення кредиту проводилось шляхом застосування термінових зобов’язань, оформлених так: 25-го числа кожного місяця, починаючи з вересня поточного року повертати основну суму боргу рівними сумами; проценти за користування кредитом сплачувати щомісячно.

Розрахувати потік платежів, які надійдуть банку від позичальника на протязі терміну дії кредитного договору.

Таблиця 2.

Розв’язок.

01.07. – 450 тис. грн.

01.08. – 350 тис. грн. }^видача

40 % - річних

Процент =

Завдання 3

Виробниче підприємство звернулось у комерційний банк за одержанням довгострокового кредиту для фінансування капітального будівництва.

Було розроблено проект кредитного договору, де передбачено наступні фінансові умови:

• кредитування здійснюватиметься по кредитній лінії рівними сумами, що будуть перераховуватись на спеціальний позичковий рахунок позичальника на дату — перше квітня на протязі трьох років;

• повернення кредиту буде здійснюватись в розстрочку певними сумами теж на дату — перше квітня на четвертий, п’ятий та шостий рік; початком відліку часу для фінансових розрахунків є дата надходження чергової суми кредиту.

Використовуючи показник чистої приведеної вартості потоку платежів і чистий приведений дохід, визначити вигідність операції для кредитора. Ставку дисконтування скорегувати на процент інфляції.

Задані умови і показники:

1. Сума кредиту,

всього - 1410 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 першого року - 470 тис. грн.

на 1.04 другого року - 470 тис. грн.

на 1.04 третього року - 470 тис. грн.

2. Сума, яку повинен повернути позичальник.

Всього: - 2264 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 четвертого року - 724 тис. грн.

на 1.04 п’ятого року - 760 тис. грн.

на 1.04 шостого року - 780 тис. грн.

1. Процентна ставка на ринку для визначення

коефіцієнту дисконтування - 12 %

1. Прогнозний річний процент інфляції

для корегування процентної ставки

на ринку (ставки дисконтування) - 4 %

Розв’язок.

дисконт = 12 %

інфл. = 4 % - річних

інд.I = 1,04

Фінансування капітального будівництва буде більш вигідним для кредитора, адже він отримає грошовий потік більше на 257 474 грн., ніж розміщення ресурсів під дисконт 12 %, навіть з врахуванням тампів інфляції.

Для того щоб отримати таку суму грошового потоку банку необхідно в I рік видати кредит більше на 37 749 грн., в II рік — на 64 045 грн. і в III рік — на 78 099 грн.

Список використаної літератури

1. Про Банк та банківську діяльність // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1996,1997 і нові випуски.

2. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Кол. автров под рук. Г.И. Кравцовой. — Минск: Миркавання, 1994.

3. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржа, 1995.

Характеристики

Список файлов реферата