148344 (692307), страница 2
Текст из файла (страница 2)
В одинадцятій п`ятирічці тривав процес оновлення та зміцнення матеріально-технічної бази морського транспорту, хоча й уповільненими темпами. Характерною осбливістю розвитку морського транспорту в цей період виявилось активне формування технічної, технологічної та організаційної основ прогресивних систем транспортування вантажів – лихтеровозної, контейнерної, паромної та інших.
Морський транспорт вирішив важливу проблему забезпечення цілодобової навігації в западному секторі Арктики та своєчасної доставки необхідних вантажів в райони Крайньої Півночі та Дальнього Сходу.
Наприкінці 80-их років морський транспорт СРСР являв собою досить розвинуту галузь народного господарства. Він займав одне з провідних місць в ЄТС, забезпечуючи подальший розвиток економіки крайни та її зовнішньоекономічних зв`язків, приймав участь в міжнародному розподілі праці. Морський транспорт перевозив всі вантажі зовнішньої торговлі СРСР із країнами американського континенту, Африки, Південно-Східної Азії, Ближнього та Середнього Сходу, Скандинавії, з Японією, Індією, Англією, Австралією. Він залишався основним в перевезеннях між СРСР та країнами Західної Європи, хоча в цьому регіоні зростає участь річкового, автомобільного та особливо трубопровідного транспортів.
Обсяг морських зовнішньоторгівельних перевезень СРСР склав в 1987 році 253 мільйони тон (7,4 % світового обсягу). Флотом Міністерства морського флота в закордонному плаванні перевезено 169, 7 мільйонів тон, в тому числі 143, 2 мільйони тон вантажу радянської зовнішньої торгівлі та 26,5 мільйонів тон – іноземних фрахтователей. Сумарний дедвейт транспортного флоту Міністерства морського флоту на 1.01.1988 року склав 21,6 мільонів тон (3,2 % дедвейта світового флоту). В 1988 році перевезення вантажів іноземних фрахтователей збільшилися до 43,9 мільйонів тон, а всього флотом Міністерства морсього флоту в закордонних плаваннях було перевезено 182,6 мільйонів тон. В цей період радянські судна, зайняті в міжнародному сполученні СРСР і здійснюючи перевезення вантажів іноземних фрахтователей, відвідують щорічно більш ніж 1400 портів 120 іноземних країн. В цей же час вітчизняні порти приймають судна 50 країн світу.
Розуміючи, що ефективне використання простору і ресурсів Світового океану в інтересах всіх країн і народів, можливо лише за умов широкого міжнародного співробітництва, узгодженного рішення політико-правових, економічних та технічних аспектів цієї глобальної проблеми, СРСР приймає активну участь в цьому процесі.
Радянський Союз – активний учасник Конференцій ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) з моменту її створення в 1964 році, в тому числі і комітету з морських перевезень. СРСР взяв участь в розробці Конвенції про Кодекс поведінки лінійних конференцій, підтримав прагнення країн, що розвиваються, розширити участь їх національного флоту в перевезенні вантажів.
За безпосередньою участю СРСР в 1982 році завершена розробка Конвенції ООН з морського права, положення якої містять правові основи регулювання різних видів діяльності в Світовому океані, враховуючи торгівельне судохідство.
Важливим елементом реалізації судохідної політики є міждержавні угоди про морське торгове судоходство, які створюють довгострокові правові основи для діяльності вітчизняного флоту на принципах рівності та взаємовигоди. В угодах на умовах взаємності обумовлюються свобода доступу суден в порти, здійснення вантажних та інших законних операцій, певні привілеї в стягненні зборів та виконанні формальностей, порядок допуску та перебування моряків на березі. СРСР на початок 1989 року мав двосторонні угоди із сорока країнами.
Особливе місце в судоходній політиці СРСР займало співробітництво в рамках СЕВ. Визначну роль в розвитку ділових зв`язків та контактів морських організацій стран-членів СЕВ відіграє набувша сили в кінці 1973 року багатостороння Угода про співробітництво в морському торговому судоходстві. Ця угода – перший документ подібного роду в міжурядовій практиці за всю історію торгівельного судоходства.
Але на цьому етапі, точніше після розпаду СРСР морський комплекс розпався на кілька частин, і тепер вже належить окремим країнам. В СНД морський транспорт є складовою частиною транспортного комплексу п`яти країн: України, Росії, Казахстану, Грузії та Азербайджану – але важливе місце морський транспорт займає в економіці двох країн – Російської Федерації та України. Казахстан та Азербайджан, хоч імають вихід до Каспійського моря, але використання морського транспорту за межами цього моря не є доцільним у зв`язку з географічним положенням цих країн.
3. Сучасна структура та рівень розвитку морського транспорту країн СНД
Після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік була створена така організація як Співдружність Незалежних Держав (СНД), до якої входять такі держави: Азербайджан, Арменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан та Україна.
Вихід до моря мають лише п`ять з них – Росія, Україна, Грузія, Азербайджан та Казахстан. За географічною ознакою транспортний комплекс СНД можна поділити на п`ять басеійнів: Чорноморсько-Азовський, Балтійський, Північний, Дальньосхідний та Каспійський.
Дамо характеристику розміщення морського транспорту в кожному з цих басейнів.
Чорноморсько-Азовський морський басейн:Морські торгівельні порти України в січні-лютому ц.р. збільшили вантажоперевалку на 4,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., - з 16 млн. 151 тис. тон до 16 млн. 819 тис. тон.
Про це УНІАН повідомили в Міністерстві транспорту і зв`язку України.
Зміни можно преглянути у поданих таблицях 2 та 3
Таблиця 2. Динаміка збільшення перевалки вантажу в Україні у 2009 році.
| Порт | На скільки збілишив,% | Становить,тонн |
| Іллічівський | 17,9 | 3млн.61тис |
| Маріупольський | 24,4 | 1млн423,5тис |
| Південний | 4,7 | 3млн |
| Ізмаїл | 25,3 | 986,5тис |
| Керченський | 49,3 | 729,7тис |
| Октябрьск | 15,5 | 531,4тис |
| Білгород-Дністровський | у 2рази | 12,7тис |
| Севастопольський | 2 | 40,2тис |
Таблиця 3. Динаміка зменшення певалки вантажу в Україні у 2009 році.
| Порт | На скільки зменшив,% | Ставновить,тонн |
| Одеський | 2,7 | 4млн492,8тис |
| Миколаївській | 27 | 885,5тис |
| Феодосія | 12,3 | 495,2тис |
| Херсонський | 8,5 | 397,6тис |
| Ренійський | 14,7 | 265,6тис |
| Євпаторійський | 22,5 | 198,6тис |
| Бердянський | 41,7 | 131,2тис |
| Скадовський | 1,2 | 50,4тис |
| Ялтинський | 66,7 | 6тис |
Довідка УНІАН: Морські торговельні порти України за підсумками 2009 року переробили 109 млн. 716 тис. тонн вантажів, що на 17% менше, ніж в 2008 році. Морські торговельні порти України в січні 2010 року збільшили перевалку вантажів на 5,2% у порівнянні з січнем 2008 року – з 8 млн. 10,3 тис. тон до 8 млн. 425,5 тис. тон.
Таблиця 4. Вантажооборот за різними видами транспорту (млрд.ткм)
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
| Транспорт,всього | 394,1 | 394 | 411,3 | 457,5 | 480,1 | 473,6 | 494,6 | 510,2 | 507,7 |
| залізничний | 172,8 | 177,5 | 193,1 | 225,3 | 234 | 224 | 240,8 | 262,5 | 257 |
| автомобільний | 19,3 | 18,5 | 20,6 | 24,4 | 28,8 | 35,3 | 40,6 | 46,4 | 54,9 |
| морський | 8,6 | 10,1 | 8,8 | 9,9 | 9,3 | 9,6 | 12,1 | 12,9 | 11,3 |
Можна помітити динаміку зростання вантажооборот морського транспорту України починаючи з 2003 року, яка траває і зараз. Це пояснюється поступовим розвитком та знеченням для економіки країни морського транспорту.
На долю Чорноморсько-Азовського басейну приходиться біля 2/3 обсягів перевезень вантажів морським транспортом в СНД. Приблизно 80% цих перевезень складають зовнішньоторгівельні вантажі. В каботажних перевезеннях переважають масові вантажі – залізна та марганцева руда, кам`яний вуголь, нафтовантажі, цемент, ліс. Через морські порти басейну проходить більше за 65% пасажирообороту морського трнспорту в СНД. Особливо великий потік пасажирів в курортний сезон на лініях Одеса-Батумі, Одеса-Ялта та Одеса-Сочі, а також між портами Чорноморського поберіжжя Кавказу та Криму.
Таблиця 5. Вантажообіг морських торговельних портів України за період 2008 – 2009 рр., тис. тонн
| Назва порту | 2008 рік | 2009 рік |
| Бердянський | 2 604,3 | 2 239,6 |
| Білгород-Дністровський | 1 135,1 | 880,2 |
| Євпаторійський | 2 053,2 | 1 878,3 |
| Ізмаїльський | 6 880,8 | 5 205,7 |
| Ілічівський | 18 904,0 | 16 287,0 |
| Керченський | 4 293,0 | 4 720,2 |
| Маріупольський | 15 961,1 | 13 395,4 |
| Миколаївський | 9 254,5 | 8 007,6 |
| Одеський | 34 562,3 | 28 007,1 |
| Октябрьск | 2 460,2 | 2 307,6 |
| Ренійський | 3 448,6 | 1 912,7 |
| Севастопольський | 392,8 | 401,7 |
| Скадовський | 1 117,7 | 735 |
| Усть-Дунайський | 226,3 | 88,3 |
| Феодосійський | 2 694,8 | 2 464,9 |
| Херсонський | 4 264,2 | 3 196,0 |
| Південний | 21 697,9 | 17 838,4 |
| Ялтинський | 227 | 151 |
| Усього | 132 177,8 | 109 716,7 |
Дана таблиця показує на скільки вантажообіг морських портів зменшився у 2009 році.Це зумовлено зменшеням інвестицій у 2009 році морські порти України, а отже і збільшенням цін на перевалку, переробку вантажу. Найбільший порт басейну – Новоросійськ. Він розташован в зручній незамірзаючій глибоководній Цемеській бухті, обладнаний спеціалізованими причалами. В вантажообороті основне місце займають нафтовантажі, руда, цемент, зерно, ріс.
Крупним морським портом на Чорному морі є Одеса.
На семи універсальних перевантажних комплексах портку (ППК) перевантажуються наступні види вантажів: кольорові та чорні метали, обладнання, автотехніка, папір, мінеральні добрива навалом та у тарі, цукор-сирец навалом, зернові насипью та у тарі, цитрусові, банани та інші вантажі, що упакувалися у мішках, шухлядах, пакетах, биг-бегах та т. д.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
